Рішення № 93291443, 24.11.2020, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/2545/20

№ 2/688/779/20

Рішення

Іменем України

24 листопада 2020 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Березюка О.Г.,

з участю секретаря Антонюк І.І.,

прокурора Семенюк Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Шепетівської місцевої прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та товариства з обмеженою відповідальністю «Агросад-2016» про визнання недійсним наказу, витребування земельної ділянки, скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державної реєстрації права власності, скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державної реєстрації права оренди, скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

Керівник Шепетівської місцевої прокуратури Хмельницької області звернувся до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області в інтересах держави з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ «Агросад-2016» про визнання недійсним наказу, витребування земельної ділянки, скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державної реєстрації права власності, скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державної реєстрації права оренди, скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує, що рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 жовтня 2019 року позов керівника Шепетівської місцевої прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним наказу, витребування земельної ділянки, скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію прав на земельну ділянку, скасування у поземельній книзі запису про державну реєстрацію земельної ділянки та поновлення запису у поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки задоволено. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 26 травня 2020 року вищевказане рішення скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено. Однак, з урахуванням змін до законодавства та висновків суду апеляційної інстанції та вивченням питання законності безоплатної передачі у власність громадянам земельних ділянок державної власності встановлено, що наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 23 вересня 2016 року №22-25190-СГ, затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2 га (кадастровий номер 6825584600:07:052:0316), що знаходиться за межами населених пунктів на території Михайлюцької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області та передано її у власність для ведення особистого селянського господарства. На підставі зазначеного наказу 05 жовтня 2016 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку. 11 листопада 2016 року ОСОБА_1 продав вказану ділянку ОСОБА_2 . В подальшому відділом у Шепетівському районні ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області за заявою ОСОБА_2 у Державному земельному кадастрі здійснено записи про скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки 6825584600:07:052:0316, внаслідок її включення до об`єднаної земельної ділянки 6825584600:07:052:0013 площею 30 га та 17 квітня 2018 року зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6825584600:07:052:0013 за ОСОБА_2 у Державному реєстрі речових прав. Вказана земельна ділянка перебуває в оренді, згідно договору від 22 травня 2018 року укладеного між відповідачем ОСОБА_2 та ТОВ «Агросад-2016» строком на 10 років.

Наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 23 вересня 2016 року №22-25190-СГ підлягає визнанню недійсним, а земельна ділянка витребуванню у ОСОБА_2 та ТОВ «Агросад-2016» на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, оскільки ОСОБА_1 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 06 січня 2016 року №22-297-СГ отримав у приватну власність земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6821281000:03:007:0011) (право власності зареєстровано 20 січня 2016 року) для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Варовецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області, а тому на час отримання спірної земельної ділянки він вже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання. Також зазначив, що за заявою ОСОБА_2 відділом у Шепетівському районі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області вчинено записи у Державному земельному кадастрі про скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки 6825584600:07:052:0316, внаслідок її включення до об`єднаної земельної ділянки з кадастровим номером 6825584600:07:052:0013 площею 30 га, та 17 квітня 2018 року за останнім зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6825584600:07:052:0013, інформація про право власності на котру також продовжує бути наявною в Державному реєстрі речових прав як на самостійний об`єкт. Дана обставина, на думку позивача, унеможливить поновлення інтересів держави у разі задоволення позовних вимог про витребування земельної ділянки, площею 2 га, межі, координати та конфігурація якої відповідають земельній ділянці з кадастровим номером 6825584600:07:052:0316 та реєстрацію права власності за державою, оскільки відомості в Державному земельному кадастрі про зазначену земельну ділянку відсутні, а згідно п.4 ч.3 ст.10 ЗУ « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» під час проведення реєстраційних дій державний реєстратор обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру. Крім того, враховуючи наявність орендних відносин між ОСОБА_2 та ТОВ «Агросад-2016», з урахуванням законодавчих змін, які набули чинності 16 січня 2020 року, скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію прав на земельну ділянку з кадастровим номером 6825584600:07:052:0013 без прийняття судом рішення про припинення права оренди спірної земельної ділянки є неможливим. З урахуванням викладеного, в даному випадку способом захисту права держави на повернення у власність земельної ділянки, яка незаконно вибула, є також відновлення становища, яке існувало до його порушення шляхом скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державної реєстрації права оренди ТОВ «Агросад-2016» на земельну ділянку з кадастровим номером 6825584600:07:052:0013 з припиненням права оренди ТОВ «Агросад-2016» на цю земельну ділянку. Рішення суду про скасування в Державному реєстрі речових прав права оренди спірної земельної ділянки забезпечить можливість виконання юридичного обов`язку відповідачів по вказаній вимозі ОСОБА_2 та ТОВ «Агросад-2016» повернути у власність держави земельну ділянку загальною площею 2 га в тих же координатах, межах та конфігурації, що і земельна ділянка з кадастровим номером 6825584600:07:052:0316, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів Михайлюцької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області. Тому, прокурор просить визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 23 вересня 2016 року №22-25190-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 6825584600:07:052:0316, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів Михайлюцької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області; витребувати у ОСОБА_2 та ТОВ «Агросад-2016» на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області земельну ділянку загальною площею 2 га, межі, координати та конфігурація якої відповідають земельній ділянці, яка передавалася ОСОБА_1 згідно наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 23 вересня 2016 року №22-25190-СГ;скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 6825584600:07:052:0013, припинивши право власності останнього на цю земельну ділянку; скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6825584600:07:052:0013, а також стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області на користь прокуратури Хмельницької області, сплачений за пред`явлення цього позову.

Крім того, прокурором заявлено клопотання про поновлення строку позовної давності, оскільки в даному випадку строк позовної давностиі пропущено з незалежним від прокурора причин, у зв`язку з розглядом справи судами першої та апеляційної інстанції, а також внесення змін до законодавчих актів.

Ухвалою суду від 03 вересня 2020 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 01 жовтня 2020 року.

25 вересня 2020 року надійшов відзив від представника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області за довіреністю №0-22-0.6-5/62-20 Плюх В.О., в якому представник просила відмовити у позовній вимозі про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-25190-СГ від 23 вересня 2016 року, оскільки відповідач ОСОБА_1 звертався з відповідними заявами про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, при цьому власноручно зазначав, що правом на безоплатну приватизацію земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства не скористався, поданими заявами останній фактично ввів в оману Головне управління, що стало наслідком прийняття оскаржуваного наказу. Вказуючи на те, що відповідач надав недостовірну інформацію, що стало підставою для надання управлінням дозволу.

Від позивача надійшла відповідь на відзив. Позивачем зазначено, що прокурором обрано належний спосіб захисту в частині визнання недійсним спірного наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницьеій області, оскільки одним із способів захисту є визнання незаконним рішення ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, а також те, що для витребування спірної ділянки у ОСОБА_2 та ТОВ «»Агросад-2016» потрібно встановити отримання ОСОБА_1 спірної земельної ділянки. Просив задоволити позовні вимоги керівника Шепетівської місцевої прокуратури Хмельницької області в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача – прокурор Шепетівської місцевої прокуратури Семенюк Н.В. позов підтримала, з підстав викладених у ньому, просила його задовольнити.

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області Макарова М.В. в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, заперечувала щодо задоволення позовних вимог.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та представник ТОВ «Агросад-2016», будучи у встановленому законом порядку повідомленими про час, місце та дату розгляду справи, в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили, відзив на позов суду не подали.

Суд визнав можливим провести розгляд справи без участі відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ «Агросад-2016» на підставі наявних в справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволеню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст.78 Земельного кодексу України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. Держава є самостійним суб`єктом права власності на землю, яка реалізує це право через органи державної влади на землі державної власності.

Згідно із ч 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Ч.3 ст. 116 ЗК України передбачено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації - державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 листопаді 2015 року звернувся з заявою до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Варовецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області, відповідно до вимог ст.118, 121 ЗК України.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 13 листопада 2015 року №22-5096-СГ ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (місце розташування об`єкта землеустрою: за межами населених пунктів Варовецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області 6821281000:03:008).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 06 січня 2016 року №22-297-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 , яка розташована за межами населених пунктів Варовецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області; надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, загальною площею 2,0000 га (кадастровий номер 6821281000:03:007:0011) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану за межами населених пунктів Варовецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області.

На підставі вказаного наказу державним реєстратором реєстраційної служби Городоцького районного управління юстиції Косінським А.В. 20 січня 2016 року зареєстровано право власності ОСОБА_1 на цю земельну ділянку за № НОМЕР_1 . Право власності на вказану земельну ділянку припинено 29 січня 2016 року згідно договору купівлі-продажу, про що внесено відповідні відомості приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Палінчак Т.В. Дані обставини підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (№222257831).

Крім того, 30 червня 2016 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2,0000 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Михайлюцької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, відповідно до вимог ст.ст.118, 121 ЗК України. В заяві ОСОБА_1 зазначив, що правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства не скористався.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 08 серпня 2016 року № 22-20319-СГ ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та наказом від 23 вересня 2016 року № 22-25190-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 , яка розташована за межами населених пунктів Михайлюцької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області; надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, загальною площею 2,0000 га (кадастровий номер 6825584600:07:052:0316) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану за межами населених пунктів Михайлюцької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області.

На підставі вказаного наказу державним реєстратором Олешинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області Андрієвською М.В. 05 жовтня 2016 року зареєстровано право власності ОСОБА_1 на дану земельну ділянку за №16754045.

29 серпня 2016 року відкрито поземельну книгу на земельну ділянку площею 2 га, з кадастровим номером 6825584600070520316, до якої внесено запис про державну реєстрацію вказаної земельної ділянки, власник ОСОБА_1 .

Частиною 4 статті 116 ЗК України визначено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання.

Відповідно до п.«б» ч.1 ст.121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в розмірі не більше 2,0 гектара.

Згідно ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Всупереч положень ст.ст.116, 121 ЗК України спірна земельна ділянка площею 2,0000 га, кадастровий номер 6825584600:07:052:0316, вибула із земель державної власності внаслідок незаконного використання ОСОБА_1 права на безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання, тобто поза волею власника - держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області. ОСОБА_1 при зверненні до зазначеного органу влади не повідомив, що вже скористався своїм правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, тому отримав незаконні переваги порівняно з іншими громадянами.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем доведено правомірність позовних вимог в цій частині, а відтак оскаржуваний наказ суперечить вимогам ст.ст.116, 121 ЗК України, що є підставою для визнання його недійсним.

Щодо вимоги про витребування земельної ділянки у ОСОБА_2 та ТОВ «Агросад-2016», суд зазначає наступне.

Як вбачається з долученої до матеріалів справи інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 11 листопада 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Фомовою О.С., відчужив земельну ділянку площею 2 га кадастровий номер 6825584600:07:052:0316 ОСОБА_2 .

В подальшому, ОСОБА_2 провів об?єднання набутої ним спірної земельної ділянки (кадастровий номер 6825584600:07:052:0316) з іншими земельними ділянками, утворивши земельну ділянку площею 30 га з кадастровим номером 6825584600:07:052:0013, що підтверджується технічною документацією із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок за заявою ОСОБА_2 , розроблену ПП «ПоділляІнвентарбюро».

14 березня 2018 року відкрито поземельну книгу на земельну ділянку, площею 30 га з кадастровим номером 6825584600:07:052:0013, до якої внесено запис про державну реєстрацію вказаної земельної ділянки, власник ОСОБА_2

17 квітня 2018 року об`єкт нерухомого майна – земельну ділянку, площею 2 га, з кадастровим номером 6825584600:07:052:0316 закрито, у зв`язку з об`єднанням об`єктів нерухомого майна, про що державним реєстратором Скавронською Т.В. внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Тоді ж до вказаного реєстру внесено відомості про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 30 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Михайлюцької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області.

Викладені обставини підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №222257831 та №222258856.

За інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №222258623 від 01 вересня 2020 року встановлено, що земельна ділянка площею 30 га кадастровий номер 6825584600:07:052:0013 передана ОСОБА_2 в оренду строком на 10 років, орендарем є ТОВ «Агросад-2016».

Отже судом встановлено, що ОСОБА_2 придбав земельну ділянку площею 2,0 га (кадастровий номер 6825584600:07:052:0316) у особи, яка не мала права її відчужувати.

Таким чином, всупереч вимогам ст.ст. 116, 118, 121 ЗК України ОСОБА_1 при отриманні у власність земельної ділянки не повідомив той факт, що раніше використав право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Варовецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області.

Отже, земельна ділянка площею 2,0000 га (кадастровий номер 68825584600:07:052:0316), що знаходиться за межами населених пунктів на території Михайлюцької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, вибула із земель запасу державної власності внаслідок незаконного повторного використання ОСОБА_1 права на безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання, що суперечить принципам регулювання земельних відносин в Україні, які закріплені в ст. 14 Конституції Українита ст. 5 ЗК України.

Частиною 1 статті 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Статтею 393 ЦК України, ч. 3 ст. 152 ЗК України встановлено право власника земельної ділянки на звернення до суду щодо визнання незаконним та скасування правового акту органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках та порядку, що визначені законом.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що організація і порядок діяльності органів прокуратури визначається законом.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

При цьому Європейський суд з прав людини у своїй практиці зауважує, що при визначенні суспільних інтересів завдяки безпосередньому знанню суспільства та його потреб національні органи мають певну свободу розсуду, оскільки вони першими виявляють проблеми, які можуть виправдовувати позбавлення власності в інтересах суспільства, та знаходять засоби для їх вирішення.

Отже, створена Конвенцією система захисту покладає саме на національні органи влади обов`язок визначальної оцінки щодо існування проблеми суспільного значення, яка виправдовує як заходи позбавлення права власності, так і необхідність запровадження заходів з усунення несправедливості.

На необхідність визначення справедливої рівноваги між інтересами суспільства і конкретної особи звертав увагу і Верховний Суд України у постанові від 18 жовтня 2013 року у справі № 6-92цс13 за позовом прокурора про визнання державного акта на право власності на земельну ділянку недійсним, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та її повернення.

Положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини забезпечено врахування принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав власників.

Слід зазначити, що, пред`являючи позов у вказаній справі, прокурор виходив саме з необхідності вирішення проблеми суспільного значення, існування якої виправдовує застосування механізму повернення спірної землі із незаконного користування відповідачів.

Таким чином, звернення прокурора до суду в цих спірних правовідносинах спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання про повернення державі земельної ділянки, з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав користувачів.

Конституцією України (статті 13, 14) визначено, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Земля, як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об`єктом права власності українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.

Законно набути права приватної власності на спірну земельну ділянку не може жодна фізична особа в Україні, якщо до того вона використала своє право та по одному разу вже безоплатно набула у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації.

Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання додержання вимог законності при передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності у власність, яке проведене з порушенням вимог чинного законодавства.

Спірні правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної власності, становлять "публічний" інтерес, а рішення ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, на підставі яких земельна ділянка вибула з державної власності, такому суспільному інтересу не відповідають.

За таких обставин, "публічним" інтересом звернення прокурора до суду з вимогою про витребування спірної земельної ділянки з володіння ОСОБА_1 є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання безоплатної передачі у власність громадян земельних ділянок, а також захист суспільних інтересів загалом, права власності на землю українського народу. "Суспільний", "публічний" інтерес полягає у відновленні правового порядку та становища, яке існувало до порушення права власності Українського народу на землю та захист такого права шляхом повернення до земель державної власності вказаної земельної ділянки, що незаконно вибула.

Окрім того, суспільний інтерес, який полягає у поверненні у розпорядження держави земельної ділянки, що є умовою реалізації функцій держави з забезпечення громадян правом власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, забезпечення рівності можливостей всіх громадян використати своє право на землю, явно переважає приватний інтерес у неправомірному отриманні ОСОБА_1 спірної земельної ділянки, який свідомо порушуючи закон набув право власності на неї.

Згідно з постановою Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі за № 6-92цс13, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02 листопада 2004 року категорично ствердив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес".

Стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання "справедливого балансу" в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Згідно ст.126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Пунктом 1 ч.1 ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Щодо позовних вимог про припинення договору оренди землі від 22 травня 2018 року та скасування державної реєстрації суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, шляхом: визнання правочину недійсним; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою цієї статті передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, установлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом положень частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Статтею 236 ЦК України визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Отже, законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. І відповідно до статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

За змістом положень статей 210, 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий договір є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України "Про оренду землі".

Згідно зі статтею 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 ЗК України, частиною п`ятою статті 6, статтею 17 Закону України "Про оренду землі" у редакціях, чинних на час виникнення орендних правовідносин за оспорюваним правочином між ОСОБА_2 та ТОВ «Агросад-2016», установлено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом. Право користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статтею 10 якого встановлено, що державний реєстратор у ході здійснення реєстраційних дій, зокрема, встановлює відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Таким чином визнання незаконними та скасування наказів ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та про передачу ОСОБА_1 у власність землі та повернення земельної ділянки, припиняє правомочність ТОВ «Агросад-2016» щодо користування вказаною земельною ділянкою на підставі договору оренди та дає підстави для скасування державної реєстрації договору оренди, укладеного 22 травня 2018 року.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки при подачі даного позову позивачем було сплачено 10510,00 грн. судового збору, що підтверджується платіжним дорученням № 1677 від 11 серпня 2020 року, а позов прокурора було задоволено у повному обсязі, тому з відповідачів на користь Хмельницької обласної прокуратури слід стягнути по 3503 грн. 33 коп. (10510 : 3) судового збору з кожного.

Крім того, суд визнає поважними причини пропуску прокурором строку для звернення до суду, оскільки строк позовної давності пропущено з незалежних від прокурора причин, у зв`язку із розглядом справи судами першої та апеляційної інстанцій, а також внесенням змін до законодавчих актів, а тому вважає поновити пропущений позивачем строк для звернення до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 19, 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру, ч. 3 ст. 3, ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст.ст. 6 ч. 5, 17 Закону України "Про оренду землі"ст. ст. 78, 116 ч. 5, 118, 121, 124-126, 152, 387, 388 ЗК України, ст.ст. 203, 210, 215, 216, 236, 393, 638 ЦК України, ст.ст. 141, ч.1, 258 ч.1 п.2, 263-265, 268 ЦПК України, суд

в с т а н о в и в:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-25190-СГ від 23 вересня 2016 року, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,0 га (кадастровий номер 6825584600:07:052:0316, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів Михайлюцької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області.

Витребувати у ОСОБА_2 та товариства з обмеженою відповідальністю «Агросад-2016» на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області земельну ділянку загальною площею 2,0 га, координати та конфігурація якої відповідають земельній ділянці, яка передавалася ОСОБА_1 згідно незаконного наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-25190-СГ від 23 вересня 2016 року.

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 6825584600:07:052:0013, припинивши право власності ОСОБА_2 на цю земельну ділянку.

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державну реєстрацію права оренди товариства з обмеженою відповідальністю «Агросад-2016» на земельну ділянку з кадастровим номером 6825584600:07:052:0013, припинивши право оренди товариства з обмеженою відповідальністю «Агросад-2016» на цю земельну ділянку.

Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6825584600:07:052:0013.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області на користь Хмельницької обласної прокуратури (Платник/Одержувач коштів: Хмельницька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02911102, р/р UA188201720343120002000002814, МФО 820172, Банк: ДКСУ, м. Київ) судовий збір в розмірі 10510 (десять тисяч п?ятсот десять) гривень 00 копійок, по 3503 (три тисячі п`ятсот три) гривні 33 копійки з кожного, сплачений при пред`явленні позову до суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 30 листопада 2020 року.

Головуючий: