Рішення № 93263701, 02.12.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2020 року Справа № 160/8806/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

30.07.2020 року ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за формою «Ш» № 0042043307 від 01.07.2020 року, яким зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20%, а саме 6450 грн. 92 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач не погоджується з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, оскільки сплата грошового зобов`язання відбулась вчасно відповідно до положень чинного законодавства України. Позивач вказує, що зазначені в акті камеральної перевірки обставини щодо отримання поштою податкового повідомлення-рішення за формою «Ф» №0418445-5353-0417 від 15.08.2019 року на суму 32254,58 грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік, не відповідають дійсності, оскільки вказане податкове повідомлення-рішення отримано 26.12.2019 року у приміщенні податкового органу, та податкове зобов`язання сплачено протягом 60 днів з момент фактичного отримання. Відтак, відсутні підстави для застосування до позивача штрафу у сумі 6450,92 грн. за затримку на 32, 31 календарних днів сплати грошового зобов`язання в розмірі 32254,60 грн. оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням № 0042043307 від 01.07.2020 року. Отже, на думку позивача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2020 року відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/8806/20 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

12.08.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, у якій просить:

- здійснювати розгляд адміністративної справи № 160/8806/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0042043307 від 01 липня 2020 року за формою «Ш» у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.08.2020 року вирішено здійснювати розгляд адміністративної справи № 160/8806/20 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено справу № 160/8806/20 до розгляду у судовому засіданні на 01.09.2020 року; витребувано у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області докази вручення податкового повідомлення-рішення за формою «Ф» № 0418445-5353-0417 від 15.08.2019 року на суму 32254,58 грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік.

21.08.2020 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що згідно з інформацією, наявною в базах даних податкового органу, ОСОБА_1 є власником об`єкта нерухомого майна (комплексу), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , частка у праві власності - 40/100 (732,72 кв.м). 15.08.2019 року контролюючим органом сформовано податкове повідомлення-рішення №0418445-5353-0417, відповідно до якого позивачу визначено грошове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з фізичних осіб за 2018 рік у сумі 32254,58 грн. Податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №0418445-5353-0417 від 15.08.2019 направлено засобами поштового зв`язку (поштовий конверт №4907404990403) рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу платника податків: АДРЕСА_2 . Відповідно до відмітки на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, зазначений поштовий конверт вручено ОСОБА_1 06.11.2019 року. Враховуючи вказане, граничний термін сплати податкового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням №0418445-5353-0417 від 15.08.2019 року, настав 06.01.2020 року. Підтвердженням отримання цього податкового повідомлення-рішення засобами поштового зв`язку є також заява позивача щодо перерахунку суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, подана 17.10.2019 року. На думку відповідача, роздруковані знімки листування в мережі Viber не можуть бути використані як доказ у справі, оскільки вони не посвідчені в порядку, визначеному законом, що унеможливлює ідентифікацію відправника та отримувача повідомлення та зміст такого документу не захищений від внесення правок та викривлення. З огляду на викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У судове засідання, призначене на 01.09.2020 року, з`явились представники сторін та підтримали обрані правові позиції.

01.09.2020 року судом ухвалено продовжувати розгляд справи в порядку письмового провадження.

У відповідності до вимог ст. ст. 205, 243 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу у порядку письмового провадження.

10.09.2020 року від представника позивача надійшли пояснення, у яких зазначено правову позицію, аналогічну викладеній у позовній заяві.

17.09.2020 року від представника відповідача надійшли додаткові пояснення, у яких зазначено правову позицію, аналогічну викладеній у відзиві на позовну заяву.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. З власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.

ОСОБА_1 є власником об`єкта нерухомого майна (комплексу), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , частка у праві власності - 40/100 (732,72 кв.м).

15.08.2019 року контролюючим органом сформовано податкове повідомлення-рішення №0418445-5353-0417, відповідно до якого позивачу визначено грошове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з фізичних осіб за 2018 рік у сумі 32254,58 грн.

26.12.2019 року представник ОСОБА_1 – Кудрявцев Д.В. в приміщенні Дніпровсько-Новомосковського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яке розташоване за адресою: 52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Теплична, 13, отримав від Головного ДПРІ адміністрування податків та зборів з фізичних осіб Дніпровсько-Новомосковського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення за формою «Ф» №0418445-5353-0417 від 15.08.2019 року на суму 32254,58 грн.

06.02.2020 року ОСОБА_1 сплачено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками нерухомості за 2018 рік у сумі 32254,58 грн., що підтверджується копіями квитанцій від 06.02.2020 року №0.0.1607283801.1, від 06.02.2020 року №МР_А8080794SАА_12273745, від 06.02.2020 року №32068, від 06.02.2020 року №32069.

