Рішення № 93265413, 27.11.2020, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №500/1944/20

27 листопада 2020 рокум. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мартиць О.І.

за участю:

секретаря судового засідання Семеха В.Т.

позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Стройванса В.Л.

представника відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області Онофрійчука Д.М.

свідків ОСОБА_2 , Слободяна Б.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про зобов`язання вчинити певні дії, а саме про зарахування до спеціального стажу роботу трактористом для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за період з 1979 року по 1982 рік та з 1985 року по 2005 рік.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що після досягнення відповідного віку звернувся до Теребовлянського відділення обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про нарахування пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки його трудовий стаж складається з роботи трактористом. На підтвердження подав документи про роботу на посаді тракториста у колгоспі "Прогрес" с. Заздрість Теребовлянського району Тернопільської області, а саме архівна довідка про відпрацьовані роки з 1979 - 2000, довідка ТОВ "Агрокомпанія" Дружба, архівна довідка від 27.01.2020 №03-11/Д-106. У червні місяці 2020 року отримав відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з тим, що у період з 1979 року по 1982 рік та з 1985 року по 2005 рік відсутні записи у трудовій книжці, дати прийняття на роботу в колгосп та посада, на яку було прийнято, відомості про ліквідацію юридичної особи.

Ухвалою суду від 03.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк 25.08.2020 через відділ документального забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив, в якому Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області просило відмовити у задоволенні позовних вимог позивачу.

03.09.2020 ухвалою суду визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання на 05.10.2020.

05.10.2020 в судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали повністю та просили задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив, з мотивів, викладених у відзиві.

В судовому засіданні 05.10.2020 оголошено перерву до 19.10.2020.

19.10.2020 позивачем подана заява про долучення до матеріалів справи довідки №3 від 10.06.2020, видану ТОВ "Агрофірма Дружба" та заперечення на відзив від 07.09.2020, в судовому засіданні оголошено перерву до 02.11.2020.

22.10.2020 до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області та зобов`язати зарахувати ОСОБА_1 роботу трактористом для підтвердження пільгового стажу за період з 1979 року по 1982 рік та з 1985 року по 2005 рік для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

02.11.2020 в судовому засіданні у зв`язку з допитом свідка оголошено перерву до 27.11.2020.

27.11.2020 в судовому засіданні заслухавши пояснення свідка, учасників справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги, оцінивши в сукупності подані докази, встановив наступне.

12.02.2020 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з досягненням віку 57 років необхідного для призначення пенсії на пільгових умовах (55 років) як особи зайнятої у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства більше 20 років та загальним стажем не менше 27 років 6 місяців, звернувся до Теребовлянського відділення обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області для призначення такої пенсії.

Разом із заявою про призначення пенсії позивачем подано наступні документи:

- паспорт громадянина України,

- довідка про присвоєння ідентифікаційного коду,

- військовий квиток НОМЕР_1 , виданий 01.11.1982,

- атестат №12498, виданий 14.08.1980,

- трудова книжка колгоспника НОМЕР_2 від 17.06.1990,

- архівна довідка №03-11/Д-106 від 27.01.2020, видана архівним відділом Теребовлянської районної державної адміністрації,

- копія Статуту КСП "Прогрес",

- копії протоколів №1 від 17.01.1994 колгоспу "Прогрес", №1 від 31.01.1997 селянської спілки "Прогрес", №2 від 24.04.2000 ТОВ "Прогрес".

Листом від 12.05.2020, вих. №1900-0321-9/5793 відповідачем відмовлено позивачу у призначенні такої пенсії, повідомлено, що згідно наданих документів у період з 1979 року по 1982 рік та з 1985 року по 2005 рік відсутні записи у трудовій книжці, дати прийняття на роботу в колгосп та посада, на яку було прийнято, відомості про ліквідацію юридичної особи. Оскільки довідка про підтвердження пільгового стажу роботи не представлена, отже зарахувати до спеціального стажу вище зазначені періоди роботи та призначити пенсію за віком на пільгових умовах згідно статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" підстав немає.

Не погоджуючись з відмовою у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, вважаючи порушеним своє право на соціальний захист, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Дії (рішення) відповідача як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) "Про пенсійне забезпечення" та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV).

Згідно з пунктом "в" частини першої статті 13 Закону №1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців.

Аналогічні умови призначення пенсії трактористам-машиністам на пільгових умовах визначені пунктом 3 частини другої статті 114 Закону №1058-IV.

Таким чином, необхідними умовами для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за його заявою від 12.02.2020 є досягнення віку 55 років, наявність страхового стажу 27 років 6 місяців, а також стажу при виконанні робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства упродовж 20 років.

Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз`яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №7. Зокрема, до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Трактористи-машиністи допоміжних сільських господарств, які не мають самостійного балансу і знаходяться в складі промислових, будівельних та інших підприємств і організацій, мають право на пільгову пенсію при виконанні умов, передбачених наведених вище умов. Трактористам-машиністам, постійно зайнятим на причіпних і стаціонарних установках і агрегатах, пенсії призначаються на загальних підставах. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства.

Як передбачено статтею 10 Закону №1788-ХІІ, пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

За приписами частин першої, другої статті 7 Закону №1788-ХІІ звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується.

Відповідно до пунктів 1.6, 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1, надалі - Порядок №22-1), звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Згідно із підпунктом 2 пункту 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.

Як встановлено статтею 62 Закону №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі Порядок №637).

Пунктами 1, 2 Порядку №637 визначено, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

З огляду на доводи сторін, відповідач не зарахував до спеціального стажу на посаді тракториста позивача період роботи з 1979 року по 1982 рік та з 1985 року по 2005 рік, що вплинуло на можливість призначення йому пенсії на пільгових умовах.

Досліджуючи у судовому засіданні копію трудової книжки позивача видно, що у відомостях про роботу у спірний період не вказані повні дані про роботу трактористом.

Згідно архівної довідки від 27.01.2020 №03-11/Д-106 у документах архівного фонду сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" с. Заздрість Теребовлянського району Тернопільської області є відомості, що ОСОБА_1 надавалися відпустки за період з 1989,1990,1992,1994,1996,1997,1999, однак, посада не зазначена. В книгах обліку трудового стажу є відомості про відпрацьовані людинодні за період з 1979 по 2004 роки, в графі "Ким працював" тільки один раз вказано тракторист, в період з 1980 - 1982, 1985-1993 роки є прочерки, а з 1993 по 2004 роки не заповнені. В книгах обліку розрахунків по оплаті праці за 1986-1990, 2005 роки є відомості про оплату праці ОСОБА_1 .

Одночасно повідомлено, що в протоколах засідань правління уповноважених членів колгоспу "Прогрес" с. Заздрість за період з 1979 по 2005 роки відомостей про прийняття ОСОБА_1 на роботу, переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати, атестації робочих місць, роботу по сумісництву, про звільнення немає.

Додатково повідомлено, що про перейменування колгоспу "Прогрес" с. Заздрість Теребовлянського району Тернопільської області в селянську спілку "Прогрес", сільськогосподарське товариство власників земельних та майнових паїв "Прогрес", сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес" в період з 1994 року по 2000 рік, з 01.10.2008 в стані припинення.

Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника визначено Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 10.11.2006 №18-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 за №1231/13105.

Пунктом 11 вказаного Порядку №18-1 передбачено, що для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об`єднаних управлінь за місцем проживання (реєстрації) такі документи:

1) заяву про підтвердження стажу роботи;

2) документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01.07.2004 та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр);

3) трудову книжку;

4) документи, видані архівними установами, зокрема:

а) довідку про заробітну плату;

б) копії документів про проведення атестації робочих місць;

в) копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідка про їх відсутність).

У разі необхідності заявник може подавати інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Згідно статті 56 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону України №1058-ІV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. (частина четверта статті 24 Закону України №1058-ІV)

Враховуючи подані документи, суд вважає, що позивач дійсно працював трактористом з 1979 року по 2005 рік в колгоспі "Прогрес" с. Заздрість Теребовлянського району Тернопільської області, який в подальшому перейменований в селянську спілку "Прогрес", сільськогосподарське товариство власників земельних та майнових паїв "Прогрес", сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес".

Даний факт підтверджено також допитаними в судовому засіданні показами свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Крім того необхідно зазначити, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.03.2018 під час розгляду справи в аналогічних правовідносинах №754/14898/15-а, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України.

Окрім того суд зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, якій ця трудова книжка належить.

Аналогічна висновок, викладений Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 у справі №677/277/17 та враховується судом при вирішенні даного спору в силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України.

Також суд вважає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства та не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань з призначення пенсії за віком.

Саме такий правовий висновок із подібного питання був зроблений Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17, який підлягає врахуванню судом згідно частини п`ятої статті 242 КАС України.

Враховуючи вищенаведене, суд погоджується з доводами позивача, що подані ним документи в сукупності підтверджують факт роботи в період з 1979 року по 1982 рік та з 1985 року по 2005 рік на посаді тракториста.

Також довідкою №3 від 10.06.2020 ТОВ "Агрокомпанія Дружба" підтверджено період роботи ОСОБА_1 з 01.03.2006 по 31.12.2009 на посаді тракториста - машиніста с/г виробництва повний робочий день, а період роботи з 01.01.2010 по даний час - довідкою №62 від 10.06.2020, що зараховуються до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно Списку №2 працівникам робочого місця "тракторист - машиніст с/г виробництва" (розділ ХХХІІІ пункт33)

Однак, вказані довідки як встановлено в судовому засідання позивачем не було надано відповідачу при поданні заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, що унеможливило відповідно розгляд питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах в повному обсязі.

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області слід відмовити.

При цьому суд критично оцінює доводи позивача про відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з підстави не надання уточнюючої довідки для підтвердження спеціального трудового стажу, оскільки таку довідку не вимагали, а прийняли рішення на підставі документів, які надав за вимогою пенсійного фонду.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Суд зазначає, що у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб`єкта публічної адміністрації, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру. Таке втручання може мати місце лише у випадку, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи закону, а суб`єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення. Тобто, нарахування та виплата пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу. У такому випадку, суд може лише зобов`язати пенсійний орган повторно розглянути заяву про призначення пенсії.

Відтак, позов належить задовольнити частково.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно пункту 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно зі статтею 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією від 24.07.2020.

Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд позов задовольняє частково, то на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог у сумі 420,40 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 роботу трактористом за період з 1979 року по 1982 рік і з 1985 року по 2005 рік та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в користь ОСОБА_1 420,40 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02 грудня 2020 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )

відповідач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ: 14035769)

Головуючий суддя Мартиць О.І.