Рішення № 93264806, 17.11.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2020 р. № 400/3067/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001

про:визнання протиправним та скасування пункту 1 наказу № 805 від 02.07.2020 р.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (далі - відповідач) з вимогою визнати протиправним та скасувати пункт 1 Наказу № 805 від 02 липня 2020 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників поліції ГУНП області", яким до начальника сектору реагування патрульної поліції № 1 Снігурівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області майора поліції ОСОБА_1 , застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.

Ухвалою від 31.07.2020 року суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.

Позивач обґрунтовуючи свої вимоги вказав у позовній заяві про те, що відповідачем протиправно притягнуто його до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани, а оскаржуваний наказ винесений за відсутності належних на те правових підстав. З матеріалами службового розслідування та висновком службового розслідування відповідач ОСОБА_1 не ознайомив, чим порушив норми Дисциплінарного статуту Національної поліції України (далі – Дисциплінарний статут). На думку позивача, відповідач взагалі порушив ст.21 Дисциплінарного статуту, якою передбачено строк притягнення до дисциплінарної відповідальності, який в даному випадку сплинув. Позивач вважає, що оскаржуваний наказ є незаконним, винесеним з порушенням прав та законних інтересів позивача, а притягуючи позивача до відповідальності, відповідач не врахував надані ОСОБА_1 медичні висновки, що підтверджують факт перебування останнього у тверезому стані та не надав їм відповідну правову оцінку. Отже, позивач вважає, що проведення службової перевірки характеризувалось упередженим ставленням до нього.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказав, що позовні вимоги є необґрунтованими, оскаржуваний наказ прийнято законно, з урахуванням всіх обставин дисциплінарного проступку виявленого та задокументованого у відповідності до законодавства, що регулює встановлення дисциплінарного проступку поліцейським, з урахуванням всіх обставин, що передувала прийняттю управлінського рішення щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності. Відповідачем факт знаходження позивача на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння доведено в ході проведення службового розслідування його матеріалами.

Належним доказом вчинення дисциплінарного проступку, за який ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності, є висновок службового розслідування, у якому воно зафіксовано та доведено доказами, які зібрано у дисциплінарному провадженні. Матеріалами службового розслідування доведено факти порушення позивачем службової дисципліни, тому при прийнятті оскаржуваного наказу відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та в спосіб, встановлений законом. Враховуючи тяжкість проступку, відповідач вважає правомірним притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани.

Позивач та представник відповідача надали до суду клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні, за їх відсутності.

Відповідно до ч. 9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 працює в органах внутрішніх справ України на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції № 1 Снігурівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області.

20.04.2020р. позивач перебував на добовому чергуванні в якості відповідального від керівництва по підрозділу поліції, знаходився в приміщенні Снігурівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області.

Виходячи з матеріалів справи, судом встановлено, що близько 01:15-01:30 год. 20.04.2020р. по прибуттю перевіряючих до Снігурівського ВП старший інспектор-черговий сектору реагування патрульної поліції ОСОБА_2 повідомив, що майор поліції ОСОБА_1 заступив на добове чергування у якості відповідального від керівництва підрозділу поліції, здав вогнепальну зброю та залишив адміністративну будівлю Снігурівського ВП. Однак, у подальшому, при перевірці приміщень адміністративної будівлі Снігурівського ВП, у кабінеті №328 виявлено майора поліції ОСОБА_1 , який спав. При спілкуванні з майором поліції ОСОБА_1 , у перевіряючих виникла підозра, що останній перебуває у стані алкогольного сп`яніння. У зв`язку з цим, майору поліції ОСОБА_1 запропоновано пройти тест на вміст алкоголю у крові за допомогою газоаналізатора «Драгер» на місці або освідування у медичному закладі, на що останній у категоричній формі відмовився (проводився відеозапис події). Такі події зафіксовані в оскаржуваному наказі (а.с.10)

У зв`язку зазначеним, було складено акт від 21.04.2020р. про перебування майора поліції ОСОБА_1 на службі в стані алкогольного сп`яніння, від підпису якого він також відмовився.

