
КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 319/954/20
Провадження №2-а/319/19/2020
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 грудня 2020 року смт Більмак
Куйбишевський районний суд Запорізької області у скаді головуючого судді Валігурського Г.Ю., при секретарі судового засідання Костенко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Більмацько-Розівського об`єднаного районного військового комісаріату про скасування постанови,
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову №85 від 16.10.2020 року винесену військовим комісаром Більмацько-Розівського об`єднаного районного військового комісаріату Валєєвим І.В.
Позовні вимоги обґрунтовано тими обставинами, що постановою №85 від 16.10.2020 року винесеною комісаром Більмацько-Розівського об`єднаного районного військового комісаріату на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2. ст. 210 КУпАП, а саме не з`явлення позивачем 12.10.2020 року до комісаріату за викликом по повістці, чим порушено вимоги ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу». Позивач вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, оскільки повістку про виклик до військового комісаріату на 12.10.2020 року він не отримував. Про дату, час та місце складення протоколу про адміністративне правопорушення та про дату, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення позивача не було повідомлено, чим порушено його права передбачені ч. 1 ст. 268 КУпАП. Також позивач зазначає, що в постанові винесеній 16.10.2020 року зазначено дату набрання нею законної сили 12.10.2020 року, що ставить під сумнів законність винесення даної постанови.
Ухвалою від 23.11.2020 року поновлено позивачу строк звернення з адміністративним позовом до суду, відкрито провадження у справі та витребувано у Більмацько-Розівського об`єднаного районного військового комісаріату копії документів на підставі яких винесено постанову про адміністративне правопорушення та копію інструкції з організації та ведення районними (міськими) військовими комісаріатами проваджень у справах про адміністративне правопорушення.
Відповідачем до суду надано заперечення на адміністративний позов про скасування постанови №85 від 16.10.2020 року, відповідно до якого 08.10.2020 року відповідальна група по оповіщенню призовників Більмацько-Розівського ОРВК вибула за адресою: Запорізька область, Більмацький район, смт. Більмак, вул. 30 років Перемоги, для оповіщення ОСОБА_1 , проте від отримання повістки на 12.10.2020 рік останній відмовився, в усній формі йому було доведено зміст зазначеної повістки, про що складено акт про відмову від отримання повістки. 12.10.2020 року призовник ОСОБА_1 до військового комісаріату не з`явився, причини неявки не повідомив. 15.10.2020 року відповідальна група по оповіщенню призовників Більмацько-Розівського ОРВК вибула за адресою: Запорізька область, Більмацький район, смт. Більмак, вул. 30 років Перемоги, для складання протоколу про адміністративне правопорушення. В присутності ОСОБА_1 та двох свідків провідним спеціалістом командування Більмацько-Розівського ОРВК службовцем ЗСУ ОСОБА_2 складено протокол за ч. 2 ст. 210 КУпАП про те, що ОСОБА_1 , будучи сповіщеним працівниками військового комісаріату не прибув до Більмацько-Розівського ОРВК для звірки облікових даних, чим порушив вимоги, встановлені п. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу». З протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ознайомився, пояснень і зауважень до його змісту не надав, скористатись будь-якими правами та обов`язками, передбаченими статтею 268 КУпАП, від отримання другого екземпляру протоколу та ставити підпис про його отримання відмовився, аргументів своїм діям не надав, про що в протоколі зроблено відповідний запис. 16.10.2020 року в призначений час призовник ОСОБА_1 не з`явився, а тому справу розглянуто без його участі. Постанову за справою про адміністративне правопорушення надіслано на адресу його фактичного місця проживання листом у визначений законодавством строк. При складанні протоколу призовник ОСОБА_1 повідомив в усній формі, що доглядає за бабусею ОСОБА_3 та проживає разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, Більмацько-Розівським ОРВК виконано усі обов`язки щодо оповіщення ОСОБА_1 та складання відносно нього матеріалів адміністративного провадження, ознайомлення з ними. Тому відповідач просить у задоволенні позовної заяви відмовити. Крім того на виконання ухвали суду від 23.11.2020 року відповідачем до заперечення додано: повістку про виклик ОСОБА_1 ; акт про відмову від отримання повістки від 08.10.2020 року; протокол про адміністративне правопорушення від 15.10.2020 року; інструкція з організації та ведення районними (міськими) військовими комісаріатами проваджень у справах про адміністративне правопорушення.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, в заяві поданій до суду, просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити в повному обсязі.
Представник військового комісаріату надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги не визнав.
У відповідності до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Військовим комісаром Більмацько-Розівського об`єднаного районного військового комісаріату підполковником Валєєвим І.А. 16.10.2020 року складено постанову №85 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 210 КУпАП та накладено на останнього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Згідно вказаної постанови громадянин ОСОБА_1 не з`явився 12.10.2020 року до Більмацько-Розівського об`єднаного районного військового комісаріату за викликом по повістці, чим порушив вимоги ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу».
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ч. 2 ст. 210 КУпАП повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті або частиною першою статті 211 цього Кодексу, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від десяти до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 210 КУпАП передбачено відповідальність за порушення військовозобов`язаними чи призовниками правил військового обліку, неявка їх на виклик до військового комісаріату без поважних причин або несвоєчасне подання в обліковий орган, де вони перебувають на військовому обліку, відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи, посади, а також порушення порядку проходження навчальних зборів (занять) у навчальних закладах Товариства сприяння обороні України та професійно-технічних навчальних закладах.
За приписами ч.1 ст.235 КУпАП військові комісаріати розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення військовозобов`язаними чи призовниками законодавства про військовий обов`язок і військову службу, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про умисне зіпсуття обліково-військових документів чи втрату їх з необережності, про неявку на виклик у військовий комісаріат, про неподання у військові комісаріати списків юнаків, які підлягають приписці до призовних дільниць, про прийняття на роботу військовозобов`язаних і призовників, які не перебувають на військовому обліку, про незабезпечення сповіщення військовозобов`язаних і призовників про їх виклик у військові комісаріати, перешкоду їх своєчасній явці на збірні пункти чи призовні дільниці, про несвоєчасне подання документів, необхідних для ведення військового обліку військовозобов`язаних і призовників, несповіщення їх про виклик у військові комісаріати, про неподання відомостей про військовозобов`язаних і призовників (статті 210, 210-1, 211 - 211-6). Від імені військових комісаріатів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право районні (міські) військові комісари.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Статтею 256 КУпАП встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Особливості організації та ведення районними (міськими) військовими комісаріатами проваджень у справах про адміністративні правопорушення визначаються Інструкцією з організації та проведення районними (міськими) військовими комісаріатами проваджень у справах про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 09.01.2015 №5 (далі – Інструкція).
Відповідно до п.3.1 Інструкції провадження у справах про адмініструванні правопорушення щодо порушення законодавства призовниками здійснюється Р(М)ВК відповідного до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно зі пунктом 3.3. Інструкції у разі відмови призовника від отримання повістки визначені для оповіщення особи повинні в довільній формі скласти акт про відмову отримання такої повістки, засвідчений підписами не менше ніж двох свідків та долучити його до протоколу.
Як встановлено судом, акт про відмову від отримання повістки складений групою оповіщення 08.10.2020 року у складі капітана Костенко В., службовця ЗСУ Тіцького А. та службовця ЗСУ Бардуса С., не містить свідків в присутності яких його складено, тому вказаний акт складений з порушенням п. 3.3 Інструкції.
Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Частиною 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, в тому числі зобов`язані прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних.
Відповідно до Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою КМУ від 07.12.2016 №921 призовники і військовозобов`язані повинні, зокрема, прибувати за викликом районних (міських) військових комісаріатів (органів СБУ) на збірні пункти, призовні дільниці у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках або розпорядженнях районних (міських) військових комісаріатів (органів СБУ), для взяття на військовий облік та визначення призначення на воєнний час, оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних.
Згідно наданої відповідачем повістки, ОСОБА_1 викликався до Більмацько-Розівського ОРВК на 09 год. 00 хв. 12.10.2020 року, для звірки облікових даних, однак така підстава не є обов`язковою для явки на виклик до військового комісаріату, оскільки це не передбачено вищенаведеними нормативними актами про військовий облік.
У запереченні відповідачем зазначено, що позивач викликався до Більмацько-Розівського ОРВК, оскільки він не подав документи про відстрочку від призиву на строкову військову службу до 01 жовтня 2020 року.
