Рішення № 93264533, 02.12.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/794/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

1) визнати неправомірними та скасувати накази Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області:

- від 21.12.2019 №2232, в частині звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 ;

- від 07.02.2020 №51 о/с, в частині звільнення зі служби в поліції у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, ОСОБА_1 .

2) поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Кропивницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області;

3) стягнути з Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

Ухвалою судді від 30.03.2020 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та справу призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 28.04.2020. Крім того, даною ухвалою вирішено, що заяву позивача про поновлення строку звернення до суду, буде вирішено під час підготовчого засідання, після отримання матеріалів службового розслідування (т.1 а.с.25-26).

13.04.2020 судом одержано відзив Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, у якому представник відповідача просить у задоволенні позовних вимог відмовити (т.1 а.с.38-46).

22.04.2020 судом одержано відповідь на відзив подана представником позивача (т.1 а.с.187-194).

28.04.2020 підготовче засідання відкладено до 26.05.2020 за клопотанням представника відповідача у зв`язку з карантинними заходами (т.1 а.с.212).

29.04.2020 до суду надійшли заперечення представника відповідача на відповідь на відзив (т.1 а.с.213-216).

26.05.2020 продовжено строк проведення підготовчого провадження, у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 04.06.2020 за клопотанням представника відповідача для надання додаткових доказів (т.1 а.с.226).

Ухвалою від 04.06.2020 в задоволенні клопотань представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу №2232 від 21.12.2019, про виклик та допит свідків відмовлено, закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до розгляду по суті на 02.07.2020 (т.1 а.с.240-241).

Судове засідання, призначене на 02.07.2020 не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді у відпустці, розгляд справи відкладено на 22.07.2020 (т.1 а.с.249).

22.07.2020 розгляд справи відкладено на 16.09.2020 у зв`язку з поданням відповідного клопотання представником відповідача (т.2 а.с.6).

16.09.2020 в судовому засіданні оголошено перерву до 23.09.2020 для надання представником відповідача додаткових доказів (т.2 а.с.17).

23.09.2020 розгляд справи відкладено на 07.10.2020 у зв`язку з неявкою в судове засідання позивача та його представника (т.2 а.с.23).

Судове засідання, призначене на 07.10.2020 не відбулось, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді, розгляд справи відкладено на 28.10.2020 (т.2 а.с.46).

В судове засідання, призначене на 28.10.2020, представники сторін не з`явилися, подавши до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності (т.2 а.с.56, 57).

Враховуючи викладене, а також з урахуванням приписів ч.3 ст.194 КАС України, суд визнав за можливе продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він проходив службу в органах поліції. 20.11.2019 він потрапив в дорожньо-транспортну пригоду на власному автомобілі, марки “Mazda 6” державний номерний знак НОМЕР_1 , в результаті чого відносно нього працівниками патрульної поліції був складений протокол про адміністративне правопорушення за ст.124 та ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зазначав, що постановою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 19.12.2019 закрито провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 та ст.124 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу вказаних адміністративних правопорушень. Позивач звертає увагу, що, оскаржуваний наказ про притягнення його до дисциплінарної відповідальності виданий після закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Також, посилався на те, що він перебував на лікуванні в умовах стаціонару з 20.11.2019 по 07.02.2020, з 08.02.2020 по 28.02.2020 перебував на амбулаторному лікуванні. Посилався на те, що наказ по особовому складу про звільнення його з органів поліції виданий під час його тимчасової непрацездатності.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні та письмовому відзиві на позовну заяву (т.1 а.с.38-46) заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилався на правомірність та обґрунтованість прийнятих наказів, а також на те, що позивач в своєму позові не зазначає в чому саме виразились незаконність наказів ГУНП в Кіровоградській області, а також позивач не надає належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів, обмежився формальними фразами без розгорнутого пояснення чому слід задовольнити адміністративний позов. Зазначав, що матеріалами службового розслідування встановлено та підтверджено, що у присутності двох понятих, ОСОБА_1 пройшов в установленому порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу “DragerAlkotest”. Згідно чеку про результати огляду, спеціальний технічний засіб “DragerAlkotest” зафіксував наявність алкоголю у повітрі, що видихається у кількості 0,66 проміле. Результати тесту ОСОБА_1 не заперечив погодившись із ними. Посилався на те, що зважаючи на зібрані докази вчинення саме ОСОБА_1 дорожньо-транспортної пригоди, а також керування транспортним засобом у стані сп`яніння, працівниками УПП у Кіровоградській області ДПП Національної поліції України стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ №176357, за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 1763300, за вчинення правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП. Посилався на те, що ОСОБА_1 20.11.2019 пройшов інструктаж, здійснив відповідні записи у журналі реєстрації інструктажів про заходи безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю та книзі нарядів Кропивницького відділу поліції, тобто заступив до несення служби у добовому наряді, таким чином перебував на службі. В зв`язку із чим відповідач стверджував, що ОСОБА_1 перебував на службі у стані сп`яніння. Зазначав, що у ході проведення службового розслідування встановлено, що 20.11.2019 ОСОБА_1 допущено порушення вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, що виразилися у свідомому ігноруванні чинного законодавства, Присяги поліцейського, вимог ПДР України, перебуванні на службі у стані алкогольного сп`яніння, скоєнні ДТП, керуванні автотранспортом у стані алкогольного сп`яніння та без відповідних на те документів.

В письмовій промові в судових дебатах представник відповідача посилався на те, що відсутність кримінального або адміністративного притягнення до відповідальності позивача не спростовує наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який, в порядку Дисциплінарного статуту, відповідач має право звільнити з органів Національної поліції. Зазначав, що службовим розслідуванням встановлено факт вчинення позивачем діяння, що дискредитує звання працівника органів Національної поліції. Так, відповідач зазначав, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. Також, відповідач зауважував, що дана справа відноситься до справ незначної складності. Підготовка до даного спору не потребував значних затрат часу. Вказані вище обставини, на переконання представника відповідача, свідчать про те, що заявлений розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги не є співмірним із складністю справи та з виконаними адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх обсягом, а також не доведений належними доказами.

Представником позивача подана відповідь на відзив (т.1 а.с.187-194), в якій повністю не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов та вказує, що під час службового розслідування взагалі не були прийняті до уваги довідки надані позивачем про те, що він не перебував у стані алкогольного сп`яніння. Зазначав, що поліцейські під час складання протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП не направили позивача за його бажанням до медичного закладу для проведення огляду на стан сп`яніння, тому позивач особисто з`явився до КНП «Кіровоградський обласний наркологічний диспансер», де відповідно до висновку №146 встановлено, що ОСОБА_1 не перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Крім того, вказує, що внаслідок ДТП позивач отримав травму шиї, у зв`язку з чим в цей же день звернувся до КНП «Міська лікарня швидкої медичної допомоги», де у позивача у день звернення взяли аналіз крові і відповідно до виписки з акту №4154 в крові ОСОБА_1 спирту не виявлено. Також просить стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6000 грн.

Представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив (т.1 а.с.213-216), в якому зазначає, що під час складання адміністративних матеріалів, ОСОБА_1 запропоновано пройти освідування у Кіровоградському обласному наркологічному диспансері, проте останній відмовився та погодився з результатами алкотестеру «Драгер». Після чого, позивач у невизначений час, самостійно, без працівника поліції звернувся до Кіровоградського обласного бюро СМЕ, де здійснив дослідження зразку крові. На думку представника відповідача, висновок №4154 від 28.11.2020 складено з порушенням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Тому відповідач вказує, що висновки про результати медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані учасниками справи документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 20.04.2018 по 10.02.2020 проходив службу в органах Національної поліції України на посаді дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Кропивницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, що підтверджується копією послужного списку позивача №0094103 (т.1 а.с.47-53).

