
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 грудня 2020 року м. Київ № 320/5987/20
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тарлев»
до Галицької митниці Держмитслужби
про визнання протиправним та скасування рішення
В С Т А Н О В И В:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Тарлев» із позовом до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення Галицької митниці Держмитслужби від 28.02.2020 №UA209000/2020/210004/2 про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2020/00117.
Позов мотивовано протиправністю відмови у митному оформленні товару за ціною договору (контракту) та протиправністю коригування контролюючим органом митної вартості імпортованого позивачем товару, незважаючи на надання декларантом необхідних документів у повному обсязі, які містили об`єктивні та достовірні дані на підтвердження заявленої позивачем митної вартості, та яких було достатньо для здійснення відповідачем митного оформлення та визначення митної вартості товару за першим (основним) методом.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.07.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.
Відповідачем подано до суду письмовий відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено, що на підтвердження митної вартості задекларованого товару позивачем надано контролюючому органу, товаросупровідні документи, які не містили відомостей щодо відправника, у міжнародній товарно-транспортній накладній зазначено іншого перевізника, ніж у договорі на перевезення, рахунку та заявці до договору, рахунок на оплату транспортування виставлено ПП «Пошта.Ком», втім, жодної інформації щодо такого перевізника до митного оформлення декларантом не надано, що у сукупності свідчило про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Позивачу було запропоновано надати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, втім, такі документи ним надано не було. Відтак, відповідачем правомірно прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товару, відповідно, відсутні підстави для задоволення позову.
Позивачем подано відповідь на відзив в якій зазначено, що жодні з наведених відповідачем у своєму відзиві на позовну заяву сумніви щодо достовірності заявленої позивачем під час митного оформлення митної вартості товару безпосередньо під час митного оформлення позивачу не повідомлялись, в зв`язку з чим позивача було позбавлено можливості надати пояснення з приводу зазначених відповідачем у відзиві сумнівів. Також, позивачем наголошено на узгодженні між собою наданих ним до митного оформлення документів та підтвердженні зазначеними документами числових значень митної вартості, що не давало митному органу підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, судом встановлено таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Тарлев», ідентифікаційний код 35415966, місцезнаходження: 08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Авіаторів, 64, зареєстроване як юридична особа 24.09.2007, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зроблено запис №10731020000014141.
Між товариством з обмеженою відповідальністю «Тарлев» (Покупець) та Casa Si Marketing - u. VertriebsgmbH (Продавець), укладено зовнішньоекономічний контракт від 16.12.2019 №307, згідно якого Продавець продає Покупцеві товарі для дому згідно інвойсам, сформованим замовленням Покупця (пункт 1.1).
Контрактом поміж іншого встановлено, що: вартість продукції, яка поставляється, встановлена в Євро та розуміється на умовах EXW Oradea (Румунія) (Incoterms 2010), (вартість пакування, маркування та навантаження і доставки в порт включено до вартості товару). Ціна на продукцію, яка поставляється, може змінюватись в залежності від ціни на сировину та матеріали (пункт 2.1); загальна вартість контракту визначається як загальна сума всього поставленого Покупцю товару у відповідності до інвойсів за весь період дії контракту. Валютою контракту та валютою платежу вважати Євро (пункт 2.2); Покупець здійснює оплату за товар, який поставляється: 1) шляхом передоплати на рахунок Продавця в сумі часткової поставки по контракту, зазначеній у відповідній проформі-інвойсі Продавця, або; 2) шляхом відтермінованого платежу в строки, зазначені у відповідній проформі-інвойсі та/або інвойсі Продавця (пункт 2.3); Умови оплати кожної часткової поставки по контракту мають бути зазначені у відповідних проформах-інвойсах та/або інвойсі Продавця (пункт 2.4); Поставка по даному контракту здійснюється на умовах EXW Oradea (Румунія) (Incoterms 2010) (пункт 4.1).
Продавцем виставлено покупцю інвойс від 25.02.2020 №87955, згідно якого позивачу поставляється товар (Clothes dryer 18 m, Dortmund (Colibri), артикул TRL-1852RS) в кількості 4356 одиниць по ціні 3,60 Євро за одну одиницю на загальну суму 15681,60 Євро, вартість пакування - 429,00 Євро, разом на суму 16110,60 Євро.
Між ТОВ «Тарлев» (Замовник) та ПП «Почта.Ком» (Виконавець) укладено договір від 11.04.2019 №11/04/2019 на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні.
Між ПП «Почта.Ком» (Експедитор) та ФОП ОСОБА_1 (Перевізник) укладено договір перевезення вантажів автомобільним транспортом від 17.01.2020 №17/01/20.
