Ухвала суду № 93290013, 27.11.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.11.2020 Справа №607/20563/20

27 листопада 2020 року

провадження №1-кс/607/8619/2020

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Черніцька І.М., при секретарі судового засідання Бойко І.І.,

за участю:

перекладача Салманова Мехман,

прокурора Оскоріпа В.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника - адвоката Шлапака М.Я.

розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області Харкавого Н.І., погоджене прокурором Тернопільської обласної прокуратури Оскоріп В.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного

ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Азербайджану, без постійного місця проживання на території України, громадянина Азербайджану, непрацюючого, неодруженого, на утриманні осіб не має-

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 4 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СУ ГУНП в Тернопільській області Харкавий Н.І., за погодженням із прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Оскоріп В.В., звернувся до слідчого судді, в рамках кримінального провадження за № 12020210010001816 від 19.08.2020 року, із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 4 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що СУ ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені №12020210010001816 від 19 серпня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2, 4 ст.186, ч.2 ст.187 КК України.

Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що у травні 2020 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , перебуваючи на центральному ринку м. Тернополя, побачили ОСОБА_4 , який постійно мав при собі значну суму готівкових грошей, оскільки займається купівлею-продажом валютних цінностей в м. Тернополі. В цей момент, в ОСОБА_3 та ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на отримання незаконних доходів шляхом здійснення нападів з метою заволодіння чужим майном. З метою встановлення місця проживання потерпілого, його маршруту руху та підшукування місця для вчинення нападу почали слідкувати за потерпілим. У зв`язку і з цим ОСОБА_3 та ОСОБА_1 стало відомо про те, що потерпілий ОСОБА_4 проживає у АДРЕСА_1 , до місця роботи – ринку та у зворотному напрямку, добирається пішки та його маршрут проходить через провулок Цегельний.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 20 травня 2020 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , з метою вчинення нападу на потерпілого та заволодіння його грошовими коштами, перебуваючи на ринку в м. Тернополі, почали спостерігати за ОСОБА_4 . Близько 21:50 год. ОСОБА_4 почав йти пішки в напрямку вул. Яремчука, маршрут до якої пролягав через провулок Цегельний.

Ібішов Канан та ОСОБА_1 знаючи, що потерпілий ОСОБА_4 буде йти провулком Цегельний, прийняли рішення про здійснення нападу на останнього з метою заволодіння наявними у нього грошовими коштами.

Близько 22:05 год. 20 травня 2020 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , побачивши, що ОСОБА_4 рухається провулком Цегельний в напрямку вул. Карпенка в м. Тернополі, підійшли до останнього та зненацька нанесли йому удар у голову від чого останній впав на землю. Після цього, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 нанесли потерпілому ряд ударів в область голови від чого останній втратив свідомість, тим самим застосувавши насильство, яке є небезпечним для життя потерпілого.

Доводячи свій злочинний намір до кінця, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , відкрито зрізали за допомогою невстановленого слідством предмету сумку потерпілого в якій знаходилися грошові кошти в сумі 80 000 тисяч гривень.

Після чого з викраденими грошима втекли та в подальшому розпорядилися ними на свій розсуд, чим завдали потерпілому ОСОБА_4 , матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того встановлено, що у серпні 2020 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , перебуваючи на центральному ринку м. Тернополя, побачили ОСОБА_6 , яка постійно мала при собі значну суму готівкових грошей, оскільки займається купівлею-продажом валютних цінностей в м. Тернополі. В цей момент, в ОСОБА_1 та ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на отримання незаконних доходів шляхом здійснення нападу з метою заволодіння чужим майном. З метою встановлення місця проживання потерпілої, її маршруту руху та підшукування місця для вчинення нападу почали слідкувати за потерпілою. У зв`язку і з цим, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 стало відомо про те, що потерпіла ОСОБА_6 проживає у АДРЕСА_2 .

Реалізуючи свій злочинний умисел 18 серпня 2020 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 знаючи про те, що ОСОБА_6 , проживає у АДРЕСА_2 почали очікувати її поблизу під`їзду вказаного будинку.

Близько 17:10 год. цього ж дня ОСОБА_1 та ОСОБА_5 перебуваючи у м. Тернополі поблизу під`їзду будинку по пр. Ст. Бандери, 86, в якому проживає ОСОБА_6 , дочекавшись потерпілу на вказаній вулиці, підбігли до неї та нанесли їй удар в область грудної клітки та у живіт. В цей час ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що їх дії помітні, відкрито вирвали з рук сумку потерпілої у якій знаходилися грошові кошти різними валютами та номіналом, а саме 10 000 доларів США, що відповідно до курсу НБУ становить 273 000 гривень, 1 100 доларів Канади, що відповідно до курсу НБУ становить 22 693 гривні, 3 000 польських злотих, що відповідно до курсу НБУ становить 22 080 гривень, 38 500 Російських рублів, що відповідно до курсу НБУ становить 14 283,5 гривень, 200 фунтів стерлінгів, що відповідно до курсу НБУ становить 7 144 гривень та 50 000 гривень та її особисті речі.

Після чого з викраденими грошима та речами останні втекли та в подальшому розпорядилися ними на свій розсуд, чим завдали потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду у великих розмірах на загальну суму 389 200, 5 гривень.

Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що у листопаді 2020 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , перебуваючи на центральному ринку м. Тернополя, побачили ОСОБА_7 , яка постійно мала при собі значну суму готівкових грошей, оскільки займається купівлею-продажом валютних цінностей в м. Тернополі. В цей момент, в ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на отримання незаконних доходів шляхом здійснення нападу з метою заволодіння чужим майном. З метою встановлення місця проживання потерпілої, її маршруту руху та підшукування місця для вчинення нападу почали слідкувати за потерпілою. У зв`язку із цим, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 стало відомо про те, що потерпіла ОСОБА_7 проживає у АДРЕСА_3 , до місця роботи – ринку та у зворотному напрямку, добирається транспортом.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 22 листопада 2020 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з метою вчинення нападу на потерпілого та заволодіння його грошовими коштами, почали очікувати ОСОБА_7 біля дому місця її проживання, а ОСОБА_5 перебуваючи на ринку в м. Тернополі почав спостерігати за потерпілою. Близько 17:30 год. ОСОБА_7 почала йти пішки до зупинки громадського транспорту біля «ТРЦ Збруч» де сіла на маршрутне таксі №5 ОСОБА_5 в свою чергу підсів до неї та інформацію про те, що потерпіла повертається додому передав ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Близько 18:00 год. цього ж дня ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебуваючи у дворі біля будинку по вул. Степова, 64А побачивши потерпілу підбігли до неї, де ОСОБА_3 почав виривати у неї сумку в якій знаходилося 60 000 гривень, в ході чого потерпіла не відпускала її та останній ударив її у голову від чого потерпіла присіла та пустила сумку, в цей час ОСОБА_1 знаходився біля них та спостерігав за діями та надавав допомогу у подоланні опору зі сторони потерпілого з метою полегшення заволодіння майном.

Після чого з викраденими грошима та речами останні втекли та в подальшому розпорядилися ними на свій розсуд, чим завдали потерпілій ОСОБА_7 , матеріальну шкоду на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, тобто у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, а також у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, 4 ст.186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна у великому розмірі (грабіж), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненого повторно за попередньою змовою групою осіб.

27 листопада 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 4 ст. 186, ч. 2 ст. 187КК України.

Наявність обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення повністю підтверджується матеріалами досудового розслідування.

Підставами застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.2, 4 ст.186, ч.2 ст.187 КК України, а також встановлені обставини, які виправдовують даний запобіжний захід і підтверджують наявністю зазначених ризиків.

Метою застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам передбачених ст.177 КПК України, а саме: п.1 переховуватись від органів досудового розслідування та суду; п.2 знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; п.3 незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні; п.5 вчинити інше кримінальне правопорушення.

З врахуванням наведеного, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочинів, передбачених ч.ч. 2, 4 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК України, існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, особу підозрюваного, які у сукупності вказують на неможливість застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, слідчий просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали з мотивів, у ньому наведених та просили його задовольнити. Прокурор зазначив, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 2, 4 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК України, належним чином обґрунтована, встановлено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а тому з врахуванням зазначених ризиків, лише винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Захисник-адвокат Шлапак М.Я. заперечив з приводу клопотання слідчого. Вважає, що прокурором не доведено те, що більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_1 .

Посилаючись на наведене, просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Ібішов ОСОБА_8 підтримав доводи захисника.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання, додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Нормами ч.1 ст.29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Положеннями ч. 2 статті 177 цього Кодексу передбачено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженню; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється обвинувачується.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан.

Судом встановлено, що СУ ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені №12020210010001816 від 19 серпня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2, 4 ст.186, ч.2 ст.187 КК України.

27 листопада 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 4 ст. 186, ч. 2 ст. 187КК України.

Під час розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч.2, 4 ст.186, ч.2 ст.187 КК України, які є тяжкими злочинами, санкція статті яких передбачає покарання, у вигляді позбавленням волі на строк від семи до десяти років з конфіскацією майна.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 , кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_4 від 24.11.2020 року;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 23.11.2020 року;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 від 19.08.2020 року;

- протоколами пред`явлення особи до впізнання від 23.11.2020 року та довідками до них;

- протоколом за результатами проведення НСРД від 24.11.2020 року;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 23.11.2020 року;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 23.11.2020 року.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграф 1 (с) Конвенції, передбачає «наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин». Існування «обґрунтованої підозри» розглядається як необхідна, а при первісному обранні навіть іноді неодмінна і достатня підстава для арешту.

Згідно усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).

Сторона захисту не спростовує питання обґрунтованості підозри, враховуючи це, та надане суду повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч ч.2, 4 ст.186, ч.2 ст.187 КК України, слідчий суддя приходить до висновку, що наявна підозра у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч ч.2, 4 ст.186, ч.2 ст.187 КК України не є вочевидь необґрунтованою.

Згідно з вимогами ст.198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

При цьому необхідно відзначити, що на даній стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті. Суд не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов"язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжний захід, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Окрім наявної обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні існують ризики, наведені слідчим у клопотанні про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та доведені прокурором в судовому засіданні, а саме підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризиком того, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді виключно позбавлення волі, на строк до 10 років. Відповідно альтернативної міри покарання немає. Усвідомлюючи тяжкість вчинених злочинів та розмір покарання, яке йому загрожує, може умисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду як на території України так і поза її межами з метою уникнення від відповідальності.

На даний час органом досудового розслідування проведено тільки ряд першочергових слідчих дій, спрямованих на встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженню. Наявні дані кримінального провадження та оперативна інформація вказує на те, що злочинна діяльність ОСОБА_1 є багатоепізодовою до якої причетні інші не встановленні особи. У зв`язку із цим органом досудового розслідування проводяться слідчо-розшукові заходи, спрямовані на встановлення місце знаходження та вилучення речових доказів, одягу, мобільних телефонів, записників, компютерної техніки, грошових коштів які здобуті в наслідок злочинної діяльності. Однак, ОСОБА_1 перебуваючи на волі, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей насамперед не відшукані на даний час комп`ютерну техніку, мобільні телефони, грошові кошти, одержані від злочинної діяльності, які маються істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що може негативно вплинути на хід досудового розслідування та його результати, у тому числі унеможливить виконання завдань визначених ст.2 КПК України.

Ризиком того, що ОСОБА_1 перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні є те, що на даний час досудовим розслідування не встановлено усіх свідків та очевидців даного злочину, вказані особи не допитані. Водночас, деякі з них можуть бути відомі ОСОБА_1 , тому останній як особисто, так і через третіх осіб, шляхом застосування погроз може незаконно впливати на свідків з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до органу досудового розслідування та суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан судового розгляду та його результати.

Також, ОСОБА_1 особисто або через третіх осіб може незаконно впливати, у тому числі шляхом застосування погроз, на інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні з метою ненадання ними показів чи надання показів в його користь.

Вивченням особи ОСОБА_1 встановлено, що останній є громадянином іншої держави Азербайджану, офіційно не працевлаштований, стабільних доходів не отримує, не одружений, постійного, зареєстрованого місця проживання на території України не має.

Враховуючи вищенаведені обставини, у тому числі вагомість доказів, обставини вчинення злочину, особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що у випадку незастосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання підозрюваному іншого більш м`якого запобіжного заходу, існують ризики, що підозрюваний може продовжити злочинне діяння та вчинити інше кримінальне правопорушення, а застосування менш суворого запобіжного заходу не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам.

Таким чином, прихожу до висновку про доцільність обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки наявність декількох ризиків у сукупності, унеможливлює застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, тому що жоден із таких, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам та забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків.

Докази, які б свідчили про негативний стан здоров`я підозрюваного, який би унеможливлював перебування ОСОБА_1 в умовах СІЗО суду не надані.

У зв`язку із наведеним, клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу слід задовольнити, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відтак, у клопотанні підозрюваного та захисника про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту із визначенням адреси - АДРЕСА_4 слід відмовити, з підстав наведених вище.

Крім того, слідчим суддею не встановлено та підозрюваним не надано будь-яких доказів на підтвердження факту його проживання по АДРЕСА_4 , відомостей про власника даного житла та стосунки із підозрюваним.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 4 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК України, розмір завданої шкоди, його матеріальний стан, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність визначення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленого ст.182 КПК України за даний злочин та який достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.29 Конституції України, ст.ст. 176, 178, 183, 193, 194, 198, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області Харкавого Н.І., погоджене прокурором Тернопільської обласної прокуратури Оскоріп В.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), негайно під варту із зали суду.

Визначити ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави у сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 168 160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) грн. для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку (IBAN): UA358201720355219001000003454; призначення платежу – застава за « ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 )» у кримінальному провадженні №12020210010001816 за ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 листопада 2020 року.

У випадку внесення застави, покласти на ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: з`являтися за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати до відповідних органів державної влади на зберігання закордонний паспорт та інші документи, що дають право на виїзд за кордон; утриматись від спілкування із потерпілими, свідками у даному кримінальному провадженні; носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), що у випадку не виконання покладених обов`язків внесена застава буде звернута в дохід держави.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Датою закінчення дії ухвали вважати 23 год. 59 хв. 22 січня 2021 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області у даному кримінальному провадженні.

Копію ухвали вручити ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), захиснику негайно після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області І. М. Черніцька