Ухвала суду № 93272111, 02.12.2020, Радомишльський районний суд Житомирської області

Номер справи 289/1500/19

Номер провадження 1-в/289/90/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2020 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого – судді Сіренко Н.С.

за участю: секретаря судового засідання Галькевич Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання Радомишлького районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Житомирській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробовуванням та направлення для відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого АДРЕСА_1 , засудженого 13.02.2020 Радомишльським районним судом Житомирської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, відповідно до ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю 1 рік 6 місяців,-

ВСТАНОВИВ:

18.11.2020 до суду надійшло подання Радомишлького РС філії ДУ «Центр пробації» у Житомирській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням відносно ОСОБА_1 з посиланням на те, що за період перебування на обліку останній не виконував обов`язки, покладені на нього вироком суду, оскільки в період іспитового строку не виконує обов`язок періодично з`являтися на виклик до органу пробації та притягувався до адміністративної відповідальності.

В судове засідання належним чином повідомлені учасники кримінального провадження не з`явилися, направивши до суду заяви про розгляд справи без їх участі, представник органу пробації подання підтримує та просить задовольнити, засуджений ОСОБА_1 просить відмовити в задоволенні подання.

Дослідивши подання та матеріали особової справи засудженого ОСОБА_1 , суд дійшов до наступного висновку.

При вирішенні питання про скасування звільнення засудженого від відбування покарання з випробовуванням суддя зобов'язаний з'ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов'язки і чи можна розглядати факти, викладені у поданні органу, що відає відбуванням покарання, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.

Частиною першою статті 166 КВК України встановлено, що якщо засуджений не виконує обов`язки, встановлені цим Кодексом, Законом України "Про пробацію", а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.

Судом встановлено, що вироком Радомишльського районного суду Житомирської області від 13.02.2020 ОСОБА_1 визнано винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку 1 рік 6 місяців не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Як вбачається з матеріалів особової справи № 13/2020 ОСОБА_1 23.04.2020 під особистий підпис був ознайомлений з правилами відбування покарання та обов`язками, покладеними на нього судом, а також роз`яснені наслідки ухилення від відбування покарання (а.о/с 32).

Постановою про встановлення днів явки для реєстрації від 23.04.2020 ОСОБА_1 зобов`язано з`являтись до органу пробації перший та третій понеділок кожного місяця (а.о/с.35).

Із листка реєстрації вбачається, що під час іспитового строку ОСОБА_1 із 12 визначених днів реєстрації двічі не з`явився до уповноваженого органу з питань пробації для реєстрації, із них без підтвердження поважності – 15.06.2020, яку він пояснив тим, що забув (а.о/с.56), а 02.11.2020 – тому що переплутав дні явки (а.о/с.76), з цього приводу від засудженого прийняті пояснення та проведені індивідуальні профілактичні бесіди та 01.07.2020 винесено письмове попередження про можливість скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого для відбування призначеного покарання (а.о/с.57).

Крім цього, ОСОБА_1 двічі притягувався до адміністративної відповідальності: 26.03.2020 постановою поліції на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді попередження за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП («знаходився у п`яному вигляді» а.о/с.54) та постановою від 07.03.2020 – попередження за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 175-1 КУпАП («куріння тютюнових виробів у забороненому місці» а.о/с.55). Після встановлення вказаних правопорушень з ОСОБА_1 проведені додаткові індивідуальні профілактичні бесіди з метою попередження вчинення адміністративних правопорушень в подальшому (а.с.58).

В ч. 2 статті 78 КК України зазначено, що якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.

Згідно ч. 3 ст. 166 КВК України систематичним вчиненням правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, є вчинення засудженим протягом іспитового строку трьох і більше таких правопорушень.

Однак, зазначених в ст. 166 КВК України, ст. 78 КК України обставин, у судовому засіданні встановлено не було, оскільки дві неявки засудженого на виклик уповноваженого органу з питань пробації не свідчать про злісне небажання засудженого ставати на шлях виправлення, інших же належних та допустимих доказів, які б даний факт спростовували, суду не надано, при цьому суд враховує запровадження карантинних заходів в зв`язку з пандемією коронавірусу.

З матеріалів особової справи вбачається, що під час іспитового строку ОСОБА_1 повідомляв уповноваженому органу пробації про зміну місця проживання та роботи (а.о/с.56).

Два випадки притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не свідчать про систематичність вчинення ним правопорушень, до того ж скоєні правопорушення в своєму складі не несуть суспільну небезпечність, при цьому сам засуджений обіцяє виправити свою поведінку та не більше вчиняти правопорушень.

За таких обставин, суд вважає, що матеріали особової справи № 13/2020 відносно ОСОБА_1 не містять достатніх відомостей щодо злісного ухилення від виконання зобов`язань, передбачених ч. 3 ст. 164 КВК України, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011, (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України).

З огляду на викладене, суд не вбачає вагомих підстав для задоволення подання та дійшов висновку, що підстави для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування покарання недоведені, а тому у задоволенні подання слід відмовити.

Судом встановлено, що іспитовий строк, на який засудженого ОСОБА_1 було звільнено від відбування призначеного покарання на час розгляду подання не закінчився, а тому особова справа підлягає поверненню до Радомишльського РС філії Державної установи «Центр пробації» у Житомирській області для продовження здійснення контролю за поведінкою засудженого.

Керуючись ст. 75, 78 КК України, ст. 166 КВК України ст. 537-539 КПК України , суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні подання Радомишлького районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Житомирській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду через Радомишльський районний суд Житомирської області, шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня оголошення ухвали.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Н. С. Сіренко