Рішення № 93295062, 24.11.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/112/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2020 Справа № 908/1871/20

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсуна В.Л. при секретарі судового засідання Василенко В.В. розглянувши матеріали справи № 908/1871/20

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ”, 69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 26

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ “НАШ ДІМ – ЗАПОРІЖЖЯ”, 69068, м. Запоріжжя, вул. Омельченка, буд. 9

про стягнення 394 384,31 грн.

У засіданні приймали участь:

від позивача: Нікітіна Ю.С., довіреність від 28.12.19 № 140

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

24.07.20 до господарського суду Запорізької області з позованою заявою за вих. від 23.07.20 № 4337 звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ” (далі ТОВ “ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ”) про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ “НАШ ДІМ – ЗАПОРІЖЖЯ” (надалі ТОВ “КК “НАШ ДІМ – ЗАПОРІЖЖЯ”) 394 384,31 грн. заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, а саме: 379 417,93 грн. - вартість спожитої електричної енергії, 2 994,77 грн. – 3 % річних, 7 854,51 грн. – пені та 4 117,10 грн. – інфляційних нарахувань.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 908/1871/20 між суддями, 24.07.20 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 29.07.20 судом прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1871/20 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 02.09.20.

Ухвалою від 02.09.20 судом відкладено підготовче засідання у справі на 06.10.20.

21.09.20 до суду надійшла заява за вих. від 15.09.20 № 5448, в якій представник позивача просить суд читати текст позовної заяви від 23.07.20 № 4337, а саме номеру рахунків в наступному вигляді: № 58_121/12 пуп від 10.01.20, № 58_121/01 пуп від 10.02.20, № 58_121/02 пуп від 05.03.20, № 58_121/03 пуп від 08.04.20 та № 58_121/04 пуп від 08.05.20.

05.10.20 до суду надійшло клопотання за вих. від 05.10.20 № 5951, в якому представник позивача просить суд долучити до матеріалів справи докази часткового розрахунку відповідача з позивачем.

В судовому засіданні 06.10.20 судом прийнято до розгляду заяву представника позивача за вих. від 15.09.20 № 5448 та клопотання за вих. від 05.10.20 № 5951.

Ухвалою від 06.10.20 судом відкладено підготовче засідання по справі на 27.10.20.

Ухвалою від 27.10.20 судом закрито підготовче провадження у справі № 908/1871/20 та призначено справу до розгляду по суті на 30.10.20.

Також, 27.10.20 судом винесено ухвалою в якій виправлено допущену в ухвалі від 02.09.20 у справі № 908/1871/20 помилку шляхом викладення:

- останнього абзацу мотивувальної частини ухвали в наступній редакції: “Керуючись ст.ст. 120, 121, ч. 3 ст. 177, п. 3 ч. 2 ст. 183, ст. ст. 234, 235 ГПК України, суд”;

- пункту 1 (один) резолютивної частини ухвали в наступній редакції:

“1. Продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів. Відкласти підготовче засідання у справі на 06.10.20 о 10 год. 00 хв.”.

Крім того, в п. 2. вказаної ухвали, зазначено, що дана ухвала є невід`ємною частиною ухвали господарського суду Запорізької області від 02.09.20 по справі № 908/1871/20.

29.10.20 до суду надійшла заява за вих. від 28.10.20 № 6440, в якій представник позивача просить суд приєднати до матеріалів справи докази щодо повторного направлення відповідачу позовної заяви за вих. від 23.07.20 № 4337 з додатками.

Крім того, у вказаній заяві за вих. від 28.10.20 № 6440 представник позивача просить суд провести судове засідання 30.10.20 без участі представника позивача.

Ухвалою від 30.10.20 судом відкладено розгляд справи по суті на 24.11.20.

В судовому засіданні 24.11.20 представник позивача надав суду докази щодо повернення на адресу позивача з адреси відповідача повторного направлення позовної заяви за вих. від 23.07.20 № 4337 з додатками, з відміткою відповідного поштового зв`язку: «за закінченням терміну зберігання».

