Рішення № 93265502, 03.12.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

03 грудня 2020 р. № 520/12064/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Полях Н.А., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Перехрестя плюс" (код ЄДРПОУ 34755139, вул. Сумська, 70, м. Харків, 61002) до Харківської міської ради в особі Відділу самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243, майдан Конституції, 7, м. Харків, 61003) про визнання дій протиправними,-

В С Т А Н О В И В :

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати незаконними дії Харківської міської ради в особі Відділу самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради щодо проведення заходів контролю щодо ділянки, яка розташована за адресою: м. Харків, просп. Ювілейний, 26 (колишній просп. Пятдесятиріччя ВЛКСМ) (кадастровий номер земельної ділянки 63101637500:02:043:0065).

В обґрунтування позову зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Перехрестя плюс" (далі за текстом – ТОВ "Перехрестя плюс") є законним користувачем земельної ділянки під забудовою. Юридичні наслідки для позивача полягають у протиправному фіксуванні фактів під час здійснення владно-управлінських функцій. На підставі викладеного просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2020 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі від 14.09.2020 р. була надіслана позивачу та отримана ним 21.09.2020р.

Копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі від 14.09.2020 р. була надіслана відповідачу та отримана ним 22.09.2020 р.

У відзиві на позовну заяву, відповідач зазначив, що відповідно до пп. 3.2.1 та 3.2.2 Положення про Департамент територіального контролю Харківської міської ради (рішення Харківської міської ради № 7/15 від 20.11.2015 року), Департамент територіального контролю Харківської міської ради має право обстежувати земельні ділянки комунальної форми власності міста Харкова з метою здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель комунальної власності. За результатами заходів самоврядного контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів відповідач має право складати акти обстеження земельних ділянок та об`єктів благоустрою. Згідно інформації Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 21.01.2019 р. №308/0/255-19 на земельну ділянку по просп. Ювілейному, 26 у м. Харкові рішення Харківської міської ради про надання у користування (продаж) не приймалися, договори оренди землі не укладалися. Відсутність зареєстрованого речового права на земельну ділянку площею 0,8663 га з кадастровим номером 6310137500:02:043:0065 по просп. Ювілейному, 26 у м. Харкові підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 13.08.2019 року № НВ-0003583082019. Отже, відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та локальним нормативно-правовим актом та не порушував прав позивача на підставі викладеного просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що в зазначеному відповідачем Положенні про Департамент територіального контролю Харківської міської ради відсутня процедура проведення заходів самоврядного контролю. Окрім того, жодним нормативно-правовим актом не визначений порядок здійснення такого самоврядного контролю за використанням і охороною земель міста та контролю за додержанням земельного законодавства, зокрема, підстави його здійснення, форма здійснення такого контролю, не визначено документ, яким оформлюються результати здійснення такого контролю тощо. Відповідачем було порушено право позивача на участь у проведенні перевірки, можливості скористатися правом на захист, в тому числі, але не виключно подання заперечень до акту та правом брати участь при фіксуванні контролюючим органом певних фактів. На підставі викладеного просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

У запереченнях на адміністративний позов відповідач зазначив, що позивачем не наведено обґрунтування як види актів органу та посадової особи місцевого самоврядування впливає на здійснення заходів самоврядного контролю за використанням та охороною земель. Відповідач зазначив, що позивач на власний розсуд трактує норми права та помилково приписує органу місцевого самоврядування обов`язки не передбаченні чинним законодавством. Висновок позивача про те, що Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" необхідно застосовувати лише тому, що державний та самоврядний контролю у галузі використання та охорони земель мають спільне походження є помилковим. Разом з цим, у цьому Законі взагалі не передбачений такий захід як здійснення контролю за використанням та охороною земель, що унеможливлює його застосування до спірних відносин. Доводи позивача, що дії відносно обстеження земельної ділянки порушують його права помилкові, а сам позивач не може вказати, які саме його права порушені. Думка позивача, що дії відповідача щодо обстеження земельної ділянки є незаконними також помилкова, позивач не може вказати, яку норму права порушив відповідач. На підставі викладеного просив відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Керуючись приписами ст.ст. 171, 257, 258 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом збільшено процесуальний строк розгляду справи, оскільки в матеріалах справи міститься заява представника відповідача про продовження процесуального строку на подання заперечення на відповідь на відзив позивача.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами рішенням Харківської міської ради від 28.11.2018 року №1298/18 ТОВ "Перехрестя плюс" надано в оренду до 28.11.2020 року земельну ділянку загальною площею 0,8663 га по просп. Ювілейному, 26 для будівництва торгового центру з гіпермаркетом та підземним паркінгом.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 21.08.2019 року №178268428 право власності на:

- приміщення № 1 загальною площею 93,0 кв.м. в літ ."Р-1" по просп. Ювілейному, 30 у м. Харкові зареєстроване з 23.04.2013 р. за ТОВ "Перехрестя плюс" на підставі договору купівлі-продажу від 20.04.2011 № 1403;

- приміщення № 2 загальною площею 78,9 кв.м. в літ."Р-1" по просп. Ювілейному, 30 у м. Харкові зареєстроване з 23.04.2013 р. за ТОВ "Перехрестя плюс" на підставі договору купівлі-продажу від 03.06.2011 № 2007;

- приміщення № 1 загальною площею 25,2 кв.м. в літ."М-1" по просп. Ювілейному, 30 у м. Харкові зареєстроване з 22.04.2013 р. за ТОВ "Перехрестя плюс" на підставі договору купівлі-продажу від 03.06.2011 № 2007;

- приміщення № 2 загальною площею 33,5 кв.м. в літ."М-1" по просп. Ювілейному, 30 у м. Харкові зареєстроване з 22.04.2013 р. за ТОВ "Перехрестя плюс" на підставі договору купівлі-продажу від 20.04.2011 № 1403;

- приміщення № 1, 2 загальною площею 177,9 кв.м. в літ."Н-1" по просп. Ювілейному, 30 у м. Харкові зареєстроване з 22.04.2013 р. за ТОВ "Перехрестя плюс" на підставі договору купівлі-продажу від 20.04.2011 № 1403;

- приміщення № 3 загальною площею 33,9 кв.м. в літ."Н-1" по просп. Ювілейному, 30 у м. Харкові зареєстроване з 22.04.2013 р. за ТОВ "Перехрестя плюс" на підставі договору купівлі-продажу від 03.06.2011 № 2007.

Відповідно до акту від 21.08.2019 р. обстеження земельної ділянки за адресою: м. Харків, просп. Ювілейний, 26 (колишній просп. П`ятдесятиріччя ВЛКСМ) кадастровий номер 6310137500:02:043:0065.

Згідно із висновками акту від 21.08.2019 р. обстеження земельної ділянки за адресою: м. Харків, просп. Ювілейний, 26 (колишній просп. П`ятдесятиріччя ВЛКСМ) кадастровий номер 6310137500:02:043:0065, посадовою особою Відділу самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради встановлено наступні порушення ТОВ "Перехрестя плюс": ТОВ "Перехрестя плюс" з 23.04.2013 року по теперішній час використовує земельну ділянку площею 0,8663 га (кадастровий номер 6310137500:02:043:0065) по просп. Ювілейному 26 у м. Харкові без виникнення права власності/користування та бех державної реєстрації цих прав у відповідності до ст.ст. 125. 126 Земельного кодексу України (а.с. 19 – 20).

Не погоджуючись із діями суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з метою захисту своїх прав.

По суті спірних відносин суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Конституції України Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР визначені система та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування" сільський, селищний, міський голова: організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету (п.2 ); здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету (п.7); здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів (пункт 19); видає розпорядження у межах своїх повноважень (пункт 20).

Статтею 189 Земельного кодексу України передбачено, що самоврядний контроль за використанням та охороною земель, здійснюється міськими радами.

Вказана норма дублюється ст. 20 Закону України "Про охорону земель".

Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Місцеві ради як представницький орган територіальної громади вправі виступати в інтересах територіальної громади, у тому числі щодо самоврядного контролю додержання вимог земельного законодавства.

З`ясовуючи наявність повноважень вказаного органу місцевого самоврядування, необхідно враховувати норми статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування", норми Закону України "Про охорону земель" та приписи Земельного Кодексу України, якими розмежовані поняття самоврядного контролю за додержанням вимог земельного законодавства та державного контролю у сфері землекористування.

Відповідно до частини 1 статі 3 "Європейської хартії місцевого самоврядування" від 15.10.1985, № ETS N 122 (Хартію ратифіковано Законом № 452/97-ВР від 15.07.97 року, дата набрання чинності для України 01.01.1998 р.) місцеве самоврядування означає право і спроможність органів місцевого самоврядування в межах закону здійснювати регулювання та управління суттєвою часткою публічних справ, під власну відповідальність, в інтересах місцевого населення.

Це право здійснюється радами або зборами, члени яких вільно обираються таємним голосуванням на основі прямого, рівного, загального виборчого права і які можуть мати підзвітні їм виконавчі органи (Частина 2 вказаної статті).

Згідно частин 1, 3, 4 статті 4 "Європейської хартії місцевого самоврядування" Головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом. Однак це положення не перешкоджає наділенню органів місцевого самоврядування повноваженнями і функціями для спеціальних цілей відповідно до закону.

Публічні повноваження, як правило, здійснюються переважно тими органами публічної влади, які мають найтісніший контакт з громадянином. Наділяючи тими чи іншими повноваженнями інший орган, необхідно враховувати обсяг і характер завдання, а також вимоги досягнення ефективності та економії.

Повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними. Вони не можуть скасовуватися чи обмежуватися іншим, центральним або регіональним органом, якщо це не передбачене законом.

Отже, публічний інтерес на муніципальному рівні - це визнаний державою, закріплений у законодавстві про місцеве самоврядування інтерес територіальної громади (їх об`єднання), задоволення якого служить умовою і гарантією її існування і розвитку.

За органами місцевого самоврядування, в свою чергу, згідно із статтею 143 Конституції України, закріплено обов`язок вирішення питань, віднесених законом до їх компетенції. Зокрема, частиною першою статті 18 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом.

Органом, який якій здійснює самоврядні функції контролю щодо дотримання вимог земельного законодавства, є Департамент комунальної власності відповідно до частини першої ст. 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Перелік відповідних окремих повноважень Департаменту комунальної власності встановлено статтею 33 Закону України "Про місцеве самоврядування", статтею 189 Земельного кодексу України, Положенням про Департамент територіального контролю Харківської міської ради, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 20.11.2015 року № 7/15.

Так, відповідно до статті 189 Земельного кодексу України та статті 20 Закону України "Про охорону земель" самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Згідно п.п.1 пункту б) частини 1 статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Згідно пункту 2.2 Положення про Департамент територіального контролю Харківської міської ради (до рішення 1 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.11.2015 № 7/15 "Про затвердження положень виконавчих органів Харківської міської ради 7 скликання" в редакції рішення 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 № 1454/19), основними завданнями Департаменту є здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, забезпечення виконання повноважень з питань державного архітектурно-будівельного контролю, вжиття заходів із виявлення та звільнення території м. Харкова від незаконно (самовільно) розміщених об`єктів, реалізація повноважень щодо контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, розміщенням, функціонуванням та обладнанням майданчиків для паркування.

На підставі п. 3.1.1. вказаного Положення Департамент відповідно до покладених на нього функцій та завдань здійснює самоврядний контроль за використанням та охороною земель комунальної власності територіальної громади міста Харкова, а також за додержанням юридичними та фізичними особами земельного законодавства.

Пунктами 3.2.1. та 3.2.2. Положення встановлено, що Департамент має право обстежувати земельні ділянки комунальної форми власності міста Харкова з метою здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів, а також при підготовці рішень про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, про погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу (об`єднання) земельних ділянок, про передачу у власність та користування, при оформленні угод щодо оренди землі, продажу земельних ділянок, актів приймання-передачі земельних ділянок, під час проведення інвентаризації земель комунальної власності територіальної громади міста Харкова, при розгляді матеріалів з питань збереження об`єктів самочинного будівництва за вмотивованими запитами виконавчих органів Харківської міської ради та в інших випадках відповідно до покладених на Департамент повноважень.

За результатами заходів самоврядного контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів складати акти обстеження земельних ділянок та об`єктів благоустрою. Виносити приписи про усунення порушень у сфері благоустрою. Надавати висновки про погодження або відмову в погодженні повернення заявнику об`єктів, визначених у п. 5.10.2 Правил благоустрою території міста Харкова.

Із вищенаведених нормативно правових актів випливає, що Департамент територіального контролю Харківської міської ради наділений правом здійснювати самоврядний контроль за використанням та охороною земель комунальної власності та складати відповідні акти за результатами проведеного обстеження.

Суд зазначає, що предметом спірного самоврядного контролю була не господарська діяльність позивача, а виключно земельна ділянка, яка є власністю територіальної громади, контроль за використанням якої у сфері публічних відносин покладений на відповідний Департамент.

За таких обставин, суд не приймає твердження представника позивача про необхідність застосування до спірних правовідносин приписів Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідно до статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування", органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Таким чином, суд дійшов висновку, що при обстеженні орендованої позивачем земельної ділянки та складанні за його результатами акту обстеження від 21.08.2019 року, відповідач здійснював реалізацію своїх повноважень та виконував функції, визначені Земельним кодексом України, Законом України "Про місцеве самоврядування" та вказаним вище Положенням, здійснюючи самоврядний контроль за додержанням вимог земельного законодавства, внаслідок якого був складений відповідний акт обстеження земельної ділянки від 21.08.2019, при цьому не порушив права та інтереси позивача.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вказане повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01 жовтня 2018 року по справі №522/15651/16-а (адміністративне провадження №К/9901/14393/18), яка враховується судом при вирішенні даної справи відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.

Окрім того, у правових висновках Верховного Суду, викладених в постанові від 02.06.2020 р. по справі №922/2417/19 зроблено висновок щодо неправомірного використання земельної ділянки без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Суд не приймає до уваги твердження представника позивача, що відповідачем порушений порядок проведення перевірки, оскільки відповідач проводив не перевірку, а здійснював самоврядний контроль за використанням земель, що за своєю суттю та процедурою проведення є різними заходами.

Крім того, позивачем не вказано, нормою якого нормативно - правового акту передбачено обов`язок Департаменту територіального контролю ХМР долучати до здійснення самоврядного контролю за використанням земель та обстеження земельної ділянки осіб, які орендують таку земельну ділянку.

Суд наголошує, що позивач не зазначає, які приписи чинного законодавства порушені відповідачем та в чому саме полягає порушення відповідачем прав позивача.

Суд зазначає, що акт обстеження земельної ділянки це документ, у якому викладена інформація, що відображає ситуацію, яка реально склалась під час використання фізичними та юридичними особами земельних ділянок із зазначенням в них, у разі наявності, порушень вимог чинного законодавства.

Суд зауважує, що акт обстеження земельної ділянки не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні ст. 19 КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Такий акт є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта (в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки) може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта, або у випадку можливого використання такого акта, як доказу вчинення правопорушення при розгляді відповідного спору.

Обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер. Дії по складанню акта обстеження земельної ділянки та висновки, викладені у акті, не породжують обов`язкових юридичних наслідків та є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті обстеження не суперечить чинному законодавству. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта.

Таким чином, позивач фактично не погоджується з актом обстеження земельної ділянки від 21.08.2019 року, який не вважається рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні ст. 19 КАС України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що дії Департаменту територіального контролю Харківської міської ради щодо здійснення заходу самоврядного контролю за використанням земель проведено обстеження орендованої позивачем земельної ділянки (м. Харків, вул. Районна, за результатами чого складено акт обстеження земельної ділянки від 21.08.2019 року, не порушують прав позивача та не зумовлюють виникнення для нього будь - яких негативних наслідків.

В ході розгляду справи позивач не довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач надав суду належні докази на підтвердження своїх обґрунтувань, викладених у відзиві на позов та запереченнях.

Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач визначив підставою для визнання протиправними дій відповідача щодо обстеження та складання відповідного акту обстеження земельної ділянки від 21.08.2019 року.

Проте, вказаний акт не є нормативно-правовим актом або актом індивідуальної дії, а отже на встановлював, змінював та не припиняв у позивача прав та (або) обов`язків. Будь-яких рішень відповідачем на підставі складеного акту - не приймалось. А отже, права позивача не порушувались.

Таким чином, в ході розгляду справи не знайшов свого підтвердження факт порушення будь-яких прав позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 258, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Перехрестя плюс" (код ЄДРПОУ 34755139, вул. Сумська, 70, м. Харків, 61002) до Харківської міської ради в особі Відділу самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243, майдан Конституції, 7, м. Харків, 61003) про визнання дій протиправними - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 03 грудня 2020 року.

Суддя Н.А. Полях