Рішення № 93273567, 30.11.2020, Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/299/20

Номер провадження 2/383/214/20

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2020 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді - Адаменко І.М.,

за участю:

секретаря судового засідання -Оверченко Л.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області, в залі засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу №383/299/20 за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в розмірі 93000,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 24.01.2018 року близько 21 год. 30 хв. сталася дорожньо-транспорта пригорода за участі транспортних засобів ОСОБА_1 , який керува автомобілем «ВАЗ 217030», державний номер НОМЕР_1 , по автодорозі Олександрівка-Кропивницький-Миколаїв, та автомобіля «Volkswagen Passat», державний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 .

Зіткнення відбулося в результаті порушення ОСОБА_1 . Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 27.06.2018 року, якою встановленео, що ОСОБА_1 керував автомобілем з ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження відповідно до встановленого порядку на стан алкогольного сп`яніння відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, тому його визнано винним та притягнено до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Внаслідок зазначеного ДТП автомобіль потерпілого ОСОБА_2 отримав механічні пошкодження. На момент дорожньо-транспортної пригоди між позивачем та ОСОБА_1 був укладений договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 18.12.2017 року №АК/9696668, за яким позивач застрахував майнові інтереси, пов`язані з експлуатацією наземного транспортного засобу – легкового автомобіля «ВАЗ217030», д/н НОМЕР_1 .

Позивач вказує, що внаслідок винних дій відповідача та відповідно до умов Полісу (договору) в межах ліміту, позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 93000,00 грн. потерпілому ОСОБА_2 , які просить стягнути з ОСОБА_1 разом із судовим збором на користь позивача.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 24.04.2020 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.48-49).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду клопотання, в якому позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив розглядати справу без участі представника позивача. Також надав згоду на заочний розгляд справи у разі неявки відповідача (а.с.104).

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням від 15.05.2020 року (а.с.53), розпискою про вручення судової повістки від 30.06.2020 року (а.с.67), поштовим повідомленням від 17.07.2020 року (а.с.72), від 18.09.202 року (а.с.86), від 13.10.2020 року (а.с.92), від 03.11.2020 року (а.с.101). Від відповідача до суду не надійшло інформації про причини неявки, та не надійшло заяви про розгляд справи без його участі, тому його неявка в судове засідання визнана судом без поважних причин. Відзиву на позов від відповідача також не надходило.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі ст. 280 ЦПК України, враховуючи згоду представника позивача, суд ухвалює заочне рішення.

Суд, дослідивши зібрані в судовому засіданні докази вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі виходячи з наступних підстав.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 30.11.2017 року між ПАТ «Страхова група «ТАС» та ОСОБА_1 був укладений договір обов`язкового страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/9696668, за яким позивач застрахував майнові інтереси, пов`язані з експлуатацією наземного транспортного засобу - легкового автомобіля «ВАЗ 217030», державний номер НОМЕР_1 (а.с. 16).

24.01.2018 року о 21 год. 30 хв. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом автомобілем «ВАЗ 217030», державний номер НОМЕР_1 , по автодорозі Олександрівка-Кіровоград-Миколаїв 128 км.+200м. допустив дорожньо-транспортну пригоду за участю транспортних засобів під керуванням відповідача та автомобіля «Volkswagen Passat» державний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 , а саме у порушення вимог п.10.1, 1.2 Правил дорожнього руху здійснив поворот ліворуч, не переконався в безпеці, виїхав на зустрічну смугу руху, створивши небезпеку водію автомобіля «Volkswagen Passat», в результаті чого допустив з ним зіткнення та транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Вказані обставини встановлені Постановою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 17.04.2018 року, залишеною без змін Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 13.12.2018 року, де відповівдача визнано винним за ст.124 КУпАП (а.с..9-15).

Також Постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 27.06.2018 року постанову Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 27.02.2018 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУПАП – скасовано, провадження в справі про адміністративне правопорушення закрито на підставі п.7 ст.247 КУПАП у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу, але при цьому судом встановлено і подію кермування ОСОБА_1 транспортним засобом 24.01.2017 року, під час якого сталася ДТП, у стані алкогольного сп`яніння (а.с.6-8).

Згідно ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Тобто, в силу положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України наявність винних дій ОСОБА_1 у настанні дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 24.01.2018 року та під час якої він здійснював кермування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння є доведенною.

21.12.2018 року потерпілий ОСОБА_3 звернувся до ПАТ «Страхова група «ТАС» із заявою про страхове відшкодування, що має ознаки страхового випадку (а.с. 19).

02.02.2018 року потерпілий ОСОБА_3 звернувся з повідомленням до ПАТ «Страхова група «ТАС» про факт дорожньо-транспортої пригоди (ДТП) за участі транспортних засобів ОСОБА_1 , який керува автомобілем «ВАЗ 217030» державний номер НОМЕР_1 по автодорозі Олександрівка-Кропивницький-Миколаїв, та автомобіль «Volkswagen Passat» державний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 (а.с.17-18).

На підставі звіту №16-R/39/4 від 08.02.2018 року було проведено оціну пошкодженого транспортного засобу «Volkswagen Passat» державний номер НОМЕР_2 та визначено ринкову вартість пошкоджень ТЗ «Volkswagen Passat», державний номер НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження на дату оцінки складають 121 250,00 грн. з урахування ПДВ (а.с.28-31).

Згідно ремонтної калькуляції №01736_11 від 05.02.2018 року щодо пошкодженого транспортного засобу «Volkswagen Passat», державний номер НОМЕР_2 , вартість ремонту складає 331 716,74 грн. (а.с.32-35).

Складено страховий акт №1355В/11/2019 від 15.01.2019 року, яким розраховано суму страхового відшкодування у розмірі 93000 грн. 00 коп. та виплачено потерпілому (а.с. 36).

З полісу №АК/9696668 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 30.11.2017 року встановлено, що ним забезпечено транспортний засіб «ВАЗ217030», д/н НОМЕР_1 (а.с.16).

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів», обов`язків ліміт відповідальності страховика це грошова сума, в межах якої страховик зобов`язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригодижиттю здоров`ю, майну третьої особи.

За правилами ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних виплат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (права власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є у тому числі завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитки в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування в меншому або більшому розмірі.

За правилами частин першої та другої статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до частини п`ятої статті 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт перший частини першої статті 1188 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її заподіювача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Згідно зі статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.

Оцінивши наведені вище та досліджені докази, проаналізувавши встановлені обставини та відповідні їм норми права суд дійшов висновку про винність відповідача ОСОБА_1 у події ДТП, що мала місце 24 січня 2018 року, близько 21 год.30 хв. на автодорозі Олександрівка-Кропивницький-Миколаї, за участі автомобілів «Volkswagen Passat» державний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 та автомобіль «ВАЗ 217030» державний номер НОМЕР_1 по автодорозі Олександрівка-Кропивницький-Миколаїв, який є власністю відповідача. Дії відповідача були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок.

Відповідач не спростував наявності своєї вини у скоєній за його участі ДТП та не надав доказів наявності порушень Правил дорожнього руху з боку іншого учасника ДТП та вини останнього у пошкодженні транспортних засобів. Клопотань про забезпечення доказів, проведення судових експертиз не заявляв.

Судом також встановлено, що цивільно-правова відповідальность відповідача ОСОБА_1 на час скоєння ДТП була застрахована, що вбачається із Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АК/ 9696668, строк дії якого з 30.11.2017 р. до 29.11.2018 р., де страховиком відповідача ОСОБА_1 є ПАТ Страхова група «ТАС» (а.с. 16).

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 Цивільного кодексу України).

Страхувальник вносить страховику згідно з договором страхування певну плату, яка називається страховим платежем (страховим внеском, страховою премією) (частина перша статті 10 Закону України «Про страхування»).

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).

Розрізняють добровільну та обов`язкову форми страхування (стаття 5 Закону України «Про страхування»). Добровільним може бути, зокрема, страхування наземного транспорту (пункт 6 частини четвертої статті 6 Закону України «Про страхування»). Втім, законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування) (частина перша статті 999 ЦК України).

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Статтею 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено , що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого (стаття 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів).

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону).

Відповідно до змісту статті 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, страхова сума — це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені у договорі страхування.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, завдану внаслідок ДТП майну третьої особи.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди.

Така правова позиція сформульована у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, висновки якої, відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, є обов`язковими для суду, та де Верховний Суд відступив від правового висновку викладеного у постанові Верховного Суду України від 23.12.2015 року у справі № 6-2587цс15.

Відповідно до ст..1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Відповідно до змісту п.п. в) 38.1.1. п. 38.1 ст.38 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Належним чином дослідивши та давши їм оцінку в межах заявлених позивачем вимог, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі та для стягнення страхового відшкодування на користь позивача з відповідача в розмірі 93000 грн. 00 коп.

У відповідності до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 2102,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 280 ЦПК України, ст.ст. 11, 22, 1166-1168, 1187, 1188, 1192, 1194 ЦК України, ст.ст.5, 6, 9, 22, 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» суму страхового відшкодування в розмірі 93000 (дев`яносто три тисячі) грн. 00 коп.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» судовий збір в сумі 2102,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (окрім відповідача).

У відповідності до п.п. 15.5) п.15 ч.1 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Бобринецький районний суд Кіровоградської області).

Заочне рішення може бути переглянуте Бобринецьким районним судом Кіровоградської області за заявою відповідача поданою протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга або, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», код ЄДРПОУ 30115243, місцезнаходження: проспект Перемоги, 65 м.Київ, п.і.03062.

Представник позивача – адвокат Сечко Сергій Володимирович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЗП002003 видане Радою адвокатів Запорізької області від 21.01.2019 року, місцезнаходження: вул.Леонтовича, 9, корп.1, оф.301, м.Київ, п.і.01054.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Бобринецьким РВ УМВС України в Кіровоградській області від 12.08.1998 року, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 03.12.2020 року.

Суддя І. М. Адаменко