Ухвала суду № 93278572, 28.10.2020, Жашківський районний суд Черкаської області

Справа 693/208/17

6/693/16/20

У Х В А Л А

Іменем України

28.10.2020 року м. Жашків

Жашківський районний суд Черкаської області в складі :

головуючого судді Шимчика Р.В.,

з участю секретаря судового засідання Коломієць С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Жашкі заяву адвоката Зайченка Василя Миколайовича, який діє в інтересах боржника ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Автобастіон», ОСОБА_1 про додаткове відшкодування збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспорної пригоди,

В С Т А Н О В И В :

До Жашківського районного суду Черкаської області звернувся адвокат Зайченко Василь Миколайович, який діє в інтересах боржника ОСОБА_1 , про розстрочку виконання рішення суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Автобастіон», ОСОБА_1 про додаткове відшкодування збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспорної пригоди.

В обґрунтування заяви вказав, що рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 15.01.2018 (суддя Шимчик Р.В.) у справі № 693/208/17 за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобастіон», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_1 про додаткове відшкодування збитків із ТОВ «Автобастіон», заподіяних дорожньо-транспортною пригодою, на його користь 53344 грн. 16 копійок, що складає різницю між фактичним розміром заподіяної шкоди і страховим відшкодуванням, а також понесені судові витрати - відмовлено.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував наслідками дорожньо- транспортної пригоди, яка сталася 01.04.16 близько 02 год. 00 хв., на 119 км а/д Київ-Харків внаслідок зіткнення з напівпричепом «LECITRAILER 3E20SN1», реєстраційний номер НОМЕР_1 , автомобіля «IVECO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 , та автомобіля «DAF XF95.430», реєстраційний номер НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_1 ..

Постановою судді Подільського районного суду м. Києва Неганової Н.В. по справі № 382/523/16-п від 12.05.2016 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України, та накладено на нього штраф.

Згідно даних висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 100816 від 14.09.16 року вартість матеріального збитку, завданого власнику напівпричепу «LECITRAILER 3E20SN1», реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок ДТП, яка сталося 01.04.2016, становить 102844 грн. 16 коп. Страхова компанія ПрАТ «УСК Княжа Вієнна Інштуранс Груп», в якій застрахована цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «DAF XF95.430», реєстраційний номер НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_1 , - ТОВ «Автобастіон» виплатила ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 49500 грн.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про додаткове відшкодування збитків, заподіяних дорожньо- транспортною пригодою, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не довів, що ОСОБА_1 на момент ДТП перебував у трудових відносинах з відповідачем ТОВ «Автобастіон», тому позовні вимоги у справі є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Апеляційний суд Черкаської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах, своєю постановою від 26.06.2018 року , скасував рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 15.01.2018 року по справі № 693/208/17, та частково задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2 стягнувши з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 53 344,16 грн. у відшкодування завданої шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, та судові витрати в розмірі 3575 грн.

У задоволенні позовних вимог до ТОВ «Автобастіон» було відмовлено.

Своє рішення Апеляційний суд Черкаської області обґрунтував відсутністю у матеріалах справи доказів про те, що ОСОБА_1 був офіційно працевлаштований у відповідача ТОВ «Автобістіон», так як згідно отриманої на запит суду інформації від Головного Управління пенсійного фонду України у Черкаській області від 07.06.2018 року ,відомості ТОВ «Автобастіон» як страхувальника по застрахованій особі ОСОБА_1 на 01.04. 2016 не надавалися.

Боржник ОСОБА_1 на момент розгляду справи в Жашківському районному суді та Апеляційному суді Черкаської області в ТОВ «Автобістіон» вже не працював, а також не отримував будь яких документів із вказаних судів, оскільки його робота була пов`язана з постійними відрядженнями і очевидно судові документи Укрпоштою поверталися після закінчення терміну зберігання.

03 квітня 2020 року ОСОБА_1 при оплаті придбаних продуктів харчування не зміг розрахуватися банківською карткою відкритого на його ім`я карткового рахунку в АТ КБ «Приватбанк». На його звернення до служби підтримки АТ КБ «Приватбанк» йому було повідомлено, що на відкритий на його ім`я банківський рахунок накладено арешт.

Після його звернення до адвоката Зайченка В.М. за правничою допомогою, ним з використанням автоматизованої системи виконавчого провадження було встановлено, що Подільським РВ ДВС у м. Києві 02.04.2020 року було відкрито виконавче провадження № АСВП 61698393 щодо боржника ОСОБА_1 , стягувач ОСОБА_2 , про що ОСОБА_1 будь якої інформації не отримував.

Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

ОСОБА_1 з 2003 року розлучений, будь якого майна на нього не зареєстровано, а тому він не має можливості в повному обсязі (одномоментно) виконати рішення суду в силу вказаних обставин.

ОСОБА_1 на теперішній час працює водієм у ТОВ «СП Євротрейд» і його робота пов`язана з постійними відрядженнями. Для забезпечення здійснення перевезень (для оплати пального, добових, ремонтних робіт тощо) на ім`я ОСОБА_1 відкрито банківський рахунок в АТ КБ «Приватбанк», на який ТОВ «СП Євротрейд» по мірі необхідності перераховуються кошти для безперешкодного здійснення перевезень керованим ОСОБА_1 автомобілем.

Після відкриття виконавчого провадження з 03.04.2020 року ОСОБА_1 не може розрахуватися банківською карткою відкритого на його ім`я карткового рахунку в АТ КБ «Приватбанк» за пальне, їжу, а у разі необхідності за ремонт автомобіля, тощо. Для ОСОБА_1 робота водієм є єдиним джерелом доходу, а в умовах введених обмежень при пандемії вірусу COVID-19, існує дуже висока вірогідність позбавлення ОСОБА_1 конституційного права на працю, а за відсутності інших джерел доходу, це фактично поставить довірителя на межу виживання, а також зробить неможливим виконання рішення суду по виплаті коштів стягувану.

У зв`язку з вищевикладеним представник боржника ОСОБА_4 звернувся до суду та просив розстрочити виконання рішення суду від 26.06.2018 року у справі № 693/208/17 та зняти арешт з банківської картки відкритої на ім`я ОСОБА_1 в АТ КБ «ПриватБанк».

Представник заявника Зайченко В.М., який діє в інтересах боржника ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, при цьому до суду направив клопотання про розгляд справи у його відсутності та у відсутності боржника.

Стягувач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, при цьому до суду направив заяву у якій пояснив, що з часу скоєння ОСОБА_1 ДТП його причіп до автомобіля не ремонтувався з причин відсутності коштів, винним у скоєнні ДТП є ОСОБА_1 . Вважає, що для виконання рішення суду боржник може взяти позику, сплатити заборгованість, а перед банком розраховуватися частинами, як і пропонує сам ОСОБА_1 .

Дослідивши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд прийшов до таких висновків.

Судом установлено, що 15.01.2018 року судовим рішенням Жашківського районного суду Черкаської області у задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобастіон», ОСОБА_1 про додаткове відшкодування збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, – відмовлено.

Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 26.06.2018 року, апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 15.01.2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Автобастіон», ОСОБА_1 про додаткове відшкодування збитків, заподіяних дорожньо-транспотною пригодою – скасовано та прийнято нове рішення. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 53344, 16 грн. у відшкодування завданої шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою. У задоволенні позовних вимог до ТОВ «Автобастіон» відмовлено.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ч. 1 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до ч. 3ст. 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно ч. 4ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Перелік обставин, що можуть бути підставою для відстрочки або розстрочки виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення, не є вичерпним.

Пленум Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26.12.2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» роз`яснив, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Тобто, за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення, його виконання може бути розстрочено на певних умовах або відстрочено. При вирішенні питання про розстрочку або відстрочку виконання рішення повинні бути враховані інтереси стягувача та оцінені повідомлені боржником обставини, на які він вказує, як на підставу розстрочки або відстрочки виконання рішення та які повинні бути суттєвими, в залежності від чого встановлюється можливість задоволення такої заяви. Розстрочка або відстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. Закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення суду лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Розстрочення передбачає виконання судового рішення протягом певних визначених проміжків часу у відповідних частинах та передбачає поступове часткове виконання. Строки виконання кожної частки також повинен визначити суд. При цьому необхідно зазначити, що розстрочення можливе при визначенні механізму виконання судового рішення в межах процесуального закону.

Відповідно до положень ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

При цьому, у заяві про розстрочку (відстрочку) виконання рішення суду заявником не наведено обставин, які мають характер особливих або виняткових обставин, не надано доказів на підтвердження складного збігу обставин чи наявності такого майнового стану, який би давав підстави для розстрочку (відстрочку) виконання рішення суду відповідно до ст. 435 ЦПК України.

Посилання заявника на вказані у заяві обставини не є достатніми підставами для розстрочки (відстрочки) виконання рішення.

Тобто, заявником не обґрунтовано винятковості випадку, у зв`язку з яким слід би було розстрочити (відстрочити) виконання вказаного рішення суду, не зазначено достатніх обставини, які б свідчили про істотне ускладнення виконання рішення, а відтак, і про необхідність розстрочення (відстрочення) виконання рішення суду.

Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом.

Згідно ч. 2 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

У зв`язку з вищевикладеним суд приходить до висновку про те, що відсутні підстави для зняття арешту з банківського рахунку № НОМЕР_4 , відкритого на ім`я ОСОБА_5 відмовити в АТ КБ «ПриватБанк».

Таким чином, переконливих доказів, які б беззаперечно послужили підставою для розстрочки (відстрочки) рішення, не надано тому суд вважає за необхідне в задоволенні заяви про розстрочення (відстрочення) виконання рішення суду та зняття арешту з банківського рахунку № НОМЕР_4 відкритого на ім`я ОСОБА_5 відмовити в АТ КБ «ПриватБанк» слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 81, 260, 435 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви адвоката Зайченка Василя Миколайовича, який діє в інтересах боржника ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Автобастіон», ОСОБА_1 про додаткове відшкодування збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспорної пригоди – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 5 Розділу ХШ Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий: Роман Васильович Шимчик