Ухвала суду № 93294999, 04.12.2020, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

04.12.2020 Справа № 908/2191/20

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни, розглянув без виклику сторін заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Господарського суду Запорізької області від 31.08.2020 у справі №908/2191/20

за заявою комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7» (69032, місто Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 11)

до боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

про стягнення 120.187,27 грн.,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла заява комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості зі сплати 70 відсотків розміру орендної плати станом на 21.08.2020 у розмірі 80.530,37 грн., яка виникла у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати орендних платежів за користування нежитловим приміщенням на підставі договору оренди №340/13 від 27.02.2018 та про стягнення заборгованості зі сплати 30 відсотків орендної плати станом на 21.08.2020 у розмірі 36.156,30 грн. за період з 16.01.2019 по 16.08.2020. Внаслідок порушення боржником грошового зобов`язання заявник, враховуючи умови п. 3.7 договору оренди №340/13 від 27.02.2018, ст. 611 ЦК України, нарахував до стягнення штраф до місцевого бюджету у розмірі 2.415,91 грн. та штраф на користь КП "ВРЕЖО №7" у розмірі 1.084,69 грн.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2020 заяву про видачу судового наказу передано на розгляд судді Федорової О.В.

31.08.2020 Господарським судом Запорізької області задоволено заяву комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7» та видано судовий наказ, копію якого разом із копією відповідної заяви з доданими до неї документами надіслано боржнику.

Відповідно до рекомендованого повідомлення, яке міститься в матеріалах справи (арк.с. 37), примірник ухвали суду та заяву з додатками 08.09.2020 отримано боржником особисто.

Приймаючи до уваги положення ст. 159 ГПК України. а саме відсутність заяви від боржника про скасування судового наказу протягом п`ятнадцяти днів після закінчення строку на її подання, суд 30.09.2020 видав судовий наказ із зазначенням дати набрання судовим наказом законної сили, строку пред`явлення наказу до виконання.

03.12.2020 від боржника надійшла заява про скасування судового наказу, згідно з якої зазначено про те, що ані судовий наказ, ані доданих до нього заявником документів боржник не отримав. У рекомендованому повідомлення у місці де має бути проставлений підпис боржника зазначено його прізвище « ОСОБА_1 », але боржник таким чином жодних документів не підписував. Про факт винесення господарським судом судового наказу боржник дізнався після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження. Також зауважував про необґрунтованість заявлених вимог, у зв`язку з не укладанням договору оренди майна, на підставі якого заявлені вимоги. З урахуванням зазначеного просив суд скасувати судовий наказ. До заяви додано клопотання про поновлення строку.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.12.2020 заяву про скасування судового наказу передано на розгляд судді Федорової О.В.

Розглянувши подану заяву про скасування судового наказу, суд дійшов висновку про відмову в її задоволені виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 ГПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.

Вимоги щодо форми та змісту заяви про скасування судового наказу визначені ч. 2 - 5 ст. 157 ГПК України.

Частиною 2 ст. 158 ГПК України встановлено, що заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 157 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, передбачений у ч. 1 ст. 157 ГПК України п`ятнадцяти денний строк для подання заяви є процесуальним строком, встановленим законом, і відповідно до вимог статті 119 ГПК може бути поновлений виключно за заявою учасника справи за наявності поважних причин пропуску такого строку.

Відповідно до ч. 3 ст. 119 ГПК України якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 170 ГПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити підстави заяви (клопотання, заперечення).

З наведених норм Господарського процесуального кодексу України вбачається, що заявник, при зверненні до суду із заявою про поновлення пропущеного процесуального строку, має надати таку заяву у письмовому вигляді із зазначенням причин пропуску такого строку, обґрунтування їх поважності та з доказами на підтвердження вказаних обставин.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Виходячи з положень наведених статей, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують певні юридичні факти з викладенням їх суті. Зазначені обставини необхідно не лише зазначити, а й обґрунтувати відповідним чином, що випливає зі змісту ст. 74 ГПК України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. У позовній заяві має міститися обґрунтований розрахунок суми, що стягується, який складається із зазначенням застосованих методів, періодів нарахування, тощо.

Проте, заявник належних та допустимих доказів поважності пропуску строку для звернення з відповідною заявою не надав. Посилання заявника на те, що боржник ніколи жодних документів не підписував із зазначенням прізвища « ОСОБА_1 » судом відхилені у зв`язку з недоведеністю.

Натомість матеріали справи містять докази отримання боржником судового акту з заявою та доданими до неї документами.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 звернувся до суду з даною заявою з пропуском п`ятнадцятиденного строку, встановленого пунктом ч. 1 ст. 157 ГПК України, у зв`язку з чим заява боржника про скасування судового наказу відповідно до положень ч. 2 ст. 158 ГПК України підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 157, 158, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити боржнику ОСОБА_1 у поновлені строку на подання заяви про скасування судового наказу.

2. Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого Господарським судом Запорізької області 31.08.2020 у справі №908/2191/20, повернути.

Ухвалу складено 04 грудня 2020.

Порядок набрання ухвалою законної сили визначений статтею 235 ГПК України.

Порядок оскарження ухвали суду першої інстанції визначений статтями 254, 255, 256 ГПК України.

Суддя О.В. Федорова