Ухвала суду № 93276383, 02.12.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/391/17

Провадження № 2-п/638/119/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2020 року Дзержинський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого Аркатової К.В.,

секретаря Рижикової В.Г.,

за участю заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 06.12.2017 року по цивільній справі за Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 06.12.2017 року по цивільній справі за Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Свою заяву обґрунтовує тим, що 17.06.2020 року ознайомився з матеріалами вищевказаної справи. Вважає причини неявки до суду поважними, оскільки не сповіщений про слухання справи належним чином, з 18.11.2017 року по 09.12.2017 рік знаходився на лікуванні в ХНП ХОР «Обласний клінічний спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення», в довідці від 02.02.2017 року зазначено про зміну прізвища, позивачем не надано документу на підтвердження укладення кредитного договору. Заявник не отримував кредит, невідомими особами 12.01.2015 року з карткового рахунку знято кошти та з цього приводу відкрито кримінальне провадження.

У судовому засідання ОСОБА_1 підтримав подану заяву, зазначивши про зміну прізвища в 2011 році, під час навчання співробітники позивача запропонували оформити картку та у 2014 році отримав повідомлення про зняття коштів, проживав за місцем реєстрації, кримінальне провадження закрито за відсутністю складу кримінального правопорушення.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення заявника, прийшов до наступного.

Копію рішення відповідачем отримано 17.06.2020 року, а відтак керуючись вимогами ст. 284 ЦПК України суд вважає за можливе поновити строк відповідачу на подачу заяви про перегляд заочного рішення, вважаючи поважною причиною пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду.

Однак, вирішуючи питання щодо скасування заочного рішення за обставин, вказаних в заяві про перегляд заочного рішення, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України, заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Частиною 1 ст. 288 ЦПК України передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з?явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 06.12.2017 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 16904,55 грн – задоволено. За наданою при поданні позовної заяви копією паспорта відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . За відомостями адресно-довідкового підрозділу ГУДМС України в Харківській області ОСОБА_2 змінено прізвище на ОСОБА_3 .

Так, актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.49 ЦК України).

Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи й офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті (ч.1ст.9 Закону «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»).

Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку (ч.1 ст.22 Закону «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»).

Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану також регулюють Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені Наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 (далі - Правила).

Тобто, належним доказом зміни прізвища відповідача є свідоцтво про зміну прізвища або відповідний витяг, який був відсутній у суду на час розгляду справи.

Конверти з повідомленнями про слухання справи повертались до суду з відмітками «за закінченням терміну зберігання» та «за не запитом».

Частиною третьою статті 74 ЦПК України 2004 року передбачено, що судові повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі. Відповідно до частини п`ятої вказаної статті судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Таким чином, судом здійснені всі передбачені законодавством засоби належного сповіщення відповідача.

Що стосується доводів відповідача по суті позовних вимог, суд їх відхиляє у зв`язку з тим що, відповідач при поданні заяви про перегляд заочного рішення не надав доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи.

Так, при ухваленні заочного рішення в справі судом дотримано всіх вимог, необхідних для заочного розгляду справи: неявка відповідача в судове засідання; належне повідомлення відповідача про час і місце судового засідання; відсутність поважних причин неявки відповідача в судове засідання; згода позивача на заочний розгляд справи, про що є заява представника.

Зокрема, відповідач у судовому засіданні не заперечував факту отримання кредитної картки, при цьому посилання на закрито кримінальне провадження за фактом зняття коштів з кредитної картки суду зазначає наступне.

Згідно ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

При цьому, відповідачем не надано суду копію вирок, який набрав законної сили, про обставини викрадення картки або її заволодіння незаконним шляхом тощо.

Суд критично відноситься до посилань відповідача про амбулаторне лікування в період з 18.11.2017 року по 09.12.2017 року, оскільки судові засідання призначались на 30.03.2017 року, 19.06.2017 року, 06.12.2017 року.

Щодо клопотання про витребування доказів суду зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. При цьому ч.3 ст.83 ЦПК України визначено, що відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Разом з тим, судом по справі ухвалено рішення, а відтак відсутні підстави для задоволення клопотання про витребування доказів.

Урішенні Європейського суду з прав людини у справі Желтяков проти України від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі Брумареску проти Румунії (Brumarescu v. Romania) [ВП],№28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі Рябих проти Росії (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п.1 ст.6 конвенції, а також ст.1 Першого протоколу до неї, оскільки в позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 284, 287,288 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк для подання заяви про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 06.12.2017 року.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 06.12.2017 року по цивільній справі за Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Відповідно до вимог ч.4 ст.287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий