Рішення № 93265269, 03.12.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 грудня 2020 року м. Рівне №460/482/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д.П., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доРівненської митниці ДФС, Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови у прийняття митної декларації, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до Рівненської митниці ДФС, Поліської митниці Держмитслужби (далі – Митниця, відповідач) та просив визнати протиправними та скасувати рішення Рівненської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA204000/2019/000689/2 від 30.07.2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2019/00704 від 30.07.2019.

Обґрунтовуючи позов, позивач зазначив, що оскаржуване рішення є незаконним, оскільки необхідні документи, на підтвердження митної вартості транспортного засобу були подані митному органу у повному обсязі, такі документи є належними, достатніми та не містили будь-яких розбіжностей. Також позивач зазначив, що дії митного органу про визначення іншої митної вартості з використанням резервного методу є протиправними та здійсненими за відсутності для цього законних підстав та повноважень.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до Рівненської митниці ДФС був повернутий позивачу з усіма доданими до нього матеріалами.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2020 ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 про повернення позовної заяви скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 13.05.2020 позовна заява залишалася без руху. Позивачу встановлювався строк для усунення недоліків позовної заяви. У вказаний строк позивач допущені недоліки усунув, відтак позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

21.05.2020 представник позивача подав клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача Поліську митницю Держмитслужби на підставі частини третьої статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою суду від 25.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 25.05.2020 клопотання представника позивача було задоволено та залучено до участі у справі №460/482/20 співвідповідача Поліську митницю Держмитслужби (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 104, код ЄДРПОУ 43350097).

Відповідачі у строк встановлений судом подали до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечили проти позовних вимог. Зокрема зазначили, що при проведенні у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією, встановлено таке:

транспортний засіб придбано фізичною особою ( ОСОБА_1 ) у юридичної особи (Auto Export Roro) на підставі рахунку від 15.07.2019 №634, згідно якого вартість транспортного засобу на експорт становить 10900 євро. Однак, декларантом, всупереч статті 368 МКУ, не надано документів, що свідчили б про факт оплати транспортного засобу (чеки, касові документи тощо) для підтвердження формування вартості транспортного засобу на експорт;

наданий до митного оформлення Звіт про оцінку транспортного засобу від 23.07.2019 №578Е не відповідає вимогам Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/209 (зі змінами та доповненнями), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 24.11.03 за №1074/8395. Зокрема, в частині 3.1 експертом зазначено пробіг транспортного засобу 250974км з посиланням на Акт про проведення митного огляду від 18.07.2019 №UA209060/2019/41334, однак відповідно до акту показник одометра 250395км. Також, експертом не надано додатки до звіту (п.п. «с» п.4.4 Методики). Пошкодження транспортного засобу визначені в частині 3.2 не відповідають пошкодженням а Акті;

рахунок від 15.07.2019 №634 містить розбіжності щодо реквізитів продавця (назва фірми на бланку Auto Export Roro, назва фірми на печатці Autoland Roro);

наданий декларантом документ реєстрації транспортного засобу ЕН693219 не містить інформації щодо права власності на транспортний засіб ані продавця, ані покупця;

згідно Доручення від 09.07.2019 ОСОБА_1 доручив громадянину України ОСОБА_2 здійснити придбання від імені доручителя транспортного засобу та його доставку. Проте, всупереч вимог частини 2 статті МКУ, не надано документів, що свідчили б про вартість страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання митного кордону України.

Крім того, декларантом на електронне повідомлення митниці стосовно необхідності подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів надіслано лист від 30.07.2019 №30/07-3, яким повідомлено про відсутність додаткових документів та прохання прийняти рішення без врахування термінів, визначених частиною 3 статті 53 МКУ.

У зв`язку з наведеним, Митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості транспортного засобу від 30.07.2019 №UA204000/2019/000689/2.

З таких підстав, відповідачі просили суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою суду від 24.06.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 27.07.2020.

Ухвалою суду від 27.07.2020, за обгрунтованим клопотанням представника відповідачів та враховуючи щорічну відпустку головуючого судді, розгляд справи відкладено до 23.09.2020.

Ухвалою суду від 23.09.2020, за обгрунтованим клопотанням представника позивача, розгляд справи відкладено до 28.10.2020.

Ухвалою суду від 28.10.2020, за обгрунтованим клопотанням представника позивача, розгляд справи відкладено до 18.11.2020.

Ухвалою суду від 18.11.2020 прийнято рішення розгляд справи № 460/482/20 провести у письмовому провадженні.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Так, на підставі рахунку-фактури (RECHNUNG-NR.: 634) від 15.07.2019 року № 634 виставленого фірмою Auto Export Roro Westernkotterstrabe позивач придбав у власність транспортний засіб марки VOLKSWAGEN, моделі Touareg, 2014 року випуску, за ціною 10 900 EUR.

29.07.2019 представником позивача декларантом ФОП ОСОБА_3 для здійснення митного оформлення даного транспортного засобу до Рівненської митниці ДФС була подана електронна митна декларація за №UA204010/2019/226026 на імпортований автомобіль марки VOLKSWAGEN, моделі Touareg, ідентифікаційний номер (номер кузова): НОМЕР_1 , загальна кількість місць – 5, призначений для використання по дорогам загального користування (для перевезення пасажирів), двигун – дизельний, робочий об`єм циліндрів двигуна – 2967 см3, колісна формула – 4х4, календарний рік виготовлення – 2014, модельний рік виготовлення – 2014, вживаний. В графі 42 митної декларації «ціна товару» зазначено 10 900 євро, в графі 45 «коригування» вказано 308 848, 98 грн., в графі 23 «курс валюти» - 28, 334769 грн, в графі 43 «код МВВ»: ліве поле – 1, праве поле – не заповнене.

Суд зазначає, що задекларована в графі 45 сума коригування з урахуванням задекларованого в графі 23 курсу валют становить 10900 євро.

Відповідно до графи 44 митної декларації, для підтвердження складових митної вартості транспортного засобу до митної декларації додано такі документи: рахунок-фактуру (RECHNUNG-NR.: 634) від 15.07.2019 року №634, експорту декларацію країни відправлення MRN19DE835110022769E5, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів UA205010/2019/41334 від 18.07.2019, сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу UA.009.128001-19 від 18.07.2019, паспортні документи.

За результатами аналізу документів, поданих декларантом для митного оформлення, відповідачем зроблено висновок, що заявлена декларантом митна вартість може бути визначена митницею за умови надання підтвердження інформації щодо числових значень митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, зокрема, надання додаткових документів, таких як: 1) касові або товарні чеки, ярлики, інші документи роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості імпортованого транспортного засобу; 2) висновок про якісні та вартісні характеристики, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями.

Враховуючи вищенаведене, митним органом під час письмових консультацій було направлено повідомлення про надання додаткових документів.

На вимогу Митниці декларант 29.07.2019 надав звіт №578Е від 23.05.2019 про оцінку автомобіля. Листом №30/07-3 від 30.07.2019 декларант повідомив, що додаткові документи, що вимагалися митним органом, декларантом надаватись не будуть та просив прийняти рішення щодо митної вартості товару відповідно до ст.54 МКУ без урахування термінів визначених ст. 53 МКУ.

З огляду на ненадання додаткових документів митним органом було скориговано митну вартість на підставі наявної в нього інформації (яка міститься в ФМК 105-2 та 106-2) із застосування другорядного (резервного) методу.

Суд встановив, що Рівненською митницею ДФС прийнято рішення №UA204000/2019/000689/2 від 30.07.2019 про коригування митної вартості товарів, відповідно до якого за митною декларацією №UA204010/2019/226026 від 29.07.2019 розрахована митна вартість товару в сумі 10900 євро (308848,98 грн) за першим методом визначення митної вартості (графи 28,29); проведено коригування в сумі 15400 євро (графа 30) за шостим методом визначення митної вартості (графа 31). Також у зазначеному рішенні вказано про неможливість визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, тому митну вартість партії товарів скориговано із застосування резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України. При цьому, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша вартість із альтернативних, згідно інформації, наявної у митниці.

Окрім цього, митницею складено картку відмови в прийняття митної декларації, митному офрмленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2019/00704 від 30.07.2019.

31.07.2019 року декларантом подано електронну митну декларацію № UA204010/2019/226334, в якій з урахуванням рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2019/000689/2 від 30.07.2019 задекларовано: валюта та загальна сума за рахунком: 10900 євро (графа 22), курс валюти: 27,98038500 (графа 23); код МВВ (графа 43: ліве поле – 6, праве поле – незаповнене; коригування: 430897,93 (графа 45).

Не погоджуючись з таким рішенням та карткою митного органу, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у зв`язку з коригуванням митним органом заявленої декларантом митної вартості товарів, суд застосовує такі норми матеріального права.

Частина 2 статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно ч.ч. 1 - 3 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 5, 6 ст. 55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частинами 1, 2 ст. 64 МК України встановлено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Як встановлено з матеріалів справи, рішенням №UA204000/2019/000689/2 від 30.07.2019 про коригування митної вартості товарів, відповідно до якого за митною декларацією №UA204010/2019/226026 від 29.07.2019 розрахована митна вартість товару в сумі 10900 євро (308848,98 грн) за першим методом визначення митної вартості (графи 28,29); проведено коригування в сумі 15400 євро (графа 30) за шостим методом визначення митної вартості (графа 31). Підставою для відмови в прийнятті митної декларації стало твердження відповідача, що в митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки заявлена митна вартість автомобіля не підтверджена документально.

29.07.2019 позивач для здійснення митного оформлення транспортного засобу надав всі наявні в нього додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: рахунок-фактуру (RECHNUNG-NR.: 634) від 15.07.2019 року №634, експорту декларацію країни відправлення MRN19DE835110022769E5, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів UA205010/2019/41334 від 18.07.2019, сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу UA.009.128001-19 від 18.07.2019, паспортні документи.

Спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару автомобіль марки VOLKSWAGEN, моделі Touareg, ідентифікаційний номер (номер кузова): НОМЕР_1 , який був в експлуатації, у розмірі 10900 євро та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

При цьому позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, у зв`язку із чим від декларанта витребовувалися додаткові документи, та оскільки подані документи у своїй сукупності не спростували сумніви митниці у достовірності наданої інформації, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митниці, на рівні 15400 євро.

Суд зазначає, що орган доходів і зборів має повноваження на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість. Водночас цим повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Судом встановлено, що декларант надав митниці достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом (рахунок-фактуру (інвойс), митну декларацію країни відправлення), що цілком підтверджують заявлену митну вартість в розмірі 10900 євро. При цьому, жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни транспортного засобу подані декларантом документи не містять.

На виконання положень частини другої статті 53 МКУ, уповноваженим представником позивача подано разом із декларацією митної вартості рахунок-фактуру (RECHNUNG-NR.: 634) від 15.07.2019 №634 виставленого фірмою Auto Export Roro Wesernkotterstrabe, що підтверджує купівлю траспортного засобу марки VOLKSWAGEN, моделі Touareg, ідентифікаційний номер (номер кузова): НОМЕР_1 , 2014 року випуску за ціною 10900 EUR.

Рахунок-фактура містить відомості про безготівковий розрахунок за придбаний автомобіль. Доказом оплати є квитанція про здійснення банківського міжнародного переказу у мережі SWIFT. На підтвердження країни походження товару, до митного оформлення надано сертифікат з походження товару, з якого слідує, що останній виготовлений та придбаний в Німеччині.

Також позивачем подано до митного органу на підтвердження митної вартості товару звіт про оцінку автомобіля №578Е від 23.05.2019, декларацію країни експорту MRN19DE835110022769E5.

Тому, доводи відповідача про те, що заявлена митна вартість товару є документально непідтвердженою, суд до уваги не бере.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Отже, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Щодо посилання відповідача на те, що пошкодження транспортного засобу визначені в частині 3.2 не відповідають пошкодженням зазначеним в Акті, суд зазначає, що ввезений транспортний засіб має індивідуальні особливості (ушкодження), що очевидно впливають (зменшують) його митну вартість. Транспортний засіб є вживаним, термін його експлуатації становить шість років та наявний пробіг автомобіля близько 250974 км., що безумовно вказує на існування дефектів транспортного засобу. Дефекти транспортного засобу відображені експертом при його експертному дослідженні (особистому огляді) в звіті про оцінку автомобіля від 23.05.2019 №578Е.

Крім того, митним органом в ході огляду (переогляду) здійснювалося фотографування, тому заперечуючи невідповідність пошкоджень автомобіля, відповідач мав змогу надати як докази відповідні фотоматеріали.

Доводи відповідача про те, що рахунок від 15.07.2019 №634 містить розбіжності щодо реквізитів продавця (назва фірми на бланку Auto Export Roro, назва фірми на печатці Autoland Roro), спростовуються тим, що всі реквізити, які належать Auto Export Roro містять на печатці Autoland Roro. Відтак, Autoland Roro та Auto Export Roro є одною юридичною особою.

Щодо тверджень відповідача, що наданий декларантом документ реєстрації транспортного засобу НОМЕР_3 не містить інформації щодо права власності на транспортний засіб ані продавця, ані покупця, суд зазначає, що Autoland Roro – є посередником при продажі транспортних засобів. Відповідно до документа LP SL605, який наявний в матеріалах справи, власником зазначеного транспортного засобу є SCHAFFER MASCHINENFABRIK GMBH. Право власності на автомобіль переходить з моменту його державної реєстрації, однак перереєстрації транспортного засобу здійснено не було.

Щодо неподання до митниці документів про витрати на страхування, суд зазначає, що якщо за твердженням декларанта, страхування товару не здійснювалося, то декларант не повинен доводити цей факт: декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов`язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товарів.

Натомість, якщо митниця стверджує, що страхування все ж таки здійснювалося (а тому витрати на страхування включаються до митної вартості), то митниця повинна довести наявність цього факту. При цьому, понесених позивачем витрат на страхування товару митницею не доведено, а відтак і включення цих витрат до митної вартості.

Враховуючи викладене, подані до митного оформлення разом з митною декларацією документи не містять розбіжностей, ознак підробки та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

За умови не наведення органом доходів і зборів доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, що ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості транспортного засобу та рівнем вартості такого транспортного засобу по довіднику, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Сумніви органу доходів і зборів можна вважати обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Наведене свідчить про обов`язок органу доходів і зборів зазначити конкретні обставини, що викликають такі сумніви, та причини неможливості підтвердження заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів, а також зазначити конкретні документи, надання яких може розвіяти вказані сумніви.

Отже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган доходів і зборів повинен чітко вказати, які саме складові митної вартості, на його думку, є непідтвердженими, а також, які документи слід надати для підтвердження того чи іншого показника.

Крім того, спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювалися цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.02.2019 у справі № 805/2713/16-а.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За таких обставин, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваних рішень: про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, оскільки вони прийняті за відсутності у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості транспортного засобу, ввезеного на митну територію України, а відтак, поза межами правового поля.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, відповідачі не довели правомірності оскаржуваних рішень, в той час як позивачем позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, відповідають обставинам справи та ґрунтуються на положеннях матеріального закону, а тому позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Загальне правило розподілу судових витрат полягає в тому, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що позивачем відповідно до квитанції № МР_АВ011097011097GНB_12152467 від 29.01.2020 сплачено судовий збір за подання позовної заяви до суду першої інстанції у розмірі 2115,86 грн. (а.с. 89).

Отже, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Поліської митниці Держмитслужби судові витрати у розмірі 2115,86 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) до Рівненської митниці ДФС (33028, вул. Соборна, 104, м. Рівне, Рівненська область, код ЄДРПОУ 39420640), Поліської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350097, вул. Соборна, 104, м. Рівне, Рівненська область, 33028) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови у прийнятті митної декларації, задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Рівненської митниці ДФС про коригування митної вартості № 204000/2019/000389/2 від 30.07.2019 та Картку відмови у митному оформлені товарів № 204000/2019/00704 від 30.07.2019.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Поліської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350097, вул. Соборна, 104, м. Рівне, Рівненська область, 33028) судові витрати на суму 2115 (дві тисячі сто п`ятнадцять) грн. 86 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 03 грудня 2020 року.

Суддя Д.П. Зозуля