Рішення № 93264972, 03.12.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/11364/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулося до суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови ВП №59863872 від 06.10.2020 року про накладення штрафу у розмірі 10200 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.10.2018 року у справі №520/7201/18 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з дня досягнення пенсійного віку, а саме з 09.10.2016 року. Зобов`язано Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі виплатити ОСОБА_1 заборгованість по несплаченій пенсії за період з 09.10.2016 року по 01.01.2018 року.

Розпорядженням від 13.12.2018 року призначено пенсію у розмірі 7431,86 грн., сума заборгованості склала 109539,25 грн., яка обліковується в Головному управлінні відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам” (зі змінами), відповідно до якої суми пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Однак передбачений зазначеною постановою КМУ окремий порядок на сьогодні не визначено, а інше чинним законодавством не передбачено.

Постановою від 21.08.2019 року ВП №59863872 відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №520/7201/18 від 13.12.2018 року.

На її виконання Головним управлінням подано довідку від 06.09.2019 року №1296/04-18 з вищезазначеною інформацією щодо виконання рішення суду.

Проте, постановою Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 27.01.2020 року ВП 59863872 на Управління накладено штраф у розмірі 5100 грн.

Довідкою від 03.02.2020 року №530/04-18 Головним управлінням повторно надано інформацію щодо виконання рішення суду.

Однак, відповідачем постановою від 06.10.2020 року ВП №59863872 накладено на Головне управління штраф у розмірі 10200 грн.

Ухвалою від 23.11.2020 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 01 грудня 2020 року об 11:00 год. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 . У відповідача витребувано матеріали виконавчого провадження.

У судове засідання, призначене на 01 грудня 2020 року об 11:00 год., сторони повторно не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Позивач 27.11.2020 року подав клопотання про проведення судового засідання без участі представника.

Відповідач про причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи у письмових поясненнях від 30.11.2020 року просив розглядати справу за відсутності третьої особи та його представника.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Частиною 3 ст.268 КАС України визначено, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання технічними засобами, що передбачено ч.4 ст.229 КАС України, у строк, встановлений ч.4 ст.287 КАС України.

30.11.2020 року засобами електронного зв`язку від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з 21.08.2019 року перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого листа №520/7201/18, виданого Одеським окружним адміністративним судом від 13.12.2018 року про зобов`язання Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з дня досягнення пенсійного віку, а саме з 09.10.2016 року. Зобов`язання Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі виплатити ОСОБА_1 заборгованість по несплаченій пенсії за період з 09.10.2016 року по 01.01.2018 року.

21.08.2019 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору з Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі.

12.09.2019 року до відділу надійшов лист від боржника про часткове виконання рішення суду, а саме: розпорядженням від 13.12.2018 року стягувачу призначено пенсію в розмірі 7431,86 грн. Сума боргу склала 109539,25 грн., обліковується в управлінні та не виплачується до особливого розпорядження згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року №335 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365».

Таким чином, рішення суду боржником не виконано взагалі, посилання на постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року №365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» та №335 від 25.04.2018 року є безпідставним, адже, боржником не вчинено жодних дій на виконання вказаних постанов.

Окрім того, існував Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року №649, який створений безпосередньо для виконання органами ПФУ рішень суду. Однак, боржником взагалі не взято до уваги ані рішення суду №520/7201/18, ані постанову КМУ №649 від 22.08.2018 року.

Відповідач зазначив, що рішення не виконано та боржник свідомо ухиляється від його виконання рішення у повному обсязі.

26.11.2019 року та 14.01.2020 року до відділу надійшли заяви стягувача про невиконання рішення суду боржником.

27.01.2020 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу у сумі 5100,00 грн.

06.10.2020 року державним виконавцем винесено постанову про накладення на боржника штрафу у подвійному розмірі згідно ст.75 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідач вказав, що постанова про накладення штрафу є своєрідним захистом прав стягувача, стимулюванням виконання рішення суду боржником.

Відповідач зазначив, що право на отримання пенсії є безперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов`язань.

