Ухвала суду № 93270142, 17.11.2020, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 178/515/17

№ провадження 1-кп/208/74/20

УХВАЛА

17 листопада 2020 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі колегії суддів, головуючого судді Савранського Т.А., суддів Похваліта С.М., Івченко Т.П., при секретарі Луценко Л.О., за участю прокурора Верещак Д.П.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , захисників Литвин Н.О., Бреже Л.В.,

у відкритому судовому засіданні розглянувши клопотання прокурора про доцільність продовження тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_3 , обвинуваченого у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого п.п.6,12 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289 КК України, ОСОБА_4 який обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого п.п.6,12 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Заводського районного суду м. Дніпродзержинська знаходиться вищезазначене кримінальне провадження. Обвинуваченим обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання обвинувачених під вартою, яке аргументовано наступним.

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , кожен окремо, обвинувачуються у вчиненні трьох злочинів, які є особливо тяжкими, за один з яких передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі. Враховуючи термін покарання який загрожує їм у разі визнання винними, на його думку існує ризик переховування обвинувачених від суду, продовження злочинної діяльності, і жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, забезпечити їх належну процесуальну поведінку.

Адвокат Литвин Н.О. заперечувала проти клопотання прокурора. Письмові докази по справі досліджені. Відео переглянуті, речові докази оглянуті. Не допитані самі обвинувачені. Знаходячись на волі, обвинувачений ніяким чином не зможуть перешкодити судовому слідству. Нових ризиків прокурором не зазначається, а колишні втратили свою актуальність. Обвинувачений тривалий час знаходиться під вартою, і це є порушенням розумних строків. Просила змінити запобіжний захід на домашній арешт. Обвинувачений підтримав думку захисника.

Адвокат Бреже Л.В. заперечувала проти клопотання прокурора, зазначила про тривалий час знаходження обвинуваченого під вартою, що є порушенням розумності строків. Ризики які зазначає прокурор втратили актуальність. Тяжкість злочинів не може бути єдиною підставою продовження строку тримання під вартою. Просила змінити запобіжний захід на домашній арешт. Обвинувачений підтримав думку захисника.

Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, приходить до наступного висновку.

Згідно вимог ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ніхто не може бути позбавлений волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігти вчинення особою правопорушення або втечу після його вчинення.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання неможливості виконання завдань кримінального провадження, передбачені ст. 177 КПК України.

Суд вважає, що у даному випадку, доводи про зміну запобіжного заходу не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченими процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків.

Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості, мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи, про що зазначається у справі ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти РФ», «Летельє проти Франції»

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , кожен окремо, обвинувачуються у вчиненні трьох особливо тяжких кримінальних правопорушень, за який чинним законодавством передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі строком до 15 років, а у тому числі, найвищою границею одного з яких, є довічне позбавлення волі.

Для відмови в звільненні особи з-під варти застосовуються принципи конвенційного прецендентного права, такі як ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд, ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя, про що зазначається у рішеннях ЄСПЛ «Штегмюллер протии Австрії» та «Вемгофф протии Німеччини»

Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Москаленко проти України» зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим моментом та належним елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Також ЄСПЛ визнав, що враховуючи серйозність висунутого обвинувачення, державні органи могли виправдано вважати про існування такого ризику. Тяжкість злочину може бути достатньою причиною, разом з іншими, для продовження строку тримання під вартою, про що зазначається у рішенні ЄСПЛ «Волосюк проти України»

Доказів того, що обставини, які були прийняті судом при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з часом змінились, не наводилось, і суд оцінює твердження захисників про можливість забезпечення належної поведінки обвинувачених шляхом обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту негативно.

Вивчивши матеріали кримінального провадження, і оцінив в сукупності всі обставини відповідно до вимог ст. 178 КПК України, відносно особи кожного з обвинувачених, враховуючи, що всі три злочини, у вчинені яких обвинувачуються ОСОБА_5 та ОСОБА_6 віднесено до особливо тяжких, за один з яких передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі, і тому враховуючи термін покарання, який загрожує останнім у разі визнання їх винними, що є ризиком ухилення від суду, продовження злочинної діяльності, суд вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, забезпечити їх належну процесуальну поведінку та створити необхідні умови для виконання завдань кримінального провадження, передбачених положеннями ст. 2 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 177, 178, 331 КПК України, суд –

у х в а л и в :

Клопотання прокурора задовольнити.

Запобіжний захід обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою, - продовжити, строком до 14 січня 2021 року.

Запобіжний захід обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді тримання під вартою, - продовжити, строком до 14 січня 2021 року.

У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну відносно обвинувачених запобіжного заходу, відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, захиснику, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, через райсуд, протягом 7-ми днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя Савранський Т. А.

Суддя Івченко Т. П.

Суддя Похвалита С.М.