Рішення № 93265021, 03.12.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/10742/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участю секретаря судового засідання Сидорівського С.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправною бездіяльність щодо не призначення пенсії та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд:

визнати протиправним та скасувати відмову Малиновського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 03.02.2018 року за № 278/Т-1 в прорахунку наявності стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеси, громадянки України, РНОКПП: НОМЕР_1 ;

зобов`язати Малиновський відділ обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеси, громадянки України, РНОКПП: НОМЕР_1 з урахуванням правової оцінки наданої судом в рішенні та призначити пенсію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеси, громадянки України, РНОКПП: НОМЕР_1 .

Ухвалою від 20.10.2020р. Одеським окружним адміністративним судом вказану позовну заяву було залишено без руху, а також надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду позовної заяви із зазначенням належного відповідача по справі та додатки до адміністративного позову для відповідача.

23.10.2020 року до суду надійшло клопотання позивача (вх. № 44493/20) про продовження строку для усунення недоліків ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 20.10.2020 року, в обґрунтування якої зазначив про необхідність скористатися послугами адвоката.

Ухвалою від 26.10.2020 року продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви.

27.10.2020 року (вх. № 44953/20) позивач надав до суду уточнену позовну заяву, чим усунув зазначені судом недоліки.

Ухвалою від 05.11.2020 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернулася до відповідача із заявою про з`ясування наявного стажу праці, однак листом № 278/Т-1 від 03.02.2018 року, вказано, що позивачу не зараховано до стажу певні періоди роботи, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

01.12.2020 року (вх. №51295/20) від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому, в обґрунтування правової позиції, зазначено, що останній діяв у межах наданих йому повноважень, відповідно до Закону, та у спосіб і в порядку визначеному ним, у зв`язку з чим, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви ОСОБА_1 Одеському окружному адміністративному суду.

Як вбачається з позовної заяви, позивач звернулась до Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі із зверненням щодо розрахунку наявного стажу.

У листі від 03.02.2018 року за № 278/Т-1 року зазначено, що Малиновським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Одесі не враховано до стажу наступні періоди роботи:

з 17.11.1982 по 04.08.1983 у зв`язку з тим, що печатку на записі про звільнення неможливо прочитати. Також зазначено, що у довідці, яку надавав позивач з департаменту архівної справи та діловодства повідомлено, що дане підприємств документів до архіву не подавало;

з 03.07.1984 по 06.08.1984 – печатка не читається, довідку для підтвердження даного стажу не було пред`явлено;

з 01.07.1990 по 01.10.1991 – печатка не читається, довідку не надано;

з 01.04.1991 по 05.09.1998 взяти стаж в повному об`ємі неможливо, в трудовій книжці присутні виправлення на даному етапі роботи. Довідка з департаменту архівної справи та діловодства підтвердила період роботи тільки по лютий 1993. (а.с. 84)

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України “Про пенсійне забезпечення” та Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначено статтею 8 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати, зокрема, пенсія за віком.

Відповідно до ст. 62 ЗУ “Про пенсійне забезпечення” основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Листом Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі від 03.02.2018 року за № 278/Т-1 року повідомлено позивача, що не враховано до стажу наступні періоди роботи:

з 17.11.1982 по 04.08.1983 у зв`язку з тим, що печатку на записі про звільнення неможливо прочитати. Також зазначено, що у довідці, яку надавав позивач з департаменту архівної справи та діловодства повідомлено, що дане підприємств документів до архіву не подавало;

з 03.07.1984 по 06.08.1984 – печатка не читається, довідку для підтвердження даного стажу не було пред`явлено;

з 01.07.1990 по 01.10.1991 – печатка не читається, довідку не надано;

з 01.04.1991 по 05.09.1998 взяти стаж в повному об`ємі неможливо, в трудовій книжці присутні виправлення на даному етапі роботи. Довідка з департаменту архівної справи та діловодства підтвердила період роботи тільки по лютий 1993. (а.с. 84)

При цьому, позивачем надано до суду копію трудової книжки серії НОМЕР_2 (а.с.61-63), копії довідок Департаменту архівної справи та діловодства (а.с. 65-73,76-77), копію довідки Одеської обласної спілки споживчих товариств (а.с. 74-75), копію листа Державного архіву Одеської області з додатками (а.с. 78-80).

Зазначені докази також надані відповідачем у складі пенсійної справи ОСОБА_1 (вх. №51285/20 від 01.12.2020 року).

В частині довідок стаж ОСОБА_1 підтверджується, в іншій ж зазначено що деякі підприємства, в яких працювала позивач, документів до архіву не подавали.

Так, Верховний Суд в постанові від 21.02.2018 року по справі № 687/975/17 зазначив, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Відповідно до п. 1-2 Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно п. 20 Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній в постанові від 25 квітня 2019 року по справі № 497/472/17 (провадження № К/9901/45490/18, К/9901/45487/18), в постанові від 04 червня 2019 року по справі № 497/198/17 (провадження № К/9901/43392/18).

Таким чином, суд вважає, що стаж ОСОБА_1 підтверджений належним доказом - трудовою книжкою.

При цьому, суд зазначає, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 25 квітня 2019 року по справі № 593/283/17, від 11 липня 2019 року по справі № 607/14795/16-а, від 31 липня 2019 року по справі № 750/10916/16-а, від 19 вересня 2019 року по справі № 229/1905/17 та від 30 вересня 2019 року по справі № 638/18467/15-а.

Враховуючи це, стаж ОСОБА_1 для призначення їй пенсії за віком, який відповідач відмовився врахувати, був підтверджений, в першу чергу, записами трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 . (а.с.61-63)

За змістом частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В процесі судового розгляду відповідач не довів правомірність рішення про відмову у призначенні пенсії, мотивоване відсутністю необхідного стажу. Тому, вимоги про визнання протиправною та скасування відмови Малиновського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 03.02.2018 року за № 278/Т-1 підлягають задоволенню.

Водночас, суд зазначає, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Малиновське об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі – припинено.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України, відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Судом встановлено, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 628 “Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України” відбулася реорганізація Малиновського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Одесі шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ: 20987385).

Тобто, другу вимогу позивача може виконати лише Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385).

Згідно з ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

У постанові Верховного Суду у справі №646/6250/17 від 24.04.2018 року зазначено, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом. Крім того, в судовому рішенні вказано, що відповідно до ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Враховуючи вищевикладене, підлягає задоволенню похідна позовна вимога, шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеси, громадянки України, РНОКПП: НОМЕР_1 з урахуванням правової оцінки, наданої судом в рішенні, та призначити пенсію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеси, громадянки України, РНОКПП: НОМЕР_1 .

Частиною другою ст.9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відтак, враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправною бездіяльність щодо не призначення пенсії та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати відмову Малиновського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області викладену у листі від 03.02.2018 року за № 278/Т-1.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеси, громадянки України, РНОКПП: НОМЕР_1 з урахуванням правової оцінки наданої судом в рішенні та призначити пенсію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеси, громадянки України, РНОКПП: НОМЕР_1 .

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.

Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Повний текст рішення складено та підписано 03.12.2020 року.

Суддя О.М. Тарасишина

.