Рішення № 93291786, 03.12.2020, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Справа № 739/1227/20

Провадження № 2/739/581/20

УХВАЛА

про задоволення відводу

03 грудня 2020 року м. Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Чепурка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відвід судді Чепурка Владислава Валерійовича від участі у розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Блистівської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області про визнання права власності на земельні ділянки,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Блистівської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області про визнання за ним права власності на земельні ділянки.

До початку проведення підготовчого судового засідання ОСОБА_1 подав заяву про відвід судді Чепурка В.В. від участі у розгляді його справи та передачу вказаної справи на розгляду іншому судді у зв`язку з його недовірою судді Чепурку В.В.

Відповідно до положень частини восьмої та дев`ятої статті 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

З огляду на викладене розгляд даного відводу здійснюється без повідомлення учасників справи, у зв`язку з чим на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування розгляду за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено, у провадженні судді Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області Чепурка В.В. перебуває цивільна справа №739/1227/20 за позовом, поданим 20 жовтня 2020 року ОСОБА_1 до Блистівської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області про визнання права власності на земельні ділянки, що належали його тітці ОСОБА_2 .

Як вбачається, 16 жовтня 2014 року ОСОБА_1 вже звертався з аналогічним позовом, який також перебував у провадженні судді Чепурка В.В. При цьому суддя Чепурко В.В., як головуючий, досліджував у справі подані сторонами докази та надавав їм оцінку. У подальшому позивач перестав з`являтися до суду для участі у судовому розгляді, у зв`язку з чим судом під головуванням судді Чепурка В.В. відповідно до вимог процесуального законодавства було ухвалено рішення про залишення вказаного позову без розгляду.

Вирішуючи питання щодо заявленого відводу суд зазначає, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Частиною 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 ЦПК України, згідно з частиною 1 якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 ЦПК України.

Отже, з огляду на нормативний зміст пункту 5 частини 1 статті 36 ЦПК України відвід судді може бути заявлений й з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини першої цієї ж статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об`єктивності судді у стороннього спостерігача.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

(і) "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

(іі) "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

При цьому, як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.

Враховуючи те, що суддя Чепурко В.В. у рамках аналогічної справи щодо спору між тими самими сторонами вже надавав оцінку тим обставинам, якими позивач ОСОБА_1 обґрунтовує свої позовні вимоги, позиваючись до Блистівської сільської ради Новгород-Сіверського району, з метою недопущення виникнення в учасників справи будь-яких сумнівів в неупередженості та об`єктивності судді Чепурка В.В., як головуючого у справі №739/1227/20, останнього необхідно відвести від розгляду вказаної справи.

За таких обставин заява про відвід є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 40, 41, 258-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Чепурка Владислава Валерійовича від участі у розгляді цивільної справи №739/1227/20 за позовом ОСОБА_1 до Блистівської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області про визнання права власності на земельні ділянки - задовольнити.

Відвести суддю Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області Чепурка Владислава Валерійовича від участі в розгляді цивільної справи №739/1227/20.

Матеріали цивільної справи №739/1227/20 передати до канцелярії Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області для здійснення повторного автоматизованого розподілу відповідно до вимог статті 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя В.В. Чепурко