Таким чином, відповідач вважає, що майор поліції ОСОБА_1 порушив вимоги пп. 14 п. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 2 розділу II наказу МВС України від 09.11.2016 №1179 «Про затвердження правил етичної поведінки поліцейських», зареєстрованого в Міністерстві юстиції 06 грудню 2016 за № 1576/29706 щодо заборони поліцейському перебувати у стані алкогольного сп`яніння під час несення служби. Крім того, відповідач у оскаржуваному наказі зазначив про те, що майор поліції ОСОБА_2 , у порушення вимог пп. 2 п. 1 розділу VIII, п. 34 та пп. 6 п. 36 розділу VI «Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України», затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 №440, не контролював місце знаходження у підрозділі поліції майора поліції ОСОБА_1 -та не повідомив начальника Снігурівського ВП полковника поліції ОСОБА_3 про прибуття перевіряючих, а після закінчення перевірки - про результати перевірки чергову частину ГУНП.

Як пояснив позивач в позові, що з метою спростування необгрунтованої підозри щодо перебування ОСОБА_1 у стані сп`яніння, він звернувся до лікаря-нарколога КНП Снігурівської центральної районної лікарні, де за результатом медичного огляду № 44 від 20 квітня 2020 року було зроблено висновок про перебування ОСОБА_1 в тверезому стані.

Про вказане свідчить про медичний огляд лікаря нарколога № 44 від 20.04.2020р. (а.с.13). Згідно вказаної довідки огляд ОСОБА_1 проводився лікарем 20.04.2020р. о 03:10год., за результатом якого встановлено діагноз лікаря , що ОСОБА_1 – тверезий.

Окрім того, випискою за № 909 від 20.04.2020 року, зробленою за результатами тесту, проведеному за допомогою аналізатора Drager в Миколаївському обласному центрі психічного здоров`я, також підтверджено факт перебування ОСОБА_1 в тверезому стані (а.с. 14). Огляд ОСОБА_1 в Миколаївському обласному центрі психічного здоров`я на вміст алкоголя в крові проводився лікарем о 04:34год.

21.04.2020 року позивач надав зазначені медичні висновки відповідачу, що підтверджується клопотанням про долучення до матеріалів розслідування документів (а.с. 15).

Проте, 21.04.2020 року наказом начальника Головного управління Національної поліції в Миколаївській області за № 208о/с ОСОБА_1 було відсторонено від виконання службових обов`язків на час проведення службового розслідування з приводу можливого порушення останнім службової дисципліни, а наказом № 369 від 21 квітня 2020 року "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії" було розпочато службове розслідування.

02.07.2020 року наказом начальника Головного управління Національної поліції в Миколаївській області № 805 до позивача, за вчинення дисциплінарного проступку, було застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.

Вказаним наказом № 805 майору поліції ОСОБА_1 оголошено сувору догану за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився в порушенні вимог ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної по і України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-3 їй, ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині неухильного дотримання вимог Законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, вимоги пп. 14 п.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 2 розділу II наказу МВС України від 09.11.2016р. №1179 «Про затвердження правил етичної поведінки поліцейських», зареєстрованого в Міністерстві юстиції 06 грудня 2016 року за № 1576/29706 щодо заборони поліцейському перебувати у стані алкогольного сп`яніння під час несення служби, начальнику сектору реагування патрульної поліції № 1 Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області.

Позивач вважає, що виданий відповідачем наказ про притягнення його до дисциплінарної відповідальності було видано за відсутності належних на те правових підстав, він є незаконним та таким, що порушує його законні права та інтереси, а дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани було застосовано неправомірно, оскільки під час виконання службових обов`язків позивчаем не порушувались вимоги нормативно-правових актів, дисциплінарних проступків не вчинялось, а тому підстави для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності відсутні.

Відповідач вважає, що факт знаходження позивача на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння доведено в ході проведення службового розслідування його матеріалами, які надані відповідачем до матеріалів адміністративної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Національну поліцію" Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Згідно з п .1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський, поміж іншого, зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Відповідно до ч . 1, 2 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію", у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських

заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" (далі-Дисциплінарний статут Національної поліції України) затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України, відповідно до статті 11 якого за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно зі ст. 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

За змістом ч. 1-3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:1) зауваження;2) догана;3) сувора догана;4) попередження про неповну службову відповідність;5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;6) звільнення з посади;7) звільнення із служби в поліції.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.

Згідно ст. 14 Дисциплінарного статуту, для своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків, проводиться службове розслідування.

Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Згідно з пунктами 1-3 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 (далі - Порядок № 893), проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення

дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Відповідно до ст. 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:

- надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;

- подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи;

- ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами Україні "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами;

- подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;

- користуватися правничою допомогою.

Однак, виходячи з пояснень позивача викладених в позові, в порушення вказаних положень Дисциплінарного статуту, йому було відмовлено у наданні можливості ознайомитися з матеріалами службового розслідування та висновком службового розслідування (рапорт від 04.05.2020р., а.с.16).

Надаячи оцінку висновку службового розслідування, на підставі якого прийнятий оскаржуваний наказ, суд зазначає наступне.

Жоден з опитаних службових осіб під час службового розслідування не підтвердив, що він особисто бачив ОСОБА_1 у той день в стані алкогольного сп`яніння. З наданих поясненнях вбачається те, що службовим особам стало відомо про те, що ОСОБА_1 знаходився в стані алкогольного сп`яніння зі слів перевіряючих.

Так, інспектори поліції ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які підписали разом з перевіряючими Акт про перебування на службі в стані алкогольного сп`яніння майора поліції ОСОБА_1 , у своїх поясненнях зазначили, що їм стало відомо що позивач перебував на службі з ознаками алкогольного сп`яніння під час знаходження їх в кабінеті, куди їх запросили. Вони лише підтвердили той факт, що ОСОБА_1 у присутності всіх відмовися від проходження медичного огляду на вміст алкоголя в крові.

Крім того, суд зазначає, що під час службової перевірки, відповідачем не було надано будь-якої оцінки медичній виписці лікаря нарколога № 44 (а.с.13) та результатам тесту на вміст алкоголя проведеному за допомогою аналізатора Drager в Миколаївському обласному центрі психічного здоров`я від 30.04.2020р. (а.с.14), які позивач надав під час проведення перевірки.

Відповідно до наданих медичних висновків, наявність алкоголя в крові в ОСОБА_1 не виявлено.

Суд зазначає, що час складання акту близько 01:40 год. 20.04.2020р., а час складання медичних довідок зафіксовано 04:34 (аналізатор Drager) та 03:10год. (лікар нарколог).

Крім того, суд ознайомився з відеозаписом спілкування перевіряючих з ОСОБА_1 , наданим до матеріалів справи відповідачем, з якого не вбачається , що ОСОБА_1 мав явні ознаки алкогольного сп`яніння, як на тому наполягали перевірячі.

Відповідно до ч. 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту, під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника,

ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

За таких обатавин, суд приходить до висновку, що виданий відповідачем наказ про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності було складено за відсутності належних на те правових підстав, він є протиправним та таким, що порушує законні права та інтереси позивача, а дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани було застосовано неправомірно, оскільки під час виконання службових обов`язків позивачем не порушувались вимоги нормативно-правових актів, дисциплінарних проступків не вчинялось, а тому підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності відсутні.

Зокрема , в матеріалах справи відсутні будь-які докази спростування доводів позивача про те, що він перебував на службі в тверезому стані, відповідач не обґрунтував жодним чином свою позицію належними доводами, не надав до суду жодних пояснень з приводу наданих позивачем довідок з медичних установ про проходження ОСОБА_1 огляду в лікаря на вміст алкоголя в крові.

Суд вважає, що притягуючи ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, відповідач не врахував надані останнім медичні висновки, що підтверджують факт перебування позивача у тверезому стані та не надав їм відповідну правову оцінку.

Отже, виходячи з вищевикладеного, можна зробити висновок про те, що проведення службової перевірки характеризувалось упередженим ставленням до майора поліції ОСОБА_1 .

Окрім цього, як вказав позивач, а Головним управлінням Національної поліції в Миколаївській області не заперечувалось, відповідач не надав ОСОБА_1 для ознайомлення матеріали та висновок за результатами службової перевірки, чим також порушив його право на захист та діяв всупереч положенням Дисциплінарного статуту.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, вищенаведені фактичні обставини справи, які були встановлені судом під час розгляду справи, підтверджені належними письмовими доказами, які були досліджені та долучені до матеріалів справи, свідчать про протиправність спірного наказу щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки оскаржуваний наказ винесений відповідачем з порушенням норм чинного законодавства.

Частиною першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем в порушення частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не доведено, а позивачем та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів спростовано правомірність прийняття спірного наказу, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст.139 КАС України.

Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір в розмірі 840,80грн., що підтверджується квитанцією від 30.07.2020 року. № 0.0.178569519.1. Таким чином, вказана сума підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 40108735) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати пункт 1 Наказу № 805 від 02 липня 2020 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників поліції ГУНП області", яким до начальника сектору реагування патрульної поліції № 1 Снігурівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області майора поліції ОСОБА_1 , застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 40108735) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 840,80 грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов