Ухвала суду № 93265448, 03.12.2020, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань зміни способу та порядку виконання судового рішення

Справа № 500/888/20

03 грудня 2020 рокум. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого Баб`юка П.М., розглянувши заяву про встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

04 листопада 2020 року до Тернопільського окружного адміністративного суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області надійшла заява Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування зазначено, що рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 є незрозумілим та викликає ускладнення щодо його виконання, оскільки норма закону, на яку посилається позивач, а саме, стаття 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" не може бути застосована для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Ухвалою суду від 25.11.2020 призначено судове засідання в порядку статті 378 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України).

Від представника позивача 30.11.2020 надійшла на адресу заява - заперечення проти заяви про встановлення способу і порядку виконання судового рішення. В обґрунтування якої, зокрема, зазначено, що до застосування до спірних правовідносин статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" висловився Конституційний суд України в пункті 3 резолютивної частини рішення №1-р/2020 від 23.01.2020, тому, вважає, що дане рішення не потребує встановлення чи зміни способу або порядку його виконання. Вважає вказану заяву такою, що не підлягає задоволенню та просить суд у її задоволенні відмовити. Також, в заяві міститься клопотання про стягнення з посадової особи відповідача, яка є ініціатором затягування процесу виконання рішення суду в дохід Державного бюджету України штрафу в сумі трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Представник позивача просить розгляд справи проводити без участі позивача та його представника.

Від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області надійшла заява про розгляд заяви в порядку письмового провадження.

За приписами статті 378 КАС України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

У відповідності до частини дев`ятої статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України, при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає за можливе провести розгляд заяви без участі учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про встановлення способу і порядку виконання судового рішення суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Згідно з частиною 3 статті 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Також, відповідно до частини 3 статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" з наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Отже, з аналізу викладеної норми вбачається, що остання пов`язує можливість зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у виняткових випадках за умови доведення заявником існування конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у певний строк.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 у справі №500/888/20, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 04.06.2020, вирішено:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу періоду роботи в ТОВ «Микулинецький Бровар» з 28.09.1994 по 02.02.2004 на посаді машиніста холодильних установок і відмови у призначені ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461, відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 11.02.2020;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу період роботи в ТОВ «Микулинецький Бровар» з 28.09.1994 по 02.02.2004 на посаді машиніста холодильних установок та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461, відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 11.02.2020.

Вказане рішення суду набрало законної сили 11.09.2020 та на його виконання 24.09.2020 видано виконавчий лист.

В Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області виникають ускладнення щодо виконання рішення суду, оскільки, на його думку стаття 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" не може бути застосована для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Як встановлено рішенням суду від 01.06.2020 у справі №500/888/20:

"Конституційний суд України у пункті 3 резолютивної частини рішення №1-р/2020 від 23.01.2020 зазначив, що застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII, в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII, для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме а саме: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно положень статті 151-2 Конституції України, рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені."

Тобто, судом при розгляді та вирішенні справи №500/888/20 застосовано норми статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, визначеній рішенням Конституційного суду України №1-р/2020 від 23.01.2020, що відповідає положенням Конституції України та є обов`язковим для застосування, в тому, числі відповідачем у справі.

Даючи оцінку матеріалів доданих до заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду, суд приходить до висновку, що заява є необґрунтованою та задоволенню не підлягає, оскільки, спосіб виконання рішення суду передбачений в самому рішенні, відповідає вимогам закону та є зрозумілим.

Щодо клопотання представника позивача про стягнення з посадової особи відповідача, в дохід Державного бюджету України штрафу за вчинення дій, які перешкоджають виконанню судового рішення суд, зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 149 суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Суд вважає, що підстави для накладення штрафу як заходу процесуального примусу на Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області відсутні, адже право звернення із заявою про встановлення способу і порядку виконання судового рішення передбачене статтею 378 КАС України та статтею 33 Закону України "Про виконавче провадження". Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області звернулося до суду із такою заявою в порядку, встановленому зазначеними нормами, вперше. Тому, суд не вбачає в такому зверненні відповідача зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Керуючись статтями 254, 255, 378 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про встановлення способу і порядку виконання судового рішення від в адміністративній справі за позовом від 01.06.2020 у справі №500/888/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Головуючий суддя Баб`юк П.М.