А відсутність грошових коштів у бюджеті не є підставою невиконання рішення суду, виконання чого є обов`язковим, що передбачено статтею 129-1 Конституції України.

Відповідач вважав, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на формальних підставах не виплачено пенсію стягувачу, оскільки рішення обов`язкове до виконання на території України.

30.11.2020 року засобами електронного зв`язку від представника третьої особи надійшли пояснення, відповідно до яких третя особа просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Третя особа зазначила, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.10.2018 року, яким зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області виплатити заборгованість по несплаченій пенсії у розмірі 109539,25 грн. не виконано, та не не виконується уже два роки.

Третя особа вказала, що невиконання рішення суду та несплата заборгованості є порушенням його права на справедливий суд, та є втручанням у його право на мирне володіння майном, а бездіяльність ГУ ПФУ в Одеській області - свідчить про небажання виконувати рішення суду.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.10.2018 року по справі №520/7201/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі задоволено. Зобов`язано Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з дня досягнення пенсійного віку, а саме з 09.10.2016 року. Зобов`язано Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі виплатити ОСОБА_1 заборгованість по несплаченій пенсії за період з 09.10.2016 року по 01.01.2018 року.

Рішення набрало законної сили 04 грудня 2018 року.

13.12.2018 року стягувачу ОСОБА_1 видано виконавчий лист № 520/7201/18.

За заявою ОСОБА_1 про примусове виконання рішення суду від 21.08.2019 року, старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області Коваленком В.О. 21.08.2019 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №59863872 за виконавчим листом Одеського окружного адміністративного суду №520/7201/18, виданим 13.12.2018 року про зобов`язання Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з дня досягнення пенсійного віку, а саме з 09.10.2016 року; зобов`язання Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі виплатити ОСОБА_1 заборгованість по несплаченій пенсії за період з 09.10.2016 року по 01.01.2018 року (а.с. 54-55).

Боржника зобов`язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів з моменту винесення постанови.

Стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 16692 грн.

Лист відповідача від 21.08.2019 року про відкриття виконавчого провадження з відповідною постановою від 21.08.2019 року позивач отримав 30.08.2019 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції позивача (а.с. 7).

26.11.2019 року та 14.01.2020 року до відділу надійшли заяви стягувача про невиконання рішення суду боржником (а.с. 59).

27.01.2020 року постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Коваленка В.О. за невиконання рішення суду на позивача було накладено штраф у розмірі 5100 грн. (а.с. 60 зворотній бік, 61).

Листом від 06.09.2019 року за вих. №1296-04-18 ГУ ПФУ в Одеській області на адресу відповідача направило Довідку про здійснення нарахування на виконання рішення суду, в якій зазначено, що управління розпорядженням від 13.12.2018 року призначено пенсію ОСОБА_1 у розмірі 7431,86 грн. Сума боргу складала 109539,25 грн., обліковується в управлінні та не виплачується до особового розпорядження згідно постанови КМУ від 25.04.2018 року №335 «Про внесення змін до постанови КМУ від 08.06.2016 року №365» (а.с. 61 зворотній бік).

03.02.2020 року ГУ ПФУ в Одеській області на адресу відповідача надіслало лист «Про надання інформації», який отримано останнім 17.02.2020 року, в якому зазначено, що управління розпорядженням від 13.12.2018 року було виконано в повному обсязі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10.10.2018 року, а саме: призначено ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з дня досягнення пенсійного віку, з 09.10.2016 року в розмірі 7431,86 грн. Сума боргу складає 109539,25 грн. та обліковується згідно Порядку, визначеного постановою КМУ від 05.11.2014 року №637 (а.с. 64 зворотній бік).

06.10.2020 року постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Щегловою Є.В. за невиконання рішення суду на позивача було накладено штраф у подвійному розмірі - 10200 грн. (а.с. 65 зворотній бік, а.с.66).

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ч.ч. 1-2 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч.2 та ч.4 ст.372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регламентовані Законом України №1404-VIII від 02.06.2016 року “Про виконавче провадження” (далі - Закон №1404-VIII).

Так, статтею 1 Закону №1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) – це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі ст.5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України “Про виконавче провадження”, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно частин 1, 2 статті 15 Закону №1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Статтею 18 Закону №1404-VIII встановлені обов`язки і права виконавців. Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч.6 ст.26 Закону України №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно положень ст.27 Закону України “Про виконавче провадження”, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Частиною 1 ст.28 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Згідно зі ст.63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Отже, Законом №1404-VIII встановлена відповідальність боржника саме за невиконання судового рішення без поважних причин, а не за несвоєчасне його виконання. Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання рішення суду.

Як встановлено судом вище, листом від 06.09.2019 року за вих. №1296-04-18 ГУ ПФУ в Одеській області на адресу відповідача направило Довідку про здійснення нарахування на виконання рішення суду, в якій зазначено, що управління розпорядженням від 13.12.2018 року призначено пенсію ОСОБА_1 у розмірі 7431,86 грн. Сума боргу складала 109539,25 грн., обліковується в управлінні та не виплачується до особового розпорядження згідно постанови КМУ від 25.04.2018 року №335 «Про внесення змін до постанови КМУ від 08.06.2016 року №365» (а.с. 61 зворотній бік).

Таким чином, рішення суду боржником не виконано, заборгованість по несплаченій пенсії за вказаний у судовому рішенні період ОСОБА_1 не виплачена.

Посилання ГУ ПФУ в Одеській області на постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року №365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» та №335 від 25.04.2018 року суд вважає необґрунтованими, оскільки боржником не вчинено жодних дій на виконання вказаних постанов.

Окрім того, на час набрання рішенням суду у справі № 520/7201/18 законної сили (04.12.2018р.) існував Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року №649, який створений безпосередньо для виконання органами ПФУ рішень суду.

Однак, боржником взагалі не було взято до уваги ані рішення суду №520/7201/18, ані постанову КМ України №649 від 22.08.2018 року.

Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо перемішеним особам, визначає механізм призначення (відновлення) внутрішньо переміщеним особам виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, та здійснення контролю за проведенням виплати внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг (далі - соціальні виплати) за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, а не підставу виконання чи невиконання рішення суду, яке є обов`язковим для усіх підприємств, установ, організацій.

Тому суд дійшов висновку, що боржник не виконав рішення суду від 09.10.2018 року у справі № 520/7201/18 без поважних причин.

Крім того, суд погоджується з доводами відповідача, що постанова про накладення штрафу є своєрідним захистом прав стягувача, стимулюванням виконання рішення суду боржником.

Суд зазначає, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов`язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов`язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі й у рішенні у справі «Пічкур проти України», як джерело права відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-ГУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». За правовою позицією Європейського Суду з прав людини, право на соціальні виплати є майновим правом, передбаченим статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (рішення у справі «Хонякіна проти Грузії» (Khoniakina v. Georgia), № 17767/08, пункт 72, від 19 червня 2012 року). Бездіяльність держави щодо прийняття нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, тримання громадян у невизначеності є невиправданим втручанням у права, передбачені статтею 1 Першого протоколу (рішення у справі «Суханов та Ільченко проти України" (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine), № 68385/10 та 71378/10), від 26.09.2014 p.).

Таким чином, право на отримання пенсії є беззаперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов`язань.

А відсутність грошових коштів у бюджеті не є підставою невиконання рішення суду, виконання якого є обов`язковим, що передбачено статтею 129-1 Конституції України.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відповідач, виносячи оскаржувану постанову від 06.10.2020 року ВП №59863872 про накладення штрафу у розмірі 10200 грн, діяв на підставі Закону України “Про виконавче провадження” та у межах своїх повноважень.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, ч.9 ст.205, ч.4 ст.229, ст.ст. 241-246, 268, 269, 287, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (адреса: вул. Розумовська, 37, м. Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 43315529), за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ), про визнання протиправною та скасування постанови ВП №59863872 від 06.10.2020 року про накладення штрафу у розмірі 10200 грн. – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд з одночасною подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.В. Андрухів