Рішення № 93293721, 02.12.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/20472/20

Провадження № 2/127/3320/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2020 рокум. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Іщук Т.П.,

за участі секретаря судового засідання Коваленко Д.І.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження в підготовчому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі Органу опіки та піклування Вінницької міської ради, про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом і просила позбавити відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не бере участі у вихованні та утриманні дитини, не піклується про її фізичний, духовний і моральний розвиток, проживає окремо, дитина проживає разом з позивачем.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 30 вересня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження та зобов`язано Орган опіки та піклування надати висновок щодо заявлених позовних вимог.

Відповідач відзив на позов не надав, однак ним подана заява від 07 вересня 2020 року, підпис якого 07 вересня 2020 року нотаріально засвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Конюк В.О., зареєстровано в реєстрі за №1088, про те, що ОСОБА_2 не заперечує проти позбавлення його батьківських прав та просить розглянути справу у його відсутність.

Орган опіки та піклування Вінницької міської ради надав висновок від 02 грудня 2020 року за №01-00-011-73057, відповідно до якого орган вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2

У підготовчому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити з підстав, викладених у позові. При цьому просила врахувати заяву відповідача.

Відповідач в підготовче засідання не з`явився з огляду на його заяву.

Представник Органу опіки та піклування Вінницької міської ради Марценюк Л.Є в підготовчому засіданні підтримала висновок Органу опіки та піклування та вказувала, що визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Згідно ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши у підготовчому засіданні обставини справи, суд приймає визнання відповідачем позову, оскільки судом не встановлено, що вказане визнання суперечить закону та порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, та вважає, що позов підлягає задоволенню.

Між сторонами виникли правовідносини, які ґрунтуються на вимогах ст. ст. 19, 150, 151-154, 164 - 166, 171 СК України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства».

Судом установлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією повторного Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 05 лютого 2013 року (а.с. 5).

ОСОБА_1 змінила прізвище на « ОСОБА_1 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 03 липня 2016 року.

Рішенням Чечельницького районного суду Вінницької області від 22 вересня 2010 в справі №2-381/2010 шлюб між сторонами розірваний (а.с.7).

Відповідно до рішення Чечельницького районного суду Вінницької області від 30 березня 2018 року в цивільній справі №151/101/18 збільшено розмір аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти в розмірі ј частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% встановленого прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішення законної сили, і до досягнення дитиною повноліття.

Станом на 31 жовтня 2020 року заборгованість ОСОБА_2 зі сплати цих аліментів становить 16049,98 грн (довідка Центрального ВДВС у місті Вінниці Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Хмельницький) від 09 листопада 2020 року за №126992/15.26-25/36).

Відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків відносно доньки, не бере участі у її вихованні та утриманні, не піклується про фізичний, духовний і моральний розвиток дитини, проживає окремо, дитина проживає разом з матір`ю та знаходиться на її повному утриманні і вихованні.

Підтвердженням свідомого нехтування відповідачем обов`язками про піклування та виховання дитини є довідка від 03 листопада 2020 року за №67, видана ЗОШ ІІ-ІІІ ступенів №31 Вінницької міської ради, в якій навчається малолітня, та відповідно до якої, вказується, що всі питання, які стосуються виховання та навчання дитини, вирішуються лише матір`ю, що також не заперечується і відповідачем в своїй заяві про визнання позову.

Як слідує з Висновку виконавчого комітету Вінницької міської ради від 02 грудня 2020 року за №01-00-011-73057, позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважається доцільним; відповідач з 2010 року по теперішній час проживає окремо від дитини, не підтримував з донькою родинних відносин, не цікавився її життям та розвитком, не надавав дитині належного матеріального утримання. Батько не брав участь у засіданні комісії, хоча належним чином повідомлявся про розгляд даного питання, за його заявою від 07 вересня 2020 року повідомив, що не заперечує проти позбавлення його батьківських прав стосовно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дитина повідомила, що батько не спілкувався з нею протягом останніх 10 років, не цікавився її життям та навчанням, не вітав з днями народження та святами.

Згідно ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, виховувати дитину, готувати її до самостійного життя.

Статтями 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини; на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини; батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до п. 2 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно положень ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», факт ухилення батька (матері) від виховання та утримання дітей може бути підтверджений письмовими доказами (актами, листами тощо), а також показаннями свідків. Відповідно до п. 16 зазначеної постанови, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Враховуючи вищевикладене, а також визнання позову відповідачем, суд вважає, що має місце факт ухилення відповідачем від виконання батьківських обов`язків, який не бере участі у вихованні та утриманні дитини, не піклується про її фізичний, духовний і моральний розвиток, проживає окремо від доньки, виявляє байдужість до власної дитини та щодо своїх батьківських прав, тому суд дійшов висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд відмічає, що в даному випадку суд не застосовує ч.3 ст. 166 СК України, якою передбачено, що при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину, оскільки є в же судове рішення з цього питання.

При цьому, суд роз`яснює, що відповідно до вимог ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Також суд зазначає, що згідно вимог ст.169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 19, 150, 151-155, 164 - 166, 169 СК України, ст. 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 13, 77-79, 81, 89, 200, 206, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ,

Орган опіки та піклування Вінницької міської ради (виконавчий комітет Вінницької міської ради) (21100, м. Вінниця, вул. Соборна, 59, код ЄДРПОУ 03084813).

Повний текст рішення складений 03.12.2020.

Суддя: