Рішення № 93282962, 27.11.2020, Василівський районний суд Запорізької області

Справа № 311/3401/20

Провадження № 2/311/1154/2020

27.11.2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2020 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

Головуючого – судді: Сидоренко Ю.В.,

при секретарі: Осінцевій Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Василівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В :

27 жовтня 2020 року до Василівського районного суду Запорізької області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка ОСОБА_1 зазначає, що 30 липня 2016 року вона уклала з ОСОБА_2 шлюб, який зареєстрований у Відділі реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис №670. У шлюбі народилася дитина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Як зазначає у позові, спільне життя з відповідачем не склалось та 22.04.2020 року рішенням Василівським районним судом Запорізької області шлюб розірвано. Як вказує позивачка, на теперішній час малолітня дитина знаходиться на її повному утриманні, а відповідач ОСОБА_2 допомоги на утримання дитини не надає, внаслідок чого позивачка опинилася в скрутному матеріальному становищі. Угоди про добровільну сплату аліментів на утримання сина сторонами не досягнуто. На думку позивачки ОСОБА_1 , відповідач має достатнє матеріальне становище та має можливість виплачувати аліменти на утримання малолітнього сина, оскільки офіційно працевлаштований та інших осіб на його утриманні не має, інших дітей не має, його стан здоров`я дозволяє працювати. Тому позивачка ОСОБА_1 звертається до суду з даним позовом, в якому просить: стягнути з ОСОБА_2 , 1989 року народження (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (1993 року народження (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , 2016 року народження, в розмірі ј частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 27.10.2020 року і до досягнення повноліття дитини.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 06 листопада 2020 року відкрито провадження у справі та розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, проте на адресу суду подано заяву про розгляд справи у її відсутність, та у поданій заяві вказує, що позовні вимоги вона підтримує у повному обсязі, наполягає на їх задоволенні за підставами, викладеними у позовній заяві (а.с.19)

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, проте на адресу суду подано заяву про розгляд справи у його відсутність, у заяві вказує, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги про стягнення аліментів визнає у повному обсязі, проти стягнення з нього аліментів на утримання сина ОСОБА_4 за пред`явленим позовом, не заперечує (а.с.20).

Відповідно до ст.211 ч.3 ЦПК України судове засідання проведено у відсутності сторін на підставі наявних у суду матеріалів та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає положенням ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони по справі – ОСОБА_5 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, який розірвано 22 квітня 2020 року рішенням Василівського районного суду Запорізької області. Дане рішення сторонами не оскаржено та набрало законної сили 07.08.2020 року, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.4-6).

Від спільного подружнього життя сторони мають малолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у свідоцтві про народження якого батьком записаний ОСОБА_2 , відповідач у справі, та батьківство відносно дитини відповідачем не оспорено (а.с.8).

Як вбачається з довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб за №873 від 26.10.2020 року, виданої Підгірненською сільською радою Василівського району Запорізької області, ОСОБА_5 мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , та до складу її сім`ї входять: заявник – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батько – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мати – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.12).

Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно положень ст.181 СК України способами виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками той з них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі

Як вбачається зі змісту позовної заяви, на теперішній час між сторонами домовленості щодо утримання малолітньої дитини не досягнуто, тому позивачка ОСОБА_5 вимушена звернутися до суду з даним позовом.

Згідно ч.4 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу батька (матері) та/чи в твердій грошовій сумі.

Відповідно ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч.2 ст.182 СК України.

При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.

Згідно ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", пункт 15 передбачає, що відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених ст..ст.198,199 цього Кодексу, і своїх повнолітніх дочку, сина. За відсутності домовленості між батьками домовленості про сплату аліментів на дитину, той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно вимог ч.2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно вимог статті 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, Держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

У відповідності до ст.8 Закону України „Про охорону дитинства” кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Враховуючи положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ч.ч.7,8 ст.7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Відповідно до вимог ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, визначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників, їхніх представників.

З урахуванням вищевикладеного, повно і всебічно дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що заявлені позивачкою ОСОБА_5 позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, та враховуючи матеріальне та сімейне становище відповідача, який є фізично здоровою та працездатною особою, та на теперішній час працює у ПрАТ «ЗЗРК» шахта «Прохідна» на посаді гірника, займається суспільно-корисною працею, має регулярний дохід та постійне джерело прибутку, хронічними хворобами відповідач не страждає, на обліку у вузьких спеціалістів медичних закладів не знаходиться, інвалідом не являється, на теперішній час на користь інших осіб аліменти не сплачує, оскільки відповідних документів на спростування вищевикладених обставин суду не надано та відповідачем в судовому зсіданні належними та допустимими доказами не доведено, при цьому заявлені ОСОБА_5 позовні вимоги відповідачем визнані у повному обсязі, а тому відповідно до положень ч.1 ст.82 ЦПК України доказуванню не підлягають, та з урахуванням наведеного суд вважає, що відповідач на теперішній час має можливість сплачувати аліменти у визначеному позивачкою ОСОБА_5 розмірі, а саме в розмірі 1/4 частки від заробітку (доходів) відповідача щомісячно, до досягнення малолітнім сином ОСОБА_8 , 2016 року народження, повноліття. Та враховуючи ті обставини, що на теперішній час будь-якої домовленості щодо порядку утримання малолітньої дитини сторони не дійшли, угоди про матеріальне забезпечення сина між сторонами не досягнуто, внаслідок чого позивачка опинилася у скрутному матеріальному становищі та самостійно матеріально утримувати малолітнього сина та забезпечувати йому належний матеріальний рівень для гідного розвитку та існування, позивачка самостійно не в змозі, тому суд вважає за необхідне заявлений ОСОБА_5 позов задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_5 аліменти на утримання малолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) відповідача щомісячно, але не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для кожної дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня подачі позову до суду, тобто з 27 жовтня 2020 року та до досягнення дитиною повноліття.

Крім того, відповідно до положень 141 ЦПК України, суд розподіляє судові витрати, а саме: з відповідача ОСОБА_2 підлягають стягненню в дохід держави судовий збір за пред`явлення до суду позову майнового характеру, розмір якого з 01.01.2020 року становить 840,80 грн., оскільки позивачка ОСОБА_5 по даній категорії справ про стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору, відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.12,13,81,82,141,259,263-265,274,430 ЦПК України, ст.ст.180-183,191 Сімейного кодексу України, суд –

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (громадянина України, працюючого гірником ПрАТ «ЗЗРК» шахта «Прохідна» ділянка №9, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ) - на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (уродженка с.Червоноармійське Василівського району Запорізької області, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3 , зареєстрована та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_3 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - в розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини всіх видів заробітку (доходів) відповідача щомісячно, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 27 жовтня 2020 року та до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в цій частині підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (громадянина України, працюючого гірником ПрАТ «ЗЗРК» шахта «Прохідна» ділянка №9, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ) - судовий збір в дохід держави (Отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код ЄДРПОУ) – 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) - 899998, Рахунок отримувача – UА908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету – 22030106, Призначення платежу: судовий збір на користь держави) в розмірі – 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Василівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України в редакції Закону України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18 червня 2020 року №731-IX, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області Ю.В. СИДОРЕНКО