Рішення № 93264817, 02.12.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2020 р. № 400/5291/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Фульги А.П. розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю " ТЕЛЕЦ- ВАК ", пров. Транспортний, 9, м.Миколаїв,54010

до відповідача:Заводського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), вул. Робоча, 1, м.Миколаїв,54030

про:визнання протиправною та скасування постанови від 03.11.2020 ВП № 51882955,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Телец-ВАК" (надалі - позивач або ТОВ "Телец-ВАК") звернулось з адміністративним позовом до Заводського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (надалі - відповідач або ДВС), в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору головного державного виконавця Заводського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаїв Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Опяти Ю.Ю. від 03.11.2020 року у виконавчому провадженні №51882955 «про стягнення виконавчого збору», якою з ТОВ «Телец - ВАК» стягнуто виконавчий збір в розмірі 81 932,82 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що головним державним виконавцем Заводського відділу ДВС невірно застосовано дію норм законодавства в часі при винесенні постанови про стягнення з нього виконавчого збору в межах виконавчого провадження про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ТОВ «Телец-ВАК» на користь ТОВ «Фінанс Груп» коштів в погашення за кредитним договором. На думку позивача, державний виконавець повинен був застосувати норми ЗУ «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. №1404 у редакції, яка була чинна до 28.08.2018р., так як положення зазначеного закону в такій редакції зменшували відповідальність позивача, як боржника.

Відповідач позов не визнав, у відзиві просив відмовити в його задоволенні. Фактичні обставини, наведені позивачем, ним не заперечуються, але відповідач вважає, що позивач хибно тлумачить положення Закону України "Про виконавче провадження" №1404 від 11.08.2016 р., зазначив, що його редакції станом на 11.08.2016р. та станом на 03.11.2020р. питанння стягнення виконавчого збору регулювали аналогічно – базою нарахування виконавчого збору була сума, що підлягала стягненню чи поверненню.

Сторони були присутні в судовому засіданні, надали свої доводи та пояснення.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Постановою державного виконавця Заводського відділу Державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області

11.08.2016р відкрите виконавче провадження №51882955 з виконання виконавчого листа №2/487/763/15 виданого Заводським районним судом м. Миколаєва 04.12.2015 року, яким було стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ТОВ "Телец-ВАК" 817 501,23 грн, в погашення заборгованості за кредитним договором №014//4933/2/18785 від 26.06.2008 року в тому числі за кредитом - 781 726,83 грн, за відсотками- 35 774,40 грн, та по 1 827,00 грн на відшкодування судових витрат на користь ТОВ "Фінанс Траст Груп". Всього з ТОВ "Телец-ВАК" стягнуто 819 328,23 грн.

У зв`язку з перейменуванням і перепідпорядкуванням Заводського відділу ДВС виконавче провадження №51882955 було прийняте на виконання державним виконавцем Заводського відділу Державної виконавчої служби у містя Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) згідно постанови від 14.01.2020 року.

03.11.2019 року головним державним виконавцем у виконавчому провадженні №51882955 винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу у зв`язку з подачею заяви про повернення виконавчого документу. За час перебування виконавчого листа на виконанні у відділі ДВС фактичного стягнення за виконавчим листом не відбувалося.

В той же день, ДВС прийняла спірну постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 81 832,82 грн.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Закону №1404-VІІІ у редакції, яка була чинна до 28 серпня 2018 року, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Відповідно до п.1 частини першої ст.37 ЗУ №1404 – VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Приписами статей 40, 42 Закону № 1404-VІІІ передбачено порядок винесення постанови про стягнення виконавчого збору.

Частиною третьою статті 40 Закону № 1404-VІІІ встановлено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частиною четвертою статті 42 Закону № 1404-VІІІ на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження (до яких частина перша статті 42 Закону відносить також виконавчий збір) виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

З аналізу вищенаведених норм Закону № 1404-VІІІ (у редакції, що діяла до 28 серпня 2018 року), слідує, що підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника коштів є здійснення державним виконавцем дій з фактичного виконання рішення органами державної виконавчої служби, а розмір виконавчого збору обраховується як 10 відсотків від фактично стягнутої

суми. Законом України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII, який набрав чинності 28 серпня 2018 року, внесено зміни до статті 27 Закону № 1404-VІІІ.

З урахуванням наведених змін, за змістом статті 27 Закону № 1404 - ІІІ виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Тобто, з урахуванням редакцій Закону № 1404-VIII, які були чинними у період існування заборгованості позивача, база обрахунку виконавчого збору змінювалась, а саме: в період до 28 серпня 2018 року розмір виконавчого збору становив 10 відсотків фактично стягнутої суми, а у період після 28 серпня 2018 року - 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню.

Позивач в своєму позові посилається на статтю 58 Конституції України, згідно якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

З даного питання слід зазначити, що Конституційний Суд України в рішенні від 9 лютого 1999 року у справі № 1-7/99 (про зворотню дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) надав офіційне тлумачення частини першої статті 58 Конституції України та вказав, що положення цієї норми про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі нормативно правових актів.

Таким чином, до позивача неможливо застосувати положення даної статті Конституції так к позивач не є фізичною особою. На думку суду, до Товариств з обмеженою відповідальністю, яким є позивач,в даному випадку повинні застосовуватись загальновизнані принципи права щодо незворотності дій в часі.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Закону №1404-VІІІ у редакції, яка чинна на момент винесення оскаржуваної постанови, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості зі сплати аліментів.

Таким чином, постанова головного державного виконавця Заводського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаїв Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Опяти Ю.Ю. від 03.11.2020 року у виконавчому провадженні №51882955 «про стягнення виконавчого збору», якою з ТОВ «Телец - ВАК» стягнуто виконавчий збір в розмірі 81 932,82 грн. прийнята згідно з діючим законодавством.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246, 271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю " ТЕЛЕЦ- ВАК " (пров. Транспортний, 9, м.Миколаїв,54010 код ЄДРПОУ 31707056) до Заводського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул. Робоча, 1, м.Миколаїв,54030 код ЄДРПОУ 34993162) - відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. П. Фульга