Рішення № 93270308, 03.12.2020, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/2644/18

2/0203/1077/2020

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03 грудня 2020 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Биченковій Г.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що 01.09.2010 року між банком та відповідачкою було укладено кредитний договір, відповідно до якого остання отримала кредит в розмірі 5000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та кінцевим строком повернення, що відповідає строку дії картки. Свої зобов`язання за кредитним договором позичальник не виконує, в зв`язку з чим, станом на 31.05.2018 року має заборгованість в сумі 81179 грн. 90 коп., що складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі 5000 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 68052 грн. 85 коп., пені в сумі 3785 грн. 15 коп., штрафу (фіксована частина) в сумі 500 грн., штрафу процентна складова в сумі 3841 грн. 90 коп. В зв`язку з цим, позивач просив стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором в сумі 81179 грн. 90 коп. та судові витрати по справі.

Ухвалою від 20.08.2018 року позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою від 30.08.2018 року було відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Заочним рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 19.12.2018 року позов було задоволено частково.

Ухвалою від 31.08.2020 року за заявою представника відповідачки заочне рішення суду від 30.08.2018 року було скасовано та справу призначено до нового розгляду в порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні.

Ухвалою від 04.11.2020 року підготовче провадження по справі було закрито та останню призначено до розгляду по суті.

В наданому відзиві на позов, представник відповідачки просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що у підписаній ОСОБА_1 заяві процентна ставка не визначена, доказів тому, що долучений до позову витяг з Умов та правил надання банківських послуг, а також Тарифів, є невід`ємною частиною укладеного кредитного договору, були доведені до відома відповідачки та погоджені з нею, позивачем не надано. В зв`язку з цим, вважала, що позовні вимоги в частині стягнення процентів, пені та штрафів необгрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

В позовній заяві та наданому до неї клопотанні позивач в разі неявки його представника просив розглядати справу за його відсутності, не заперечуючи проти заочного розгляду справи.

Представник відповідачки в наданій заяві просив розглядати справу без його участі, відмовивши в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи подані представниками сторін заяви, а також, що підготовчі дії по справі було проведено та справу призначено до розгляду по суті, суд у відповідності до ч.3 ст.211, ч.2 ст.247 ЦПК України вважає за можливе провести подальший розгляд справи по суті за відсутності сторін, за наявних у матеріалах справи доказами та без фіксації судового засіданні за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Перевіривши доводи, викладені сторонами в заявах по суті справи та дослідивши матеріали останньої, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

В обґрунтування пред`явленого позову позивач посилався на те, що 01.09.2010 року між банком та відповідачкою було укладено кредитний договір, відповідно до якого остання отримала кредит в розмірі 5000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та кінцевим строком повернення, що відповідає строку дії картки.

Також згідно доводів позовної заяви вказаний договір був оформлений відповідною анкетою-заявою відповідачки від 01.09.2010 року, яка містить підпис останньої про ознайомлення з Умовами та правилами надання банківських послуг в ПриватБанку, Тарифами банку та які разом становлять договір про надання банківських послуг.

Як зазначив позивач, відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, в зв`язку з чим, згідно наданого банком розрахунку, станом на 31.05.2018 року утворилась заборгованість в сумі 81179 грн. 90 коп., що складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі 5000 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 68052 грн. 85 коп., пені в сумі 3785 грн. 15 коп., штрафу (фіксована частина) в сумі 500 грн., штрафу процентна складова в сумі 3841 грн. 90 коп..

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, відповідачка в наданому через свого представника відзиві не заперечувала факт подачі та підписання анкети-заяви, видачі кредитної картки та встановлення кредитного ліміту, не зазначила будь-яких обставин, за яких вона заперечує проти позовних вимог в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, а також не надала доказів на спростування відповідних позовних вимог.

Відповідно до наданих позивачем анкети-заяви, довідки, виписки по рахунку вбачається, що відповідачці було видано кредитну картку, встановлено кредитний ліміт та остання користувалась кредитними коштами.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку про обгрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідачки заборгованості за тілом кредиту в сумі 5000 грн.

В частині заявлених банком вимог про стягнення заборгованості по процентам, пені та штрафів, суд враховує наступне.

Оскільки умови договорів приєднання в даному випадку розробляються банком, вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Тому, з огляду на зміст наведених вище положень ст.ст.633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою ст.551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Проте, в анкеті-заяві відсоткова ставка, розмір пені та штрафів, порядок та підстави їх нарахуванням не визначені, а надані до позовної заяви витяг з Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів не містять підпису відповідачки, а тому не визнаються судом належним, допустимим та достатнім доказом ознайомлення позичальника з вказаними Умовами та Тарифами, а також доказом погодження сторонами відповідних істотних умов кредитного договору в письмовій формі, як це передбачено нормами ст.ст.207,1055 ЦК України.

В зв`язку з цим, суд визнає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню позовні вимоги банку в частині стягнення з відповідачки відсотків, пені та штрафів, підстави та порядок нарахування якої сторонами у передбаченому законом порядку не погоджувались.

З урахуванням вищезазначеного, позовні вимоги банку слід задовольнити частково, стягнувши з відповідачки заборгованість за кредитним договором від 01.09.2010 року, яка виникла станом на 31.05.2018 року, в сумі 5000 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Ціна позову складала 81179 грн. 90 коп., а розмір задоволених вимог – 5000 грн., що становить 6,16% від ціни позову.

Таким чином, відповідно до ст.141 ЦПК України та пропорційно до задоволених позовних вимог з відповідачки на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 108 грн. 54 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,6,11,525,549,612,616,627,629,638,642,1054 ЦК України, ст.ст.24,5, 10,11,12,76-80,141,211,223,247,258,259,263-268 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001, м.Київ, вул.Грушевського,1д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором від 01 вересня 2010 року, що виникла станом на 31 травня 2018 року, в сумі 5000 грн., що становить заборгованість за тілом кредиту, а також судовий збір в сумі 108 грн. 54 коп.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 03 грудня 2020 року.

Суддя С.Ю.Казак