Ухвала суду № 93270567, 01.12.2020, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/4184/20

№ 1-кп/183/1395/20

01 грудня 2020 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Олійника А.В., секретаря судового засідання Бабенко Л.М.,

розглянув у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020040350000950 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковська Дніпропетровська, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, не одруженого, судимого:

-10.03.2010 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 309 КК України до позбавлення волі строком 1 рік, із застосуванням ст. 75 КК України з випробуванням строком 2 роки;

-12.01.2011 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України до позбавлення волі строком 3 роки 5 місяців; 21.02.2014 року звільнений по відбуттю строку покарання;

-26.05.2015 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі 3 роки, із застосуванням ст. 75 КК України з випробуванням строком 2 роки;

-09.03.2016 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України до позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців; 21.06.2019 року звільнений по відбуттю строку покарання,

який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України,

за участю прокурора Шаповаленка Я.В.,

захисника Шрама В.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в :

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження ОСОБА_1 строку тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані судом при обранні ОСОБА_1 запобіжного заходу продовжують існувати.

Захисник Шрам В.Ю. заперечував проти клопотання прокурора, просив не продовжувати обвинуваченому ОСОБА_1 строк тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку захисника.

Вислухавши думку всіх учасників провадження, суд прийшов до таких висновків.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим частиною першою цієї статті.

Вирішуючи клопотання прокурора суд враховує те, що ОСОБА_1 має місце реєстрації та проживання, однак суд також враховує, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні умисних корисливих злочинів, які в силу статті 12 КК України, є тяжкими, за вчинення яких, у разі визнання його винуватим, обвинуваченому загрожує покарання у виді позбавлення волі строком від 3 до 6 років, крім того, обвинувачений ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований та не має постійного джерела доходу, міцні соціальні зв`язки у нього відсутні, останній неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, підтверджень наявності на утриманні ОСОБА_1 будь-яких осіб та наявності у нього захворювань, які перешкоджають йому утримуватися під вартою, суду стороною захисту не надано.

Суд вважає, що ризики передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які враховувалися судом при обранні обвинуваченому запобіжного заходу на цей час не зменшилися, залишаються реальними та продовжують існувати, характер та обставини протиправних дій, в яких обвинувачується ОСОБА_1 , дають суду підстави вважати, що обвинувачений, у разі обрання йому альтернативного запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від суду та продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у вигляді тримання під вартою відпала, судом не встановлено.

Захисником будь-яких об`єктивних даних, які б безумовно вказували на зміну або відсутність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, які раніше слугували підставою для обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суду не надано.

Тому, суд вважає, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою не буде ефективним і не сприятиме своєчасному розгляду кримінального провадження, та не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Крім того, судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, також зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції».

За таких обставин, враховуючи, що судове провадження не може бути завершене до спину строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 з об`єктивних причин, суд вважає за доцільне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , по 15 січня 2021 року включно.

На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 178, 331 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Обвинуваченому у вчинені злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по 15 січня 2021 року включно.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 року № 4-р/2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини другої статті 392 Кодексу, щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Суддя А.В. Олійник