Ухвала суду № 93282228, 27.11.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/43009/20-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2020 року

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: Григоренко І.В.,

при секретарі: Рябцовій Ю.О.,

за участю:

особи, яка подала клопотання, адвоката: не з`явився,

прокурора: не з`явився,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Завод Пластмас» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.08.2020 року за клопотанням прокурора відділу Офісу Генерального прокурора Манжилея М.В. в межах кримінального провадження № 12019110040001748 від 08.10.2019 року, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СП Завод Пластмас» звернулось до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.08.2020 року за клопотанням прокурора відділу Офісу Генерального прокурора Манжилея М.В. в межах кримінального провадження № 12019110040001748 від 08.10.2019 року, на грошові кошти в безготівковому вигляді, які знаходяться на рахунках ТОВ «СП «Завод Пластмас» № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , відкритих в АТ «Укрсиббанк» (МФО 351005, адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12); № НОМЕР_3 , відкритому в АТ «ОТП БАНК» (МФО 300528).

В обґрунтування клопотання ТОВ «СП Завод Пластмас» зазначає, що арешт накладено необґрунтовано, оскільки грошові кошти в безготівковому вигляді, які знаходяться на рахунках, не є майном в розумінні ст. 170 КПК України та, відповідно, на них не може бути накладено арешт. Дані про те, що арештоване майно є предметом кримінального правопорушення чи отримане незаконним шляхом, відсутні, що обумовлює необхідність скасування арешту майна. Застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження є неспівмірним з завданням кримінального провадження, перешкоджає господарській діяльності товариства, унеможливлює виплату заробітної плати та сплати обов`язкових податкових платежів та зборів.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

В судове засідання представник особи, яка подала клопотання, не з`явився, про день, час, місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, в якій вимоги клопотання підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про день, час, місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, причини неявки невідомі.

Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті доводів та вимог клопотання за відсутності в судовому засіданні представника особи, яка подала клопотання, та прокурора, на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Слідчим суддею встановлено, що Офісом Генерального прокурора здійснюється нагляд за додержанням законів у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.10.2019 року за № 12019110040001748 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Як вбачається з матеріалів клопотання, під час досудового розслідування встановлено, що в ході досудового розслідування встановлено, що невстановлені органом досудового розслідування особи шахрайським шляхом заволоділи майном, яке перебувало під іпотекою у ТОВ «Стар Інвестмент ВАН» та належало ПАТ «БЗП», а саме майновим комплексом Броварського заводу пластмаси, розташованим за адресою: Київська обл., м. Бровари, бульв. Незалежності, 53.

В рамках здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.08.2020 року у справі № 757/35174/20-к задоволено клопотання Виконувача обов`язків прокурора першого відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора Манжилея М. В. Та накладено арешт на кошти, які знаходяться на рахунках, серед іншого, ТОВ «СП «Завод Пластмас» № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , відкритих в АТ «Укрсиббанк» (МФО 351005, адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12); № НОМЕР_3 , відкритому в АТ «ОТП БАНК» (МФО 300528).

Згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу .

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

З ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.08.2020 року вбачається, що при накладенні арешту на грошові кошти, які знаходяться, в тому числі, на рахунках ТОВ «СП «Завод Пластмас» слідчий суддя виходив з того, що вони є предметом кримінальних правопорушень, у зв`язку з чим відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, та можуть бути використані як речовий доказ у кримінальному провадженні № 12019110040001748 від 08.10.2019 року.

Разом з тим, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також за умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна у відповідності до ст.ст. 94, 132, 173 КПК України слідчий суддя повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу арешту майна; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального судочинства.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Так, кримінальне провадження № 12019110040001748 зареєстроване 08.10.2019 року, повідомлення про підозру жодній службовій особі ТОВ «СП Завод Пластмас» не вручалося; даних, які б свідчили про те, що арештоване майно одержане протиправним шляхом слідчому судді не надано.

Крім того, згідно довідки ТОВ «СП Завод Пластмас» від 27.11.2020 року, станом на 31.10.2020 року загальний розмір заборгованості ТОВ «СП Завод Пластмас» перед третіми особами складає 3 898 281,23 грн., яка складається з: заробітна плата - 1 510 727,76 грн.; єдиний соціальний внесок - 246 388,63 грн.; податок на додану вартість - 588 584,00 грн., податок на нерухоме майно - 992 654,95 грн.; оренда плата з юридичних осіб на землю - 559 925,89 грн.

Згідно ст. 43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Частиною 5 статті 97 Кодексу законів про працю України, визначено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 року № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961 року, ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.

Проаналізувавши вказані норми, слідчий суддя дійшов висновку, що право на оплату праці є беззаперечним, охороняється державою, а виплати по заробітній платі здійснюються першочергово.

Статтями 7, 16 КПК України визначено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому дим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

За таких обставин, враховуючи, що дослідженні в судовому засідання матеріали не містять достатніх фактичних даних, які б свідчили про те, що грошові кошти в безготівковому вигляді, які знаходяться на розрахункових рахунках ТОВ «СП Завод Пластмас», набуті в результаті вчинення злочину та/або є предметом кримінальних правопорушень, відомості щодо яких внесено до ЄРДР, що виправдовувало втручання держави у право на мирне володіння майном у контексті забезпечення «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II), слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про скасування арешту майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 107, 170, 174, 307, 309, 532 Кримінального процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Завод Пластмас» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.08.2020 року за клопотанням прокурора відділу Офісу Генерального прокурора Манжилея М.В. в межах кримінального провадження № 12019110040001748 від 08.10.2019 року, - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.08.2020 року у справі № 757/35174/20-к, на грошові кошти в безготівковому вигляді, які знаходяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Завод Пластмас» (код ЄДРПОУ 43077244) № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , відкритих в АТ «Укрсиббанк» (МФО 351005, адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12); № НОМЕР_3 , відкритому в АТ «ОТП БАНК» (МФО 300528).

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя І.В. Григоренко