Ухвала суду № 93272739, 01.12.2020, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/11658/20

2/357/4346/20

У Х В А Л А

01.12.2020 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Орєхов О. І. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , виконавчого комітету Глушківської сільської ради Білоцерківського району Київської області про визнання недійсним свідоцтва про право власності, -

В С Т А Н О В И В:

25 листопада 2020 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_3 , виконавчого комітету Глушківської сільської ради Білоцерківського району Київської області про визнання недійсним свідоцтва про право власності, в якому просили:

- Визнати незаконним та скасувати свідоцтво на право власності на жилий будинок, виданий Виконавчим комітетом Глушківської сільської ради народних депутатів від 20 квітня 1992 року.

- Скасувати запис про право власності № 19008588, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності державним реєстратором Білоцерківської міської ради Матушевич О.В.

- Скасувати свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 17 вересня 2019 року, видане приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Римаренко Ю.В.. зареєстрованого в реєстрі за № 1451.

- Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на самочинно збудований житловий будинок АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 184 ЦПК України, позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.

Нормами статей 175 та 177 ЦПК України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Встановлено, що позовна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не відповідає вимогам встановленим ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подачу до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, встановлений судовий збір 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подачу до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, встановлений судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 840,80 грн.

Згідно ч. 7 ст. 6 Закону України «Про державний збір» у разі коли позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним дорученням.

У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених ст. 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Відповідно до ч. 2 п. 15 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.

У п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз`яснено, що розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Дослідивши позовну заяву з додатками, встановлено, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із позовною заявою, яка одночасно містить чотири позовні вимоги.

Три позовні вимоги немайнового характеру:

- Визнати незаконним та скасувати свідоцтво на право власності на жилий будинок, виданий Виконавчим комітетом Глушківської сільської ради народних депутатів від 20 квітня 1992 року.

- Скасувати запис про право власності № 19008588, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності державним реєстратором Білоцерківської міської ради Матушевич О.В.

- Скасувати свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 17 вересня 2019 року, видане приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Римаренко Ю.В.. зареєстрованого в реєстрі за № 1451.

Та вимогу майнового характеру:

- Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на самочинно збудований житловий будинок АДРЕСА_1 .

За правилами пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається вартістю майна.

Отже, у позовній заяві позивачі, згідно вимог чинного законодавства, повинні були зазначити ціну позову. Утім, позивачі ціну позову не зазначили.

Відбиття в позовній заяві ціни позову має значення в першу чергу для захисту прав самих позивачів, оскільки від визначеної ціни позову залежить і розмір судового збору. Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності – суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»), висновок про вартість майна є його невід`ємною частиною.

До позовної заяви позивачами було додано:

- квитанцію про сплату судового збору ОСОБА_2 № 0.0.1910078573.1 від 11.11.2020 року в сумі 1681,60 грн. (тобто позивачем судовий збір сплачено за дві вимоги немайнового характеру).

- квитанцію про сплату судового збору ОСОБА_1 № 0.0.1910085534.1 від 18.11.2020 року у розмірі 840,80 грн. та квитанцію про сплату судового збору ОСОБА_1 № 30 від 05.08.2020 року у розмірі 840,80 грн. (тобто позивачем судовий збір сплачено за дві вимоги немайнового характеру).

З огляду на вищевикладене, вбачається, що за ще одну вимогу немайнового характеру та вимогу майнового характеру позивачами судовий збір не сплачено.

Враховуючи, що ціна позову позивачами не вказана та в позовній заяві не зазначено вартість майна, на яке позивачі просять визнати право власності, не зрозуміло з якої ціни виходити при сплаті судового збору за вимогу майнового характеру.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суддя прийшов до висновку, що він позбавлений можливості відкрити провадження у справі, а тому, вважає за необхідне, залишити позовну без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно надати до суду позовну заяву в новій редакції, яка повинна містити зазначення ціни позову, яка відповідатиме дійсній вартості спірного майна (житлового будинку), документи на підтвердження його вартості належним чином завірені (для суду та відповідачів).

Також необхідно надати оригінал квитанції чи іншого платіжного документу про сплату судового збору позивачами за ще одну вимогу немайнового характеру кожним з позивачів окремо у розмірі по 840,80 грн. та за вимогу майнового характеру в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, або надати документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір в розмірі зазначеному в ухвалі має бути перераховано або внесено до БЦ УК/м. Біла Церква/22030101, код за ЄДРПОУ 38009832, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA 338999980313151206000010043, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: судовий збір (ДСА України,050).

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач згідно ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись, ст.ст. 185, 259-261, 352-354 ЦПК України, суддя -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , виконавчого комітету Глушківської сільської ради Білоцерківського району Київської області про визнання недійсним свідоцтва про право власності, - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення зазначених вище недоліків у строк який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяО. І. Орєхов