Наказом Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області №2232 від 21.12.2019 за порушення вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, статті 64 Закону України від 02.07.2015 № 580-УШ “Про Національну поліцію”, пунктів 1, 6, 14 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, що виразилося у свідомому ігноруванні чинного законодавства, Присяги поліцейського, вимог ПДР України, перебуванні на службі у стані алкогольного сп`яніння, скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, керуванні автотранспортом у стані алкогольного сп`яніння та без відповідних на те документів, дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Кропивницького відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції (т.1 а.с.90-94).

Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 07.02.2020 №51 о/с, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Кропивницького відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області звільнено зі служби в поліції з 10 лютого 2020 року за п.6 ч.1 ст.77 Закону України “Про Національну поліцію” (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України). Підстави для звільнення: подання до звільнення, наказ ГУНП в Кіровоградській області від 21.12.2019 року №2232, довідка Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області від 07.02.2020 №1505/117-2020 (т.1 а.с.59).

Судом встановлено, що прийняттю оскаржуваних наказів передувало службове розслідування.

На підставі наказу ГУНП в Кіровоградській області від 20.11.2019 №2031 “Про призначення проведення службового розслідування” (т.1 а.с.68), відповідно до статей 14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, дисциплінарною комісією з проведення службового розслідування проведено службове розслідування за фактом складання ряду адміністративних матеріалів, передбачених статтями 124, ч.1 ст.126 та ч.1 ст.130 КУпАП, стосовно дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , що має ознаки дисциплінарного проступку та може свідчити про перебування останнього на службі в стані алкогольного сп`яніння. За результатами даного службового розслідування начальником Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області 13.12.2019 затверджено відповідний висновок (т.1 а.с.70-94).

В ході службового розслідування було встановлено, що близько 08:20, ОСОБА_1 після проведення інструктажу та з метою забрати власне службове посвідчення та індивідуальний жетон, які знаходились за його місцем мешкання, за кермом приватного автомобіля марки “Mazda 6” державний номерний знак НОМЕР_1 розпочав рух по вулиці Вокзальна, у м. Кропивницький. Під час руху вулицею Вокзальною в правій смузі дороги, що мала щонайменше дві смуги рухи в одному напрямку, на регульованому перехресті вулиць Вокзальної та І.Олінського на зелений сигнал світлофору ОСОБА_1 розпочав здійснювати маневр розвороту з крайньої правої частини дороги, у ході чого на порушення п.10.3 ПДР не надав переваги у русі автобусу “БАЗ А07923” д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався у крайній лівій смузі дороги в попутному напрямку, внаслідок чого відбулося зіткнення. Дану подію зареєстровано до ЖЄО Кропивницького ВП Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області за №56838. Після чого, на місце події прибули поліцейські УПП в Кіровоградській області та працівники ВІОС УКЗ Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області.

Під час службового розслідування було встановлено, що при безпосередньому спілкуванні працівників ВІОС УКЗ ГУНП в Кіровоградській області із ОСОБА_1 від останнього відчувався різкий запах алкоголю із ротової порожнини та в останнього було наявне почервоніння очей. Запідозривши те, що ОСОБА_1 може перебувати в стані алкогольного сп`яніння старший інспектор з ОД ВІОС УКЗ ГУНП в Кіровоградській області капітан поліції ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_1 проходження в установленому порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу “DragerAlkotest”, на що останній погодився. Після чого інспектор взводу № 1 роти № 1 батальйону УПП в Кіровоградській області лейтенант поліції Жуковський В.В. повідомив ОСОБА_1 про порядок проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою технічного засобу “DragerAlkotest”, який використовується поліцейськими УПП в Кіровоградській області та запропонував пройти тест, на що ОСОБА_1 добровільно погодився. У присутності двох свідків, ОСОБА_1 пройшов в установленому порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу “DragerAlkotest”. Згідно чеку про результати огляду, спеціальний технічний засіб “DragerAlkotest” зафіксував наявність алкоголю у повітрі, що видихається у кількості 0,66 проміле. Результати тесту ОСОБА_1 не заперечив погодившись із ними. До медичних закладів звертатись не бажав.

За результатами зібрання доказів вчинення ОСОБА_1 дорожньо-транспортної пригоди, а також керування транспортним засобом у стані сп`яніння, працівниками УПП у Кіровоградській області ДПП Національної поліції України стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ №176357 від 20.11.2019, за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння) та протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ №1763300 від 20.11.2019, за вчинення правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП (порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна) (т.1 а.с.97, 102). До того ж, працівниками УПП у Кіровоградській області ДПП Національної поліції України стосовно ОСОБА_1 складено постанову про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст.126 КУпАП.

Крім того, у затвердженому начальником Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області 13.12.2019 висновку службового розслідування зазначено, що такі дії, як перебування з ознаками алкогольного сп`яніння, що пов`язано з керуванням транспортним засобом та перебуванням на службі в такому стані, вчинення дорожньо-транспортної пригоди та керування автотранспортом без відповідних на те документів, негативно впливають на імідж та репутацію Національної поліції України, а також підривають довіру населення до поліцейських.

Тому, дисциплінарна комісія з проведення службового розслідування дійшла висновку, що ОСОБА_1 допущено порушення вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, статті 64 Закону України “Про Національну поліцію”, пунктів 1, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, що виразилося у свідомому ігноруванні чинного законодавства, Присяги поліцейського, вимог ПДР України, перебуванні на службі у стані алкогольного сп`яніння, скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, керуванні автотранспортом у стані алкогольного сп`яніння.

Також, у висновку зазначено, що вищевказані дисциплінарні проступки, допущені ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, що відповідно до пункту 1 частини 6 розділу статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, являється обставиною, що обтяжує відповідальність поліцейського.

У висновку комісія дійшла висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив проступки несумісні з подальшим проходженням служби в Національній поліції України. У зв`язку з чим, комісія дійшла висновку, що службове розслідування за фактом складання 20.11.2019 стосовно дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Кропивницького відділу поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 ряду адміністративних матеріалів, передбачених ст.124, ч.1 ст.126 та ч.1 ст.130 КУпАП, що має ознаки дисциплінарного проступку та можливого перебування останнього на службі в стані алкогольного сп`яніння закінченим, а відомості, які стали підставою для його проведення такими, що знайшли своє об`єктивне підтвердження; за порушення вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, статті 64 Закону України “Про Національну поліцію”, пунктів 1, 6, 14 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, щовиразилось у свідомому ігноруванні чинного законодавства, Присяги поліцейського, вимог ПДР України, перебуванні на службі у стані алкогольного сп`яніння, скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, керуванні автотранспортом у стані алкогольного сп`яніння, дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Кропивницького відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції (т.1 а.с.70-89)

17 січня 2020 року начальником Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області підписано подання, в якому прийнято рішення щодо звільнення зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України “Про Національну поліцію” (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) старшого лейтенанта поліції дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Кропивницького відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_1 (т.1 а.с.54-57).

Відповідно до статті 1 Закону України “Про національну поліцію” від 02.07.2015 №580-VIII (надалі - Закон №580-VIII), Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України а постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами (ст.3 Закону №580-VIII).

Згідно статті 2 Закону №580-VIII, завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Частинами 1, 2 статті 19 Закону №580-VIII встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до статті 64 Закону №580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Статтею 60 Закону №580-VIII визначено, що проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження, визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ (далі - Дисциплінарний статут).

Дія цього Статуту поширюється на поліцейських та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Згідно статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.

Згідно ст.11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ст.12 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до частин 1-3 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Згідно з пунктом 6 статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Щодо доводів представника позивача про порушення відповідачем статей 21, 22 Дисциплінарного статуту щодо реалізації наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Судом встановлено, що позивач у період з 20.11.2019 по 07.02.2020 перебував на лікуванні в умовах стаціонару, з 08.02.2020 по 28.02.2020 на амбулаторному лікуванні.

Так, статтею 16 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.

До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Відповідно до статті 21 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.

У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.

Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.

Згідно ч.1 ст.22 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.

При цьому, відповідно до ч.4 ст.22 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби.

Таким чином, суд дійшов висновку, що стосовно поліцейських за вчинення порушень службової дисципліни наказ про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади може видаватися під час перебування працівника в стані тимчасової непрацездатності. Подальше виконання такого наказу відповідно до частини 4 статті 22 Дисциплінарного статуту здійснюється після прибуття до місця проходження служби.

Судом встановлено, що 19 грудня 2019 року суддею Кіровського районного суду м.Кіровограда розглянуто матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Кіровоградській області відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП, в результаті чого прийнято постанову, якою провадження по справі №404/8472/19 (провадження №3/404/2684/19) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та ст.124 КУпАП закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях складу вказаних адміністративних правопорушень (т.1 а.с.12-13).

При цьому, відповідно до даної постанови суддею встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №176357 від 20.11.2019 року, 20.11.2019 року о 08 год. 20 хв., керував транспортним засобом “Mazda 6” державний номерний знак НОМЕР_1 , в м.Кропивницькому на перехресті вулиць Вокзальна та ОСОБА_4 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосування алкотестеру “Драгер” 6820 в присутності двох свідків. Проба газоаналізатора позитивна 0,66 ‰, чим порушено вимоги п.2.9 (а) Правил дорожнього руху України та вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Також, встановлено, що ОСОБА_1 20.11.2019 о 08 год. 20 хв., керував транспортним засобом “Mazda 6” державний номерний знак НОМЕР_1 , в м. Кропивницькому на перехресті вулиць Вокзальна та ОСОБА_4 , перед поворотом ліворуч на вул. Пушкіна, не врахував дорожньої обстановки, не зайняв відповідне крайнє положення на проїжджій частині та скоїв зіткнення з автобусом БАЗ, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку прямо. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушено вимоги п.10.4 Правил дорожнього руху України та вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

У вказаній постанові судом зазначено, що з переглянутого відеозапису пригоди вбачається, що ОСОБА_1 цікавиться у поліцейського порядком проходження огляду в медичній установі КНП «Кіровоградський обласний наркологічний диспансер КОР», однак працівник поліції пояснює, що там такий самий газоаналізатор «Драгер» і будуть такі самі результати. Направлення на огляд в КНП «КОНД КОР» в матеріалах справи відсутнє. Таким чином ОСОБА_1 , погодився з результатом «Драгер» на місці під впливом працівника поліції, що не можна визнавати добровільне рішення ОСОБА_1 . Крім того, ОСОБА_1 , суду надав довідку проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння з КНП «КОНД КОР», який пройшов добровільно об 11 год. 05 хв. 20.11.2019 року, тобто менше ніж через дві години, згідно з яким тест на стан сп`яніння був негативним.

При цьому, Кіровський районний суд м.Кіровограда в зазначеній постанові дійшов висновку, що направлені до суду матеріали та їх аргументація є сумнівними, а також про те, що протокол про адміністративне правопорушення складений з істотними порушеннями вимог ст. 256 КУпАП, а тому не може бути предметом судового розгляду та не може бути використаний судом для встановлення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Крім того, суд дійшов висновку, що, всупереч вимогам ст.256 КУпАП, обставини події дорожньо-транспортної пригоди, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП, складеному відносно ОСОБА_1 , належним чином не відображають, якими саме конкретними діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 10.4 Правил дорожнього руху України, що в подальшому призвело до виникнення дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, Кіровський районний суд м.Кіровограда дійшов висновку про відсутність достатніх та беззаперечних доказів вини в діях водія транспортним засобом “Mazda 6”. Інших доказів на підтвердження його вини суду не надано. У зв`язку з чим, враховуючи сукупність інших досліджених доказів, керуючись у тому числі ст. 62 Конституції України, відповідно до якої усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд дійшов до переконання про необхідність закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 КУпАП та ч.1 ст.130 КУпАП.

17.08.2020 суддею судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду розглянуто у порядку апеляційного перегляду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_2 на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 19.12.2019 року, якою стосовно ОСОБА_5 закрито провадження по справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та ст.124 КУпАП на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях складу вказаних адміністративних правопорушень (т.2 а.с.11-14).

Таким чином, постанова Кіровського районного суду м. Кіровограда від 19.12.2019 року по справі №404/8472/19 (провадження №3/404/2684/19) набрала законної сили 17.08.2020.

При цьому, Кропивницький апеляційний суд у даній постанові дійшов висновку, що ОСОБА_6 не є суб`єктом апеляційного оскарження постанови районного суду в частині закриття провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, а тому апеляційна скарга підлягає розгляду лише в частині закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП.

Також, Кропивницьким апеляційним судом зазначено, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Крім того, суд зазначив, що даний висновок районного суду підтверджується результатами дорожньо-транспортної експертизи від 23.06.2020 № 2571/2572/20-27, призначеної за постановою апеляційного суду. Згідно даної експертизи, при русі автобуса в правій половині дороги, коли траєкторії руху транспортних засобів перетинались, автомобіль Маzda 6 знаходився вже за межами траєкторії руху автобуса БАЗ (на зустрічній половині дороги). Також, за висновком даної дорожньо-транспортної експертизи убачається, що встановлене в ході огляду місця ДТП місце зіткнення автобуса БАЗ А07923 з автомобілем Маzda 6, що зафіксовано на схемі ДТП, не відповідає даним відеозапису, що мається в матеріалах справи; в дорожній обстановці, що передувала ДТП, дії водія автобуса БАЗ А07923 ОСОБА_2 , що мали бути спрямовані на забезпечення безпеки регламентувалися вимогами п.11.4 ПДР; діючи у відповідності до вимог п.11.4 ПДР, тобто відмовившись від руху по зустрічній половині дороги, водій автобуса БАЗ А07923 ОСОБА_2 мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем Маzda 6; враховуючи, що водій автобуса БАЗ А07923 ОСОБА_2 , виконуючи вимоги п.11.4 ПДР мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем Маzda 6, можливо зробити висновок про те, що невідповідні вимогам п.11.4 ПДР дії водія автобуса БАЗ А07923 ОСОБА_2 знаходяться в причинному зв`язку з ДТП, що сталася; перед зіткненням та в момент зіткнення автобус БАЗ А07923 рухався лівіше геометричної середини проїзної частини по зустрічній половині дороги.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погодився з висновком судді Кіровського районного суду м.Кіровограда про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, у зв`язку з чим залишив апеляційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, а постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 19 грудня 2019 року, стосовно ОСОБА_1 без змін.

Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що обставини щодо складення протоколів про адміністративні правопорушення, які використовувалися відповідачем як докази вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП, з істотними порушеннями вимог ст.256 КУпАП, та неможливість їх використання для встановлення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, встановлені постановою Кіровського районного суду м.Кіровограда від 19.12.2019 року по справі №404/8472/19 (провадження №3/404/2684/19), не підлягають доказуванню.

Інших доказів, які б свідчили про встановлення відповідачем, щодо свідомого ігнорування ОСОБА_1 чинного законодавства, Присяги поліцейського, вимог ПДР України, що виразилося у перебуванні на службі у стані алкогольного сп`яніння, скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, керуванні автотранспортом у стані алкогольного сп`яніння, відповідачем суду не надано.

При цьому, суд погоджується з доводами відповідача, що відсутність кримінального або адміністративного притягнення до відповідальності особи не спростовує наявності в її діях дисциплінарного проступку, за який, в порядку Дисциплінарного статуту, відповідач має право звільнити з органів Національної поліції. Закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення, однак не дисциплінарного проступку.

