Ухвала суду № 93277967, 01.12.2020, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/7005/20

Провадження № 1-кп/645/818/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2020 року колегія Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – Горпинич О.В.,

за участю суддів – Іващенка С.О., Федорової О.В.,

при секретарі судового засідання – Іванії К.В.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Карнаух О.М.,

потерпілого – ОСОБА_1 ,

обвинуваченого – ОСОБА_2 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Святолуцького С.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження № 12020220460001601 від 15.08.2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, не одруженого, що має середню освіту, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України, -

встановив:

27.11.2020 року в провадження Фрунзенського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020220460001601 від 15.08.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_2 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

30.11.2020 року ухвалою судді вказане кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засідання.

Прокурор в судовому засіданні просила призначити кримінальне провадження до судового розгляду, оскільки обвинувальний акт складений відповідно до положень ст.291 КПК України, підстав для повернення обвинувального акту не вбачала, та зазначила, що даний обвинувальний акт підсудний Фрунзенському районному суду м. Харкова, підстав для закриття кримінального провадження не має.

Також прокурор заявила клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 , строком до 60 днів. В обґрунтування клопотання зазначалося, що метою і підставою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та, або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. На даний час підстави для обрання відповідного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 у кримінальному провадженні не відпали. Окрім наявної обґрунтованої підозри, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, не надає можливості обвинуваченому перешкоджати інтересам правосуддя шляхом ухилення від суду. Наявний ризик є дійсним та триваючим, і він виключає на даний час можливість зміни запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який, і у судовому засіданні не встановлено даних, які б свідчили про зменшення вказаних ризиків. Підстави застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_2 обґрунтовуються настанням ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України: переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Потерпілий погодився з клопотанням прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 та вважав можливим призначити дане кримінальне провадження у відкрите судове засідання.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 , та його захисник – адвокат Святолуцький С.О. не заперечували про призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Що стосується клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 , останній та його захисник – адвокат Святолуцький А.О. просили відмовити у його задоволенні та обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Потерпілий звернувся до суду із клопотанням, яким просив скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді, а саме: на транспортний засіб – автомобіль марки ВАЗ 21099, державний номерний знак НОМЕР_1 в частині заборони власнику та користувачам використовувати транспортний засіб.

Прокурор заперечувала проти скасування арешту, накладеного під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді на вищевказаний автомобіль, зазначаючи, що даний автомобіль є речовим доказом у даному провадженні.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник – адвокат Святолуцький С.О. не заперечували проти скасування арешту, накладеного на автомобіль.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, у відповідності до положень ст.314 КПК України, яка регламентує порядок та межі підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, приходить до наступного висновку.

Провадження за обвинувальним актом підсудне цьому суду.

Підстав для закриття провадження чи його направлення прокурору для проведення досудового провадження немає.

Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду, відсутні, відтак суд приходить до висновку про необхідність призначення провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_2 у відкрите судове засідання.

Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч.2 ст.27 КПК України, відсутні.

Що стосується клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, то відповідно до ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд зобов`язаний неухильно додержуватись вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України та керуватись у своїй діяльності рішеннями Європейського Суду з прав людини.

Статтею 29 Конституції України визначено, що за вмотивованим рішенням суду і на підставах та у порядку, встановлених законом, особа може триматись під вартою.

Так, відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим (ч.3 ст. 315 КПК України).

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до змісту ч. 3 ст. 199 КПК України, однією з підстав для продовження строку тримання під вартою є наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Обираючи обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, судова колегія виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкодити кримінальному провадженню іншим чином.

Щодо існування у даному кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, доведеним стороною обвинувачення існування таких ризиків, які виправдовують застосування запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою, а саме: ризик переховування від суду, оскільки ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину; ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, оскільки обвинуваченому вручалися копії відповідних процесуальних документів, серед яких є процесуальні документи з даними потерпілого, свідків, тому імовірна можливість, що у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу обвинувачений зможе впливати на вказаних учасників кримінального провадження; ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, для застосування обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню на термін, який не може перевищувати 60 (шістдесят) днів.

Під час розгляду клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, колегією суддів вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_2 більш м`якого запобіжного заходу – домашнього арешту, однак з урахуванням встановлених судом обставин та обставин вчинення кримінального правопорушення, менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Що стосується вимог потерпілого про скасування арешту з автомобілю марки ВАЗ 21099, державний номерний знак НОМЕР_1 в частині заборони власнику та користувачу використовувати транспортний засіб, судова колегія виходить з наступного.

Ч.2 ст. 174 КПК України передбачає, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючи викладене, потерпілим не доведено, що арешт накладено необґрунтовано, чи в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, тому судова колегія, на теперішний час, не вбачає підстав для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.174, 314 – 316, 369 КПК України, судова колегія,-

постановив:

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України,призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 10 грудня 2020 року на 14-30 годину.

В судове засідання викликати прокурора, потерпілого, захисника, обвинуваченого, свідків.

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 - задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою, який не може перевищувати шістдесяти днів, тобто до 28 січня 2021 року, включно.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 , та його захисника Святолуцького про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - залишити без задоволення.

В задоволенні клопотання потерпілого ОСОБА_1 про скасування арешту з автомобілю – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 7 днів, а обвинуваченим в той же термін з моменту вручення йому копії ухвали.

Повний текст ухвали проголошено 03.12.2020 року о 15-45 годині.

Головуючий суддя -

Судді -