В судовому засіданні 24.11.20 судом прийнято до розгляду заяву представника позивача за вих. від 28.10.20 № 6440 та долучено до матеріалів справи докази щодо повернення на адресу позивача з адреси відповідача повторного направлення позовної заяви за вих. від 23.07.20 № 4337 з додатками, з відміткою відповідного поштового зв`язку: «за закінченням терміну зберігання».

У засіданні 24.11.20, на підставі ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представнику позивача повідомлено про дату виготовлення рішення у повному обсязі.

Розгляд справи здійснювався із застосуванням технічних засобів фіксації (не в режимі відеоконференції) судового процесу за допомогою комплексу «Акорд».

Позивач, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві за вих. від 23.07.20 № 4337. Просив суд стягнути з ТОВ “КК “НАШ ДІМ – ЗАПОРІЖЖЯ” 394 384,31 грн. заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, а саме: 379 417,93 грн. - вартість спожитої електричної енергії, 2 994,77 грн. – 3 % річних, 7 854,51 грн. – пені та 4 117,10 грн. – інфляційних нарахувань.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, відзив на позов до суду не надав. Про дату, час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином.

З наявних матеріалів, а саме рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення вбачається, що судом було повідомлено відповідача про дату, час та місце судових засідань, а саме відповідно до рекомендованого повідомлення від 08.09.20 № 014921, яким отримано представником відповідача 10.09.20 ухвалу суду від 02.09.20 про відкладення підготовчого засідання у справі.

Однак, направленні судом на юридичну адресу відповідача ухвали, а саме: від 29.07.20 про відкриття провадження у справі, від 02.09.20 та від 06.10.20 про відкладення підготовчого засідання, від 27.10.20 про виправлення описки і закриття підготовчого засідання та від 30.10.20 про відкладення розгляду справи по суті повернулись до господарського суду з відміткою відповідного поштового зв`язку: «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній за вказаною адресою».

Крім того, інформацію про час і місце судового засідання додатково для відповідача було розміщено судом на сторінці офіційного веб-порталу “Судова влада в Україні” в мережі Інтернет www.court.gov.ua/sudy у розділі “Громадянам” підрозділ “Оголошеня про виклик”.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі залежні від нього заходи щодо повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляду справи № 908/1871/20.

Відповідно до пунктів 1 і 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Приймаючи до уваги, що відповідача належним чином повідомлено про дату, місце та час розгляду справи № 908/1871/20, враховуючи неявку в судове засідання відповідача (його представників), суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи за відсутності такого учасника справи за наявними у матеріалах справи документами (доказами).

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Статуту товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання” (код ЄДРПОУ 42093239), затв. рішенням позачергових загальних зборів учасника ТОВ “Запоріжжяелектропостачання” № 4 від 11.12.18 та згідно з витягом з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основними видами діяльності ТОВ “Запоріжжяелектропостачання” є постачання та продаж електричної енергії, а також надання універсальних послуг на ринку електричної енергії.

На підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 31.07.18 № 807 “Про видачу ліцензії з постачання електричної енергії споживачу ТОВ “ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ”, видано ТОВ “ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ” (код ЄДРПОУ 42093239) ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.

Постановою НКРЕКП від 14.03.18 № 312 (далі Постанова № 312) затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії.

Пунктом 8 постанови № 312 визначено, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

На веб-сайті ТОВ “Запоріжжяелектропостачання” (http://zpep.com.ua/) викладено умови договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, якими визначено, зокрема, наступне:

“1.1. Цей Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - Договір) є публічним договором приєднання, який встановлює поряд ок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (далі - Споживач) постачальником універсальних послуг (далі - Постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до цього Договору, згідно із заявою-приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору.

1.2. Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затв. постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 р. № 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів.

Далі по тексту цього Договору Постачальник або Споживач іменуються Сторона, а разом – Сторони.

2.1. За цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Постачальник купує електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру об`єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватних домогосподарств, величина встановленої потужності яких не перевищує 30 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами на підставі укладеного між ним та побутовим Споживачем договору про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством відповідно до додатку 2 до цього Договору.

2.2. Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у Споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.

Побутовий споживач використовує електричну енергію виключно на власні побутові потреби, у тому числі для освітлення, живлення електроприладів тощо, що не включає професійну та/або господарську діяльність.

Малі непобутові споживачі можуть використовувати електричну енергію для професійної, господарської, підприємницької та іншої діяльності.

3.1. Умови надання універсальних послуг Споживачу визначаються комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього Договору …

3.4. Датою початку постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, якщо інша дата не визначена комерційною пропозицією, але в будь – якому випадку не раніше строку початку дії Договору.

5.1. Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього Договору.

5.8. Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

5.10. Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем. …

5.11. Якщо Споживач не здійснив оплату за цим Договором в строки, передбачені комерційною пропозицією, або не допустив представників Постачальника до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території Споживача, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ (з урахуванням особливостей, встановлених для вразливих споживачів).

У разі порушення Споживачем строків оплати, Постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню в порядку та розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.

6.2. Споживач зобов`язується:

1) забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг, згідно з умовами цього Договору; …

… 4) протягом 5 робочих днів до дати постачання електричної енергії новим електропостачальником, але не пізніше дати, зазначеної у цьому Договорі, розрахуватися з Постачальником за спожиту електричну енергію; …

7.1. Постачальник має право: 1) отримувати від Споживача оплату за поставлену електричну енергію та інші послуги, згідно з умовами цього Договору; …

9.1. За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством.

13.1. Цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набуває чинності з дати подання Споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією. Умови цього Договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної Споживачем у заяві-приєднанні.

13.5. Постачальник має право розірвати цей Договір достроково, повідомивши Споживача про це за 20 днів до очікуваної дати розірвання, у наступних випадках:

1) Споживач прострочив оплату за постачання електричної енергії згідно з цим Договором, за умови, що Постачальник здійснив попередження Споживачу про можливе розірвання цього Договору;

2) Споживач іншим чином суттєво порушив умови цього Договору, і не вжив заходів щодо усунення такого порушення протягом 5 робочих днів від дати отримання попередження від Постачальника.

13.8. Усі повідомлення за цим Договором вважаються зробленими належним чином, якщо вони здійснені в письмовій формі та вручені кур`єром або особисто, надіслані рекомендованим листом, за зазначеними в Договорі (заяві-приєднанні) адресами Сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв`язку одержувача, для повідомлень направлених поштою.

Споживач зобов`язується у місячний строк повідомити Постачальника про зміну будь-якої інформації та даних, зазначених в заяві-приєднанні.”.

Додатком 3 до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг Комерційна пропозиція “Універсальна” про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг ТОВ “Запоріжжяелектропостачання” юридичним особам та фізичним особам - підприємцям на період з 01.07.19 по 31.12.19 та на період з 01.01.20 по 31.12.20 визначено, зокрема, що:

- послуга надається в межах Запорізької області та електричних мереж операторів системи розподілу: ПАТ “Запоріжжяобленерго”; АТ “Укрзалізниця” (п.2);

- постачання електричної енергії здійснюється за регульованими цінами (тарифами) на електроенергію, які розраховуються у відповідності до методики (порядку) розрахунку ціни на електричну енергію, затвердженої Регулятором. При зміні Регулятором тарифів/складових ціни на електричну енергію постачальника універсальних послуг, Постачальник застосовує при розрахунках нові тарифи/ціни з дати введення їх в дію Регулятором. Інформація щодо розмірів та порядку застосування тарифів/цін постачальника універсальних послуг розміщуються на сайті Регулятора: www.nerc.gov.ua та на сайті Постачальника: www.zpep.com.ua (п.3).;

- розрахунковий період для обсягу спожитої електричної енергії становить один місяць, а саме: з 01 числа розрахункового місяця по останній день розрахункового місяця. 100 % попередня оплата здійснюється не пізніше ніж за 5 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію. Остаточний розрахунок має здійснюватися не пізніше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду на підставі самостійно отриманого Споживачем у Постачальника рахунка. Обсяги попередньої оплати визначаються шляхом множення замовленого обсягу постачання електричної енергії на ціну універсальної послуги у відповідному розрахунковому періоді та підлягають оплаті незалежно від отримання рахунку Постачальника. У разі неодержання рахунку, Споживач самостійно оформлює платіжні документи та здійснює оплату на їх підставі у строкуи передбачені умовами даного розділу. Порушення строків оплати, передбачених даною комерційною пропозицією, є підставою для направлення вимоги Постачальника про забезпечення виконання зобов`язання. Якщо споживач не оплатив виставлений платіжний документ або оплатив його із запізненням або якщо він перебуває у стані ліквідації чи реорганізації та згідно з планом реорганізації готується до ліквідації, Постачальник має право, встановити більш короткий розрахунковий період або звернутися з вимогою щодо надання гарантій належного виконання договірних зобов`язань, а Споживач має задовольнити таку вимогу. Юридична особа, яка створена шляхом об`єднання побутових споживачів, здійснює повну оплату вартості спожитої на побутові потреби електричної енергії шляхом остаточного розрахунку. Юридична особа, предметом діяльності якої є надання житлово-комунальних послуг населенню, у межах наданих населенню послуг здійснює повну оплату вартості електричної енергії шляхом остаточного розрахунку. Оплата здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника (далі - спецрахунок), зазначений у Договорі або розрахункових документах. Оплата може бути здійснена через: банківську платіжну систему; особовий кабінет на сайті Постачальника; поштовий переказ; в інший не заборонений чинним законодавством спосіб. Датою оплати є дата надходження коштів на спецрахунок Постачальника (п.4);

- Споживач здійснює оплату послуг з передачі та розподілу електричної енергії через Постачальника в складі ціни універсальної послуги (п.6);

- договір набирає чинності з дня наступного за днем отримання ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» заяви-приєднання Споживача до умов договору про постачання електричної енергії споживачу, в якій вказано про обрання Комерційної пропозиції, якщо протягом трьох робочих днів, споживачу не буде повідомлено про невідповідність критеріям обраної комерційної пропозиції. Для споживачів, які станом на 01.07.19 мали укладений договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, дія договору продовжується на умовах цієї комерційної пропозиції Договір на умовах цієї комерційної пропозиції укладається на строк по 31.12.19 (31.12.20). Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за 21 день до закінчення строку дії Договору жодна зі Сторін не заявить про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої зі Сторін у порядку, визначеному законодавством України. Інформація про умови продовження або зміни даної комерційної пропозиції оприлюднюється на офіційному веб-сайті Постачальника не пізніше ніж за 20 календарних днів до збігу строку її дії або строку введення відповідних змін. У разі, якщо на момент подання заяви-приєднання до Договору на об`єкт Споживача було припинено/призупинено постачання електричної енергії або надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, то договір вважається укладеним з моменту подання заяви- приєднання, а постачання здійснюється після відновлення, у встановленому законодавством порядку, надання відповідних послуг. Договір, в частині постачання електричної енергії, діє виключно у межах строку дії договору споживача про надання послуг з розподілу, враховуючи розповсюдження його дії на окремі точки розподілу (за наявності декількох точок розподілу). Якщо в процесі виконання договору Постачальником буде встановлено невідповідність Споживача обраній комерційній пропозиції, Споживач має обрати іншу комерційну пропозицію, про що повідомляє Постачальника шляхом надання відповідної заяви- приєднання протягом 5 робочих днів з дати отримання відповідного повідомлення Постачальника. За спірні періоди Постачальник має право здійснити перерахунок за цінами іншої комерційної пропозиції, обраної Споживачем чи визначеної Постачальником самостійно після збігу встановленого для подання заяви-приєднання строку (п.11).

Позивачем на адресу відповідача надсилались рахунки для оплати за споживання електричної енергії за період з листопада 2019 р. по квітень 2020 р., за спожиту електроенергії, що підтверджується описом вкладення в цінний лист від 04.06.20 та фіскальним чеком від 04.06.20.

Разом з рахунками позивачем надіслано відповідачу вимогу за вих. від 04.06.20 № 58/06-10, в якій ТОВ “Запоріжжяелектропостачання” вимагає від відповідача сплату у семиденний термін борг за електричну енергію в сумі 379 417,93 грн. та штрафні санкції у розмірі 14 966,38 грн.

Відсутність своєчасної оплати відповідачем вказаних рахунків за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг стала підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Вирішуючи спір у цій справі по суті спору суд виходить з наступного.

Відповідно до положень частин 1 і 2 ст. 173 Господарського кодексу України (далі ГК України), господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Частиною 1 ст. 174 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У ч 1 ст. 175 ГК України закріплено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України “Про ринок електричної енергії”.

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону (ч. 6 ст. 276 ГК України).

Частиною 7 ст. 276 ГК України визначено, що оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Частиною 1 ст. 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Як свідчать матеріали цієї справи, ТОВ “КК “НАШ ДІМ – ЗАПОРІЖЖЯ” здійснювало фактичне споживання електричної енергії у спірний період, яка постачалась позивачем у цій справі.

А отже, відповідно до наведених вище норм чинного законодавства та з урахуванням положення п. 8 Постанови НКРЕКП від 14.03.18 № 312, між сторонами у цій справі відбулось укладення договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого на веб-сайті ТОВ “Запоріжжяелектропостачання” (http://zpep.com.ua), які, у т.ч., наведено вище у тексті цього рішення.

Статтею 629 ЦК України унормовано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 ГК України.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підтвердження постачання відповідачу електроенергії у вказаний вище період позивачем в матеріали справи надані рахунки на оплату спожитої електричної енергії за період з листопада 2019 р. по квітень 2020 р.

Згідно з розрахунком позивача, заборгованість відповідача за спожиту електричну енергію за період з листопада 2019 р. по квітень 2020 р. складає 379 417,93 грн.

Відповідачем не спростовано наявність заборгованості за електричну енергію отриману від ТОВ “Запоріжжяелектропостачання” за спірний період у сумі 379 417,93 грн., заперечень з приводу вірності розрахунків позивача за спожиту електричну енергію у спірний період до суду не надано.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Оскільки позивачем доведено порушення відповідачем умов договору щодо строків здійснення розрахунків за поставлену позивачем електричну енергію у період з листопада 2019 р. по квітень 2020 р. у сумі 379 417,93 грн., а відповідачем не спростовано наявність вказаної суми заборгованості належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку, про те, що позовна вимога ТОВ “Запоріжжяелектропостачання” про стягнення з відповідача 379 417,93 грн. боргу за спожиту електричну енергію за період з листопада 2019 р. по квітень 2020 р. є обґрунтованою, заснованою на законі та договорі, і такою, що підлягає задоволенню судом.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 7 854,51 грн. пені (за загальний період з 17.12.19 по 11.03.20) суд зазначає наступне.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема, у випадку прострочення виконання.

У відповідності з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” від 22.11.96 № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7 Додатку 3 до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (Комерційна пропозиція “Універсальна” на період з 01.07.19 по 31.12.19 та з 01.01.20 по 31.12.20) передбачено, що за внесення платежів, передбачених умовами Договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання, та 3% річних від суми боргу.

Отже, наведені вище умови договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг свідчать про установлення договором іншого, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції (пеня), а саме протягом всього періоду прострочення зобов`язання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені (за загальний період з 17.12.19 по 11.03.20) за допомогою ІПС “Законодавство”, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача лише 7 850,68 грн. пені.

Судом встановлено, що позивачем не коректно пораховано пеню за період нарахування з 17.12.19 по 22.01.20 на суму боргу 86 131,26 грн. та повинна становити 2 353,57 грн.

А тому, судом задовольняється вимога про стягнення з відповідача у цій справі 7 850,68 грн. пені.

В іншій частині вимоги про стягнення пені судом визнаються такими, що заявлені позивачем безпідставно. У зв`язку із чим, залишаються без задоволення.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 2 994,77 грн. 3 % річних (за загальний період з 17.12.19 по 04.06.20) та 4 117,10 грн. інфляційних витрат (за загальний період з січня по квітень 2020 року) суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних (за загальний період з 17.12.19 по 04.06.20) за допомогою ІПС “Законодавство”, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача 2 971,82 грн. 3 % річних.

Судом встановлено, що:

- позивачем не коректно пораховано 3 % річних за період нарахування з 17.12.19 по 22.01.20 на суму боргу 86 131,26 грн. та повинна становити 261,51 грн.;

- позивачем розраховано 3 % річних за період нарахування з 17.01.20 по 19.03.20 на суму боргу в розмірі 68 697,31 грн., а потрібно було розраховувати з 21.01.20 по 19.03.20, таким чином сума 3 % річних зха вказаний період повинна становити 332,22 грн.

А тому, судом задовольняється вимога про стягнення з відповідача у цій справі 2 971,82 грн. 3 % річних.

В іншій частині вимога про стягнення 3 % річних судом визнається такою, що заявлена позивачем безпідставно. У зв`язку із чим, залишається без задоволення.

Здійснюючи перевірку розрахунку позивача заявленої до стягнення суми інфляційних нарахувань (інфляційних витрат) судом прийнято до уваги, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.

Вказане відповідає правовій позиції викладеній у п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.13 № 14 “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань”.

У листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р., зокрема, надані такі рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ: “Для определения индекса за любой период необходимо помесячные индексы, составляющие соответствующий период, перемножить между собой”.

Проте, позивачем при здійсненні розрахунку інфляційних витрат вказаного вище не враховано, здійснено нарахування інфляційних втрат за кожний місяць окремо та виключено з розрахунку періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

За перерахунком суду, який здійснено з урахуванням викладених вище роз`яснень, правомірним є нарахування інфляційних витрат в межах заявленого позивачем періоду:

- у сумі 1 295,57 грн. за прострочення оплати 86 131,26 грн. за період з січня по квітень 2020 р. (включно);

- у сумі 1 099,16 грн. за прострочення оплати 68 697,31 грн. за період з березня по квітень 2020 р. (включно);

- у сумі 1 175,76 грн. за прострочення оплати 73 484,54 грн. за період з березня по квітень 2020 р. (включно);

- у сумі 291,83 грн. за прострочення оплати 36 478,75 грн. за період квітень 2020 р.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у загальному розмірі 3 862,32 грн.

В іншій частині вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат судом визнаються необґрунтованими та безпідставними, та як наслідок відхиляються судом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 53, 73-80, 129, 202, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ “НАШ ДІМ – ЗАПОРІЖЖЯ” (69068, м. Запоріжжя, вул. Омельченка, буд. 9, код ЄДРПОУ 41145254) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання” (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 26, код ЄДРПОУ 42093239) – 379 417 (триста сімдесят дев`ять тисяч чотириста сімнадцять) грн. 93 коп. боргу за спожиту електричну енергію, 2 971 (дві тисячі дев`ятсот сімдесят одну) грн. 82 коп. 3 % річних, 7 850 (сім тисяч вісімсот п`ятдесят) грн. 68 коп. пені, 3 862 (три тисячі вісімсот шістдесят дві) грн. 32 коп. інфляційних втрат та 5 911 (п`ять тисяч дев`ятсот одинадцять) грн. 54 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України.

Повний текст рішення складено 04.12.2020

Суддя В.Л. Корсун