Ухвала суду № 93285062, 02.12.2020, Оріхівський районний суд Запорізької області

Справа № 323/731/18

Провадження № 1-в/323/360/20

УХВАЛА

Іменем України

02.12.2020 р. м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області в складі:

головуючої судді - Гуцал О.П.,

за участі:

секретаря судового засідання – Чубир Ю.О.,

прокурора – Ілієнка Д.В.,

представника установи виконання покарань – Стринжи Л.О.,

засудженого – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання засудженого ОСОБА_1 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 засуджений 05.06.2020 року Оріхівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.1 ст.263, ч.1 ст.309, ч.2 ст.309, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70, ст.71 КК України до покарання у вигляді 5 років 4 місяців позбавлення волі. Зараховано у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 26.07.2018 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. Початок строку відбування покарання – 26.07.2018 року, кінець строку – 15.12.2021 року.

ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням про його умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Своє клопотання засуджений мотивує тим, що він відбув 2/3 строку покарання. За час відбування покарання він порушень не допускав, брав участь в роботах по благоустрою установи.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що щиро розкаюється у вчиненому злочині, усвідомив, що хоче змінити своє життя в кращу сторону, має намір працевлаштуватися, тому просить суд задовольнити його клопотання.

Прокурор вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання, так як ОСОБА_1 не довів свого виправлення та не працює.

Представник адміністрації Оріхівської ВК-88 вважає не доцільно застосувати до засудженого умовно-дострокове звільнення, оскільки він не довів своє виправлення.

Суд, вивчивши матеріали клопотання, вислухавши думку засудженого, прокурора, представника установи виконання покарань, вважає, що у задоволенні клопотання слід відмовити з наступних підстав.

Згідно до характеристики на засудженого ОСОБА_1 , наданої Оріхівською виправною колонією, ОСОБА_1 під час відбування покарання порушень встановленого режиму тримання не допускав, заохочень не мав. На виробництві установи не працевлаштований, за період відбування покарання засуджений бажань та намірів щодо працевлаштування не висловлював. До працівників установи грубість не проявляє. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний. Не виконує роботи із самообслуговування, достатніх навичок для самостійного їх виконання не має. Байдуже ставиться до програм диференційованого виховного впливу, не бере участі в самодіяльних організаціях та в організації виховних заходів.

Як вбачається із медичної довідки, ОСОБА_1 здоровий, працездатний.

Згідно до довідки про наявність заохочень та стягнень, засуджений ОСОБА_1 заохочень та стягнень немає.

Із щоденника індивідуальної роботи із засудженим ОСОБА_1 видно, що у засудженого задовільна оцінка за дотримання режиму відбування покарання, незадовільна оцінка за ставлення до виконання робіт із самообслуговування, благоустрою колонії.

Відповідно до ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосовано, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин, умисний тяжкий злочин.

Умовно-дострокове звільнення від покарання можливо при обов`язковій та одночасній наявності в їх сукупності підстав та умов. При цьому головним та вирішальним для суду є не факт відбування певної частини покарання, передбаченої ст.81 КК України, а виправлення засудженого, як про це зазначено в ч. 2 ст.81КК (умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення).

Таким чином, суд при вирішенні питання про виправлення засудженого приймає до уваги дані про його поведінку в цілому та відношення до праці за весь період знаходження у виправних установах.

Суд також враховує поведінку засудженого. При цьому виходить з того, що примірна поведінка це не тільки пасивна форма поводження засудженого, що полягає в утриманні від порушення режиму відбування покарання, а й активна форма поведінки, яка за своєю суттю є намаганням своєю діяльністю виправити вину за скоєне кримінальне правопорушення.

При цьому, сумлінна поведінка полягає у зразковому дотриманні вимог режиму, участі у самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання. При застосуванні умовно-дострокового звільнення від відбування покарання повинні враховуватися поведінка засудженого за весь період відбування ним покарання

Під сумлінним ставленням до праці необхідно розуміти участь у суспільно-корисній роботі, добросовісне виконання трудових обов`язків, підвищення кількісних і якісних показників у роботі, бережливе ставлення до обладнання та інструментів, додержання правил охорони праці та техніки безпеки.

Процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним протягом всього часу відбування покарання.

Відповідно до ст.6 КВК України, виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами виправлення засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно-корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.

Суд дійшов до висновку, що обсяг встановлених обставин не доводить досягнення засудженим ОСОБА_1 стану виправлення в розумінні ст.6 КВК України, оскільки він не працює, хоча є здоровим та працездатним, у соціально-виховній роботі та в самодіяльних організаціях участі не бере, сумлінною поведінкою та ставленням до праці не довів свого виправлення, заохочень не має. Тобто в поведінці ОСОБА_1 відсутні активні дії, які б свідчили про його намагання виправитися.

Керуючись ст.537, ст.539 КПК України, ст.81 КК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 7 діб з моменту оголошення.

Повний текст ухвали проголошений 03.12.2020 року о 08-40 годині.

Суддя: О.П. Гуцал