Пунктом 16 ст. 17 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» встановлено, що призовники, які втратили підстави для надання відстрочки від призову на строкову військову службу, а також особи, які не мають права на відстрочку або підстав для звільнення від призову на строкову військову службу, передбачених статтями 17 та 18 цього Закону, і не призвані з різних причин на строкову військову службу у встановлені строки, повинні бути призвані під час здійснення чергового призову.
Таким чином, відповідач, у разі відсутності у позивача підстав для відстрочки від призову на строкову військову службу або підстав для звільнення від призову на строкову військову службу, може розпочати процедуру призиву позивача на військову службу і викликати останнього за передбаченими законом підставами, а не здійснювати його виклик для звірки даних військового обліку.
Відповідно до ч. 1 стаття 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Обов`язок повідомляти особу про дату, час і місце розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про дату, час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься у постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 742/3757/16-а, від 31 січня 2019 року у справі № 760/10803/15-а, від 19 вересня 2019 року у справі № 686/21230/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі № 486/92/17, від 14 листопада 2019 року у справі № 815/1570/16, від 06 грудня 2019 року у справі № 804/7725/17, від 24 грудня 2019 року у справі № 360/403/19.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 15.10.2020 року, розгляд справи про адміністративне правопорушення призначений на 09 год. 00 хв. 16.10.2020року, про що позивач відповідно до вказаного протоколу повідомлений 15.10.2020 року.
Проте матеріали справи не містять фактичних данних про те, що позивач належним чином завчасно повідомлявся про час та місце скаладання протоколу про адміністративне провопорушення та час і місце розгляду відносно нього справи про притягнення до адміністративної відповідальності.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не був своєчасно поінформований про дату, час та місце розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті ст. 210 КУпАП, разом з тим, повідомлення його про дату, час і місце розгляду справи проведено з порушенням встановленого порядку і не підтверджується належними і допустимими доказами, тому суд дійшов висновку про порушення відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною, як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури, оскільки при цьому, як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься у постанові Верховного Суду від 13 лютого 2018 року у справі № 813/3355/16 та постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року у справі № 822/681/16.
До того, на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210 КУпАП, відповідачем не наведено будь-яких фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановила наявність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а саме: в порушення ч.2 ст. 254 КУпАП примірник протоколу про адміністративне правопорушення не був вручений під розписку особі, яка притягається до адміністративної відповідальності; в порушення ч.1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглянута у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності без наявності даних про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи; в порушення ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення від 15.10.2020 року в якості свідків вказано ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , проте з матеріалів справи слідує, що ОСОБА_4 є працівником Більмацько-Розівського ОРВК, у зв`язку з чим він не може бути свідком під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, тому вказаний протокол складений в присутності лише одного свідка ОСОБА_5 .
Крім того, відповідачем не надано доказів притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 210 КУпАП протягом року, тому в діях ОСОБА_1 відсутня повторність, як обов`язкова ознака складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210 КУпАП.
За таких обставин, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 210 КУпАП, недоведеною у встановленому законом порядку.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, про задоволення позову та скасування оскаржуваної постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, у зв`язку з задоволенням позовних вимог позивачу підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 420,40 грн. витрат по сплаті судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 139, 241-246, 286 КАС України, ст.ст. 9, 210, 235, 245 – 247, 251, 252, 254, 268, 280 КУпАП, суд
у х в а л и в:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Більмацько-Розівського об`єднаного районного військового комісаріату про скасування постанови задовольнити.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення № 85 від 16.10.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП у виді штрафу в розмірі 255 грн. скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Більмацько-Розівського об`єднаного районного військового комісаріату на користь ОСОБА_1 420,40 грн. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга до Третього апеляційного адміністративного суду подається через Куйбишевський районний суд Запорізької області.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Більмацько-Розівський об`єднаний районний військовий комісаріат (місце знаходження: пров. Соборний, 11, смт. Більмак Запорізької області, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 09773519) .
Суддя Г.Ю. Валігурський
Судове рішення № 93284767, Кам’янський районний суд Запорізької області (до 25.04.2025 - Куйбишевський районний суд Запорізької області) було прийнято 01.12.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 319/954/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: