Ухвала суду № 93295644, 02.11.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

02.11.2020 Справа № 914/2599/19

Суддя Господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., при секретарі Андрусику В. Д., розглянувши матеріали справи

за позовом:Львівської міської ради, м. Львів та Регіонального ландшафтного парку «Знесіння», м. Львів;до відповідача-1: Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів», м.Київ;до відповідача-2:Приватного підприємства «Факторія», м. Львів;третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Державний реєстратор Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» Оприск О.М., м.Львів;третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Паламар Руслана Іванівна, Львів; третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів:Громадська організація «Правозахисний центр імені генерала УНР Володимира Сікевича», м. Львів;третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів:Підприємство гаражного і технічного обслуговування «Сервіс» Львівської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів, м. Львів;за участі прокурора на стороні позивачів:Прокуратура Львівської області, м. Львів;про:скасування рішень про державну реєстрацію права власності та визнання недійсними договорів.

Представники сторін:

від позивача-1: Піскун А. Й. - представник;

від позивача-2: не з`явився;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: Семиренко П. Я. - представник;

від третьої особи-1: не з`явився;

від третьої особи-2: не з`явився;

від третьої особи-3: Сікевич Н. В. - представник;

від третьої особи-4: Думич Н. Б. - адвокат;

прокурор: Леонтьєва Н. Т.;

вільний слухач: ОСОБА_1 ;

вільний слухач: ОСОБА_2 ;

вільний слухач: ОСОБА_3 ;

вільний слухач: ОСОБА_4 ;

вільний слухач: ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває справа №914/2599/19 за позовом Львівської міської ради, м. Львів та Регіонального ландшафтного парку «Знесіння», м. Львів до Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів», м.Київ та Приватного підприємства «Факторія», м. Львів, третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Державний реєстратор Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» Оприск О.М., м.Львів, третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Паламар Руслана Іванівна, Львів, третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів: Громадська організація «Правозахисний центр імені генерала УНР Володимира Сікевича», м. Львів, третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Підприємство гаражного і технічного обслуговування «Сервіс» Львівської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів, м. Львів, за участі прокурора на стороні позивачів: Прокуратура Львівської області, м. Львів про скасування рішень про державну реєстрацію права власності та визнання недійсними договорів.

Хід розгляду справи відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань.

Ухвалою від 13.10.2020 підготовче засідання відкладено на 02.11.2020.

Через канцелярію суду прокурор 19.10.2020 подав письмові пояснення щодо призначення експертизи у справі № 15/1-121вих-20 від 16.10.2020 (вх. № 30129/20 від 19.10.2020).

Через канцелярію суду представник відповідача - 2 23.10.2020 подав письмове заперечення від 23.10.2020 (вх. № 30818/20 від 23.10.2020) щодо призначення експертизи у справі.

Через канцелярію суду представник третьої особи - 4 23.10.2020 подав письмове заперечення від 22.10.2020 (вх. № 30817/20 від 23.10.2020) щодо призначення експертизи у справі.

Через канцелярію суду представник третьої особи - 3 29.10.2020 подав письмові пояснення від 29.10.2020 (вх. № 31276/20 від 23.10.2020) щодо призначення експертизи у справі.

Через канцелярію суду представник відповідача - 1 29.10.2020 подав письмове заперечення (вх. № 31296/20 від 29.10.2020) щодо призначення експертизи у справі.

Представник позивача-1 в підготовче засідання 02.11.2020 з`явився, підтримав позицію, викладену в письмових поясненнях та клопотанні про призначення експертизи.

Повноважний представник позивача-2 в підготовче засідання 02.11.2020 не з`явився.

В підготовче засідання 02.11.2020 не з`явився представник відповідача-1.

Представник відповідача - 2 в підготовче засідання 02.11.2020 з`явився, підтримав позицію, викладену в запереченні проти клопотання позивача - 1 про призначення експертизи.

Третя особа-1 явки повноважного представника в підготовче засідання 02.11.2020 не забезпечила.

В підготовче засідання 02.11.2020 не з`явився представник третьої особи-2.

Повноважний представник третьої особи-3 в підготовче засідання 02.11.2020 з`явився, підтримав клопотання позивача - 1 про призначення експертизи.

Представник третьої особи - 4 в підготовче засідання 02.11.2020 з`явився, підтримав позицію, викладену в запереченні проти клопотання позивача - 1 про призначення експертизи.

В підготовче засідання 02.11.2020 з`явився прокурор, підтримав клопотання позивача -1 про призначення експертизи.

Розглянувши клопотання позивача - 1 (вх. № 2619/20 від 12.10.2020) про призначення комплексної експертизи у справі та заслухавши пояснення сторін, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 28.05.2008 державним реєстратором ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» прийнято рішення про реєстрацію права власності на нерухоме майно та внесено внесено до Реєстру прав власності на нерухоме майно запис про право власності ГО «Всеукраїнської спілки автомобілістів» на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер: 23431889) - автостоянку №3 загальною площею 17,7 кв.м, розташовану на вул. Харківській, 44 у м. Львові. Підставою виникнення права власності слугувало рішення Господарського суду Львівської області від 01.04.2008 у справі №19/36. При цьому, під час розгляду справи №19/36 не досліджувалось питання будівництва вказаної автостоянки та прийняття її в експлуатацію у встановленому для об`єктів нерухомого майна порядку. В резолютивній частині рішення суду не вказано, що зазначена автостоянка є об`єктом нерухомого майна та його площа становить 17,7 кв.м. Рішенням суду визнано право на автостоянку, а не на нежитлове приміщення площею 17,7 кв.м. Виходячи з аналізу положень ст. ст. 179 - 181 ЦК України, автостоянка не є об`єктом нерухомого майна, оскільки утворюється за рахунок інших речей (огорожа, тверде покриття, освітлення, приміщення для персоналу, які не є об`єктами нерухомого майна в розумінні ст. 181 ЦК України, оскільки вони безпосередньо не пов`язані із земельною ділянкою). Позивач також зазначив, що об`єктам нерухомого майна присвоюються поштові адреси, однак, автостоянці на вул. Харківській, 44 у м. Львові поштова адреса не присвоювалася. З наведених підстав позивач просив суд скасувати рішення державного реєстратора ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 28.05, визнати недійсним договір купівлі-продажу автостоянки №3, укладений 06.04.2009, скасувати рішення приватного нотаріуса Паламар Р.І. від 06.04.2009 про державну реєстрацію права власності ПП «Факторія» на автостоянку №3, загальною площею 17,7 кв.м на вул. Харківській, 44 у м. Львові (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 23431889).

Водночас, відповідач вважає позовні вимоги необгрунтованими. Зокрема, відповідач зазначив, що під час державної реєстрації прав власності на нерухоме майно слід ураховувати положення ч. 1 ст. 186 ЦК України, згідно з якою річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Таким чином, головною річчю в автостоянці є будівля прохідної площею 17,7 кв.м, право власності на яку зареєстровано у встановленому законодавством порядку, а всі інші її складові частини такі як: прохідна, вбиральня, ворота, огорожа, вольєр, естакада, замощення, не є самостійними об`єктами нерухомого майна, оскільки не відповідають головним ознакам нерухомості, а основним їхнім призначенням є допоміжна функція і окремо не підлягають відображенню в технічному паспорті як складова частина об`єкта нерухомості. Отже, за результатами проведеної інвентаризації встановлено, що під автостоянкою в даному випадку слід розуміти комплекс будівель та споруд з одно-, або багатофункціональним призначенням. Тобто, автостоянка містить усі необхідні елементи, які дають належні правові підстави ідентифікувати її як нерухоме майно.

Відповідачем було також долучено до матеріалів справи висновок експерта №026/20 за результатами проведеної будівельно-технічної експертизи по господарській справі №914/2599/19, складений 21.09.2020 експертом ТзОВ «ГАЛ-СВІТ» Грінько О.І., відповідно до якого автостоянка №3 по вул. Харківській, 44 у м. Львові з приналежними до неї будівлями і спорудами є нерухомим майном.

Прокурор та позивачі заперечили проти вказаного висновку, зазначивши, що долучений висновок викликає обґрунтовані сумніви щодо його правильності. Зокрема, експертом не проаналізовано відповідність наявних споруд відповідним будівельним нормам, що ставить під сумнів цінність та обгрунтованнність проведеного дослідження. Виходячи з аналізу положень ст. ст. 179 - 181 ЦК України, автостоянка не є об`єктом нерухомого майна, оскільки утворюється за рахунок інших речей (огорожа, тверде покриття, освітлення, приміщення для персоналу, які не є об`єктами нерухомого майна в розумінні ст. 181 ЦК України, оскільки вони безпосередньо не пов`язані із земельною ділянкою). Вказана позиція знайшла своє обґрунтування і в постанові Верховного Суду у від 13.11 2019 у справі № 686/22924/16-ц. У даному судовому рішенні зазначено, що приміщення прохідної, автостоянка разом із земельної ділянкою та огорожею вважається однією річчю, а тому приміщення прохідної не є окремим об`єктом нерухомого майна, на яке може виникати право власності. Також у відповідності до п. 6 правил зберігання транспортних засобів на автостоянках, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №115 від 22.01.1996, абз. 3 додатку «Б» до ДБН В.2.3-15:2007, п.п. 5.1., 5.9. ДБН В.2.3-15:2007 не визначено правового статусу автостоянки як об`єкта нерухомого майна.

З наведеного вбачається, що у долученому стороною висновку експерта наведено висновки, що викликають обґрунтовані сумніви сторін щодо його правильності.

Згідно ч. 4 ст. 99 ГПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Відповідно до ч. 5 ст. 99 ГПК України учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Позивачем у клопотанні про призначення експертизи заявлено наступні питання:

1. Чи можливо станом на сьогодні визначити місце розташування земельної ділянки площею 14 868 кв.м, яка була закріплена, як асфальтне покриття автостоянки за Обласним виробничим об`єднанням «Львівавтотехобслуговування» та передана Львівському обласному добровільному об`єднанню «Автомотолюбитель» та передана Радою спілки автомобілістів Львівської області на баланс Підприємства гаражного та технічного обслуговування «Сервіс» згідно приймально-передавального акту від 31.10.1978, відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР від 27.08.1976 №420, наказу Міністерства автомобільного транспорту УРСР від 21.09.1976 №280, наказу начальника об`єднання «Укравтотехобслуговування» Міністерства транспорту УРСР від 24.10.1978 №277?

2. Чи можливо визначити, де саме знаходиться земельна ділянка, площею 0,4683 га, і яким чином вона співвідноситься із земельною ділянкою площею 14 868 кв.м?

3. Чи має об`єкт на який оформлено право власності за ПП «Факторія» загальну площу 17,7 кв.м та чи притаманні останньому ознаки нерухомого майна? А також, чи є цей об`єкт тим самим об`єктом, який вказаний як дерев`яний кіоск у вказаних вище документах? Та чи може цей об`єкт бути автостоянкою №3, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Харківська,44?

Таким чином, з огляду на предмет позову та підстави, якими обґрунтовує свої вимоги позивач, зважаючи на заперечення відповідача на позов, суд вважає, що для повного та вичерпного з`ясування обставин, що мають істотне значення для справи, є необхідність у спеціальних знаннях, за допомогою, яких можливо і необхідно встановити обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, зокрема, чи входить земельна ділянка, площею 5 059,5 кв.м, на якій знаходиться асфальтобетонне замощення, що належить ПП «Факторія», в межі земельної ділянки площею 14 868 кв.м, яка була закріплена як асфальтне покриття автостоянки за обласним виробничим об`єднанням «Львівтехобслуговування» та передана добровільному об`єднанню «Автомотолюбитель» Радою спілки автомобілістів Львівської області на баланс Підприємства гаражного та технічного обслуговування «Сервіс» згідно приймально-передавального акту від 31.10.1978, відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР від 27.08.1976 №420, наказу Міністерства автомобільного транспорту УРСР від 21.09.1976 №280, наказу начальника об`єднання «Укравтотехобслуговування» Міністерства транспорту УРСР від 24.10.1978 №277 та які саме складові частини автостоянки №3 за адресою м. Львів, вул. Харківська, 44 мають ознаки нерухомого майна? Чи є об`єкт, який зазначений як будівля прохідної під літерою Б-1 площею 17,7 кв.м, тотожним об`єкту, який вказаний як «дерев`яний кіоск» у документах, перелік яких наведено у запитанні №1.

Суд вважає, що зміна питань, викладених позивачем у клопотанні про призначення експертизи, спрямована на більш повне та точне з`ясування обставин, які мають значення для даної справи та, водночас, не змінюють суті поставлених позивачем запитань.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у разі призначення судом експертизи. Враховуючи, що в експертну установу будуть надіслані всі матеріали даної справи, вказана обставина унеможливлює подальший розгляд позовної заяви та є підставою для зупинення провадження у даній справі.

Керуючись ст.ст. 73, 99, 228, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

1. Призначити у справі № 914/2599/19 судову експертизу, проведення якої доручити експертам Львівського Науково-дослідного інституту судових експертиз.

2. На вирішення перед експертами поставити наступні запитання:

1) чи входить земельна ділянка, площею 5 059,5 кв.м, на якій знаходиться асфальтобетонне замощення, що належить ПП «Факторія», в межі земельної ділянки площею 14 868 кв.м, яка була закріплена як асфальтне покриття автостоянки за обласним виробничим об`єднанням «Львівтехобслуговування» та передана добровільному об`єднанню «Автомотолюбитель» Радою спілки автомобілістів Львівської області на баланс Підприємства гаражного та технічного обслуговування «Сервіс» згідно приймально-передавального акту від 31.10.1978, відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР від 27.08.1976 №420, наказу Міністерства автомобільного транспорту УРСР від 21.09.1976 №280, наказу начальника об`єднання «Укравтотехобслуговування» Міністерства транспорту УРСР від 24.10.1978 №277.

2) які саме складові частини автостоянки №3 за адресою м. Львів, вул. Харківська, 44 мають ознаки нерухомого майна? Чи є об`єкт, який зазначений як будівля прохідної під літерою Б-1 площею 17,7 кв.м, тотожним об`єкту, який вказаний як «дерев`яний кіоск» у документах, перелік яких наведено у запитанні №1.

3. Витрати на проведення експертизи покласти на Львівську міську раду.

4. Попередити експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

5. Надіслати в експертну установу всі матеріали справи № 914/2599/19.

6. На час проведення судової експертизи провадження у справі зупинити.

7. Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

В судовому засіданні 02.11.2020 оголошено вступну та резолютивну частину ухвали. У зв`язку із перебуванням судді на навчанні з 09.11.2020 по 13.11.2020 та у відпустці у зв`язку із необхідністю перебування на самоізоляції з 16.11.2020 по 20.11.2020, повний текст ухвали складено та підписано 25.11.2020.

Суддя А.Б. Мазовіта