Згідно заявки від 20.02.2020 №20/02 до вказаного договору, ПП «Пошта.Ком» зобов`язане перевезти ТОВ «Тарлев» вантаж (госптовари) по маршруту Орадя (Румунія) - м. Київ (Україна), водій - ОСОБА_1 , вартість перевезення 26510,00 грн.
Відповідно до довідки ПП «Почта.Ком» від 25.02.2020 №25/02/20/3, транспортні витрати від місця навантаження - м. Орадя до пункту пропуску через Державний кордон України Халмеу-Дьяково складають 10604,00 грн.
ТОВ «Тарлев» подано до митного органу UA209140 (відділ митного оформлення «Малехів» митного поста «Львів - північний» Галицької митниці Держмитслужби) митну декларацію ІМ40ДЕ №UA209140/2020/017417, до якої долучено документи згідно переліку, вказаному в графі 44 митної декларації, валюта та загальна сума за рахунком - 16110,60 Євро (графа 22 митної декларації); курс валюти - 26,8021 (графа 23 митної декларації); графа 45 митної декларації - 597140,48 грн. Крім того, до вказаної митної декларації декларантом додано експортну декларацію країни відправлення від 25.02.2020 №20ROCJ6570E0011533, сертифікат походження товару EUR1 №V032692, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №281387.
Листом від 28.02.2020, направленим засобами електронного зв`язку, інспектором Кучеру повідомлено декларанта про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а саме: - специфікації , прейскуранти (прайс-листи); - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару, та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - виписку з бухгалтерської документації; - транспортні (перевізні) документи; - експортну декларацію країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Листом декларанта від 28.02.2020 повідомлено контролюючий орган про надання до митного оформлення за ВМД №UA209140/2020/017417 всіх наявних документів.
Відповідачем прийнято рішення від 28.02.2020 №UA209000/2020/210004/2 про коригування митної вартості та відмовлено позивачу в митному оформленні (випуску) товару, в зв`язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2020/00117.
З метою здійснення митного оформлення товару та випуску товарів у вільний обіг, позивачем подано митну декларацію ІМ40ДЕ від 02.03.2020 №UA209140/2020/018662 з урахуванням рішення про коригування митної вартості, що призвело до завищення розміру митних платежів на загальну суму 127878,73 грн.
Позивач, не погоджуючись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Основним нормативним актом, що регламентує питання митної справи, є Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI.
Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша). Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: - декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга). В разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (пункти 1-8 частини третьої). В разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: - виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; - довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; - розрахунок ціни (калькуляцію) (частина четверта).
Згідно статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина перша). Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина друга). За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя). Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: - упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; - у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; - у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; - проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; - звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; - застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю (частина п`ята). Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: - невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; - неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; - невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; - надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста).
Частиною дванадцятою статті 264 Митного кодексу України встановлено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.
За висновком суду, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості не може ґрунтуватись на припущеннях, а може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, тощо.
Під час судового розгляду судом встановлено, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України документи, які були подані позивачем до митного оформлення, а саме: митна декларація ІМ40ДЕ №UA209140/2020/017417, зовнішньоекономічний контракт від 16.12.2019 №307, інвойс від 25.02.2020 №87955, довідка від 25.02.2020 №25/02/20/3 про транспортні витрати, експортна декларація від 25.02.2020 №20ROCJ6570E0011533, сертифікат походження товару EUR1 №V032692, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №281387, не містять у собі будь-яких розбіжностей чи недостовірних відомостей. За висновком суду, вказаних документів було достатньо для визначення ціни, що підлягає сплаті за товари, які ввозяться позивачем.
Водночас, у оскаржуваному рішенні відповідачем зазначено, що: «в графі 2 митної декларації та CMR відправником є румунська фірма BGIS S.R.L, інформація про яку відсутня у зовнішньоекономічному контракті; у CMR графі 16 та 23 міститься інформація про перевізника, проте договір на перевезення, рахунок та заявка виставлені іншою особою, що суперечить вимогам 5 Конвенції. Рахунок на оплату транспортування виставлено ПП «Пошта.Ком», проте жодної інформації про такого перевізника до митного оформлення не подавалося».
За висновком суду, зазначені у спірному рішенні обставини не свідчать про наявність сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо митної вартості товару, виходячи з наступного.
Так, умови поставки EXW (Інкотермс 2010) передбачають, зокрема, що імпортер (покупець) повинен укласти договір з перевізниками товару і сплатити перевезення від підприємства продавця до пункту призначення, включаючи вантаження, отримати експортні ліцензії, виконати і сплатити митні процедури, а також податки і збори, сплатити товар продавцеві за ціною виробника.
Згідно пунктів 5, 6 частини десятої статті 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
Таким чином під час імпорту товару на умовах EXW (Інкотермс 2010) вартість транспортування до місця ввезення на митну територію України включається до митної вартості товару.
Судом встановлено, що на підтвердження транспортування задекларованого відповідно до митної декларації №UA209140/2020/017417 товару позивачем надано довідку ПП «Почта.Ком» від 25.02.2020 №25/02/20/3 відповідно до якої транспортні витрати від місця навантаження - м. Орадя до пункту пропуску через Державний кордон України Халмеу-Дьяково складають 10604,00 грн. та здійснювались транспортним засобом, реєстраційний номер НОМЕР_1 / НОМЕР_2 .
Відомості щодо вказаного транспортного засобу також відображено в міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) №281387 (графа 18).
За висновком суду, вказаної інформації було достатньо контролюючому органу для підтвердження витрат на транспортування товару, поданого до митного оформлення на підставі митної декларації №UA209140/2020/017417.
При цьому як убачається з вказаної товарно-транспортної накладної, перевізником є ФОП ОСОБА_1 .
З наявних у матеріалах справи доказів убачається, що між ПП «Почта.Ком» (Експедитор) та ФОП ОСОБА_1 (Перевізник) укладено договір перевезення вантажів автомобільним транспортом від 17.01.2020 №17/01/20.
Крім того, між ПП «Почта.Ком» (Виконавець) та ТОВ «Тарлев» (Замовник) укладено договір від 11.04.2019 №11/04/2019 на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні, що підтверджує факт перевезення ФОП ОСОБА_1 товару позивачу під експедируванням ПП «Почта.Ком».
Крім того, у графі 1 міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) №281387 зазначено відправника - BGIS S.R.L, Romania by order (на замовлення) Casa Si Marketing - u. VertriebsgmbH.
Згідно приписів Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956, до якої приєдналась Україна згідно Закону України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 01.08.2006 №57-V, вантажна накладна складається та підписується саме відправником та містить відомості щодо відправника, а не продавця по зовнішньоекономічному контракту.
Тому, суд вважає надані позивачем до митного оформлення документи на підтвердження понесення ним витрат на транспортування належними та достатніми для цілей митного оформлення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності документів та відомостей, поданих декларантом.
Як убачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів: «неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували МД №UA209140/2020/10472 від 07.02.2020. Митне оформлення було проведено зазначеним імпортером».
Відповідно до статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний (частина перша). Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина друга). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта). У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу (частина п`ята). При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина шоста).
Частиною шостою статті 54 Митного кодексу України встановлено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (пункти 1-4).
Згідно частини першої статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
З оскаржуваного рішення убачається, що підставою для застосування резервного методу слугували встановлені контролюючим органом розбіжності в документах, які судом спростовано та визнано необґрунтованими. Крім того, у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
В порушення наведених норм Митного кодексу України, оскаржуване рішення не містить: обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки. Відповідачем не зазначено митна вартість якого товару (назва, характеристики, код за УКТЗЕД) бралася за основу, торгову марку, фактурну вартість, країну експорту цього товару в Україну, виробника, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.
При цьому, як вбачається з наданої відповідачем копії митної декларації №UA209140/2020/10472 від 07.02.2020, на яку посилається контролюючий орган в оскаржуваному рішенні, за вказаною митною декларацією позивачем здійснювався імпорт сушилок для білизни Hamburg (Ricci), артикул TRL-1842R, водночас, за митною декларацією №UA209140/2020/017417 позивачем здійснювалось митне оформлення товару - сушилки для білизни Dortmund (Colibri), артикул TRL-1852RS.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість рішення Галицької митниці Держмитслужби від 28.02.2020 №UA209000/2020/210004/2 про коригування митної вартості товарів, відтак вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Крім того підлягає задоволенню вимога позивача про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2020/00117, оскільки під час судового розгляду судом встановлено відсутність перешкод для митного оформлення товарів за митною декларацією №UA209140/2020/017417.
Отже, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Тарлев» є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4204,00 грн. (платіжне доручення від 13.07.2020 №196271). Враховуючи задоволення позову у повному обсязі на користь позивача слід присудити судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4204,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань призначених для Галицької митниці Держмитслужби.
Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Галицької митниці Держмитслужби від 28.02.2020 №UA209000/2020/210004/2 про коригування митної вартості товарів.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови Галицької митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2020/00117.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Тарлев» судові витрати в розмірі 4204,00 грн. (чотири тисячі двісті чотири грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби.
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Тарлев» (ідентифікаційний код 35415966, місцезнаходження: 08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Авіаторів, 64).
Відповідач - Галицька митниця Держмитслужби (ідентифікаційний код 43348711, місцезнаходження: вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79000).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, провадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
Суддя Колеснікова І.С.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 01 грудня 2020 року.
Судове рішення № 93264446, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 01.12.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 320/5987/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: