Рішення № 93282446, 02.12.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12702/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2020 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Хамник М.М.,

за участі секретаря Івашко Я.С.,

перекладача Сідак Ю.В.

представника позивача Радь О.І.,

відповідача ОСОБА_1 , ( ОСОБА_2 ),

представника відповідача адвоката Талапи Б.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області до громадянина Федеративної Республіки Нігерії ОСОБА_1 , ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 про затримання іноземця, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області звернувся до суду з позовом, в якому просить затримати відповідача ОСОБА_1 , ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні строком на 6 місяців, з метою його ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України.

Позовні вимоги обґрунтовує наступним.

10 листопада 2020 року працівниками ГУ ДМС України в Закарпатській області в місті Ужгороді виявлено громадянина Федеративної Республіки Нігерії ОСОБА_1 , ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), без документів, що посвідчують особу.

Для перевірки законності перебування в Україні вказаного іноземця запрошено до службового приміщення ГУДМС України в Закарпатській області, під час якої, встановлено наступне.

Відповідач 02.09.2017 року прибув в Україну через КПП «Бориспіль», з паспортним документом серії НОМЕР_1 , виданий, 09.08.2016, терміном дії до 08.08.2021 року з метою навчання на запрошення ДУ Ужгородського Національного університету.

06.07.2017 року згідно клопотання ДУ Ужгородського Національного університету та відповідної заяви, відповідач отримав посвідку на тимчасове проживання в Україні серії НОМЕР_2 терміном дії до 30.09.2018 року, яку у подальшому було продовжено до 30.08.2023 року.

Водночас, відповідно до листа-повідомлення ДУ Ужгородського Національного університету від 27.11.2019 року Головне управління проінформовано про те, що відповідача відраховано з навчального закладу. На підставі викладеного та у відповідності до підпункту 2 пункту 63 Порядку - ГУ ДМС України в Закарпатській області прийнято рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання відповідачу, яке було вручено під особистий підпис, а також повідомлено про те, що відповідач зобов`язаний виїхати за межі України в семиденний строк з дня отримання копії такого рішення.

Однак, відповідач ухилився від виїзду за межі України у зв`язку з чим 11 березня 2020 його притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 203 КУпАП.

З огляду на викладене та керуючись положеннями частини першої статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» 11 березня 2020 року ГУ ДМС в Закарпатській області прийнято рішення №3 про примусове повернення з України відповідача та роз`яснено, про зобов`язання покинути територію України у термін до 31.03.2020 року (копії рішення додається).

Представник позивача також просить суд врахувати той факт, що відповідач немає законного джерела існування на території України.

Враховуючи вищенаведене, просить суд звернути увагу на те, що відповідач свідомо порушив законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, є нелегальним мігрантом, ухиляється від виїзду із України, є обгрунтовані підстави вважати, що відповідач і надалі ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, враховуючи, те що документ, який дає право на легальний перегин кордону у нього відсутній, постійного місця проживання немає, коштів для виїзду за межі держави теж немає, а відтак дані обставини є підставою для його затримання з метою забезпечення видворення за межі території України.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити з наведених у ньому підстав.

Відповідач в судовому засіданні зазначив, що хоче залишитися в Україні та має намір звернутися до компетентних органів з метою отримання статусу біженця. Стверджує, що має тут роботу, може себе самостійно забезпечувати, а також має де жити. Його захисник, адвокат Талапа Б.С., підтримав позицію свого довірителя та просить суд відмовити у задоволенні позову, зважаючи на обставини викладені відповідачем.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази в їх сукупності, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до листа №4585/01-14 від 27.11.2019 Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» звернувся до Головного управління державної міграційної служби України у Закарпатській області з проханням скасувати посвідку на тимчасове проживання громадянина Федеративної Республіки Нігерії ОСОБА_1 , ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з відрахуванням його зі складу студентів 3-го курсу медичного факультету, що підтверджується Наказом №592/01-05 від 22.11.2019.

17.12.2019 Головним управлінням державної міграційної служби України у Закарпатській області прийнято рішення №325 про скасування посвідки на тимчасове проживання видане гр. Нігерії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 серії НОМЕР_3 від 09.08.2016.

11.03.2020 ГУ ДМС України в Закарпатській області складено відносно відповідача протокол про адміністративне правопорушення за те, що останній проживав на території України з порушенням правил перебування, а саме після скасування посвідки на тимчасове проживання, в семиденний термін не здав посвідку на тимчасове проживання в органи ДМС та не покинув території України. Дії відповідача кваліфіковані за ч. 1 ст. 203 КУпАП. У цей же день відносно ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, відповідно до якої на останнього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100, 00 грн.

11.03.2020 Головним управлінням державної міграційної служби України у Закарпатській області прийнято рішення №3 про примусове повернення з України іноземця або особи без громадянства гр.Нігерії ОСОБА_1 , ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідача ознайомлено з вказаним прийнятим рішенням, та в якому він зобов`язався не пізніше 31.03.2020 залишити територію України.

У подальшому щодо прийнятого рішення було повідомлено керівнику Ужгородської місцевої прокуратури Кириленку Д.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України визначається Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Статтею 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» регламентовано порядок примусового повернення іноземців та осіб без громадянства.

Так, іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 26 вказаного Закону іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.

Тобто примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства передують дві обставини: 1) прийняття рішення відповідним компетентним органом про примусове повернення; 2) ухилення від виїзду після прийняття рішення про повернення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.

При цьому, обов`язковим є попереднє прийняття вказаними органами рішення про примусове повернення. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом 21.11.2018 року у справі №491/807/17.

Як встановлено в судовому засіданні, та підтверджується доказами наданими в обґрунтування позовної заяви, рішення про примусове повернення відповідача прийняте відповідним органом 11.03.2020. У встановлений рішенням строк відповідач добровільно не покинув територію України, тобто не виконав вказане рішення.

Згідно з ч. 4 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Статтею 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено вичерпний перелік обставин, за яких іноземець або особа без громадянства не можуть бути примусово повернуті чи примусово видворені або видані чи передані до країн, зокрема: де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань; де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання; де їх життю або здоров`ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини, або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя; де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки. Також забороняється колективне примусове видворення іноземців та осіб без громадянства.

Судом встановлено, що у відповідача відсутня можливість самостійного повернення до країни походження, він не має можливості працевлаштуватись на території України та не відноситься до осіб, яким надано статус біженця і не є особою, яка потребує додаткового захисту.

У ході судового розгляду обставин, за яких іноземець або особа без громадянства не можуть бути примусово повернуті чи примусово видворені, передбачених ст. 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», не встановлено.

Отже, в суду наявні всі підстави для примусового видворення відповідача за межі території України.

Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання іноземця або осіб без громадянства визначені статтею 289 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з ч. 1 ст. 289 КАС України, за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України; 2) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3) взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 4) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, є: 1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації; 2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи (ч.13 ст.289 КАС України).

Аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку, що у справах про затримання з метою ідентифікації слід встановити наявність двох умов, а саме: відсутність співпраці з боку іноземця з органами державної міграційної служби та/або неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства.

Пунктом 1 розділу 6 Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, яка затверджена спільним Наказом МВС України, Адміністрацією ДПС України, Службою безпеки України №353/271/150 від 23.04.2012 передбачено, що якщо іноземець не має документів, що посвідчують особу, орган ДМС, орган охорони державного кордону України або орган СБУ вживають заходів щодо його ідентифікації та документування.

Судом встановлено відсутність у відповідача документів, що посвідчують особу. Відтак орган ДМС зобов`язаний вжити заходів щодо ідентифікації та документування відповідача.

Крім того, неможливість ідентифікації відповідача є перешкодою для початку процедури його примусового повернення чи видворення.

Відповідно до ч.11 ст.289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Враховуючи вищенаведене, з огляду на відсутність у відповідача документа, що дає право перебування на території України та самостійного повернення в країну походження суд прийшов до висновку, про обґрунтованість доводів позивача щодо необхідності затримання відповідача з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 371 КАС України рішення суду в частині примусового видворення відповідача підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 77, 246, 288, 250, 289, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області до громадянина Федеративної Республіки Нігерії ОСОБА_1 , ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 про затримання іноземця, - задовольнити.

Затримати громадянина Федеративної Республіки Нігерії ОСОБА_1 , ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на строк шість місяців, починаючи з часу фактичного затримання, до 01 червня 2021 року.

Примусово видворити громадянина Федеративної Республіки Нігерії ОСОБА_1 , ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , за межі території України.

Рішення в частині видворення громадянина Республіки Федеративної Республіки Нігерії ОСОБА_1 , ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернути до негайного виконання.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області М.М. Хамник