Рішення № 93295018, 04.12.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/158/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2020 Справа № 908/2488/20

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя Зінченко Н.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання», (юридична адреса: 69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 26; адреса для листування: 69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35)

до відповідача Приватного акціонерного товариства «ПРИАЗОВКУРОРТ», (71100, м. Бердянськ Запорізької області, бул. Тінистий, буд. 12)

про стягнення 6844,78 грн.

28.09.2020 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. № 5388 від 11.09.2020 (вх. № 26947/08-07/20 від 28.09.2020) Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання», м. Запоріжжя до Приватного акціонерного товариства «ПРИАЗОВКУРОРТ», м. Бердянськ Запорізької області про стягнення пені в розмірі 5720,96 грн., 3 % річних в розмірі 667,39 грн. та інфляційних втрат в розмірі 456,43 грн., а всього 6844,78 грн. заборгованості за порушення грошових зобов`язань.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподіл судової справи між суддями від 28.09.2020 справу № 908/2488/20 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2488/20 у порядку спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 4/158/20, вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та ґрунтуються на ст., ст. 2, 3, 193, 230, 232 ГК України, ст., ст. 16, 526, 530, 610-612, 625, 629 ЦК України, положеннях Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП № 3126 від 14.03.2018. Позов пред`явлений позивачем з наступних підстав: ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» є постачальником електричної енергії, створеним ПАТ «Запоріжжяобленерго» на виконання Закону України «Про ринок електричної енергії», та проводить свою діяльність для забезпечення електропостачання юридичних та побутових споживачів Запорізької області і з 01.01.2019 виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території. З 01.01.2019 між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019 в частині своєчасної оплати спожитої електричної енергії за травень 2019 року, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 28470,82 грн. Разом із тим, станом на час звернення позивача до суду з позовом у даній справі заборгованість за спожиту електричну енергію за травень 2019 року відповідачем повністю погашена, але з порушенням строків оплати, передбачених умовами договору. У зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання позивач, керуючись умовами договору та приписами діючого законодавства, нарахував відповідачу пеню на прострочену заборгованість з оплати електричної енергії за травень 2019 року за загальний період з 09.07.2019 по 11.03.2020 у розмірі 5720,96 грн., 3 % річних за період з 09.07.2019 по 16.06.2020 у розмірі 667,39 грн. та інфляційні витрати за період з 09.07.2019 по 31.05.2020 в розмірі 456,43 грн. На підставі викладеного, позивач просить суд позов задовольнити повністю, стягнути з відповідача 6844,78 грн. заборгованості за порушення грошових зобов`язань, що складається з пені, річних відсотків і інфляційних витрат, а також покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.10.2020 у справі № 908/2488/20 відповідачу запропоновано у строк не пізніше 26.10.2020 подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання, у разі незгоди з нарахованою сумою заборгованості – навести свій контррозрахунок.

Відповідно до безкоштовного Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 05.10.2020 зареєстрованим місцем знаходження юридичної особи Приватного акціонерного товариства «ПРИАЗОВКУРОРТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 02647763) є: 71100, м. Бердянськ Запорізької області, бул. Тінистий, буд. 12, що відповідає адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Статтею 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» встановлено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Згідно інформації, що міститься в мережі Internet на офіційному сайті ПАТ «Укрпошта» ухвала господарського суду Запорізької області від 05.10.2020 про відкриття провадження у справі № 908/2488/20, яка направлялася на адресу відповідача з рекомендованимо повідомленням про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 6900119448800), отримана відповідачем 19.10.2020.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/2488/20.

При цьому судом враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду даної справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень» http://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Відзив на адресу суду від відповідача як у встановлений в ухвалі суду від 05.10.2020 у справі № 908/2488/20 процесуальний строк для подачі відзиву, так і станом на 03.11.2020 (п`ятнадцятиденний термін від дня отримання відповідачем зазначеної ухвали суду) не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 04.11.2020 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення – 04.12.2020.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (позивач у справі) є суб`єктом господарювання, який утворився під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу від постачання електричної енергії згідно п. 13 Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні Положення» Закону України «Про ринок електричної енергії», та починаючи з 01.01.2019 виконує функції постачальника універсальних послуг на території Запорізької області.

Відповідно до п. 8 постанови від 14.03.2018 № 312 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (в редакції станом на 01.01.2019) «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, сайт судової влади стан розгляду справ опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Матеріали справи свідчать, що з 01.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (Постачальник) та Приватним акціонерним товариством «ПРИАЗОВКУРОРТ» (Споживач, відповідачем у справі) шляхом фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії фактично укладено публічний Договір про постачання електричної енергії з відповідними додатками до нього (далі за текстом – Договір) через приєднання Споживача до умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, розміщеного на офіційному сайті ТОВ «Запоріжжяелектропостачання».

Частиною 1 статті 634 ЦК України закріплено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших, стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідачем належних і допустимих доказів, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, які спростовують факт укладення з позивачем з 01.01.2019 Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг суду не надано.

Відповідно до п. 1.1 Договору цей Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (далі – Сспоживач) постачальником універсальних послуг (далі – Постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом приєднання споживача до цього договору згідно із заявою-приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору.

Згідно п. 2.1 Договору за цим договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача а Споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

У відповідності з розділом 3 Договору умови надання універсальних послуг Відповідачу визначаються комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до Договору.

Згідно з розділом 5 Договору «Ціна, порядок обліку і оплата електричної енергії» Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до Договору. Спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції Споживача.

Пунктом 5.8 Договору передбачено, що розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

У пункті 5.10 Договору передбачено, що оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем.

Відповідно до пп. 1 п. 6.2 Договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг, згідно з умовами цього Договору.

У додатку 3 до Договору викладена комерційна пропозиція «Універсальна» про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» юридичним особам та фізичним особам – підприємцям на період з 01.01.2019 по 01.07.2019 (далі – Комерційна пропозиція).

Відповідно п. 6 Комерційної пропозиції Споживач здійснює оплату послуг з розподілу електричної енергії через Постачальника у складі ціни універсальної послуги.

Згідно з п. 4 «Спосіб та термін оплати» Комерційної пропозиції розрахунковий період для обсягу спожитої електричної енергії становить один місяць, а саме: з 01 числа розрахункового місяця по останній день розрахункового місяця. Оплата електричної енергії здійснюється Споживачем у формі попередньої оплати 100 % вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період, яка здійснюється до дати початку розрахункового періоду. Остаточний розрахунок проводиться за фактичну відпущену електричну енергію у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду. Обсяги попередньої оплати визначаються шляхом множення замовленого обсягу постачання електричної енергії на ціну, визначену згідно умов даної комерційної пропозиції, та підлягають оплаті незалежно від отримання рахунку Постачальника.

При цьому, відповідно до п. 4.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 із змінами та доповненнями, (далі – ПРРЕЕ), дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

Згідно з п. 4.12 ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку. (п. 4.13 ПРРЕЕ)

Пунктом 13.1 Договору постачання встановлено, що цей Договір укладається на строк, зазначений у комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набуває чинності з дати подання Споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією.

За умовами п. 11 Комерційної пропозиції визначено, що термін дії договору з дати надання Споживачем Постачальнику заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, але не раніше 01.01.2019, якщо протягом трьох робочих днів споживачу не буде повідомлено про невідповідність його критеріям обраної комерційної пропозиції. Договір на умовах цієї комерційної пропозиції укладається на строк по 01.07.2019. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін не заявить про припинення його дії або перегляд його умов.

Матеріали справи не містять заяв сторін про розірвання Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019, отже станом на час розгляду справи Договір є діючим.

З матеріалів справи вбачається та відповідачем не заперечується, що в травні 2019 року ним фактично спожито електричної енергії в об`ємі 10493 кВт/год на загальну суму 28849,62 грн.

Факт споживання об`єму електричної енергії відповідача підтверджується листом за вих. № 007-066/8459 від 01.06.2020 адміністратора комерційного обліку, функції якого в Запорізькій області виконує ПАТ «Запоріжжяобленерго», за період з 01.05.2019 по 31.05.2020 з розбивкою за ЕІС-кодом точки комерційного обліку Споживача.

На оплату за постачання спожитого обсягу електричної енергії відповідачу постачальником універсальних послуг виставлявся рахунок за травень 2019 року.

В порушенням умов Договору та п. 4.12 ПРРЕЕ відповідачем оплата за послугу постачання електричної енергії за травень 2019 року у визначеному розмірі і строки не здійснена. У зв`язку із цим з червня 2019 року по березень 2020 року за відповідачем перед позивачем рахувалася заборгованість в розмірі 28470,82 грн. (з урахуванням переплати за попередній період).

Станом на час звернення позивача до суду з позовом у даній справі зазначена заборгованість відповідачем сплачена у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 8984 від 06.03.2020 на суму 15000,00 грн., № 8985 від 06.03.2020 на суму 450,00 грн., № 9038 від 02.06.2020 на суму 5500,00 грн. і № 9088 від 17.06.2020 на суму 7520,82 грн.

Факт неналежного виконання умов Договору про постачання електричної енергії в частині своєчасного і повного розрахунку за послугу постачання електричної енергії в травні 2019 року підтверджується листом ПрАТ «ПРИАЗОВКУРОРТ» на адресу позивача № 07/211 від 09.06.2020 (вх. № 1009 від 26.06.2020)

Таким чином, на час вирішення спору судом заборгованість відповідачем перед позивачем за послугу постачання електричної енергії в травні 2019 року відсутня.

13.07.2020 позивач звернувся до відповідача із Вимогою № 46 (вих. № 2269 від 08.07.2020) на суму 6844,78 грн. про сплату пені в розмірі 5720,96 грн., 3 % річних в розмірі 667,39 грн. та інфляційних втрат в розмірі 456,43 грн. за порушення грошових зобов`язань з оплати послуг постачання електричної енергії в травні 2019 року.

Вказана Вимога відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

Внаслідок прострочення відповідачем зобов`язань за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019 позивачем заявлені вимоги про стягнення пені в сумі 5720,96 грн., нарахованої за загальний період з 09.07.2019 по 11.03.2020, 3 % річних в сумі 667,39 грн., нарахованих за загальний період з 09.07.2019 по 16.06.2020, і інфляційних витрат в сумі 456,43 грн., нарахованих за загальний період з 09.07.2019 по 31.05.2020, на заборгованість за постачання спожитої електричної енергії у травні 2019 року.

Згідно з ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст., ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містять п., п. 1, 7 ст.193 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач доказів належного виконання умов Договору про постачання електричної енергії в частині своєчасного і повного розрахунку за послугу постачання електричної енергії в травні 2019 року суду не надав.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 5.11 Договору встановлено, що у разі порушення Споживачем строків оплати, Постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню в порядку та розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.

Відповідно до п. 7 Комерційної пропозиції за внесення платежів, передбачених умовами Договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, Споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання, та 3% річних від суми боргу.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За приписами Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» № 543/96-ВР від 22.11.1996 платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до частини 6 статті 232 ГК України.

Приймаючи до уваги, що п. 5.11 Договору та п. 7 Комерційної пропозиції сторони передбачили, що пеня нараховується протягом всього періоду прострочення зобов`язання, суд вважає, що сторони погодили у Договорі інший строк нарахування штрафних санкцій, ніж встановлено законом.

Таким чином, вимога про стягнення пені в сумі 5720,96 грн., нарахованої за загальний період з 09.07.2019 по 11.03.2020, у зв`язку із порушенням грошового зобов`язання пред`явлена позивачем до стягнення правомірно і обґрунтовано.

Перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» правильність наданого позивачем розрахунку пені, суд дійшов до висновку, що даний розрахунок не порушує норми законодавства і виконаний правильно.

Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 5720,96 грн. пені заявлена обґрунтовано, заснована на законі та підлягає задоволенню судом.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплати гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основною боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відтак, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивачем за порушення строків розрахунків за постачання спожитої електричної енергії у травні 2019 року заявлені вимоги про стягнення 667,39 грн. 3 % річних за загальний період з 09.07.2019 по 16.06.2020.

Наданий позивачем розрахунок 3 % річних судом перевірені за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» та встановлено, що вказаний розрахунки позивачем виконаний правильно.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача 667,39 грн. 3 % річних заявлена до стягнення правомірно та підлягає задоволенню судом.

Індекс інфляції – це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Згідно рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.

Позивачем за порушення строків розрахунків за постачання спожитої електричної енергії у травні 2019 року заявлені вимоги про стягнення 456,43 грн. інфляційних втрат.

Дослідивши та перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що розрахунок позивачем виконаний не правильно, оскільки позивачем не дотримані рекомендації, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, щодо застосування сукупного індексу інфляції за період прострочення платежу (позивачем індекс інфляції розраховується окремо на кожний місць періоду розрахунку).

За таких обставин, за заявлений період стягненню з відповідача підлягає 332,11 грн. інфляційних втрат.

Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат заявлена позивачем обґрунтовано та підлягає задоволенню частково в розмірі 332,11 грн. В іншій частині вимог про стягнення інфляційних втрат в задоволені позову відмовляється.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, проти позову не заперечив, належними доказами доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню частково в частині стягнення з відповідача на користь позивача 5720,96 грн. пені, 332,11 грн. інфляційних втрат та 667,39 грн. 3 % річних. В іншій частині позовних вимог в задоволенні позову відмовляється.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст., ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання», м. Запоріжжя до Приватного акціонерного товариства «ПРИАЗОВКУРОРТ», м. Бердянськ Запорізької області про стягнення 6844,78 грн. заборгованості за порушення грошових зобов`язань задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ПРИАЗОВКУРОРТ», (71100, м. Бердянськ Запорізької області, бул. Тінистий, буд. 12, ідентифікаційний код юридичної особи 02647763) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання», (юридична адреса: 69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 26; адреса для листування: 69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35, ідентифікаційний код юридичної особи 42093239) 5720 (п`ять тисяч сімсот двадцять) грн. 96 коп. пені, 667 (шістсот шістдесят сім) грн. 39 коп. 3 % річних, 332 (триста тридцять дві) грн. 11 коп. інфляційних втрат та 2063 (дві тисячі шістдесят три) грн. 82 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне судове рішення складено « 04» грудня 2020 р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.