YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди місто Київ

/

Господарський суд м. Києва

Ухвала суду № 93295443, 04.12.2020, Господарський суд м. Києва

Дата ухвалення

04.12.2020

Номер справи

910/18400/20

Номер документу

93295443

Форма судочинства

Господарське

Компанії, зазначені в тексті судового документа

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

04.12.2020Справа № 910/18400/20

Суддя Господарського суду міста Києва Андреїшина І.О., розглянувши заяву Приватного підприємства "НЕКСТ ОЙЛ ТРЕЙД" про забезпечення позову

За позовом Приватного підприємства "НЕКСТ ОЙЛ ТРЕЙД" (04050, м. Київ, вул. Тургенєвська, 81/3, кв. 2, код ЄДРПОУ 40289067)

до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКЕНЕРГО" (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227)

про зобов`язання припинити дії та стягнення коштів у розмірі 715 578,54 грн,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «НЕКСТ ОЙЛ ТРЕЙД» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКЕНЕРГО» про зобов`язання припинити дії, спрямовані на нарахування послуг з передачі електричної енергії по договору № 0617-02024 від 30.05.2019 про надання послуг з передачі електричної енергії при здійсненні експорту електричної енергії та включення таких послуг до первинних документів, якими оформлюються послуги з передачі електричної енергії та стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 715 578,54 грн.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 01.12.2020 залишив позов без руху, надав строк для усунення недоліків позову у встановлений спосіб.

04.12.2020 до суду від позивача засобами поштового зв`язку надійшли матеріали на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/18400/20. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін; підготовче засідання призначено на 16.12.2020.

Також 04.12.2020 на розгляд Господарського суду міста Києва надійшла заява Приватного підприємства "НЕКСТ ОЙЛ ТРЕЙД" (далі - заявник) про забезпечення позову шляхом заборони Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі 910/18400/20 вживати по відношенню до Приватного підприємства "НЕКСТ ОЙЛ ТРЕЙД" заходи, передбачені розділом 1.7 Правил ринку, які затверджено постановою №307 від 14.03.2018 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

В обґрунтування поданої заяви позивач посилається на те, що неоплата рахунків відповідача призводить до наслідків, що визначені розділом 1.7 Правил ринку, а саме надання учаснику ринку статусу "Переддефолтний" та "Дефолтний" та припинення можливості провадити господарську діяльність на ринку електричної енергії. Застосування вказаного способу забезпечення позову спрямовано виключно на збереження балансу інтересів сторін та забезпечення ефективного захисту прав та інтересів Приватного підприємства «НЕКСТ ОЙЛ ТРЕЙД».

В заяві вказано, що виходячи з вищезазначеного, у зв`язку з тим, що виключення позивача з ринку відбудеться у зв`язку з неправомірним нарахуванням ПАТ «НЕК «Укренерго» заборгованості за послуги з передачі електричної енергії при експорті, заходи забезпечення позову про які просить позивач у цій заяві, безпосередньо пов`язані із предметом позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 3 та 4 ст. 140 ГПК України, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

За наслідками дослідження вимог заяви, наведеного заявником обґрунтування вимог та доданих ним до заяви доказів, судом не встановлено підстав, які б вказували на необхідність виклику заявника та/або витребування від нього додаткових пояснень або додаткових доказів.

Також, з наведеного у заяві обґрунтування та доданих до неї доказів не вбачається, що наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви.

Враховуючи наведене, заява розглядається за загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 140 ГПК України, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною першою статті 11 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову за своєю правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Забезпечення позову - це, по суті, обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 26.10.2020 по справі №907/477/20.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає глава 10 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами ст.136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; виключено; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частинами 1, 3 ст.138 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

За змістом ст.140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Тобто, за приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред`являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Наразі, суд зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

За висновком Об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Аналогічну правову позицію викладено у постанові від 21.12.2019р. по справі №908/1310/19

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Аналогічну правову позицію наведено у постановах від 30.03.2018р. Верховного суду по справі №905/2130/17 та від 13.02.2018р. по справі №911/2930/17.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод »Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.

Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії», було зазначено що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Наразі, судом враховано, що позивач у цій справі є учасником ринку електричної енергії та здійснює свою діяльність на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №34 від 18.01.2019.

Судом враховано ситуацію на ринку електричної енергії України, стосовно існування природної монополії з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами на всій території України, а також те, що підприємства ДТЕК ведуть видобуток вугілля та природного газу, постачають тепло й електроенергію кінцевим споживачам і надають енергосервісні послуги, у зв`язку з чим припинення господарської діяльності позивача, на час перебування справи в провадженні суду, та як наслідок припинення постачання електроенергії кінцевим споживачам призведе до зазначених заявником наслідків.

Порядок реєстрації учасників ринку, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов`язань за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії, правила балансування, правила функціонування ринку допоміжних послуг, порядок проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг, порядок виставлення рахунків, порядок внесення змін до цих Правил, положення щодо функціонування ринку при виникненні надзвичайної ситуації в об`єднаній енергетичній системі України визначено Правилами ринку, які затверджено постановою №307 від 14. 03.2018 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно п.1.7.1. Правил ринку учасник ринку, крім ОСП, ОР та гарантованого покупця, набуває статусу «Переддефолтний» при настанні принаймні однієї з таких подій або обставин: 1) учасник ринку до 18:00 банківського дня, що є другим робочим днем після дати отримання на електронну адресу учасника ринку через систему управління ринком платіжного документа від АР, не здійснив відповідну оплату; 2) учасник ринку, який є СВБ, не надавав, не підтримував, не збільшував та не поновлював фінансові гарантії в необхідному обсязі відповідно до розділу VI цих Правил; 3) учасник ринку не здійснив оплату послуги з передачі електричної енергії та/або з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління у строк понад 30 календарних днів з дати отримання акта приймання-передачі послуги.

Одночасно, у п.1.7.2. Правил ринку вказано, що при набутті статусу «Переддефолтний» АР на період існування такого статусу: 1) надсилає учаснику ринку та Регулятору повідомлення про набуття учасником ринку статусу «Переддефолтний»; 2) публікує на офіційному вебсайті АР повідомлення про набуття учасником ринку статусу "Переддефолтний" із зазначенням дати набуття такого статусу; 3) використовує фінансові гарантії, що надаються учасником ринку, для покриття його заборгованості перед ОСП; 4) використовує фінансові гарантії, що надаються ним, для покриття заборгованості перед АР та/або, якщо учасник виступає в якості електропостачальника, після набуття ним статусу «Переддефолтний» кожного банківського дня (о 12:00) направляє до уповноважених банків довідку, що містить інформацію щодо повного та скороченого найменування учасника ринку або ПІБ (якщо учасником ринку є фізична особа або фізична особа- підприємець), ЄДРПОУ або РНОКПП (якщо учасником ринку є фізична особа або фізична особа-підприємець), розміру простроченої електропостачальником оплати вартості його небалансів електричної енергії.

Пунктом 1.7.4. Правил ринку унормовано, що учасник ринку, крім ОСП, ОР та гарантованого покупця, набуває статусу «Дефолтний» при настанні принаймні однієї з таких подій або обставин: 1) тривалість статусу «Переддефолтний» для учасника ринку становить більше двох робочих днів; 2) судом прийнято рішення про визнання учасника ринку банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або учасником ринку або його уповноваженими органами прийнято рішення про ліквідацію учасника ринку; 3) у випадку анулювання ліцензії учасника ринку.

За приписами п.1.7.5. вказаних правил на період існування статусу «Дефолтний» АР вживає до такого учасника ринку такі заходи: 1) надсилає учаснику ринку та Регулятору повідомлення про набуття учасником ринку статусу «Дефолтний»; 2) публікує на офіційному вебсайті АР повідомлення про набуття учасником ринку статусу "Дефолтний" із зазначенням дати набуття такого статусу; 3) зупиняє майбутні та скасовує діючі реєстрації ДД щодо продажу електричної енергії учасникам ринку; 4) установлює нульовий обсяг продажу електричної енергії на РДН та ВДР для такого учасника ринку; 5) якщо учасник ринку також виступає в якості електропостачальника (або споживача), після набуття ним статусу «Дефолтний» постачання електричної енергії споживачам такого учасника ринку (або такому учаснику ринку) здійснюється постачальником «останньої надії» відповідно до Правил роздрібного ринку; 6) якщо учасник ринку також виступає в якості електропостачальника, після набуття ним статусу «Дефолтний» кожного банківського дня о 12:00 направляє до уповноважених банків довідку, що містить інформацію щодо повного та скороченого найменування учасника ринку або ПІБ (якщо учасником ринку є фізична особа або фізична особа-підприємець), ЄДРПОУ або РНОКПП (якщо учасником ринку є фізична особа або фізична особа - підприємець) та кінцевий розмір простроченої електропостачальником оплати вартості його небалансів електричної енергії.

Судом встановлено, що предметом позову у справі є зобов`язання відповідача припинити дії, спрямовані на нарахування послуг з передачі електричної енергії до договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 30.05.2020 № 0614-02024 при здійсненні експорту електричної енергії та включення таких послуг до первинних документів, якими оформлюються послуги з передачі електричної енергії й стягнення безпідставно набутих коштів в розмірі 715 578,54 грн.

