Рішення № 93263746, 02.12.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2020 р. Справа№200/9972/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) в інтересах позивача ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 42171861, 87548, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Зелінського, 27-а) про визнання дій протиправними щодо не зарахування при призначенні пенсії за віком до страхового стажу періодів роботи з 10.07.1984 по 16.11.1986, з 04.12.1986 по 16.11.1988, зобов`язання зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 10.07.1984 по 16.11.1986, з 04.12.1986 по 16.11.1988. В обґрунтування зазначено, що позивач перебуває на обліку у відповідача як отримувач пенсії, трудова книжка містить відомості про роботу у відповідний період, відповідальність за правильність її заповнення несе роботодавець. Не зарахування відповідних періодів роботи носить суто формальний характер і не відповідає вимогам пенсійного законодавства.

02 листопада 2020 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Відповідачем надано відзив в якому зазначено, що позивачу при призначенні пенсії не враховано до загального страхового стажу періоди роботи з 10.07.1984 по 16.11.1986 та з 04.12.1986 по 16.11.1988 у зв`язку з тим, що у трудовій книжці містяться виправлення та записи про прийом та звільнення здійснені некоректно. Просив у задоволені позовних вимог відмовити.

За правилами пункту 2 частини 1 статті 263 КАС України справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши заяви по суті суд встановив наступне.

14 січня 2020 року, за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 , Маріупольським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області прийнято рішення №103 про призначення пенсії за віком на підставі Постанови КМУ №637 від 12.08.1993 «Про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній». В рішенні зазначено, що під час розгляду заяви про призначення пенсії виявлено: «у період роботи з 10.07.1984 по 16.11.1986 зроблено некоректно у даті наказу на прийом, у період з 04.12.1986 по 16.11.1988 виправлення у номері наказу на звільнення».

Згідно рішення від 14.01.2020 №057150005001 пенсія за віком призначена з 25.12.2019.

З розрахунку стажу вбачається, що при призначенні пенсії не враховані до страхового стажу позивача періоди роботи з 10.07.1984 по 16.11.1986, з 04.12.1986 по 16.11.1988.

20 лютого 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до управління із заявою про перерахунок пенсії у зв`язку із зміною способу виплати.

Спірним питанням у справі є правомірність дій відповідача щодо не зарахування періодів роботи з 10.07.1984 по 16.11.1986, з 04.12.1986 по 16.11.1988 до страхового стажу у зв`язку з наявними виправленнями у записах трудової книжки.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

У відповідності до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 9 Закону № 1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т. ч. пенсія за віком.

Згідно статті 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Так, статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку).

Тобто, надання додаткових документів на підтвердження трудового стажу передбачено у разі відсутності трудової книжки або якщо записи про періоди роботи містять неправильні чи неточні записи саме про періоди роботи.

Судом встановлено, що трудова книжка позивача від 30.09.1976 містить наступні записи:

№16 – 10.07.1984 – про прийняття в шахтоуправління «Петровське» Донецького виробничого об`єднання підземним горноробочим очисного забою 5 розряду з повним робочим днем під землею та направленням на дільницю 18 (наказ №171к від 10.07.1984);

№17 – 16.11.1986 – про звільнення (наказ №326к від 16.11.1986);

№18 – 04.12.1986 – про прийняття черговим електрослюсарем 6 розряду в Петровський хлібокомбінат (наказ №158 від 02.12.1986);

№19 – 16.11.1988 – про звільнення (наказ №127 від 11.11.1988).

В рішенні від 14 січня 2020 року №103 про призначення пенсії зазначено про виявлені недоліки у записах трудової книжки, а саме у період роботи з 10.07.1984 по 16.11.1986 дата наказу на прийом зроблена некоректно, у період з 04.12.1986 по 16.11.1988 наявне виправлення у номері наказу на звільнення.

Суд зауважує, що трудова книжка містить чіткі та точні записи про період роботи в шахтоуправління «Петровське» Донецького виробничого об`єднання, в Петровському хлібокомбінаті та займані посади (періоди з 10.07.1984 по 16.11.1986, з 04.12.1986 по 16.11.1988). Виправлення наявне лише в зазначенні номеру наказу про звільнення (запис №19), при цьому підстав вважати наведені в трудовій книжці відомості про відповідні періоди роботи недостовірними, відповідачем не наведено.

З приписів порядку ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, що визначався Інструкцією, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20.06.1974 №162 та Інструкції "Про порядок ведення трудових книжок працівників", затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 №58 вбачається, що заповнення трудової книжки здійснюється роботодавцем, а не працівником. Отже, відповідальним за заповнення трудової книжки, в т.ч. внесення до неї записів є підприємство – роботодавець.

Положеннями Закону № 1058-ІV підставою для призначення пенсії визначено наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Суд зауважує на тому, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальною обставиною є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Відповідний правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року по справі № 754/14989/15-а (адміністративне провадження № К/9901/11030/18).

При цьому, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на невідповідність відомостей про особу трудової книжки позивача вимогам Інструкції "Про порядок ведення трудових книжок працівників", затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, оскільки на час заповнення належних позивачу трудових книжок чинною була Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затверджена постановою Державного Комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20.06.1974 №162.

Враховуючи викладене, відмова у зарахуванні до страхового стажу позивача періодів роботи, що зазначені в трудовій книжці від 30.09.1976 носить суто формальний характер, отже є протиправною, оскільки не відповідає зазначеним критеріям правомірності та виражається у бездіяльності відповідача (тобто наявна пасивна поведінка). За таких обставин суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності управління при призначенні пенсії в зарахуванні до страхового стажу періодів роботи з 10.07.1984 по 16.11.1986, з 04.12.1986 по 16.11.1988 та зобов`язання здійснити таке зарахування.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд враховує, що на підтвердження сплати судового збору у розмірі 840,80 грн. позивачем надана квитанція від 27.10.2020 №50432.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС України при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн., підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань управління на користь позивача.

Керуючись нормами Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо зарахування при призначенні пенсії до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 10.07.1984 по 16.11.1986, з 04.12.1986 по 16.11.1988.

Зобов`язати Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 42171861, 87548, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Зелінського, 27-а) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) періоди роботи з 10.07.1984 по 16.11.1986, з 04.12.1986 по 16.11.1988.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 42171861, 87548, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Зелінського, 27-а) судові витрати в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення КАС України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Кошкош