Рішення № 93270887, 01.12.2020, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №206/4386/20

2/206/1143/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

01.12.2020 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Румянцева О.П.

при секретареві Биковій Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду у м. Дніпро матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про усунення перешкоди в користуванні та розпорядженні будинком, шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

25 вересня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про усунення перешкоди в користуванні та розпорядженні будинком, шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він згідно свідоцтва про право на спадщину за законом НОВ №748822 від 13.12.2019 та договору дарування частини житлового будинку серії НМВ №682007 від 02.09.2020, посвідчених державним нотаріусом Восьмої дніпровської державної нотаріальної контори Хорошманенко Н.С. та приватним нотаріусом Камеко В.В., є власником будинку АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 є колишньою дружиною його брата ОСОБА_1 , а ОСОБА_4 його племінником. В серпні 2011 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виїхали з його будинку та зі слів брата ОСОБА_1 мають постійне місце проживання: АДРЕСА_2 . Відповідачі проживали та були зареєстровані у зазначеному будинку до 2011 року, коли вони проживали спільно. З серпня 2011 року до сьогоднішнього дня відповідачі взагалі не проживають в його будинку та не приймають участі у витратах на утримання будинку. У вказаному будинку мешкають: він, його дружина ОСОБА_5 та його мати ОСОБА_6 , а також крім них, в цьому будинку залишилися зареєстрованими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Відповідачі добровільно знятись з реєстрації не бажають, чим чинять перешкоди у користуванні його власністю. Просить визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням – жилим будинком АДРЕСА_1 .

08 жовтня 2020 року ухвалою суду було відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

04 листопада 2020 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Від представника позивача ОСОБА_7 надійшла заява з проханням розглядати справу за його відсутності, в якій також позов підтримує, просить задовольнити позовні вимоги та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, повідомлялися належним чином про час та місце розгляду справи, причини неявки невідомі. Від відповідачів відзиву на позовну заяву і всіх доказів, що підтверджують заперечення проти позову на адресу суду не надходило, у зв`язку з чим суд вважає можливим застосувати положення ст.280 ЦПК України та розглянути справу заочно.

Від представника третьої особи – Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради надійшла заява з проханням розглядати справу без участі їх представника, прийняти рішення суду згідно матеріалів справи та відповідно до чинного законодавства України.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію представника позивача та представника третьої особи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.12.2019, посвідченого державним нотаріусом Восьмої дніпровської державної нотаріальної контори Хорошманенко Н.С. та зареєстровано в реєстрі за №2-1691 та на підставі договору дарування частини житлового будинку від 02.09.2020, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за номером 757, ОСОБА_1 належить будинок АДРЕСА_1 (а.с.6-9)

Крім позивача в будинку фактично мешкають: його дружина ОСОБА_5 , 1968 р.н. та його мати ОСОБА_6 , 1949 р.н., окрім позивача зареєстровані у будинку відповідачі: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які з вересня 2011 року за місцем реєстрації не проживають, що підтверджується копією домової книги, довідками голови квартального комітету №25 Самарської районної у м. Дніпрі ради від 08.09.2020 (а.с.16-27).

Відповідач ОСОБА_2 , є колишньою дружиною ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 є сином ОСОБА_1 , які не проживають за адресою: АДРЕСА_1 з 30.09.2011, що підтверджується актом про не проживання за місцем реєстрації від 08.09.2020 та копією рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 15.03.2019 (а.с.28,29).

Відповідно до ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно положень ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним.

Відповідно до ст.405 ЦК України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Таким чином, суд знаходить встановленим той факт, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вересні 2011 року добровільно покинули домоволодіння АДРЕСА_1 , їх речей у спірному будинку немає, ОСОБА_1 перешкод в користуванні жилим приміщенням не чинив, та з того часу без поважної причини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не проживають за місцем своєї реєстрації, що є підставою для визнання їх такими, що втратили право користування вказаним житловим приміщенням.

Згідно ст.141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню в рівних частках судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 840,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.41 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 319, 391, 405 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 13, 76-89, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 280-284 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_2 ), третя особа Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (м. Дніпро, вул. Старокозацька, буд.58, код ЄДРПОУ 40392181) про усунення перешкоди в користуванні та розпорядженні будинком, шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням – задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такими, що втратили право користування жилим приміщенням, а саме будинком АДРЕСА_1 .

Стягнути в рівних частках із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.П.Румянцев