У подальшому, на підставі пп. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п. 75.1 ст. 75, в порядку ст. 76 Податкового кодексу України, проведена камеральна перевірка ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості згідно з податковим повідомленням-рішенням форми «Ф» №0418445-5353-0417 від 15.08.2019 року.

За результатами перевірки складено акт від 12.05.2020 року №28724/04-36-53-40/ НОМЕР_1 .

Перевіркою встановлено порушення фізичною особою ОСОБА_1 граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов`язань по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості протягом строків, визначених абз. «а» пп. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України за податковим повідомленням-рішенням форми «Ф» №0418445-5353-0417 від 15.08.2019 року з граничним терміном сплати по 06.01.2020 року, фактичною датою сплати – 06.02.2020 року та 07.02.2020 року.

Не погодившись з актом перевірки, позивач 16.06.2020 року подав заперечення до Дніпровсько-Новомосковського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області на акт перевірки.

25.06.2020 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області надано відповідь на заперечення на акт перевірки за вих. №62683/10/04-36/53-40, в якій зазначено, що за наслідками розгляду матеріалів перевірки, висновок акту перевірки залишено без змін.

На підставі акта перевірки від 12.05.2020 року №28724/04-36-53-40/ НОМЕР_1 ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №0042043307 від 01.07.2020 року, відповідно до якого позивачу визначено штраф за затримку на 32,31 календарних днів сплати грошового зобов`язання за платежем – податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, у розмірі 20% у сумі 6450,92 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, оскільки ним своєчасно сплачено податкове зобов`язання, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 року.

Згідно з п. п. 16.1.4 п. 6.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

З 01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 №71-VIІI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі - Закон №71-VII), яким викладено у новій редакції ст. 266 Податкового кодексу України та введено новий вид податку для громадян України, яким передбачено сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Згідно з п.п. 14.1.129-1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України у нежитловій нерухомості виділяють, зокрема: будівлі офісні (будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей), будівлі промислові та склади.

Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Підпунктом 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України встановлено, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.1, п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України).

Спір у цій справі виник з питання своєчасності сплати позивачем податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з фізичних осіб за 2018 рік, зобов`язання з якого йому нараховане податковим повідомленням-рішенням форми «Ф» №0418445-5353-0417 від 15.08.2019 року.

Відповідач, зазначаючи про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0042043307 від 01.07.2020 року вказує на те, що податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №0418445-5353-0417 від 15.08.2019 року, за затримку сплати зобов`язання за яким до позивача застосовані штрафні санкції, направлено позивачу засобами поштового зв`язку та отримано позивачем 06.11.2019 року, а тому строк сплати по ньому сплив 06.01.2020 року.

Відповідно до п. 42.1 ст. 42 Податкового кодексу України податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Згідно з п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

На підтвердження направлення та отримання позивачем податкового повідомлення-рішення форми «Ф» №0418445-5353-0417 від 15.08.2019 року відповідачем надано копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого відомо, що на адресу позивача направлялась поштова кореспонденція, яка отримана представником за довіреністю без зазначення підпису одержувача та прізвища одержувача, лише вказано прізвище позивача – ОСОБА_2 , який не отримував вказану кореспонденцію, оскільки її отримував представник.

Також на вказаному рекомендованому повідомленні про вручення міститься штамп вхідної кореспонденції ГУ ДПС у Дніпропетровській області з відміткою про отримання 06.11.2019 року.

Штампу поштового відділення або дати отримання поштової кореспонденції отримувачем саме цією датою рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення не містить.

Судом досліджено копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №4907404990403 та встановлено, що воно не містить інформації щодо вмісту відправлення, а саме не зазначено, який саме документ направлено позивачу. Вказане рекомендоване повідомлення не містить також ані номера податкового повідомлення-рішення, яке надсилалось, ані його дати.

Опису вкладення з переліком документів, які надсилались ОСОБА_1 поштовим відправленням №4907404990403, з якого можливо було б встановити перелік надісланих позивачу документів, суду не надано.

Відповідно до ст. 75 Кодексу адміністративного судочинства України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Так, з поданих відповідачем доказів неможливо встановити надіслання позивачу саме податкового повідомлення-рішення форми «Ф» №0418445-5353-0417 від 15.08.2019 року.

Разом з тим, необхідно зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270 затверджено Правила надання послуг поштового зв`язку (далі - Правила), які визначають порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та регулюють відносини між ними.

Відповідно до п. 89 Правил реєстровані поштові відправлення вручаються, кошти за поштовими переказами виплачуються одержувачам за умови пред`явлення ними паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, військового квитка для військовослужбовця строкової служби, посвідчення народного депутата України, документа, що замінює паспорт, паспорта іноземного громадянина з візою або посвідки на постійне чи тимчасове проживання на території України іноземного громадянина, інших документів, що посвідчують особу згідно із законодавством.

