Ухвала суду № 93290910, 02.12.2020, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/19096/20

н/п 2/766/11134/20

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

02.12.2020 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Булах Є.М., розглянувши матеріали ОСОБА_1 в особистих інтересах та як законний представник малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП невідомий, місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 (РНОКПП невідомий, місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (ЄДРПОУ 34906792, місцезнаходження: 73003, м. Херсон, вул. Перекопська, буд. 166), ОСОБА_4 (РНОКПП невідомий, місце проживання: АДРЕСА_3 ) про скасування державної реєстрації права власності, зняття арешту з нерухомого майна та визнання права власності в порядку спадкування за законом на частину будинку, -

в с т а н о в и в:

25.11.2020 року позивач звернулася до суду з вказаною позовною заявою до відповідачів про скасування державної реєстрації права власності, зняття арешту з нерухомого майна та визнання права власності в порядку спадкування за законом на частину будинку, у якій просить:

- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на Ѕ частину будинку АДРЕСА_4 / реєстровий №30766853/ яка була вчинена 23.06.2010 року на підставі Свідоцтва від 21.06.2010 року про придбання ним з прилюдних торгів 1/4 частини вищевказаного домоволодіння /ВМХ 233251/ посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Сперчун О.А. за реєстровим №2380 та Свідоцтва від 21.06.2010 року про придбання ним з прилюдних торгів 1/4 частини вищевказаного домоволодіння /ВМХ 233251/ посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Сперчун О.А. за реєстровим №2381;

- зняти арешт на 1/2 частину будинку АДРЕСА_4 , накладений 17.04.2013 року Відділом державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Херсоні на підставі постанови про накладення арешту на нерухоме майно /№37596256/ .

- визнати за позивачем право власності в порядку спадкування за законом на 3/8 частин житлового будинку АДРЕСА_4 ) та за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності в порядку спадкування за законом на 3/8 частин житлового будинку АДРЕСА_4 , що належали ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до Журналу реєстрації вхідної кореспонденції матеріали позовної заяви з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана головуючому судді у справі 30.11.2020 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суддею встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України у позовній заяві зазначається ціна позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до п. 12 постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року, у випадках об`єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

З прохальної частини позовної заяви слідує, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру.

Однак, всупереч приписам ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» за жодну з немайнових вимог судовий збір не сплачено.

Відповідно до абз. 2 пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2020 рік» та станом на 1 січня 2020 року становить 2102 гривні. Отже, за одну вимогу немайнового характеру, сума судового збору становить 840,80 грн., які позивач повинен сплатити та надати докази про це разом із поданням позову до суду.

Також, за п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.

Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення судового збору та інших обов`язкових платежів визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року №358.

Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності – суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»). Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Згідно зазначеної вище Постанови Кабінету Міністрів України №358 від 21 серпня 2014 року строк дії звіту про оцінку нерухомого майна становить не більше шести місяців з дати оцінки.

Долучені до позовної заяви документи не містять інформації про вартість будинку АДРЕСА_4 станом на дату звернення до суду з позовними вимогами.

Для визначення ціни позову позивачу слід долучити до позовної заяви оцінку вартості майна станом на час звернення до суду, чи інший доказ про його вартість та визначити дійсну ціну позову у відповідності до ч. 2 ст.176 ЦПК України, та розрахувати суму судового збору, яка підлягає сплаті.

При цьому суддя зауважує, що відповідно до абз. 2 пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2020 рік» та станом на 1 січня 2020 року становить 2102 гривні. Отже, за одну вимогу майнового характеру, сума судового збору становить не менше 840,80 грн. (2102, 00 х 0, 4) та не більше 10 510, 00 грн. (2102, 00 х 5).

Відповідно до п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Враховуючи предмет доказування кожної з заявлених позовних вимог, позивачу необхідно обґрунтувати об`єднаність їх у одному позові, з урахуванням того, що факт накладення арешту на майно в рамках виконавчого провадження органами ДВС та вчинення реєстраційних дій мають відмінний предмет та підстави доказування від предмету та обставин доведення у справах про спадкові права, з огляду на що позивачу необхідно визначитися із змістом позовних вимог та способом захисту порушеного права.

Відповідно до статті 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без дотримання вимог викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

При цьому суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно усунути зазначені недоліки, докази про що надати суду. Позовну заяву з виправленими недоліками необхідно подати у кількості екземплярів, що відповідає кількості учасників справи.

На підставі ст. 185 ч.1 ЦПК України заява підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення вищевказаних недоліків з роз`ясненням того, що в разі їх не усунення у встановлений судом термін заява буде визнана неподаною та повернута заявнику.

Керуючись ст. 175, 185, 260, 353 ЦПК України, суддя, -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 в особистих інтересах та як законний представник малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП невідомий, місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 (РНОКПП невідомий, місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (ЄДРПОУ 34906792, місцезнаходження: 73003, м. Херсон, вул. Перекопська, буд. 166), ОСОБА_4 (РНОКПП невідомий, місце проживання: АДРЕСА_3 ) про скасування державної реєстрації права власності, зняття арешту з нерухомого майна та визнання права власності в порядку спадкування за законом на частину будинку – залишити без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити заявнику.

Надати позивачу строк для усунення недоліків п`ять днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.

Відповідно до п.3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, заява вважатиметься не поданою та буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є.М. Булах