Рішення № 93264943, 03.12.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7717/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 1 174 371, 76 грн. з відрахуванням з нього податків і обов`язкових платежів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року, залишеною в силі постановою Верховного Суду від 11 червня 2020 року у справі №815/1745/15, скасовано висновки перевірки відносно начальника Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області ОСОБА_1 , за результатами якої складена довідка про результати перевірки відомостей, зазначених в особовій та/або трудовій книжці; скасовано наказ в.о. Голови Державної фіскальної служби України від 05.03.2015 р. №802-о про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Головного управління Державної фіскальної служи в Одеській області з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади»; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області з 05.03.2015 р.

На виконання вищевказаної постанови Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року Державною фіскальною службою України видано наказ №1028-о від 24 липня 2020 р., яким скасовано наказ ДФС України від 05.03.2015р. №802-о «Про звільнення ОСОБА_1 » та поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління ДФС в Одеській області з 05 березня 2015 року.

У зв`язку з поновленням ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління ДФС в Одеській області з 05 березня 2015 року та наявністю вимушеного прогулу, викликаного безпідставним наказом про звільнення, у ОСОБА_1 наявне право на стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Оскільки позивача звільнено з посади з 05.03.2015 року, тому період розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу розпочинається саме з 06.03.2015 року, тобто з наступного дня за днем звільнення.

Позивач вказав, що якщо врахувати, що наказ про його звільнення скасований у судовому порядку, то відповідно період з 06.03.2016 року по 24.07.2020 року є періодом вимушеного прогулу, за який відповідач повинен виплатити позивачу середній заробіток.

Позивач зазначив, що середньоденний заробіток становить 330,43 грн.

Позивач вказав, що відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 09.09.2014 року №10196/0/14-14/3 «Про норми тривалості робочого часу на 2015 рік» кількість робочих днів у 2015 році склала 251 день.

З огляду на те, що позивача було звільнено з посади начальника Головного управління ДФС в Одеській області з 05.03.2015, то відповідно кількість днів, що підлягає врахуванню у розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу складає 205 днів.

Згідно з листом Міністерства соціальної політики України від 20.07.2015 року №10846/0/14-15/13 «Про норми тривалості робочого часу на 2016 рік» кількість робочих днів у 2016 році склала 251 день.

Листом Міністерства соціальної політики України від 05.08.2016 р. № 11535/0/14-16/13 «Про норми тривалості робочого часу на 2017 рік» встановлено, що кількість робочих днів у 2017 році склала 249 днів.

Мінсоцполітики у листі від 19.10.2017 р. №224/0/103-17/214 зазначило, що законодавством не передбачено єдиної норми тривалості робочого часу, у зв`язку з чим у 2018 році лист з нормою робочого часу не видавався.

З огляду на те, що в Головному управлінні Державної фіскальної служби в Одеській області встановлено п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями в суботу та неділю при однаковій тривалості часу роботи за день впродовж робочого тижня та відповідним зменшенням тривалості роботи напередодні святкових та неробочих днів, за основу беруться загальні норми тривалості робочого часу на 2018 рік. Таким чином, у 2018 році кількість робочих днів склала 250 днів.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 08.08.2018 р. №78/0/206-18 «Про норми тривалості робочого часу на 2019 рік» кількість робочих днів у 2019 році склала 250 днів.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 29.07.2019 р. №1133/0/206-19 «Про норми тривалості робочого часу на 2020 рік» кількість робочих днів у 2020 році за період з січня по липень, тобто по дату поновлення склала 139 днів.

Враховуючи викладене, посадовий оклад посади, яку обіймав позивач з грудня 2015 підвищено на 25%, та становив 3841 грн., тому при розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу коефіцієнт підвищення становитиме 1,249918646.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2016 №292 «Про деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році, встановлено схему посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів.

Отже, з квітня 2016 року посадовий оклад начальника Головного управління ДФС області становив 6 892 грн., тому при розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу буде враховуватись коефіцієнт підвищення 2,242759518.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 №15 «Питання оплати праці працівників державних органів» затверджено схему посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів у 2017 році. Таким чином, розмір посадового окладу Позивача з січня 2017 року склала 7100 грн., тому при розрахунку середньомісячної заробітної плати враховуватиметься коефіцієнт підвищення 2,310445818.

У грудні 2017 року, розмір окладу начальника Головного управління ДФС в області було підвищено до 8000 грн. на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 01 грудня 2017 року №931 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 №304 та від 18 січня 2017 року №15». З огляду на підвищення розміру окладу, при розрахунку буде враховуватись коефіцієнт підвищення - 2,603319232.

Позивач зазначив, що з січня 2018 року розмір посадового окладу знову було підвищено до розміру 10400 грн. на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.01.2018 №24 «Про впорядкування структури заробітної плати працівників державних органів, судів, органів та установ системи правосуддя у 2018», у зв`язку з чим при розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу буде враховано коефіцієнт підвищення - 3,384315002.

З 1 січня 2019 року буде враховано коефіцієнт підвищення - 3,576309795, оскільки розмір посадового окладу було підвищено згідно з Постановою Кабінету Міністрів від 06.02.2019 №102 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо впорядкування структури заробітної плати працівників державних органів, судів, органів та установ системи правосуддя у 2019 році» та становив 10990 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2020 №16 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 №15» встановлено розмір посадового окладу керівника головного управління, юрисдикція якого поширюється на територію області, 12000 грн., у зв`язку з чим коефіцієнт підвищення становить 3,904978848.

Позивач вважав, що невідшкодований розмір суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка підлягає стягненню на його користь, згідно наведеного у позові розрахунку складає 1174371 грн. 76 коп.

Застосовуючи коефіцієнти підвищення посадового окладу по посаді, з якої звільнено позивача, позивач послався на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 22.05.2019 року у справі № 572/2429/15-ц, згідно якої якщо за період від часу звільнення працівника до часу поновлення його на роботі підприємство здійснювало підвищення розміру тарифних ставок і посадових окладів, то під час обчислення розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу заробітна плата працівника також підлягає коригуванню на коефіцієнт підвищення тарифних ставок і посадових окладів.

07.09.2020 року через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. У відзиві на позовну заяву позивач зазначив, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20.02.2017 року, залишеною в силі постановою Верховного Суду від 11.06.2020 року у справі №815/1745/15 скасовано висновки перевірки відносно начальника Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області ОСОБА_1 , за результатами перевірки відомостей зазначених в особовій та/або трудовій книжці, скасовано наказ в.о. голови Державної фіскальної служби України від 05.03.2015 №802-о про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади», поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника голови Державної фіскальної служби в Одеській області з 05.03.2015 р.

На виконання вищевказаної постанови Одеського окружного адміністративного суду від 20.02.2017 року Державною фіскальною службою України видано наказ №1028-о від 27.07.2020, яким скасовано наказ ДФС України від 05.03.2015 №802-о «Про звільнення ОСОБА_1 » та поновлено на посаді начальника Головного управління ДФС в Одеській області з 05.03.2015 р.

Згідно вимог ч.2 ст.235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Однак Одеським окружним адміністративним судом у постанові від 20.02.2017 року не було прийнято рішення про виплату ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Тому в задоволенні позову відповідач просив відмовити.

Ухвалою від 18.08.2020 року відкрито загальне позовне провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 16 вересня 2020 року о 12:00 год.

Протокольною ухвалою від 16.09.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про заміну відповідача іншою особою в порядку ст.52 КАС України.

У підготовчому засіданні 16.09.2020 року оголошено перерву до 01.10.2020 року до 15:00 год. з метою дотримання процесуального права відповідача на подання заперечень та письмових пояснень з окремо визначеного судом питання.

Протокольною ухвалою від 01.10.2020 року продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів.

Ухвалою від 01.10.2020 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 26 жовтня 2020 року о 14 год. 30 хв.

Ухвалою від 26.10.2020 року зупинено провадження по справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням наказу голови Одеського окружного адміністративного суду від 20.10.2020 року №22-ОС/Д/С «Про встановлення обмежень, спрямованих на запобігання, виникнення і поширення коронавірусної хвороби (СОVІD-19) в Одеському окружному адміністративному суді на період запровадження в Україні карантинних заходів».

Ухвалою від 05.11.2020 року за клопотанням представника позивача поновлено провадження у справі. Продовжено розгляд справи зі стадії, на якій його було зупинено. Викликано учасників справи у судове засідання на 18 листопада 2020 року на 14:30 год.

У судове засідання, призначене на 18 листопада 2020 року на 14 год. 30 хв., учасники справи не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

22.10.2020 року представником позивача до суду подане клопотання про розгляд справи без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача 18.11.2020 року подав клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку з неотриманням ГУ ДФС в Одеській області ухвали суду від 05.11.2020 року про призначення судового засідання на 18.11.2020 року на 14:30 год. При цьому, суд зазначає, що в матеріалах справи наявні електронні звіти про направлення на електронну адресу відповідача ухвали суду від 05.11.2020 року та отримання останнім вказаної ухвали (а.с. 177-180, 182 т. 2). Тому підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про можливість продовження розгляду справи за відсутності осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання технічними засобами, що передбачено ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20.02.2017 року по справі №815/1745/15, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 11.06.2020 року, скасовано висновки перевірки відносно начальника Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області ОСОБА_1 , за результатами якої складена довідка про результати перевірки відомостей, зазначених в особовій та/або трудовій книжці. Скасовано наказ в.о. голови Державної фіскальної служби України від 05.03.2015 р. № 802-о про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Головного управління Державної фіскальної служи в Одеській області з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади». Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області з 05.03.2015 р. (а.с. 17-33, 45-56, т. 1).

На виконання вищевказаної постанови Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року Державною фіскальною службою України видано наказ №1028-о від 24 липня 2020 р. «Про виконання рішення суду та поновлення на посаді ОСОБА_1 », яким скасовано наказ ДФС України від 05.03.2015 р. №802-о «Про звільнення ОСОБА_1 » та поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління ДФС в Одеській області з 05 березня 2015 року (а.с. 57, т. 1).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 235 Кодексу законів про працю України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

За правилами частини 6 статті 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України "Про оплату праці" порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Таким нормативно-правовим актом є постанова Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 "Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати" (далі - Порядок №100).

Відповідно до пункту 2 Порядку №100 середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до пункту 8 розділу 4 Порядку №100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно з частиною 2 пункту 2 Порядку №100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Для обчислення суми заробітку, що підлягає виплаті працівникові за час вимушеного прогулу, за основу беруться робочі дні.

Як зазначено судом вище, позивача звільнено з посади начальника Головного управління ДФС в Одеській області згідно із наказом в.о. Голови Державної фіскальної служби України від 05.03.2015 р. №802-о з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади».

Оскільки позивача звільнено з посади з 05.03.2015 року, то період розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу розпочинається з 06.03.2015 року, тобто з наступного дня за днем звільнення.

Отже, оскільки наказ про звільнення позивача скасований у судовому порядку, то відповідно період з 06.03.2015 року по 24.07.2020 року є періодом вимушеного прогулу, за який відповідач повинен виплатити позивачу середній заробіток.

Відповідно до Довідки ГУ ДФС в Одеській області від 03.08.2020 року за вих. №265/С/15-32-05-02-09, розрахунок середньомісячної заробітної плати проведено за останні 2 календарних місяці роботи, що передували звільненню позивача, тобто січень-лютий 2015 року (а.с. 61, т. 1).

У січні-лютому 2015 року ОСОБА_1 відпрацював 38 робочих днів. Середньомісячна заробітна плата за період з січня 2015 року по лютий 2015 року складає: ((6021,91 грн. + 6534,50 грн.) /38 відпрацьованих днів) х 20 кількість планових днів за місяць 6608,60 грн.

Таким чином, середньоденний заробіток становить: 6608,60 грн. / 20 днів = 330,43 грн, що відображено у Довідці від 03.08.2020 року за вих. №265/С/15-32-05-02-09.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 09.09.2014 року №10196/0/14-14/3 «Про норми тривалості робочого часу на 2015 рік» кількість робочих днів у 2015 році склала 251 день.

З огляду на те, що позивача було звільнено з посади начальника Головного управління ДФС в Одеській області з 05.03.2015 року, то відповідно кількість днів, що підлягає врахуванню у розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу складає 205 днів (з 06.03.2015 по 31.12.2015).

Згідно з листом Міністерства соціальної політики України від 20.07.2015 року №10846/0/14-15/13 «Про норми тривалості робочого часу на 2016 рік» кількість робочих днів у 2016 році склала 251 день.

Листом Міністерства соціальної політики України від 05.08.2016 р. №11535/0/14-16/13 «Про норми тривалості робочого часу на 2017 рік» встановлено, що кількість робочих днів у 2017 році склала 249 днів.

Мінсоцполітики у листі від 19.10.2017 р. №224/0/103-17/214 зазначило, що законодавством не передбачено єдиної норми тривалості робочого часу, у зв`язку з чим у 2018 лист з нормою робочого часу не видавався.

З огляду на те, що в Головному управлінні Державної фіскальної служби в Одеській області встановлено п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями в суботу та неділю при однаковій тривалості часу роботи за день впродовж робочого тижня та відповідним зменшенням тривалості роботи напередодні святкових та неробочих днів, за основу беруться загальні норми тривалості робочого часу на 2018 рік. Таким чином, у 2018 році кількість робочих днів склала 250 днів.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 08.08.2018 р. №78/0/206-18 «Про норми тривалості робочого часу на 2019 рік» кількість робочих днів у 2019 році склала 250 днів.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 29.07.2019 р. №1133/0/206-19 «Про норми тривалості робочого часу на 2020 рік» кількість робочих днів у 2020 році за період з січня по червень складає 122 дня. При цьому на період з 01.07.2020 до 23.07.2020 припадає 17 робочих днів, а тому в періоді з 01.01.2020 до 23.07.2020 - 139 робочих днів.

Пунктом 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМ України від 08.02.1995 року № 100, зокрема, передбачено, що у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних

договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 22.05.2019 року у справі № 572/2429/15-ц, тлумачення частини другої статті 235 КЗпП, пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, свідчить, що виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу і законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин. При цьому, якщо за період від часу звільнення працівника до часу поновлення його на роботі підприємство здійснювало підвищення розміру тарифних ставок і посадових окладів, при обчисленні розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу заробітна плата працівника підлягає коригуванню на коефіцієнт підвищення тарифних ставок і посадових окладів.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України суд враховує при розгляді даної справи висновки Верховного Суду щодо застосування вказаних вище норм права до спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 3 частини 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, за рахунок виплат, пов`язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій підвищується на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців, розміри яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2005 р. №510 «Про оплату праці керівних працівників державних органів».

Враховуючи викладене, посадовий оклад посади, яку обіймав позивач, з грудня 2015 підвищено на 25%, та становив 3841 грн., тому при розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу з грудня 2015 коефіцієнт підвищення становитиме 1,249918646.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2016 №292 «Про деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році», встановлено схему посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів.

Отже, з травня 2016 року посадовий оклад начальника Головного управління ДФС області становив 6892 грн., тому при розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу з вказаного місяця буде враховуватись коефіцієнт підвищення 2,242759518.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 №15 «Питання оплати праці працівників державних органів» затверджено схему посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів у 2017 році.

Таким чином, розмір посадового окладу за посадою позивача з січня 2017 року склав 7100 грн., тому при розрахунку середньомісячної заробітної плати з вказаного періоду враховуватиметься коефіцієнт підвищення 2,310445818.

У грудні 2017 року розмір окладу начальника Головного управління ДФС в області було підвищено до 8000 грн. на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 01 грудня 2017 року №931 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 №304 та від 18 січня 2017 року №15». З огляду на підвищення розміру окладу, при розрахунку у грудні 2017 буде враховуватись коефіцієнт підвищення - 2,603319232.

З січня 2018 року розмір посадового окладу за посадою позивача знову було підвищено до розміру 10400 грн. на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.01.2018 №24 «Про впорядкування структури заробітної плати працівників державних органів, судів, органів та установ системи правосуддя у 2018», у зв`язку з чим при розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу з січня 2018 буде враховано коефіцієнт підвищення - 3,384315002.

З 1 січня 2019 року буде враховано коефіцієнт підвищення - 3,576309795, оскільки розмір посадового окладу по посаді позивача було підвищено згідно з Постановою Кабінету Міністрів від 06.02.2019 №102 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо впорядкування структури заробітної плати працівників державних органів, судів, органів та установ системи правосуддя у 2019 році» та становив 10990 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2020 №16 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 №15» встановлено розмір посадового окладу керівника головного управління, юрисдикція якого поширюється на територію області, у сумі 12000 грн., у зв`язку з чим коефіцієнт підвищення з січня 2020 становить 3,904978848.

Таким чином, з 06.03.2015 року по 30.11.2015 року кількість робочих днів – 183. Розмір середньоденної заробітної плати – 330,43 грн. Загальна сума стягнення – 60468,69 грн. (183 дні х 330,43 грн).

У грудні 2015 року кількість робочих днів – 23. Розмір середньоденної заробітної плати – 330,43 грн. Коефіцієнт підвищення відповідно до постанови КМУ №1013 від 09.12.2015 року – 1,249918646. Сума стягнення – 9499,24 грн (330,43 х 23 х 1,249918646).

Отже, з 06.03.2015 року по 31.12.2015 року середній заробіток за час вимушеного прогулу складає 69967,93 грн (60468,69 грн + 9499,24 грн).

З 01.01.2016 року по 30.04.2016 року кількість робочих днів – 83. Розмір середньоденної заробітної плати – 330,43 грн. Коефіцієнт підвищення відповідно до постанови КМУ №1013 від 09.12.2015 року – 1,249918646. Загальна сума стягнення – 34279,87 грн (330,43 х 83 х 1,249918646).

З 01.05.2016 року по 31.12.2016 року кількість робочих днів – 168. Розмір середньоденної заробітної плати – 330,43 грн. Коефіцієнт підвищення відповідно до постанови КМУ №292 від 06.04.2016 року – 2,242759518. Загальна сума стягнення – 124500,62 грн (330,43 х 168 х 2,242759518).

Отже, з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року середній заробіток за час вимушеного прогулу складає 158780,49 грн. (34279,87 грн. + 124500,62 грн.).

З 01.01.2017 року по 30.11.2017 року кількість робочих днів – 228. Розмір середньоденної заробітної плати – 330,43 грн. Коефіцієнт підвищення відповідно до постанови КМУ №15 від 18.01.2017 року – 2,310445818. Загальна сума стягнення – 174064,45 грн (330,43 х 228 х 2,310445818).

У грудні 2017 року кількість робочих днів – 20. Розмір середньоденної заробітної плати – 330,43 грн. Коефіцієнт підвищення відповідно до постанови КМУ №931 від 01.12.2017 року – 2,603319232. Сума стягнення – 17204,30 грн (330,43 х 20 х 2,603319232).

Отже, з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року середній заробіток за час вимушеного прогулу складає 191268,75 грн. (174064,45 грн + 17204,30 грн).

З 01.01.2018 року по 31.12.2018 року кількість робочих днів – 250. Розмір середньоденної заробітної плати – 330,43 грн. Коефіцієнт підвищення відповідно до постанови КМУ №24 від 25.01.2018 року – 3,384315002. Загальна сума стягнення – 279569,80 грн (330,43 х 250 х 3,384315002).

З 01.01.2019 року по 31.12.2019 року кількість робочих днів – 250. Розмір середньоденної заробітної плати – 330,43 грн. Коефіцієнт підвищення відповідно до постанови КМУ №102 від 06.02.2019 року – 3,576309795. Загальна сума стягнення – 295430,01 грн (330,43 х 250 х 3,576309795).

З 01.01.2020 року по 23.07.2020 року кількість робочих днів – 139. Розмір середньоденної заробітної плати – 330,43 грн. Коефіцієнт підвищення відповідно до постанови КМУ №16 від 15.01.2020 року – 3,904978848. Загальна сума стягнення – 179354,78 грн (330,43 х 139 х 3,904978848).

Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 06.03.2016 року до 23.07.2020 року включно становить 1174371,76 грн. (69967,93 грн. + 158780,49 грн. + 191268,75 грн. + 279569,80 грн. + 295430,01 грн. + 179354,78 грн.).

Згідно п.2 ч.1 ст.371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

Таким чином, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління ДФС в Одеській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.

На період з 06.03.2015 по 05.04.2015 припадає 20 робочих днів, тому середній заробіток за перший місяць після звільнення становить 330,43 грн х 20 днів = 6608,60 грн, тому рішення суду підлягає негайному виконанню в межах вказаної суми.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За викладених обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними та обґрунтованими, а тому підлягають повному задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, ст.ст. 241-246, ч.1, ст.371, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 39398646) – задовольнити повністю.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 39398646) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 1174371,76 грн. (один мільйон сто сімдесят чотири тисячі триста сімдесят одна гривня сімдесят шість копійок) з відрахуванням з нього податків і обов`язкових платежів.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління ДФС в Одеській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць - 6608,60 грн (шість тисяч шістсот вісім гривень шістдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Андрухів