Проте, судом з досліджених матеріалів справи, не встановлено інших порушень службової дисципліни, ніж ті, які були предметом розгляду справ про адміністративні правопорушення .

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем факту скоєння ОСОБА_1 вчинку, що порочить його як працівника поліції.

З огляду на встановлені судом обставини, в діях позивача відсутній склад дисциплінарного проступку, визначений у висновку службового розслідування від 13.12.2019 та оскаржуваному наказі №2232 від 31.12.2019 щодо допущення порушення вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, статті 64 Закону України від 02.07.2015 № 580- VIII “Про Національну поліцію”, пунктів 1, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII.

Щодо доводів представника позивача про звільнення ОСОБА_1 у період тимчасової непрацездатності, суд зазначає.

Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 статті 40 КЗпП України, тобто через нез`явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні), а також у період перебування працівника у відпустці (ч.3 ст.40 КЗПП України).

Конституційний Суд України у рішенні від 04 вересня 2019 року № 6-р(ІІ)/2019 у справі № 3-425/2018(6960/18) щодо відповідності Конституції України положень частини третьої статті 40 КЗпП України, вказав, що положення частини третьої статті 40 КЗпП України є такими, що поширюються на усі трудові правовідносини.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року по справі №205/4196/18 дійшла правового висновку, що у разі порушення гарантії, встановленої ч.3 ст.40 КЗпП України негативні наслідки слід усувати шляхом зміни дати звільнення позивача, визначивши датою припинення трудових відносин перший день після закінчення періоду тимчасової непрацездатності чи відпустки.

Так, суд зауважує, що позивач був звільнений з 10.02.2020 у період тимчасової непрацездатності, тимчасова непрацездатність за період з 20.11.2019 до 28.02.2020 підтверджується довідками про тимчасову непрацездатність поліцейського (т.1 а.с.5-11).

Проте, саме по собі перебування на лікарняному під час звільнення не є окремою підставою для скасування наказу та поновлення на посаді, а було б підставою для зміни дати звільнення, у разі встановлення в діях позивача дисциплінарного проступку.

Отже, суд дійшов висновку, що накази від 21.12.2019 №2232, в частині звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 та від 07.02.2020 №51 о/с, в частині звільнення зі служби в поліції у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, ОСОБА_1 прийняті відповідачем всупереч нормам діючого законодавства, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

На підставі ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у ході розгляду справи відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов`язку щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваних наказів, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання неправомірними та скасування оскаржуваних наказів, які підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Таким чином, суд вважає за необхідне поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Кропивницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області з 10.02.2020.

Згідно ч.2 ст.235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до п.24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991р. №114 (далі-Положення) у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов`язків, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.

Середній заробіток працівника згідно з частиною 1 статті 27 Закону України “Про оплату праці” визначається за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі – Порядок №100).

Відповідно до п.2 Порядку №100 у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Із пункту 5 зазначеного Порядку №100 вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Відповідно до п.8 Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до частин 1, 2 статті 94 Закону №580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”, встановлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 р. за №669/28799 (далі Наказ №260), затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання.

Згідно п.9 р.І Наказу №260 при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

Відповідно до п.6 розділу ІІІ Наказу №260 поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

Згідно довідки про заробітну плату позивача, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 за останні два місяці роботи складає 189,68 грн. (т.1 а.с.65).

Період вимушеного прогулу позивача склав календарних 297 днів (з 10.02.2020 по 02.12.2020, включно).

Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу позивача - за період з 10.02.2020 по 02.12.2020, включно, становить 56334,96 грн. (189,68 грн. х 297 днів).

Згідно ч.1 ст.371 КАС України, негайно, зокрема, виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць, а також поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

В зв`язку з цим рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Кропивницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, а також в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнень за один місяць у розмірі 5880,00 грн. належить звернути до негайного виконання.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч.1 ст.132 КАКС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані із підготовкою до розгляду справи (п.п.1, 5 ч.3 ст.132 КАС України).

Відповідно до ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Позивачем надано суду копію договору про надання професійної правничої допомоги від 13.02.2020, згідно умов якого адвокатське об`єднання "Усатенко і Усатенко" бере на себе зобов`язання в інтересах ОСОБА_1 (Клієнт) надавати йому професійну правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, а Клієнт зобов`язується сплатити грошову винагороду (гонорар) адвокатському об`єднанню за надання правової допомоги, а також фактичні витрати, пов`язані з виконанням цього договору. Також, надано додаткову угоду від 16.04.2020 до договору про надання професійної правничої допомоги, згідно якої розмір гонорару за надання консультацій, складення заяв по суті справи, складення заяв з процесуальних питань, збір доказів, тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються погодинно згідно з розрахунком і становить 4000 грн., розмір гонорару за представництво клієнта в суді є фіксованим та становить 2000 грн. (т.1 а.с.197-198).

До того ж, представником позивача надано суду розрахунок від 16.04.2020до зазначеного договору про надання професійної правничої допомоги, в якому вказаний детальний опис робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатським об`єднанням на виконання (надання) зазначених послуг, який становить 6 годин, а також вартість таких послуг, що становить 6000 грн. (т.1 а.с.199).

У даному розрахунку до договору про надання правової допомоги наведений такий опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та їх вартість: надання ОСОБА_1 правової інформації адвокатом, консультацій і роз`яснень з питань порядку проведення службового розслідування, притягнення до дисциплінарної відповідальності, звільнення із служби в поліції та порядок оскарження наказів ГУНП про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення із служби в поліції (1 год.) - 500 грн.; опрацювання матеріалів та складення позовної заяви від імені ОСОБА_1 до ГУНП в Кіровоградській області про поновлення на службі в поліції до Кіровоградського окружного адміністративного суду - (2 год.) - 1500 грн.; опрацювання матеріалів відзиву ГУНП в Кіровоградській області та складення від імені ОСОБА_1 відповіді на відзив до Кіровоградського окружного адміністративного суду по справі №340/794/20 - (3 год.) - 2000 грн.; представництво інтересів ОСОБА_1 у судових засіданнях Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі №340/794/20 за позовом до ГУНП в Кіровоградській області – 2000 грн..

Крім того, позивачем надано суду акт приймання - передачі від 16.04.2020 до договору про надання професійної правничої допомоги від 13.02.2020, в якому зазначено про виконання адвокатським об`єднанням "Усатенко і Усатенко" взяті на себе зобов`язання по наданню професійної правничої допомоги, а Клієнт прийняв виконання на суму 6000 грн., і зауважень не має (т.1 а.с.200).

На підтвердження оплати Клієнтом отриманих ним послуг адвокатського об`єднання, згідно договору про надання професійної правничої допомоги від 13.02.2020, позивачем надано суду квитанцію до прибуткового касового ордера №58 від 16.04.2020 на суму 6000 грн. (т.1 а.с.201).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що розмір витрат позивача, пов`язаних з правничою допомогою у розмірі 6000 грн., є обґрунтованим належними доказами та співмірним із обсягом виконаних адвокатом робіт. А тому, з урахуванням задоволення позовних вимог, здійснені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.132, 134, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (25009, м.Кропивницький, вул. Чміленка, 41, код ЄДРПОУ: 40108709) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати п.1 наказу Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 21.12.2019 №2232 «Про застосування дисциплінарних стягнення до поліцейський Кропивницького відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області», в частині звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 07.02.2020 №51 о/с “По особовому складу”, яким старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Кропивницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області звільнено зі служби в поліції з 10 лютого 2020 року.

Поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Кропивницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області з 10 лютого 2020 року.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 40108709) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 10.02.2020 по 02.12.2020, включно, у розмірі 56334,96 грн.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Кропивницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області та в частині стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 5880,00 грн. звернути до негайного виконання.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) здійснені ним судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 40108709).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина