Рішення № 93265619, 03.12.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

03 грудня 2020 р. № 520/12023/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Полях Н.А., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Дергачівського районного відділу Державної міграційної служби (вул. 1- го травня, 10, м. Дергачи, Харківська обл., код ЄДРПОУ 37764460) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому з урахування уточненого адміністративного позову, просить суд:

- визнати незаконною реєстрацію у домоволодіння АДРЕСА_2 Дергачівським районним відділом Державної міграційної служби України ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у домоволодінні АДРЕСА_2 .

В обґрунтування позову зазначила, що оскільки позивач своєї згоди на реєстрацію осіб не надавала, а без її угоди у її домоволодінні було зареєстровано малолітню дитину, відповідно до вимог Закону України "Про захист дітей", позивач не має змоги здійснити відчуження, що порушує її права. На підставі викладеного просила задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2020 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі від 28.09.2020 р. була надіслана позивачу та отримана ним 03.10.2020р.

Копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі від 28.09.2020 р. була надіслана відповідачу та отримана ним 01.10.2020 р.

У відзиві на позовну заяву, відповідач зазначив, що діяв в межах повноважень, а отже підстави для задоволення адміністративного позову відсутні. На підставі викладеного просив у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Суд наголошує, що позивачем в адміністративному позові було заявлено клопотання про витребування доказів по справі, яке жодним чином не аргументоване. З цього приводу, суд зазначає, що вимога, що міститься в прохальній частині адміністративного позову не носить характеру процесуального документу, оскільки чинний КАС України визначає, що є заявою, клопотанням та запереченням.

Так, статті 166 та 167 КАС України містять чіткі вимоги до форми та змісту заяви, клопотання і заперечення.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 167 КАС України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб`єктності за відповідним законом іноземної держави (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Отже, проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що вимога, яка міститься в адміністративному позові за правовою природою не є ані клопотанням, ані заявою, ані запереченням.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Суд зазначає, що відповідачем разом із відзивом на позовну заяву були надані, документи, які витребовував позивач, а отже підстави для розгляду зазначеного клопотання відпали.

Керуючись приписами ст.ст. 171, 257, 258 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 на праві приватної власності (підстава: договір купівлі-продажу домоволодіння, серія та номер: 91, виданий 16.01.2020 р., видавник: приватний нотаріус Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_6 ) належить домоволодіння (загальна площа 207,3 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 8).

Відповідно до розпорядження №02-03/63 від 25.12.2015 року "Про перейменування вулиць, провулків" пров. Горького, Харківська обл., Дергачівський район, смт. Мала Данилівка було перейменовано на пров. Мистецький (а.с. 12 – 13).

Позивач згідно із довідкою №02-22/1232 від 17.07.2020 р., виданою Малоданилівською селищною радою Дергачівського району Харківської області була зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 (а.с. 14).

Позивач в адміністративному позові зазначила, що в 2015 році реєструвала у вказаному домоволодінні свого батька. А в 2020 році, під час намагання продати вказане домоволодіння позивач дізналася, що в 2014 році в її домоволодінні без її згоди було зареєстровано відповідачем сторонніх осіб.

Не погоджуючись із такими діями відповідача та вважаючи свої права порушеними позивач звернулася із зазначеним позовом до Харківського окружного адміністративного суду.

По суті спірних відносин, суд зазначає наступне.

Відносини, пов`язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними договорами України, а також визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження регулює відповідно до Конституції України Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11 грудня 2003 року №1382-IV (далі - Закон №1382-IV).

Частиною першою ст. 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11 грудня 2003 року №1382-IV (надалі за текстом - "Закон №1382-IV") визначено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Згідно статті 3 Закону №1382-IV місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону №1382-IV для реєстрації особа або її представник подає органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг): письмову заяву; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження; квитанцію про сплату адміністративного збору; документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Згідно частини 8 статті 6 Закону №1382-IV забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших, ніж передбачених цією статтею, документів.

Статтею 10 Закону №1382-IV визначено, що правила здійснення реєстрації місця проживання, форми необхідних для цього документів, порядок передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також встановлюють форми необхідних для цього документів визначено Правилами здійснення реєстрації місця проживання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року № 207 (надалі за текстом - "Правила №207").

Пунктом 18 Правил №207 передбачено, що для реєстрації місця проживання особа або її представник подає: заяву за формами, наведеними відповідно у додатках 6, 7 або 8; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16 років, подається свідоцтво про народження. Реєстрація місця проживання дітей, які є іноземцями чи особами без громадянства, здійснюється за умови внесення даних про дітей до посвідки на постійне або тимчасове проживання їх батьків та копії свідоцтва про народження. Документи, видані компетентними органами іноземних держав, підлягають легалізації в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами; квитанцію про сплату адміністративного збору (у разі реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з попереднього місця проживання адміністративний збір стягується лише за одну послугу); документи, що підтверджують: право на проживання в житлі, - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація місця проживання особи здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім`ї (зазначені документи або згода не вимагаються при реєстрації місця проживання неповнолітніх дітей за адресою реєстрації місця проживання батьків / одного з батьків або законного представника/представників); право на перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи, - довідка про прийняття на обслуговування в спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи за формою згідно з додатком 9, копія посвідчення про взяття на облік бездомної особи, форма якого затверджується Мінсоцполітики (для осіб, які перебувають на обліку у цих установах або закладах); проходження служби у військовій частині, адреса якої зазначається під час реєстрації, - довідка про проходження служби у військовій частині, видана командиром військової частини за формою згідно з додатком 10 (для військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби); військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку); заяву про зняття з реєстрації місця проживання особи за формою згідно з додатком 11 (у разі здійснення реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з реєстрації попереднього місця проживання).

Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання особи інші документи.

Відповідно до пункту 11 Правил №207 орган реєстрації відмовляє в реєстрації / знятті з реєстрації місця проживання, якщо: особа не подала необхідних документів або інформації; у поданих документах містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними; звернулася особа, яка не досягла 14 років.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що орган реєстрації відмовляє у реєстрації місця проживання, якщо, зокрема особа не подасть необхідних документів або інформації.

Як вбачається з матеріалів справи, Дергачівським районним відділом Державної міграційної служби отримано через територіальний підрозділ Центру надання адміністративних послуг заяви, документи, що посвідчують громадянство, договори купівлі – продажу домоволодіння, витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у домоволодінні АДРЕСА_2 (а.с. 41 – 57).

Реєстрація місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.

Судом встановлено, що на заявах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , міститься підпис ОСОБА_1 , а також, зроблений нею власноруч запис "проти реєстрації не заперечую".

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач діяв у межах та у спосіб встановлений чинним законодавством.

Суд зазначає, що 29.12.2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг", в Україні змінилася система реєстрації місця проживання, так з 04.04.2016 року органам місцевого самоврядування делеговано повноваження у сфері реєстрації/зняття з реєстраційного обліку місця проживання/перебування. Реєстраційні обліки (картотека адресних карток та карток реєстрації особи) Дергачівського РВ ГУДМС України в Харківській області були передані до Виконавчих комітетів сільських та селищних та місцевої ради Дергачівського району Харківської області.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

На підставі викладеного та, керуючись приписами ст.ст. 8, 9, 10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257, 258, 262, 278 КАС України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Дергачівського районного відділу Державної міграційної служби (вул. 1- го травня, 10, м. Дергачи, Харківська обл., код ЄДРПОУ 37764460) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 03 грудня 2020 року.

Суддя Н.А. Полях