Ухвала суду № 93293785, 03.12.2020, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/3215/20

Провадження № 2/444/1197/2020

УХВАЛА

про забезпечення позову

03 грудня 2020 року Жовківський районний суд Львівської області в складі :

головуючого судді Олещук М. М.,

секретар судового засідання Мачіха Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жовкві заяву адвоката Бобанич І.Б. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного товариства "Холдер Агро", третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 , про відшкодування моральної шкоди, завданою смертю особи, -

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Жовківського районного суду Львівської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , яка проживає в АДРЕСА_1 до Приватного товариства "Холдер Агро", юридична адреса: 48522, Тернопільська область, Чортківський район, с. Васильків, ЄДРПОУ: 37938319, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , про відшкодування моральної шкоди, завданою смертю особи.

Ухвалою суду від 03.12.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі. Підготовче судове засідання призначено на 23.12.2020 року о 09 год. 30 хв.

У цій справі 01.12.2020 року також подано заяву про забезпечення позову від адвоката Бобанич І.Б., в якій він просить в порядку забезпечення позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства «ХОЛДЕР АГРО» про відшкодування моральної шкоди в межах розміру позовних вимог в сумі 600 000 грн., постановити ухвалу, якою накласти арешт на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер: 552562468252) - нежитлові будівлі та споруди тракторної бригади №2, загальною площею 318,8 кв.м. (розташовані за адресою: АДРЕСА_3 ), що належить на праві власності Приватному підприємству «ХОЛДЕР АГРО», ЄДРІІОУ 37938319.

В заяві зазначає, що 07.07.2019 року близько 05.20 год. на території земельної ділянки, що у с. Хлівчани Сокальського району Львівської області відбувся наїзд переднім лівим колесом оприскувача самохідного марки «Джон Дір», реєстраційний номер НОМЕР_1 на пішохода ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: Львівська обл., Жовківський р-н., с. Гійче. Внаслідок наїзду пішохід ОСОБА_3 від отриманих травм помер на місці події.

У зв`язку з цим було відкрито кримінальне провадження: 12019140000000590 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, дані про яке було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Вказує, що водій ОСОБА_2 здійснив наїзд на ОСОБА_3 під час виконання трудових обов`язків, в результаті чого настала його смерть. На підставі наказу керівника Приватного підприємства «ХОЛДЕР АГРО» про прийняття на роботу №15-К від 21.06.2019 року ОСОБА_2 здійснював трудову діяльність у приватному товаристві, тобто був працівником приватного товариства «ХОЛДЕР АГРО».

Отже, предметом позову є відшкодування моральної шкоди, завданої смертю особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, а саме приватним підприємством «ХОЛДЕР АГРО» у розмірі 600 000 (шістсот тисяч) грн. Зважаючи на значну суму, що може підлягати відшкодуванню, виникає ризик того, що незастосування заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Зазначає, що у вказаній справі необхідно застосувати захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно. Адже відповідно до ч.2 cт.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У цьому випадку необхідність застосування такого заходу забезпечення позову зумовлена наявністю фактичних обставин, які можуть істотно ускладнити та унеможливити виконання рішення суду.

Зазначає, що досудове розслідування триває з 07.07.2019 року. За цей час в добровільному порядку моральної шкоди не було відшкодовано.

Враховуючи викладене, сам факт трагічної смерті ОСОБА_4 , який був чоловіком позивача, при встановлених обставинах, свідчить про завдання моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, та моральних переживаннях, яких ОСОБА_1 зазнала й продовжує зазнавати. Відтак розмір такої шкоди у матеріальному виразі останньою оцінено в грошовому розмірі 600 000 (шістсот тисяч) грн. Тобто, ціна позову складає 600 000 (шістсот тисяч) грн.

З інформаційної довідки Реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що Приватному підприємству на праві власності належить об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 552562468252) - нежитлові будівлі та споруди тракторної бригади №2. При наявних обставинах доцільно накласти арешт на майно, яким володіє Приватне підприємство "ХОЛДЕР АГРО", а саме на об`єкт нерухоме майно (реєстраційний номер: 552562468252) - нежитлові будівлі та споруди тракторної бригади №2.

Також в заяві адвокат Бобанич І.Б. зазначає, що відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань статутний капітал Приватного підприємства «ХОЛДЕР АГРО» становить 100 грн. що викликає сумніви у можливості відшкодувати шкоду за рахунок іншого майна.

Зазначає, що накладення арешту на нерухоме майно - нежитлові будівлі та споруди тракторної бригади №2, що належить на праві власності ПП «ХОЛДЕР АГРО» зможе забезпечити можливість відшкодування моральної шкоди, а також перешкодить можливості його відчужування, що забезпечить виплату відповідної моральної шкоди в разі задоволення позовних вимог. До того ж в разі накладення арешту на таке майно, таке й надалі залишиться у власності та користуванні підприємства та не завдасть шкоди його інтересам.

Співмірність обгрунтовує виходячи з орієнтовної вартості майна, а саме нежитлових будівель та споруд тракторної бригади №2, площею 318, 8 кв.м., в порівнянні до ціни позову. В мережі інтернет наявні оголошення щодо продажу нежитлових приміщень, що за технічними параметрами близькі до характеристик майна, на яке пропонується накласти арешт. Так, з інформації, що розміщена на платформі онлайн-оголошень «ОЛХ» вбачається, що вартість нежитлового приміщення площею 250 кв.м. у м. Волочиськ Хмельницької області становить 500 000 (п`ятсот тисяч) грн. Заява про накладення арешту подана на майно - нежитлове приміщення площею 318,8 кв.м., що знаходиться у Хмельницькій області. Ціна позову ж складає 600 000 грн. Тобто ринкова ціна нежитлового приміщення, що належить на праві власності ПП «ХОЛДЕР АГРО» приблизно складає 600 000 (шістсот тисяч) грн. З цього можна зробити висновок, що орієнтовна вартість майна - об`єкту нерухомого майна (реєстраційний номер 552562468252) є співрозмірною до розміру позовних вимог, заявлених ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України, учасники справи в судове засідання не викликалися, а тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.

Перевіривши доводи заяви, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

В пункті 1 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» звернуто увагу судів на те, що за змістом ч. 1 ст. 151 ЦПК України єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як зазначив Пленум Верховного Суду України в пунктах 4, 5 згаданої вище Постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При застосуванні відповідних заходів забезпечення позову слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків. Суд не повинен вживати таких заходів забезпечення позову, які пов`язані із втручанням у внутрішню господарську діяльність юридичних осіб. Суд також повинен враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

При вирішенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову, суд враховує те, що накладення арешту на об`єкти нерухомого майна - нежитлові будівлі та споруди тракторної бригади №2, загальною площею 318,8 кв.м., що належить на праві власності Приватному підприємству «ХОЛДЕР АГРО», може призвести до обмеження можливості користуватися та розпоряджатися власним майном, що по своїй суті є втручанням у діяльність підприємства, стосується інтересів невизначеного кола осіб, які перебувають, зокрема, у трудових відносинах з відповідачем.

Оцінивши вказані позивачем доводи у його заяві про забезпечення позову, судом не встановлено будь-якого можливого утрудненого виконання в майбутньому рішення суду ухваленого в межах позовних вимог позивача. Так, посилання представника позивача на те, що відповідач зможе вжити заходів щодо уникнення відповідальності за спричинену шкоду, зокрема шляхом продажу наявного майна, є його припущенням, яке не підтверджене будь-якими доказами.

Таким чином, суд, перевіривши та оцінивши подані заявником докази та врахувавши доводи його заяви, дійшов висновку про відсутність належних правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.149-153, 259-260, 353 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заявиадвоката Бобанич І.Б. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного товариства "Холдер Агро", третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданою смертю особи – відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.

Повний текст ухвали складено 03.12.2020 року.

Суддя Олещук М. М.