Ухвала суду № 93276541, 03.12.2020, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/4609/20

Провадження №1-кп/639/446/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 грудня 2020 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Макарова В.О.,

за участю секретаря – Єрьоміна А.О.,

прокурора - Макарова О.Г.,

потерпілого - ОСОБА_1 ,

захисника - адвоката Шевченка А.О.,

обвинувачених - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020220500001058 від 19.05.2020 за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 185 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження щододо обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з посиланням на наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість застосування стосовно обвинувачених більш м`якого запобіжного заходу.

Потерпілий ОСОБА_1 підтримав клопотання прокурора. Потерпіла ОСОБА_4 подала до суду заяву про подальший розгляд справи за її відсутності.

Обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також захисник останнього – адвокат Шевченко А.О. проти задоволення клопотання прокурора заперечували, захисником заявлене клопотання про зміну відносно обох обвинувачених запобіжного заходу на більш м`який з посиланням на недоведеність прокурором наведених ним ризиків.

Також захисником заявлено клопотання про надання йому дозволу на тимчасовий доступ до речей та документів, що перебувають у володінні ТОВ «Кисет» (62458 Харківська область, Харківський район, смт. Покотилівка, вул. Фрунзе, 1) ІКЮО 33561090, а саме до відеозапису з камер відеоспостереження, розташованих у торгівельному кіоску «Кисет» біля будинку № 95 по проспекту Любові Малої в м. Харкові в період часу з 22-30 год по 23-30 год. 26 квітня 2020 року, оскільки вказаний відеозапис може містити зображення подій за участю обвинувачених та потерпілого, в ході яких, як зазначається обвинуваченням, відбулося насильницьке заволодіння майном останнього.

Проти задоволення зазначеного клопотання обвинувачені та прокурор не заперечували, потерпілий ОСОБА_1 просив відмовити в його задоволенні.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 11.08.2020 р. обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 09.10.2020 р.

Ухвалою того ж суду від 05.10.2020 р. обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 03.12.2020 р.

Згідно з ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

При цьому ОСОБА_2 , ОСОБА_3 обвинувачуються по даному кримінальному провадженню у вчиненні умисного корисливого тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, санкцією якої передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, а ОСОБА_2 – ще і у вчиненні нетяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Перевіркою даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисного кримінального правопорушення проти власності, неодружений, не працює.

Перевіркою даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він раніше не судимий, неодружений, не працює.

З огляду на зазначене вище; враховуючи дані про особи обвинувачених, відсутність даних про наявність у них міцних соціальних зв`язків, а також конкретні обставини кримінального провадження, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , суд вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачені можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, які ще не допитані судом, та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Щодо доводів сторони захисту про недоведеність вищезазначених ризиків, то необхідно відзначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Судом перевірялась можливість обрання відносно обвинувачених більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризикам. Однак, враховуючи існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, їх ступінь, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: 1) тяжкості покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання винними у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обвинувачуються; 2) даних про особу обвинувачених, наведених вище (вік; відсутність міцних соціальних зв`язків; репутацію – відносно ОСОБА_2 ), суд приходить до висновку про необхідність продовження щодо них запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, адже жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим ризикам.

Таким чином, клопотання прокурора про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є законним та обґрунтованим, у зв`язку з чим підлягає задоволенню, а клопотання захисника про зміну запобіжного заходу задоволенню не підлягає.

Разом з тим, заслуговують на увагу доводи клопотання захисника про надання йому дозволу на тимчасовий доступ до відеозапису з камер відеоспостереження, розташованих у торгівельному кіоску «Кисет» біля будинку № 95 по проспекту Любові Малої в м. Харкові в період часу з 22-30 год по 23-30 год. 26 квітня 2020 року.

Відповідно до ст.159 КПК України тимчасовий доступ до речей та документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі та документи, можливість ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Згідно з ч. 1 ст. 160 КПК України сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 163 КПК України суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.

Згідно з ч.5,6 ст.163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи:

1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;

2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні;

3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Таким чином суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, оскільки на виконання вимог 163 КПК України захисник Шевченко А.О. довів наявність достатніх підстав вважати, що відомості, які містяться у відеозапису з камер спостереження, можуть бути доказами під час судового розгляду.

За таких обставин, суддя дійшов висновку, що клопотання захисника Шевченка А.О. є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 163, 177, 178, 182, 183, 350, 372, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Макарова О.Г. про продовження відносно обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 дії запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

У задоволенні клопотання захисника Шевченка А.О. про зміну відносно обвинувачених запобіжного заходу на більш м`який – відмовити.

Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 30.01.2021 р. включно.

Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 30.01.2021 р. включно.

Клопотання захисника Шевченка А.О. про тимчасовий доступ до речей та документів задовольнити.

Надати захиснику обвинуваченого ОСОБА_3 – адвокату Шевченку Антону Олександровичу тимчасовий доступ до речей та документів, що перебувають у володінні ТОВ «Кисет» (62458 Харківська область, Харківський район, смт. Покотилівка, вул. Фрунзе, 1) ІКЮО 33561090, а саме до відеозапису з камер відеоспостереження, розташованих у торгівельному кіоску «Кисет» біля будинку № 95 по проспекту Любові Малої в м. Харкові в період часу з 22-30 год по 23-30 год. 26 квітня 2020 року, з можливістю тимчасового вилучення оригіналу відеозапису на носії інформації.

Строк дії ухвали в частині надання тимчасового доступу – 2 місяці з дня її постановлення.

Копію ухвали вручити захиснику – адвокату Шевченку А.О., зобов`язавши його вручити один примірник ухвали представнику ТОВ «Кисет».

Копію ухвали направити до ДУ «Харківський слідчий ізолятор» для приєднання до матеріалів особових справ та вручення обвинуваченим.

Ухвала може бути оскаржена в частині продовження строку дії запобіжного заходу протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення, а обвинуваченими – з моменту отримання її копії, шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова.

Суддя В.О. Макаров