Ухвала суду № 93285810, 03.12.2020, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 450/2132/16-к

УХВАЛА

03 грудня 2020 року Залізничний районний суд м. Львова у складі судової колегії головуючої судді Румілової Н.М., судді Ліуша А.І., при секретарі Шиманській Я.І., за участю прокурора Сенюти А.В., захисника Волкуна О.Р., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.4 ст.152, п.п.9, 10 ч.2 ст.115, ч.2 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор в судовому засіданні звернувся до суду з клопотанням про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , посилаючись при цьому на те, що ризики ухилення обвинуваченого від суду не усунуті, ОСОБА_1 обвинувачується в особливо тяжкому злочині, не допитані свідки, на які може впливати обвинувачений у разі зміни запобіжного заходу. Просив врахувати, що ОСОБА_1 не має соціальних зв`язків, не має постійного місця проживання у м.Львові, відсутні стримуючи фактори. Вважає, що слід врахувати і міру покарання за скоєння особливо тяжкого злочину, ризик скоєння ним нових злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечив проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважає, що прокурор посилається на ті ж самі ризики, які визначав раніше та які прокурором не доведені, фактично свідки по справі відсутні. Просив відмовити прокурору у задоволенні заявленого клопотання.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – Волкун О.Р. вважає, що прокурор не надав вагових ризиків, які б давали підстави тримання під вартою ОСОБА_1 , обвинувачений значно тривалий час утримується під вартою, крім того зазначив, що ОСОБА_1 має поганий стан здоров`я, що унеможливлює його тримання під вартою.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України застосування запобіжного заходу здійснюється з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також спробам незаконно переховуватись від органів досудового розслідування, та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, впливати на потерпілого, свідка, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити його.

В даному випадку обвинувачений ОСОБА_1 утримується під вартою, строк тримання спливає, свідки не допитані, розгляд справи відкладається, медичних застережень стосовно неможливості його тримання під вартою немає.

Суд вважає, що клопотання прокурора є обґрунтованим. Ризиками, які колегія суддів оцінює у сукупності з тяжкістю покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, являються об`єктивні дані можливого переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та суду, можливість вплинути на свідків, які ще не допитані, та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Тобто ризики, що були підставою для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та продовження такого заходу, на сьогодні не перестали існувати.

Дані відносно особи обвинуваченого враховуються судом, як то відсутність соціальних зв`язків, вік та стан здоров`я обвинуваченого, які при цьому не виключають можливість тримання під вартою ОСОБА_1 , а також період його тримання під вартою, однак, вони не зменшують заявлені у кримінальному провадженні ризики, оскільки ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Суд вважає, що застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу буде недостатньою мірою, оскільки більш м`які міри запобіжного заходу не будуть слугувати забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Крім того, суд також враховує усталену практику ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року де ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Тримання під вартою ОСОБА_1 не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Враховуючи наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, колегія суддів приходить до висновку про необхідність продовження строків тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на строк до шістдесяти днів, а саме до 31 січня 2021 року включно.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 176-178, 183, 197, 331, 372 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити запобіжний захід у виді тримання під варту відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.357, ч.4 ст.152, п.п.9, 10 ч.2 ст.115, ч.2 ст.185 КК України до 31 січня 2021 року включно.

Ухвала може бути оскаржена протягом 7 діб з дня проголошення до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.

Головуючий суддя Н.М. Румілова

Суддя А.І. Ліуш