Ухвала суду № 93263644, 03.12.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

03 грудня 2020 року Справа №160/5248/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) державної виконавчої служби у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Соборний відділ державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Соборний відділ державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 13.02.2020 року № Ф-1857-17/04-63 ОСОБА_1 , у розмірі 17267,67 грн.

Ухвалою суду від 19.05.2020 року, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Цією ж ухвалою залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Соборний відділ державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, а також встановлено строк для надання пояснень щодо позову та відзиву.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 - задоволено.

Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 13.02.2020 року № Ф-1857-17/04-63 ОСОБА_1 у розмірі 17267,67 грн.

Рішення набрало законної сили 19.10.2020 року.

01.12.2020 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 подано скаргу на дії (бездіяльність) державної виконавчої служби, в якій скаржник просить:

- постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Попруженко Максима Олександровича штрафу, на підставі п. 1 ч. 1 чт. 149 КАС України.

Вказана скарга обґрунтована тим, що 04.05.2020 року державним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Попруженко Максимом Олександровичем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 61974474 на підставі вимоги Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) ОСОБА_1 з єдиного внеску від 13.02.2020 року №Ф-1857-17/04-63.

08.05.2020 року державним виконавцем в рамках виконавчого провадження від 04.05.2020 року № 61974474 винесені постанови про арешт майна та коштів позивача.

Посилаючись на норми ст. ст. 39, 40 Закону України «Про виконавче провадження», скаржник зазначає, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування рішення, на підставі якого видано виконавчий документ. Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини. У разі закінчення виконавчого провадження, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Скаржник вважає, що державним виконавцем не виконуються його процесуальні обов`язки як третьої особи у справі.

Розглядаючи дану скаргу, суд виходить з наступного.

Статтею 144 Кодексу адміністративного судочинства України визначено підстави і порядок застосування заходів процесуального примусу.

Так, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення.

Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.

Згідно з ч. 1 ст. 145 Кодексу адміністративного судочинства України заходами процесуального примусу є:

1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф.

За приписами ч. 1 ст. 149 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;

2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;

3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень;

4) використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних, аудіотехнічних пристроїв, а також здійснення фото - і кінозйомки, відео -, звукозапису.

Разом з тим, суд зазначає, що постановлення ухвали про стягнення штрафу як заходу процесуального примусу є правом адміністративного суду. Вказаний судовий контроль не є тотожним поняттям щодо судових штрафів як міри юридичної відповідальності в межах здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах на підставі статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зазначає, що заходи процесуального примусу, зокрема, накладення штрафу, застосовуються судом за для спонукання осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

В даному випадку, суд зазначає, що суд позбавлений можливості застосовувати заходи процесуального примусу, оскільки суд вже прийняв рішення, яке набрало законної сили.

Крім того, у даній справі питання щодо закриття виконавчого провадження та зняття арешту з майна (коштів) позивача не було предметом розгляду.

При цьому, суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права оскаржити дії або бездіяльність державного виконавця в порядку ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».

З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що скарга ОСОБА_1 є необґрунтованою.

Отже, беручи до уваги вищевикладене, суд вважає, що вказане свідчить про необхідність застосування до поданої скарги положення ч.2 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Керуючись ст.ст. 167, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) державної виконавчої служби у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Соборний відділ державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - повернути скаржнику без розгляду.

Копію ухвали разом із заявою та всіма додатками до неї надіслати заявнику.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до пп. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Лозицька