Наразі, виходячи зі змісту розділу 1.7. Правил ринку, які затверджено постановою №307 від 14.03.2018 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, суд вважає за доцільне визначити конкретні дії, які забороняється вчиняти відповідачу, а саме до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/18400/20 заборонити Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго":

- застосовувати заходи щодо присвоєння Приватному підприємству «НЕКСТ ОЙЛ ТРЕЙД» статусу «Переддефолтний» відповідно до положень п. 1.7.1. Глави 1.7. розділу І Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 307 від 14.03.2018, у зв`язку з наявністю заборгованості за послуги з передачі;

- надсилати Приватному підприємству «НЕКСТ ОЙЛ ТРЕЙД» та регулятору повідомлення про набуття Приватним підприємством «НЕКСТ ОЙЛ ТРЕЙД» статусу «Переддефолтний»;

- публікувати на офіційному веб-сайті адміністратора розрахунків повідомлення про набуття Приватним підприємством «НЕКСТ ОЙЛ ТРЕЙД» статусу «Переддефолтний» із зазначенням дати набуття такого статусу;

- використовувати фінансові гарантії, що надаються Приватним підприємством «НЕКСТ ОЙЛ ТРЕЙД» для покриття його заборгованості перед оператором системи передачі;

- використовувати фінансові гарантії, що надаються Приватним підприємством «НЕКСТ ОЙЛ ТРЕЙД», для покриття заборгованості перед адміністратором розрахунків;

- направляти до уповноважених банків довідку, що містить інформацію щодо повного та скороченого найменування Приватного підприємства «НЕКСТ ОЙЛ ТРЕЙД», його ЄДРПОУ, розміру простроченої електропостачальником оплати вартості його небалансів електричної енергії;

- надсилати Приватному підприємству «НЕКСТ ОЙЛ ТРЕЙД» та регулятору повідомлення про набуття Приватним підприємством «НЕКСТ ОЙЛ ТРЕЙД» статусу «Дефолтний»;

- публікувати на офіційному веб-сайті адміністратора розрахунків повідомлення про набуття Приватним підприємством «НЕКСТ ОЙЛ ТРЕЙД» статусу «Дефолтний» із зазначенням дати набуття такого статусу;

- зупиняти майбутні та скасовувати діючі реєстрації двосторонні договори щодо продажу електричної енергії Приватним підприємством «НЕКСТ ОЙЛ ТРЕЙД»;

- встановлювати нульовий обсяг продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку для Приватного підприємства «НЕКСТ ОЙЛ ТРЕЙД»;

- здійснювати переведення постачання електричної енергії споживачам Приватного підприємства «НЕКСТ ОЙЛ ТРЕЙД» на постачальника «останньої надії» відповідно до Правил роздрібного ринку;

- направляти до уповноважених банків довідку, що містить інформацію щодо повного та скороченого найменування Приватного підприємства «НЕКСТ ОЙЛ ТРЕЙД», його ЄДРПОУ та кінцевий розмір простроченої оплати вартості його небалансів електричної енергії.

За висновками суду, забезпечення позову у справі наведеним вище шляхом, має на меті запобігти невиправданому порушенню прав та інтересів позивача, а отже, невжиття таких заходів може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він і звернувся до суду. Аналогічних висновків щодо забезпечення позову у спорі щодо правомірності виставлення адміністратором розрахунків плати за послуги з передачі електричної енергії до договору про надання послуг з передачі електричної енергії дійшов Північний апеляційний господарських суд у постанові від 02.09.2020 по справі №910/9400/20.

Вжиття заявлених позивачем у заяві заходів забезпечення позову ніяким чином не вказує на вирішення спору по суті, а спрямоване виключно на збереження існуючого статусу заявника на ринку електричної енергії та недопущення негативних наслідків (як то усунення учасника з ринку) до вирішення спору у даній справі та набрання судовим рішенням законної сили. Вказані висновки щодо забезпечення позову у спорі щодо правомірності виставлення адміністратором розрахунків плати за послуги з передачі електричної енергії до договору про надання послуг з передачі електричної енергії також наведено у постанові від 17.09.2020 Північного апеляційного господарського суду по справі №910/9627/20.

Суд вважає за необхідне зазначити, що обраний позивачем захід забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження прав Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" чи інших осіб.

Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, у випадку звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Враховувавши викладені вище обставини, фактично наявне існування обставин можливого виключення позивача із енергетичного ринку на час перебування справи в провадженні суду.

Наведені обставини у їх сукупності дають обґрунтовані підстави вважати, що має місце існування обставин, а не виключно припущення заявника, щодо неможливості виконання рішення суду, оскільки підприємство фактично буде позбавлене можливості здійснення господарської діяльності на енергетичному ринку, що фактично нівелює можливість захисту прав і інтересів позивача.

За таких обставин, виходячи з вищевикладеного у сукупності, суд дійшов висновку про задоволення заяви Приватного підприємства "НЕКСТ ОЙЛ ТРЕЙД", а саме забезпечення позову у справі шляхом зазначення у судовому рішенні заборони вчинення відповідачу чітко визначених дій.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 232-235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Приватного підприємства "НЕКСТ ОЙЛ ТРЕЙД" про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.

2. Заборонити Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/18400/20: