Ухвала суду № 93284971, 27.11.2020, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/8327/20 1-кс/335/4974/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2020 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Крамаренко І.А., за участю секретаря Шутіної Г.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Запорізькій області Кириченко П.О. погоджене прокурором відділу Запорізької обласної прокуратури Мірзоян Т.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт. Срібне, Срібнянського району, Чернігівської області, офіційно не працевлаштованого, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 367 КК України,

за участю сторін кримінального провадження: прокурора Мірзоян Т.В., захисника-адвоката Гришина С.В., підозрюваного ОСОБА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

З наданих суду матеріалів вбачається, що слідчим управлінням ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22019080000000040 від 08.07.2019 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 367 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом директора Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук № 65-к від 19.12.2016 ОСОБА_1 призначено виконуючим обов`язки на посаду директора Державного підприємства Дослідне господарство «Соцземлеробство» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» з 20 грудня 2016 року, до призначення директора у встановленому законом порядку.

Наказом Національної академії аграрних наук України від 11.04.2018 затверджено статут державного підприємства «Дослідне господарство «Таврія» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України».

Підприємство є правонаступником Державного підприємства «Дослідне господарство «Соцземлеробство» Національної академії аграрних наук України», створене наказом Української академії аграрних наук від 05.07.1995 № 121.

Відповідно до наказу Української академії аграрних наук від 29.12.2003 № 128 дослідне господарство «Соцземлеробство» перетворено в Державне підприємство дослідне господарство «Соцземлеробство».

Згідно з наказом Української академії аграрних наук від 31.08.2006 № 84 Державне підприємство дослідне господарство «Соцземлеробство» підпорядковане інституту олійних культур Української академії аграрних наук.

На підставі наказу Національної академії аграрних наук України від 14.10.2010 № 113 Державне підприємство «Дослідне господарство «Соцземлеробство» підпорядковане Національній академії аграрних наук України.

Відповідно до наказу Національної академії аграрних наук України від 23.12.2013 № 205 Державне підприємство «Дослідне господарство «Соцземлеробство» підпорядковане Донецькій державній сільськогосподарській дослідній станції Національної академії аграрних наук України.

Діюче найменування підприємства, визначене постановою Національної академії аграрних наук України протокол № 21 від 30 листопада 2016 року «Про перейменування Державного підприємства «Дослідне господарство Соцземлеробство» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України».

Підприємство безпосередньо підпорядковане Донецькій державній сільськогосподарській дослідній станції Національної академії аграрних наук України (далі – Наукова установа).

ОСОБА_1 , займаючи посаду в.о. директора ДП «ДГ «Таврія» ДДСДС НААН України» постійно виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, у зв`язку із чим, відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України, був службовою особою.

Так, ОСОБА_1 , будучи службовою особою, всупереч вищевказаних норм законодавства, посадової інструкції та статуту ДП «ДГ «Таврія» ДДСДС НААН України», неналежно виконуючи свої службові обов`язки, через несумлінне ставлення до них, достовірно знаючи про необхідність отримання прибутку ДП «ДГ «Таврія» ДДСДС НААН України», а також достовірно знаючи про середню ринкову вартість зерна пшениці озимої врожаю 2018 року та її прогнозовану врожайність на 2018 рік, оскільки обіймав посаду в.о. директора ДП «ДГ «Таврія» ДДСДС НААН України» з 20.12.2016, тобто майже 2 роки, уклав із СТОВ Батьківщина договори про купівлю-продаж майнових прав на незавершене с/г виробництво, внаслідок чого державі в особі ДП «ДГ «Таврія» ДДСДС НААН України» було спричинено тяжкі наслідки за наступних обставин.

Між СТОВ «Батьківщина» (Покупець) в особі директора ОСОБА_2 та ДП «ДГ «Таврія» ДДСДС НААН України» (Продавець) в особі в.о. директора ОСОБА_1 12.04.2018 укладено договір № 12/04/2018 про купівлю-продаж майнових прав на незавершене с/г виробництво від 12.04.2018 (надалі договір № 12/04/2018).

Згідно із п. 1.1 договору № 12/04/2018 по договору Продавець зобов`язується передати, а Покупець прийняти у власність та оплатити майнові права (право володіння, користування та розпорядження) наступними об`єктами незавершеного сільськогосподарського виробництва, що знаходяться на території Таврійської селищної ради Веселівського району Запорізької області, а саме незавершене виробництво пшениці озимої врожаю 2018 року на площі 1068 га за ціною 6312 грн. з ПДВ за 1 га, на загальну суму 6 741 216,00 грн.

Відповідно до п. 1.2 договору № 12/04/2018 загальна сума договору складає: 6 741 216 гривень з ПДВ.

Згідно із п.п. 2.1-2.2 договору № 12/04/2018 розрахунки за цим Договором здійснюється (проводяться) у будь-якій формі, що передбачена чинним законодавством України, протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання Акту приймання-передачі майнових прав на незавершене сільськогосподарське виробництво згідно умов цього договору.

У випадку якщо в Продавця існувала, на момент проведення розрахунків за цим Договором, кредиторська заборгованість, то зобов`язання Покупця з оплати незавершеного виробництва пшениці озимої врожаю 2018 року, купівля-продаж якого є предметом цього Договору, припиняються виключно шляхом зарахування однорідних грошових вимог, у такому випадку кредиторська заборгованість Продавця перед Покупцем підлягає зменшенню на суму передбачену п. 1.2. цього Договору.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Згідно із п. 5.2 договору № 12/04/2018 продавець гарантує урожайність пшениці озимої, майнові права на яке передаються за цим Договором, як на об`єкт незавершеного сільськогосподарського виробництва, у розмірі не менше 30 центнерів з одного гектара площі.

Згідно із п. 8.1 договору № 12/04/2018 цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2018 року, а в частині виконання Сторонами прийнятих на себе за цим Договором зобов`язань – до моменту їх повного виконання Сторонами.

Згідно із п. 8.3 договору № 12/04/2018 продавець усвідомлює, що діяльність Покупця за цим Договором здійснюється у складних економічних умовах та погодних умовах та потребує від Покупця надзвичайно високих витрат на доведення незавершеного виробництва пшениці озимої врожаю 2018 року, купівля-продаж якого є предметом цього Договору, до товарної сільськогосподарської продукції. У зв`язку з цим, Продавець має право вимагати розірвання цього Договору та/або відмовитися від подальшої участі у цьому Договорі, в тому числі через поважну причину, лише після повного завершення Покупцем процесу збирання врожаю.

Згідно із актом приймання-передачі майнових прав на незавершене с/г виробництво до договору купівлю-продажу від 12.04.2018, за договором купівлі-продажу №12/04/2018 від «12» квітня 2018 року Продавець передав, а Покупець прийняв майнові права (право володіння, користування та розпорядження) наступними об`єктами незавершеного сільськогосподарського виробництва, що знаходяться на території Таврійської селищної ради Веселівського району Запорізької області, а саме: незавершене виробництво пшениці озимої врожаю 2018 року на площі 1068 га за ціною 6312 грн. з ПДВ за 1 га, на загальну суму 6 741 216,00 грн.

Місце розташування незавершеного виробництва пшениці озимої врожаю 2018 року купівля-продаж якого є предметом цього Договору, вказане Продавцем Покупцеві на місцевості.

Сторони визначали, що даний акт є додатком (невід`ємною частиною) до Договору.

Окрім того, 13.04.2018 між СТОВ «Батьківщина» (Покупець) в особі директора ОСОБА_2 та ДП «ДГ «Таврія» ДДСДС НААН України» (Продавець) в особі в.о. директора ОСОБА_1 укладено договір № 13/04/2018 про купівлю-продаж майнових прав на незавершене с/г виробництво від 13.04.2018 (надалі договір № 13/04/2018).

Згідно із п. 1.1 договору № 13/04/2018 по договору Продавець зобов`язується передати, а Покупець прийняти у власність та оплатити майнові права (право володіння, користування та розпорядження) об`єктами незавершеного сільськогосподарського виробництва, що знаходяться на території Таврійської селищної ради Веселівського району Запорізької області, а саме незавершене виробництво пшениці озимої врожаю 2018 року на площі 1095 га за ціною 6312 грн. з ПДВ за 1 га, на загальну суму 6 911 640,00 грн.

Згідно із п. 1.2 договору № 13/04/2018 загальна сума договору складає 6 911 640,00 гривень з ПДВ.

Згідно із п.п. 2.1-2.2 договору № 13/04/2018 розрахунки за цим Договором здійснюється (проводяться) у будь-якій формі, що передбачена чинним законодавством України, протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання Акту приймання-передачі майнових прав на незавершене сільськогосподарське виробництво згідно умов цього договору.

У випадку якщо в Продавця існувала, на момент проведення розрахунків за цим Договором, кредиторська заборгованість, то зобов`язання Покупця з оплати незавершеного виробництва пшениці озимої врожаю 2018 року, купівля-продаж якого є предметом цього Договору, припиняються виключно шляхом зарахування однорідних грошових вимог, у такому випадку кредиторська заборгованість Продавця перед Покупцем підлягає зменшенню на суму передбачену п.1.2. цього Договору.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Згідно із п. 5.2 договору № 13/04/2018 продавець гарантує урожайність пшениці озимої, майнові права на яке передаються за цим Договором, як на об`єкт незавершеного сільськогосподарського виробництва, у розмірі не менше 30 центнерів з одного гектара площі.

Відповідно до п. 8.1 договору № 13/04/2018 цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2018 року, а в частині виконання Сторонами прийнятих на себе за цим Договором зобов`язань – до моменту їх повного виконання Сторонами.

Згідно із п. 8.3 договору № 13/04/2018 продавець усвідомлює, що діяльність Покупця за цим Договором здійснюється у складних економічних умовах та погодних умовах та потребує від Покупця надзвичайно високих витрат на доведення незавершеного виробництва пшениці озимої врожаю 2018 року, купівля-продаж якого є предметом цього Договору, до товарної сільськогосподарської продукції. У зв`язку з цим, Продавець має право вимагати розірвання цього Договору та/або відмовитися від подальшої участі у цьому Договорі, в тому числі через поважну причину, лише після повного завершення Покупцем процесу збирання врожаю.

Згідно із актом приймання-передачі майнових прав на незавершене с/г виробництво до договору купівлю-продажу від 13.04.2018, за договором купівлі-продажу №13/04/2018 від «13» квітня 2018 року Продавець передав, а Покупець прийняв майнові права (право володіння, користування та розпорядження) наступними об`єктами незавершеного сільськогосподарського виробництва, що знаходяться на території Таврійської селищної ради Веселівського району Запорізької області, а саме: незавершене виробництво пшениці озимої врожаю 2018 року на площі 1095 га за ціною 6312 грн. з ПДВ за 1 га, на загальну суму 6 911 640,00 грн.

Місце розташування незавершеного виробництва пшениці озимої врожаю 2018 року купівля-продаж якого є предметом цього Договору, вказане Продавцем Покупцеві на місцевості.

Сторони визначили, що даний акт є додатком (невід`ємною частиною) до Договору.

В подальшому, 06.12.20218, СТОВ «Батьківщина» (Сторона 1) в особі директора ОСОБА_2 та ДП «ДГ «Таврія» ДДСДС НААН України» (Сторона 2) в особі в.о. директора ОСОБА_1 укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог від 06.12.2018, відповідно до якої СТОВ «Батьківщина» (Сторона 1) та ДП «ДГ «Таврія» ДДСДС НААН України» (Сторона 2) дійшли згоди зарахувати зустрічні однорідні грошові вимоги за зобов`язаннями, що виникли на підставі договору купівлі-продажу № 12/04/2018 на суму 13 652 856 грн.

Водночас, згідно із відповіддю з ГУ статистики в Запорізькій області від 14.04.2020 за вих. № 59/14/800 встановлено, що середня ціна реалізації пшениці врожаю 2018 року протягом січня-червня 2018 року підприємствами Запорізької області становила 4458,3 грн. без ПДВ, дотацій, транспортних, експедиційних та накладних витрат.

Також, відповідно до податкової звітності СТОВ «Батьківщина» встановлено, що СТОВ «Батьківщина» надавала послуги Державному підприємство «Дослідне господарство «Івківці» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України» зі збирання пшениці за ціною 1530 гривень за 1 га (виписка накладної 31.07.2018, реєстрація накладної 14.08.2018).

Згідно із висновком судового експерта № 1442/1443-20 від 02.10.2020 за результатами проведення судової економічної експертизи встановлено, що договори про купівлю-продаж майнових прав на незавершене с/г виробництво від 12.04.2018 та від 13.04.2018 були завідомо збитковим, оскільки с/г виробництво було реалізовано за завідомо заниженою ціною та за умови що, у випадку, якщо б ДП «ДГ «Таврія» ДДСГДС НААН України» уклала договір на збирання врожаю пшениці 2018 року та в подальшому реалізувало його за середніми ринковими цінами, ДП «ДГ «Таврія» ДДСГДС НААН України», імовірний розмір неодержаного доходу (упущеної вигоди) розрахований за результатами дослідження може складати 18 943 467,48 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи службовою особою, обіймаючи посаду в.о. директора ДП «ДГ «Таврія» ДДСДС НААН України», неналежно виконуючи свої службові обов`язки, передбачені Статутом та посадовою інструкцією, через несумлінне ставлення до них, усвідомлюючи, що економічною основою діяльності ДП «ДГ «Таврія» ДДСДС НААН України» є державна власність України, всупереч п. 4.11 Статуту, нехтуючи соціальними, економічними та іншими потребами підприємства, неефективно використав та розпорядився майном ДП «ДГ «Таврія» ДДСДС НААН України» шляхом укладання вказаних договорів купівлі-продажу майнових прав на незавершене с/г виробництво від 12.04.2018 та від 13.04.2018, зокрема не вжив належних заходів щодо формування та використання прибутку ДП «ДГ «Таврія» ДДСДС НААН України» для сплати передбачених законодавством податків та інших платежів до бюджету, а також для проведення наукових досліджень, розвитку матеріально-технічної бази і соціальної бази підприємства, що виразилось у тому, що ОСОБА_1 міг, але не організував збирання та подальшу реалізацію врожаю озимої пшениці врожаю 2018 року, який знаходився на земельних ділянках, що на праві постійного користування належать ДП «ДГ «Таврія» ДДСДС НААН України» за середніми ринковими цінами, як те передбачено п. 6.1.3 статуту, внаслідок чого ДП «ДГ «Таврія» ДДСДС НААН України» не тільки би здійснило взаєморозрахунки із СТОВ «Батьківщина» по витратах, понесених останнім при виконанні с/г механізованих робіт для ДП «ДГ «Таврія» ДДСДС НААН України», а й отримало прибуток, який відповідно до п. 8.5 є узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності підприємства, в розмірі 18 943 467,48 гривень, що підтверджується висновком судового експерта № 1442/1443-20 від 02.10.2020 за результатами проведення судової економічної експертизи.

Окрім того, ОСОБА_1 , відповідно до пп. 4.5 п. 4 посадової інструкції, маючи право підписувати фінансово-господарські документи та договори, та відповідно до пп. 6.12. п. 6 посадової інструкції знаючи порядок укладення й виконання господарських (фінансових) договорів, діючи в порушення пп. 3.1, 3.2, 3.8, 3.9 п. 3 посадової інструкції, нехтуючи обов`язком збереження та ефективного використання майна підприємства, підвищення ефективності роботи підприємства та збільшення його прибутку, міг, але не вжив заходів до коригування ціни на майнові права на незавершене виробництво озимої пшениці врожаю 2018 року до економічно вигідної для очолюваного ним державного підприємства.

Вказаними діями ОСОБА_1 завдав ДП «ДГ «Таврія» ДДСДС НААН України» матеріальні збитки на суму 18 943 467,48 гривень, що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, чим спричинив тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам держави в особі ДП «ДГ «Таврія» ДДСДС НААН України».

Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, що кваліфікується як службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам державі в особі ДП «ДГ «Таврія» ДДСДС НААН України».

Наказом директора Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук № 65-к від 19.12.2016 ОСОБА_1 призначено виконуючим обов`язки на посаду директора Державного підприємства Дослідне господарство «Соцземлеробство» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» з 20 грудня 2016 року, до призначення директора у встановленому законом порядку.

Згідно із п. 1.1 посадової інструкції директора Державного підприємства Дослідне господарство «Соцземлеробство» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України», затвердженої в.о. директора Державного підприємства Дослідне господарство «Соцземлеробство» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» ОСОБА_1 20.12.2016, посадова інструкція визначає функціональні обов`язки, права і відповідальність директора підприємства.

Наказом Національної академії аграрних наук України від 11.04.2018 затверджено статут державного підприємства «Дослідне господарство «Таврія» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України».

Згідно із п.п. 1.1-1.5 статуту 1.1 державне підприємство «Дослідне господарство «Таврія» Донецької державної сільськогосподарської станції Національної академії аграрних наук України» засноване на основі державної власності, перебуває у віданні Національної академії аграрних наук України, як органу управління державним майном.

Підприємство є правонаступником Державного підприємства «Дослідне господарство «Соцземлеробство» Національної академії аграрних наук України», створене наказом Української академії аграрних наук від 05.07.1995 № 121.

Відповідно до наказу Української академії аграрних наук від 29.12.2003 № 128 дослідне господарство «Соцземлеробство» перетворено в Державне підприємство дослідне господарство «Соцземлеробство».

Згідно з наказом Української академії аграрних наук від 31.08.2006 № 84 Державне підприємство дослідне господарство «Соцземлеробство» підпорядковане інституту олійних культур Української академії аграрних наук.

На підставі наказу Національної академії аграрних наук України від 14.10.2010 № 113 Державне підприємство «Дослідне господарство «Соцземлеробство» підпорядковане Національній академії аграрних наук України.

Відповідно до наказу Національної академії аграрних наук України від 23.12.2013 № 205, Державне підприємство «Дослідне господарство «Соцземлеробство» підпорядковане Донецькій державній сільськогосподарській дослідній станції Національної академії аграрних наук України.

Діюче найменування підприємства, визначене постановою Національної академії аграрних наук України протокол № 21 від 30 листопада 2016 року «Про перейменування Державного підприємства «Дослідне господарство Соцземлеробство» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України».

Підприємство безпосередньо підпорядковане Донецькій державній сільськогосподарській дослідній станції Національної академії аграрних наук України (далі – Наукова установа).

Прибуток, який залишається після сплати передбачених законодавством податків та інших платежів до бюджету, залишається у повному розпорядженні підприємства і використовується ним самостійно на цілі, визначені цим статутом.

Відповідно до ст. 2 Господарського кодексу України (надалі – ГК України) учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.04.2019, яка залишена без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.07.2019, відкрито провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «Дослідне господарство «Таврія» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України». Визнані безспірні грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Украгропром» до боржника у розмірі – 3 075 049,39 грн. основного боргу та 73 080,00 грн. судового збору. Судовим рішенням введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого ОСОБА_3 .

27.11.2019 до господарського суду Запорізької області від розпорядника майна боржника надійшло клопотання про припинення повноважень керівника Державного підприємства «Дослідне господарство «Таврія» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» ОСОБА_1 та покладення виконання його обов`язків на розпорядника майна боржника.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 31.03.2020 по справі № 908/503/17 припинено повноваження керівника Державного підприємства «Дослідне господарство «Таврія» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» ОСОБА_1 . Виконання обов`язків керівника Державного підприємства «Дослідне господарство «Таврія» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» покладено на розпорядника майна боржника арбітражного керуючого ОСОБА_4 .

Приблизно в березні 2020 року ОСОБА_1 вступив у попередню змову з невстановленими особами, направлену на заволодіння майном вказаного державного підприємства.

З метою реалізації злочинного умислу, зловживаючи службовим становищем, пов`язаним із управлінням підприємством, організацією та здійсненням керівництва науково-дослідною і виробничо-господарською діяльністю підприємства, в порушення вищевказаних норм законодавства та внутрішніх документів ДП «ДГ «Таврія» ДДСДС НААН України», діючи умисно, за попередньою змовою з невстановленими особами, в березні 2020 року організував посів ячменю ярого на земельній ділянці, яка на праві постійного користування належить ДП «ДГ «Таврія» ДДСДС НААН України», площею приблизно 76 га, яка є сільськогосподарськими угіддями – пасовищами, що є порушенням вимоги раціонального землекористування та одним із основних принципів державної політики у сфері охорони земель, визначеного у ст. 3 Закону України «Про охорону земель», а саме забезпечення охорони земель як основного національного багатства Українського народу, без належного документального оформлення.

При цьому ОСОБА_1 та невстановлені особи мали намір у подальшому організувати збір врожаю ячменя ярового, яким заволодіти, а в бухгалтерському обліку підприємства, а також у відповідних звітностях не відображати посів та збір зазначеної сільськогосподарської культури.

Згідно із протоколом огляду полів ДП «ДГ «Таврія» ДДСДС НААН України» від 06.07.2020 встановлено, що:

- на полі № 3042618 загальною площею 203,6 га вирощено ячмінь на площі 76 га та пшеницю на площі 127,6 га;

- на полі № 3042622 по всій площі вирощено ячмінь 197,1 га.

Згідно із протоколом огляду полів ДП «ДГ «Таврія» ДДСДС НААН України» від 06.07.2020 встановлено, що:

- на полі № 3042623 загальною площею 236,9 га вирощено пшеницю на площі 16 га, ячмінь на площі приблизно 85 га, на іншій частині поля вирощено ріпак;

- на полі № 3042624 загальною площею 220,8 га вирощено ячмінь на площі 80 га, на іншій частині поля вирощено ріпак.

Згідно із Книгою канцелярською «Рух продукції рослинництва 2020 рік», вилученою 16.07.2020 в ході проведення обшуку за адресою ДП «ДГ «Таврія» ДДСДС НААН України», а саме: Запорізька область, Веселівський район, с. Таврія, вул. Степова, 1, 2-а, 3, 5, 7, 9, 11, 13, 15, встановлено, що в період з 13.07.2020 по 15.07.2020 з земельних ділянок ДП «ДГ «Таврія» ДДСДС НААН України» зібрано 1137,16 тон ярого ячменю.

Окрім того, згідно із Книгою канцелярською «Рух продукції рослинництва 2020 рік», вилученою 16.07.2020 в ході проведення обшуку за адресою ДП «ДГ «Таврія» ДДСДС НААН України», а саме: Запорізька область, Веселівський район, с. Таврія, вул. Степова, 1, 2-а, 3, 5, 7, 9, 11, 13, 15, встановлено, що в період часу з 08.03.2020 по 14.03.2020 механізаторами СТОВ «Батьківщина» код ЄДРПОУ 30875436 виконувались с/г роботи з посіву ярого ячменю.

В ході проведення обшуків 14.07.2020 та 16.07.2020 за юридичною адресою ДП «ДГ «Таврія» ДДСДС НААН України» (Запорізька область, Веселівський район, с. Таврія, вул. Центральна, 6) та його майнового комплексу будівель і споруд (Запорізька область, Веселівський район, с. Таврія, вул. Степова, 1, 2-а, 3, 5, 7, 9, 11, 13, 15) первинні бухгалтерські документи щодо с/г обробітку земельних ділянок, які на праві постійного користування належать ДП «ДГ «Таврія» ДДСДС НААН України», та посіву ярого ячменю в 2020 році, виявлено та вилучено не було.

Згідно із Звітом про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2020 року (статистична форма № 4-сг (річна), поданим ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , встановлено, що ДП «ДГ «Таврія» ДДСДС НААН України» засіяно під врожай в 2020 році 1935 га пшеницею озимою та 1420 га озимим ріпаком. Відомості про посів ярого ячменю під врожай в 2020 році відсутні.

Також, 14.07.2020 в ході проведення обшуку за адресою ДП «ДГ «Таврія» ДДСДС НААН України», а саме: Запорізька область, Веселівський район, с. Таврія, вул. Центральна, 6, було вилучено 4 топографічні плани полів ДП «ДГ «Таврія» ДДСДС НААН України», з яких вбачається, що поле площею 205,68 га віднесене до пасовищ.

При співставленні схеми до протоколу огляду полів ДП «ДГ «Таврія» ДДСДС НААН України» від 06.07.202, яким встановлено, що на полі № 3042618 загальною площею 203,6 га вирощено ячмінь на площі 76 га, та топографічних планів полів ДП «ДГ «Таврія» ДДСДС НААН України», з яких вбачається, що поле площею 205,68 га віднесене до пасовищ, встановлено, що поле № 3042618 є пасовищами.

Згідно із звітом від 30.10.2020 про незалежну оцінку встановлення фактичної врожайності ярого ячменю, зібраного в період з 13.07.2020 по 15.07.2020 з земельної ділянки (пасовищ), площею 76 га, встановлено, що фактично в 2020 році на земельних ділянках, які на праві постійного користування належать ДП «ДГ «Таврія» ДДСДС НААН України» (поля № 3042618, 3042622, 3042623, 3042624), загальною площею 438,1 га вирощено ячмінь яровий.

Середня врожайність ярого ячменю в 2020 році, зібраного з вказаних полів, склала 2,6 тони з 1 га.

Фактична врожайність ярого ячменю, зібраного в період з 13.07.2020 по 15.07.2020 з земельної ділянки (пасовищ), площею 76 га - 197,6 тон.

В подальшому, ОСОБА_1 , у порушення вищевказаних норм законодавства та внутрішніх документів ДП «ДГ «Таврія» ДДСДС НААН України», діючи умисно, за попередньою змовою з невстановленими особами, з метою заволодіння майном державного підприємства, при невстановлених досудовим слідством обставинах, протягом липня 2020 року організував збирання врожаю ячменю ярого з земельної ділянки, яка на праві постійного користування належить ДП «ДГ «Таврія» ДДСДС НААН України», площею приблизно 76 га, яка є сільськогосподарськими угіддями – пасовищами, без належного документального оформлення, та реалізацію зібраного врожаю ячменю ярого, в обсязі відповідно до звіту про незалежну оцінку від 30.10.2020 приблизно 197,6 тони.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи № 1517-20 від 04.11.2020 ринкова вартість 197,6 тон ячменю ярового станом на липень 2020 року, який було зібрано з земельної ділянки, яка на праві постійного користування належить ДП «ДГ «Таврія» ДДСДС НААН України», складала 770 758,56 грн. без ПДВ.

Однак, довести до кінця злочинний намір ОСОБА_1 та невстановлені особи, не змогли з причини, що не залежали від їх волі, оскільки збирання та облік зібраного врожаю у липні 2020 року було зафіксовано під час проведених у кримінальному провадженні слідчих (розшукових) дій (огляди полів, токового господарства та вагової державного підприємства).

Таким чином, ОСОБА_1 , шляхом зловживання своїм службовим становищем, пов`язаним з керівництвом діяльністю ДП «ДГ «Таврія» ДДСДС НААН України», діючи за попередньою змовою з невстановленими особами, вчинив дії, направлені на заволодіння врожаєм ярого ячменю вагою 197,6 тони, ринковою вартістю 770 758,56 грн. без ПДВ, та завдання ДП «ДГ «Таврія» ДДСДС НААН» матеріальних збитків на суму 770 758,56 грн. без ПДВ, що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, але не довів свій злочинний умисел до кінця, з причин, що не залежали від його волі.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 191 КК України, що кваліфікується як незакінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах.

Заступник начальника відділу СУ ГУНП в Запорізькій області, посилаючись на те, що ОСОБА_1 , усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення і можливого призначення покарання у вигляді реального позбавлення волі до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, після отримання повідомлення про підозру, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, беручи до уваги, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 .

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, просила його задовольнити на підставах, які викладені у клопотанні та зазначила, що підозра є обґрунтованою, наявні ризики, пердбачені п.п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а також, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Захисник підозрюваного адвокат Гришин С.В., у судовому засіданні проти клопотання категорично заперечував, посилаючись на необґрунтованість підозри, оскільки вказані договори не визнано недійсними та не визнано неправомірними в судовому порядку, у зв`язку з чим не можуть бути підставами для висунутої підозри. Зазначив, що ОСОБА_1 не може бути суб`єктом, оскільки його повноваження припинені 31.03.2020. Жодних доказів на підтвердження обгрунтованості підозри, прокурором не надано та не зазначено. Висунута підозра ОСОБА_1 ґрунтується на припущеннях. Також, вважає недоведеними та необгрунтованими ризики, передбачені ст. 177 КПК України, про які зазначено у клопотанні. По даному кримінальному провадженню ОСОБА_1 був у статусі свідка (раніше), та сприяв органу досудового розслудування у розслідуванні, своєчасно з"являвся на допити. У ході проведення обшуків (неодноразово), в рамках цього кримінального провадження, ОСОБА_1 не перешкоджав вилученню документів, а добровільно видав речі та документи. Також, зазначив, що ОСОБА_1 має міцні соціальні зв"язки (одружений, має дитину), має постійне місце проживання та реєстрації, позитивно характеризується, має вищу освіту, у нього є відповідні хронічні захворювання. Просив відмовити у задоволенні клопотанні, або застосувати запобіжний захід у вигляді особистої поруки.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав доводи та пояснення свого адвоката та зазначив, що у ході досудовому розслідуванні даного кримінального провадження, надавав на вимогу слідчих документи, вчасно з"являвся на допити, жодних порушень з його боку допущено не було. Також зазначив, що має закордонний паспорт, але здав його на відповідальне зберігання слідчому, який проводив досудове розслідування у цьому кримінальному провадження, ще у 2017 році.

За клопотанням сторони захисту, слідчим суддею було з`ясовано думку осіб, які виявили бажання взяти ОСОБА_1 на поруки, а саме: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які надали письмові заяви про бажання взяти особу на поруки.

Так, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які є депутатами Запорізької міської ради, у судовому засідання зазначили, що готові поручитися за ОСОБА_1 , оскільки з ним особисто знайомі, останній раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, характеризували з позитивної сторони, вони обізнані у вчиненні яких злочинів підозрюється ОСОБА_1 . Запевнили суд, що у разі застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки вони забезпечать виконання останнім обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, а також повідомили про те, що вони обізнані про наслідки невиконання поручителем взятих на себе зобов`язань.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, пояснення осіб, які бажають взяти підозрюваного на поруки, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчого управління ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22019080000000040 від 08.07.2019 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 367 КК України.

23.11.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 367 КК України.

Виходячи з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про ймовірну причетність ОСОБА_1 до вчинення злочинів за викладених у клопотанні обставин.

Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, наряду з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарь проти Молдови»), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу. Так, під час судового розгляду слідчий суддя з`ясував, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих злочинів, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Щодо доводів захисника та підозрюваного про необґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого правопорушення, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Згідно з ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою. Органом досудового розслідування шляхом внесення відповідного клопотання ініційовано питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Між тим, доводи клопотання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, на наявність яких міститься посилання в клопотанні, не підтвердженні належними та об`єктивними даними і прокурором в судовому засіданні не доведені.

Незважаючи на те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні, нетяжкого та тяжкого злочинів, останній вперше притягується до кримінальної відповідальності, офіційно не працевлаштований, має постійне місце проживання та реєстрації, має на утриманні неповнолітню дитину 2006 року народження та на його утриманні знаходяться батьки, має відповідні хронічні захворювання, має міцні соціальні зв`язки, позитивно характеризується за місцем мешкання та місцем роботи.

Враховуючи характер висунутої підозри, а також відсутність даних про наявність з його сторони спроб ухилитися від органу досудового розслідування та перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні, про що в тому числі свідчать його явки за викликом органу досудового розслідування та суду, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування до ОСОБА_1 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не викликано об`єктивною необхідністю і не виправдовує такий ступінь втручання у його права і свободи, про який йдеться в клопотанні слідчого, а відтак клопотання задоволенню не підлягає.

Враховуючи наявність підстав для застосування відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, а також, враховуючи ініціативу ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про залучення їх у якості поручителів ОСОБА_1 , слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистої поруки, яка у відповідності до ст. 180 КПК України, полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

З метою забезпечення належної поведінки підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на нього обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 219 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки до підозрюваного ОСОБА_1 до 23.01.2021, в межах строку досудового розслідування.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 180, 183, 184, 192-194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Запорізькій області Кириченко П.О. погоджене прокурором відділу Запорізької обласної прокуратури Мірзоян Т.В – залишити без задоволення.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 367 КК України, запобіжний захід у вигляді особистої поруки.

Визначити поручителями підозрюваного ОСОБА_1 громадян: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Покласти на ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Встановити підозрюваному ОСОБА_1 строк виконання покладених на нього обов`язків до 23.01.2021.

Роз`яснити поручителям ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 367 КК України, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу; роз`яснити їх право на відмову від прийнятих на себе зобов`язань до виникнення підстав, які тягнуть за собою відповідальність, та необхідність у цьому разі забезпечення явки підозрюваного до органу досудового розслідування чи до суду з метою вирішення питання про заміну йому запобіжного заходу; а також роз`яснити, що у разі невиконання ними взятих на себе обов`язків на них може бути накладено грошове стягнення від десяти до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту проголошення.

Слідчий суддя: І.А.Крамаренко