Рішення № 93271112, 12.11.2020, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/6812/19

Провадження № 2-а/216/93/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2020 року місто Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Онопченка Ю.В.,

за участю: секретаря судового засідання Авшаряна С.О.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

в с т а н о в и в:

07 листопада 2019 року позивачзвернулася до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до Головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Позовна заява мотивована тим, що 29.10.2019 заступником начальника управління – начальником відділу контрольно-перевірочної роботи самозайнятих осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області Чорнодобравською Т.Є. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 13, якою встановлено порушення вчинене позивачем, а саме: порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування абз. 1 п. 2 ст. 7 Закону України № 2464-VI від 08 липня 2010 року «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», що призвело до заниження суми єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування за 2017 рік у сумі 42977,04 грн., за 2018 рік у сумі 21510,09 грн., відповідальність передбачена ч. 1 ст. 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення; неналежне ведення обліку доходів і витрат, в результаті порушення п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, а саме: завищення суми оподаткованого доходу 2017-2018 рр., в загальній сумі 293123,28 грн., в тому числі: за 2017 рік – 195350,24 грн., за 2018 рік – 97773,04 грн., в результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності в загальній сумі 52762,18 грн., в тому числі за 2017 рік – 35163,04 грн., за 2018 рік – 17599,14 грн., що підтверджено актом перевірки від 03.09.2019 № 48777/04-36-13-05/ НОМЕР_1 , відповідальність передбачена ч. 1 ст. 164-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Зазначеною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 680 грн. за порушення ч. 1 ст. ст. 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Позивач вважає спірну постанову незаконною та необґрунтованою. В період з 06.08.2019 по 19.08.2019 Головним управління фіскальної служби у Дніпропетровській області проводилася документальна планова виїзна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 28.09.2016 по 31.12.2018.

03.09.2019 ГУ ДФС у Дніпропетровській області було складено акт перевірки № 48777/04-36-13-05/ НОМЕР_1 від 03.09.2019 «Про результати документальної планової виїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , після чого винесено податкове повідомлення-рішення від 11.10.2019 № 0003633306 на загальну суму 5496,06 грн.; податкове повідомлення - рішення від 11.10.2019 № 0003623306 на загальну суму 65952,73 грн.; вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.10.2019 № Ф-0003643306, що становить 64487,13 грн.; рішення № 0003653306 від 11.10.2019 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким визначено штрафні санкції в розмірі 10746,42 грн. За вищевказаним актом було встановлено порушення вимог п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, п. 44.1, п. 44.3, ст. 44, п. 85.2 ст. 85, п. 177.10 ст. 177, п. 177.2, 177.4 ст. 177, п. 163.1 ст. 163, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України та абз. 1 п. 2 ч. 1ст. 7 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

У період, який перевірявся, основним видом діяльності позивача був вантажний автомобільний транспорт (код КВЕД 49.41), та з 28.09.2016 по 30.09.2018 вона перебувала на загальній системі оподаткування, та здійснювалася фінансово-господарська діяльність по наданню замовникам послуг з автотранспортних перевезень вантажів по внутрішньодержавному сполученню орендованими транспортними засобами. Основними замовниками послуг були - ТОВ «НВФ Дніпропроект», ТОВ «Парк Плюс», перевезення вантажів здійснювалося згідно укладених договорів, та на кожне перевезення оформлювалися: транспортна заявка, в якій відображався маршрут руху транспортного засобу, дата завантаження та вивантаження, найменування вантажу, форма та умови оплати транспортного перевезення, адреси навантаження та розвантаження та інші відомості, необхідні для здійснення перевезення вантажу; подорожній лист транспортного засобу з зазначенням дати складання, дати завантаження, дати виїзду, дати заїзду транспортного засобу, відомості про водія, маршрут руху, показники спідометру транспортного засобу, кількість використаного пального в межах однієї господарської операції та нормативна кількість використаного пального.

Фактичне місцезнаходження фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 , що підтверджується договором оренди нежилого приміщення № 520 від 01.11.2016.

Паливно-мастильні матеріали, використані на пробіг автомобіля без вантажу, в розрізі конкретного перевезення є прямими витратами на вказане перевезення. Вартість перевезення вантажу узгоджується з урахуванням руху (подачі) транспортного засобу до місця завантаження та/або з місця розвантаження до місця стоянки автотранспортного засобу чи наступного місця призначення, що є складовою частиною послуги. Сам процес надання автомобіля під завантаження, транспортування вантажу, розвантаження, та доставка автомобіля від пункту розвантаження до місця його зберігання є діями, які супроводжують одну господарську операцію і без наявності хоча б однієї із них, господарська операція відбутися не може. Тому, оподаткуванню підлягають всі дії: з пункту вибуття транспортного засобу до пункту завантаження і до моменту його повернення в пункт зберігання або відбуття від пункту розвантаження в інший пункт завантаження для здійснення іншої господарської операції. Пальне, використане під час руху по маршруту транспортного засобу без вантажу під навантаження або після розвантаження слід вважати таким, що використане у господарській діяльності. Кошти витрачені на придбання дизельного палива були віднесені до складу витрат, що пов`язані з господарською діяльністю.

Позивач вважає протиправними та передчасними викладеними в акті перевірки від 03.09.2019 № 48777/04-36-13-05/ НОМЕР_1 висновки щодо податкового повідомлення – рішення від 11.10.2019 № 0003633306, податкове повідомлення – рішення від 11.10.2019 № 0003623306, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11.10.2019 № Ф-0003643306; рішення № 0003653306 від 11.10.2019, 02.11.2019, які нею були оскарженні 01.11.2019 до Державної податкової служби України. Крім того, позивача було позбавлено права участі у складанні та підписанні протоколів про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 164-1, ч. 1 ст. 165-1 КУпАП по факту порушень, встановлених актом документальної виїзної перевірки від 03.09.2019 № 48777/04-36-13-05/ НОМЕР_1 від 25.10.2019, оскільки лист про виклик вона отримала після розгляду та складення протоколів про адміністративні правопорушення №№ 13, 14 від 22.10.2019.

Постанова № 13 від 29.10.2019 є безпідставною та необґрунтованою, оскільки в ній не визначено за які саме із видів адміністративних правопорушень її, як суб`єкта господарювання притягнено до адміністративної відповідальності, а також в чому саме полягають порушення. Посилаючись на вищевикладені обставини просить суд задовольнити позов.

Позивач у судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача Дичик В.С. у судове засідання не з`явилася, надала суду відзив на позов. Як на підставу заперечень посилається на те, що головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи самозайнятих осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Пауком В.Ю. проведена документальна планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , за результатами якої 03.09.2019 № 48777/04-36-13-05/ НОМЕР_1 на ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення від 22.10.2019 № 14/13-05, яким встановлено порушення, передбачені абз. 1 п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», в результаті чого занижено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2017-2018 роки на суму 64487,13 грн., в тому числі за 2017 рік – 42977,04 грн., за 2018 рік – 21510,09 грн. За результатами розгляду протоколів про адміністративні правопорушення 29.10.2019 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 13, якою притягнено позивача до адміністративної відповідальності та накладено штраф на користь держави в розмірі 1360 грн. Протоколи про адміністративні правопорушення та постанова винесені відповідно до вимог КУпАП, та бланках та формою згідно Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.07.2016 № 566. Просить суд відмовити позивачу в позові.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 з 28.09.2016 зареєстрована як фізична особа-підприємець, вид діяльності якої: технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, автомобільний транспорт, інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (а.с.14-18).

Постановою заступника начальника управління – начальника відділу контрольно-перевірочної роботи самозайнятих осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області Чорнодобравською Т.С. від 29.10.2019, притягнено ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності з накладенням штрафу на користь держави в розмірі 680 грн., за порушення ч. 1 ст. 165-1 КУпАП, абз. 1 п. 2 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, а саме: за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування в результаті порушення абз. 1 п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464, що призвело до заниження суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2017 рік у сумі 42977,04 грн., за 2018 рік у сумі 21510,09 грн.;

- неналежне ведення обліку доходів і витрат, в результаті порушення п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, а саме: завищення суми оподаткованого доходу 2017-2018 р.р., в загальній сумі 293123,28 грн., в тому числі: за 2017 рік - 195350,24 грн., за 2018 рік - 97773,04 грн., в результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності в загальній сумі 52762,18 грн., в тому числі за 2017 рік - 35163,04 грн., за 2018 рік - 17599,14 грн., що підтверджено актом перевірки від 03.09.2019 № 48777/04-36-13-05/ НОМЕР_1 (а.с.21).

Згідно із статтею 62 Податкового кодексу України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до пунктів 75.1, 75.1.2 статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого дотримання законності.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням проступком визнається протиправна, винна (навмисна або необережна), дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, що визначено ст. 245 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи ви винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 279 КУпАП, головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

У матеріалах справи відсутні, та не надані відповідачем будь-які докази щодо повідомлення позивача про дату та час проведення розгляду протоколів про адміністративне правопорушення та справи про притягнення до адміністративної відповідальності позивача, чим порушено приписи статті 278 КУпАП, якою встановлено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, серед іншого, питання - чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Водночас стаття 280 КУпАП покладає обов`язок на орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними, допустимими, достовірними й достатніми доказами, які отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як у цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

Згідно із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

При цьому, постанова у справі про адміністративне правопорушення від 29.10.2019 містить посилання як на докази на протоколи від 22.10.2019 №№ 13, 14, та на акт перевірки від 03.09.2019 № 48777/04-36-13-05/ НОМЕР_1 , на підставі яких встановлено вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 165-1 КУпАП.

Відповідно до пункту 1.4 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладається на органи державної податкової служби, платниками податків – фізичними особами,затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.03.2013 № 395, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. Акт – це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 56.4 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що під час процедури адміністративного оскарження обов`язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.

Рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 28.12.2019, встановлено, що висновок акту перевірки щодо неправомірності списання дизельного палива та витрат, яке використане при поверненні порожнього автотранспорту, та визначення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору є передчасними та необґрунтованими, та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 11.10.2019 № 0003633306, № 0003623306 (а.с.70-73).

Як на думку суду актом перевірки не доведено порушення позивачем нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, та неналежне ведення обліку і витрат.

Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (рішення від 21.01.1999 у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», від 22.02.2007 у справі «Красуля проти Росії», від 05.05.2011 у справі «Ільяді проти Росії», від 28.10.2010 у справі «Трофимчук проти України», від 09.12.1994 у справі «Хіро Балані проти Іспанії», від 01.07.2003 у справі «Суомінен проти Фінляндії»), згідно з якими право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Разом із тим, суд бере до уваги, що за змістом перелічених рішень вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення ( п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України).

Таким чином, з системного аналізу чинного законодавства та доказів наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову та наявність підстав для його задоволення в повному обсязі, шляхом скасування постанови № 13 про накладення адміністративного стягнення від 29.10.2019, та закриття провадження у справі.

Пунктом 1 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, як зокрема, відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 139 КАС України судові витрати слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 15, 77, 139, 241-244, 246, 255, 295 КАС України, суд –

у х в а л и в:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задовольнити.

Скасувати постанову Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області № 13 від 29 жовтня 2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 165-1 КУпАП, у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 680 грн.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, за ч. 1 ст. 165-1 КУпАП, відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України:

- позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

- відповідач: Головне управління державної податкової служби у Дніпропетровській області, код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39394856, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська,буд. 17а.

Суддя Ю.В.Онопченко