Згідно з п. 90 Правил адресат може уповноважити іншу особу на одержання адресованого йому поштового відправлення, коштів за поштовим переказом за довіреністю, що оформляється в установленому законодавством порядку.

Довіреність на одержання поштового відправлення, коштів за поштовим переказом може бути посвідчена нотаріально, посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання. Після пред`явлення оригіналу довіреності її копія залишається в об`єкті поштового зв`язку.

На підставі п. 106 Правил під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв`язку на підставі пред`явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище.

З аналізу вказаних норм видно, що у випадку отримання поштової кореспонденції за довіреністю, в повідомленні про вручення поштового відправлення зазначається прізвище та підпис уповноваженої особи.

У порушення наведених вимог, рекомендоване поштове повідомлення не містить ані підпису уповноваженої на отримання кореспонденції особи, ані прізвища такої особи, що не дає змогу ідентифікувати особу отримувача та стверджувати про підтвердження факту отримання податкового повідомлення-рішення форми «Ф» №0418445-5353-0417 від 15.08.2019 року позивачем або його представником.

Відтак, належного доказу отримання позивачем податкового повідомлення-рішення форми «Ф» №0418445-5353-0417 від 15.08.2019 року відповідачем суду не надано, у зв`язку з чим ним не підтверджено належними засобами доказування отримання ОСОБА_1 вказаного податкового повідомлення-рішення саме 06.11.2019 року.

На підтвердження отримання засобами поштового зв`язку позивачем податкового повідомлення-рішення форми «Ф» №0418445-5353-0417 від 15.08.2019 року відповідачем у відзиві зазначено, що позивач надав 17.10.2019 року заяву щодо перерахунку суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а тому станом на 17.10.2019 року знав про існування вказаного податкового повідомлення-рішення.

Суд зауважує, що такі доводи відповідача є припущенням та не ґрунтуються на відповідних засобах доказування й не відповідають обставинам, які доводить відповідач, оскільки, як він зазначає, представник позивача за довіреністю отримав засобами поштового зв`язку податкове повідомлення-рішення 06.11.2019 року, проте, заяву подав 17.10.2019 року тобто до отримання податкового повідомлення-рішення, яке на думку відповідача, відбулось 06.11.2019 року.

Отже, суд не бере до уваги такі доводи відповідача, оскільки вони не тільки не підтверджують отримання позивачем податкового повідомлення-рішення форми «Ф» №0418445-5353-0417 від 15.08.2019 року до грудня 2019 року, а й не відповідають обставинам справи та позиції відповідача.

Водночас, як встановлено судом та не заперечується представником відповідача, 26.12.2019 року в приміщенні Дніпровсько-Новомосковського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яке розташоване за адресою: 52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Теплична, 13, представник позивача отримав від Головного ДПРІ адміністрування податків та зборів з фізичних осіб Дніпровсько-Новомосковського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення за формою «Ф» №0418445-5353-0417 від 15.08.2019 року на суму 32254,58 грн.

Оскільки інших належних доказів отримання позивачем податкового повідомлення-рішення форми «Ф» №0418445-5353-0417 від 15.08.2019 року до 26.12.2019 року відповідачем суду не надано, відсутні підстави для здійснення відліку 60-денного строку для сплати узгоджених сум податкового зобов`язання з іншої дати.

З огляду на викладене, позивач, сплативши 06.02.2020 року суму узгодженого податкового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням форми «Ф» №0418445-5353-0417 від 15.08.2019 року, не порушив граничні терміни сплати податкового зобов`язання, що виключає застосування до нього сум штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням № 0042043307 від 01.07.2020 року.

Разом з тим, суд не приймає як належний доказ у справі скріншоти з програми «Viber», в яких міститься листування представника позивача з працівником Дніпровсько-Новомосковського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області, оскільки вказані скріншоти не завірені належним чином, що унеможливлює ідентифікацію відправника та отримувача повідомлення та зміст такого документу не захищений від виправлення.

Проте, з інших наявних у справі доказів, у їх сукупності, встановлено протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, податкове повідомлення-рішення № 0042043307 від 01.07.2020 року прийняте безпідставно, без урахування всіх належних обставин для його прийняття, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначеного, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства України, суд вважає, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в загальному розмірі 840,80 грн., що документально підтверджується квитанцією № 0.0.1784374536.1 від 28.07.2020 року.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, сплачений судовий збір у сумі 840,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за формою «Ш» № 0042043307 від 01.07.2020 року, яким зобов`язано ОСОБА_1 сплатити штраф у розмірі 20%, а саме 6450,92 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 43145015) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський