Рішення № 93263638, 01.12.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2020 року Справа № 160/9752/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

14.08.2020р. (згідно штемпеля поштового зв`язку) ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви про призначення пенсії від 05.02.2020 року;

- зобов`язати відповідача зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи позивачеві один місяць служби за три період проходження військової служби під час мобілізації з 14.08.2014 року по 24.07.2015 в стаж роботи за провідною професією прохідника з повним робочим днем в шахті з урахуванням Роз`яснень Міністерства Соцполітики від 20.01.1992 № 8;

- зобов`язати відповідача зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи позивачеві один місяць служби за три під час проходження військової служби в особливий період, а саме: період безпосередньої участі в антитерористичній операції з 16.11.2014 року по 04.01.2015 року та з 04.03.2015 року по 18.05.2015 в стаж роботи за провідною професією прохідника з повним робочим днем в шахті з урахуванням Роз`яснень Міністерства Соцполітики від 20.01.1992 № 8;

- зобов`язати відповідача призначити позивачеві, пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви про призначення пенсії з 05.02.2020 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 05.02.2020р. він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою та відповідними документами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», проте листом №1538/03.05.17 від 17.02.2020р. пенсійний орган повідомив позивачеві про відмову в призначенні пенсії, а також зазначив, що пільгові довідки №194 від 06.03.2020р. та №438 від 12.03.2020р. направлені на перевірку до відділу контрольно-перевірочної роботи управління контрольно-перевірочної роботи Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та після надходження результатів перевірки буде можливо повернутися до розгляду питання про визначення права на пенсію за віком відповідно до п.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 05.08.2020р. позивач отримав повторну відмову в призначенні пенсії, так як пільговий стаж позивача складає 23 роки 9 місяців 19 днів, що недостатньо для призначення пенсії на пільгових умовах, при цьому, відповідач зазначає, що до пільгового стажу роботи позивача згідно ст.114 Закону було зараховано період безпосередньої участі в антитерористичній операції м. Слов`янськ Донецької області з 04.03.2015р. по 18.05.2015р. Позивач не погоджується з підставами відмови в призначенні пенсії, оскільки вважає, що має достатній пільговий стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; відповідачем неправомірно не зараховано до пільгового стажу як робота за провідною професією та в пільговому обчисленні період мобілізації з 14.08.2014р. по 24.07.2015р.; відповідно до наказу Міноборони України від 14.08.2014р. №530 час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах – один місяць служби за три; відповідно до листа Міністерства соціальної політики від 02.10.2018р. до законодавчого врегулювання і внесення змін до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» застосовується Роз`яснення від 20.01.1992р. №8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; оскільки на момент призову на дійсну військову службу позивач працював за професією, що надавала право на пенсію на пільгових умовах – прохідником з повним робочим днем під землею, що є провідною професією, та після звільнення в запас приступив до роботи на цій посаді, позивач вважає, що він має право на зарахування періоду перебування на військовій службі та періоду безпосередньої участі в АТО (в розмірі один місяць служби за три) до стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в кратному розмірі відповідно до наказу Міноборони України від 14.08.2014р. №530 та з урахуванням Роз`яснень від 20.01.1992р. №8. Окрім того, позивач зазначає, що ефективним та належним способом захисту, який поновить його порушені права є повне задоволення позовних вимог та зобов`язання відповідача призначити позивачеві пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до заяви від 05.02.2020р.

Ухвалою суду від 25.08.2020р. було відкрито провадження у даній справі, призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов`язано відповідача, зокрема, надати відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст. 162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України та виходячи з вимог ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.34).

14.09.2020р. засобами поштового зв`язку, на виконання вимог вказаної ухвали суду, від відповідача надійшов письмовий відзив на позов, у якому останній просив відмовити в задоволенні адміністративного позову позивача в повному обсязі посилаючись на те, що 05.02.2020р. та 27.07.2020р. позивач звертався до пенсійного органу із заявами про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у призначенні якої позивачеві було відмовлено листами №1538/03.05.17 від 17.02.2020р. та №0400-0319-8/64546 від 05.08.2020р., при цьому, період проходження військової служби з 02.10.2014р. по 24.07.2015р. по 24.07.2015р. під час часткової мобілізації в особливий період зарахований позивачеві до загального та пільгового стажу роботи згідно ст.114 Закону України №1058 в одинарному розмірі, а пільговий стаж роботи позивача станом на 30.06.2020р. з урахуванням кратності по провідним професіям складає 24 роки 11 місяців 14 днів, що недостатньо для призначення пенсії на пільгових умовах згідно ч.3 ст.114 Закону №1058 (менше 25 років) – (а.с.38-40).

Згідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

У зв`язку із перебуванням судді Конєвої С.О. з 23.10.2020р. по 20.11.2020р. включно на лікарняному та з 23.11.2020р. по 30.11.2020р. включно у щорічній відпустці, рішення у даній адміністративній справі приймається 01.12.2020р.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за відсутності учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Із наданих суду документів судом встановлені наступні обставини у даній справі.

05.02.2020р. ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», до якої позивачем були додані, зокрема, трудова книжка, військовий квиток, посвідчення УБД, довідки про проходження військової служби в період мобілізації та про безпосередню участь в АТО, що підтверджується копіями відповідної заяви та розписки-повідомлення, наявними у справі (а.с.47,61-зворот,62,65).

Листом №1538/03.05.17 від 17.02.2020р. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача про відмову в призначенні пенсії, а також вказано, що пільгові довідки №194 від 06.03.2020р. та №438 від 12.03.2020р. направлені на перевірку до відділу контрольно-перевірочної роботи управління контрольно-перевірочної роботи Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та після надходження результатів перевірки буде можливо повернутися до розгляду питання про визначення права на пенсію за віком відповідно до п.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується змістом його копії (а.с.18-19,45(зворот)-46).

27.07.2020р. позивач повторно звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується копією відповідної заяви (а.с.45,62-зворот,66).

Листом №0400-0319-8/64546 від 05.08.2020р. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача про відмову в призначенні пенсії, так як пільговий стаж позивача складає 23 роки 9 місяців 19 днів, що недостатньо для призначення пенсії на пільгових умовах, при цьому, відповідач зазначив, що до пільгового стажу роботи позивача згідно ст.114 Закону було зараховано період безпосередньої участі в антитерористичній операції м. Слов`янськ Донецької області з 04.03.2015р. по 18.05.2015р., що підтверджується змістом його копії (а.с.20-21,43-44).

Вказаний спір виник у зв`язку із незгодою позивача з діями відповідача щодо відмови в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви про призначення пенсії від 05.02.2020 року, у зв`язку з чим позивач просить захистити його порушені права шляхом визнання таких дій відповідача протиправним та зобов`язання відповідача зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи позивачеві один місяць служби за три період проходження військової служби під час мобілізації з 14.08.2014 року по 24.07.2015 в стаж роботи за провідною професією прохідника з повним робочим днем в шахті з урахуванням Роз`яснень Міністерства Соцполітики від 20.01.1992 №8; зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи позивачеві один місяць служби за три під час проходження військової служби в особливий період, а саме: період безпосередньої участі в антитерористичній операції з 16.11.2014 року по 04.01.2015 року та з 04.03.2015 року по 18.05.2015 в стаж роботи за провідною професією прохідника з повним робочим днем в шахті з урахуванням Роз`яснень Міністерства Соцполітики від 20.01.1992 № 8; призначити позивачеві, пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви про призначення пенсії з 05.02.2020 року.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача в частині визнання протиправними дій відповідача, які оформлені листами №1538/03.05.17 від 17.02.2020р. та №0400-0319-8/64546 від 05.08.2020р., щодо відмови в призначенні позивачеві пенсії за віком відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви останнього про призначення пенсії від 05.02.2020р., зобов`язання відповідача зарахувати до страхового та пільгового стажу роботи позивача період проходження військової служби під час мобілізації з 14.08.2014 року по 24.07.2015 (без урахування вже зарахованого стажу) в стаж роботи за провідною професією прохідника з повним робочим днем в шахті з урахуванням Роз`яснень Міністерства Соцполітики від 20.01.1992 №8; зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи позивачеві під час проходження військової служби в особливий період, а саме: період безпосередньої участі в антитерористичній операції з 16.11.2014 року по 04.01.2015 року та з 04.03.2015 року по 18.05.2015 в стаж роботи за провідною професією прохідника з повним робочим днем в шахті з урахуванням Роз`яснень Міністерства Соцполітики від 20.01.1992 №8 із розрахунку один місяць служби за три; зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення останньому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 05.02.2020р., виходячи з наступного.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон №1058) встановлено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Статтею 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі – Закон №2232) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни.

Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 4 вказаної статті Закону №2232 передбачено види військової служби, до яких, і зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.

Статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлено, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.

Пунктом 2.3 розділу 2 наказу Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014р. "Про положення про організацію роботи з обчислення вислуги років", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 року № 1294/2607, передбачено, що час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що час проходження військової служби зараховується громадянам України, зокрема, до їх стажу роботи за спеціальністю, при цьому, час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.

Так, як встановлено судом з матеріалів справи ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 21.05.2015р. (а.с.9,53).

На підставі Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 21.07.2014р. №607/2014 ОСОБА_1 був призваний Павлоградським ОМВК на військову службу у Збройні Сили України 14.08.2014р. та звільнений в запас (демобілізований) 24.07.2015р., що підтверджується копіями військового квитка НОМЕР_2 від 20.11.1997р. та довідки Павлоградського об`єднаного міського військового комісаріату Дніпропетровської області №4/1077 від 27.07.2015р. (а.с.10,11,48).

При цьому, в період з 16.11.2014р. по 04.01.2015р. та з 04.03.2015р. по 18.05.2015р. позивач брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції, що підтверджується копіями довідок Військової частини 3017 №1390 від 04.01.2015р., №1323 від 27.04.2015р., Павлоградського об`єднаного міського військового комісаріату Дніпропетровської області №7152 від 27.12.2018р. (а.с.12,13,14,54).

Аналізуючи вищенаведені норми законодавства та надані суду докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що період участі позивача в антитерористичній операції з 16.11.2014р. по 04.01.2015р. та з 04.03.2015р. по 18.05.2015р. підлягає зарахуванню - один місяць служби за три до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

За викладеного, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача, які оформлені листами №1538/03.05.17 від 17.02.2020р. та №0400-0319-8/64546 від 05.08.2020р., щодо відмови в призначенні позивачеві пенсії за віком відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви останнього про призначення пенсії від 05.02.2020р.

Наведена правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у його постанові від 02.04.2020р. у справі №185/4140/17.

Згідно ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У відповідності до ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, відповідачем не було надано суду жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили про правомірність дій пенсійного органу, які оформлені листами №1538/03.05.17 від 17.02.2020р. та №0400-0319-8/64546 від 05.08.2020р., щодо відмови в призначенні позивачеві пенсії за віком відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви останнього про призначення пенсії від 05.02.2020р. з урахуванням норм вищенаведеного законодавства, обставин встановлених судом та з урахуванням правової позиції Верховного Суду, яка наведена вище та не спростована відповідачем жодними доказами.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вимог ч. 2 ст. 2 вказаного Кодексу, перевіривши правомірність дій пенсійного органу, які оформлені листами №1538/03.05.17 від 17.02.2020р. та №0400-0319-8/64546 від 05.08.2020р., щодо відмови в призначенні позивачеві пенсії за віком відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви останнього про призначення пенсії від 05.02.2020р., суд приходить до висновку, що відповідач, відмовляючи позивачеві у призначенні пенсії за віком відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», діяв не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач, відмовивши позивачеві у призначенні позивачеві пенсії за віком відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви останнього про призначення пенсії від 05.02.2020р. листами №1538/03.05.17 від 17.02.2020р. та №0400-0319-8/64546 від 05.08.2020р., порушив права позивача на пенсійне забезпечення, які підлягають судовому захисту шляхом визнання таких дій протиправними, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача у наведеній частині підлягають задоволенню.

Також, підлягають задоволенню і позовні вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача зарахувати до страхового та пільгового стажу роботи позивача період проходження військової служби під час мобілізації з 14.08.2014 року по 24.07.2015 (без урахування вже зарахованого стажу) в стаж роботи за провідною професією прохідника з повним робочим днем в шахті з урахуванням Роз`яснень Міністерства Соцполітики від 20.01.1992 №8 та зарахувати до пільгового стажу роботи позивачеві під час проходження військової служби в особливий період, а саме: період безпосередньої участі в антитерористичній операції з 16.11.2014 року по 04.01.2015 року та з 04.03.2015 року по 18.05.2015 в стаж роботи за провідною професією прохідника з повним робочим днем в шахті з урахуванням Роз`яснень Міністерства Соцполітики від 20.01.1992 №8 із розрахунку один місяць служби за три, з урахуванням того, що судом встановлено протиправність дій пенсійного органу, які оформлені листами №1538/03.05.17 від 17.02.2020р. та №0400-0319-8/64546 від 05.08.2020р., щодо відмови в призначенні позивачеві пенсії за віком відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви останнього про призначення пенсії від 05.02.2020р., у зв`язку із не зарахуванням до пільгового стажу роботи позивача вищенаведених періодів та належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, направлені на усунення порушеного права позивача виходячи із наданих повноважень адміністративного суду, встановлених ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України.

В той же час, правові підстави для зарахування позивачеві строку проходження військової служби під час мобілізації в період з 14.08.2014р. по 15.11.2014р., з 05.01.2015р. по 03.03.2015р. та з 19.05.2015р. по 24.07.2015р. у кратному обчисленні - один місяць служби за три до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", про що просить позивач в позові, відсутні, оскільки в цей період позивач не приймав безпосередньої участі в антитерористичній операції, а тому, за приписами ст. 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" цей період підлягає зарахуванню до пільгового стажу без пільгового обчислення у кратному розмірі.

Не підлягають і задоволенню позовні вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача призначити позивачеві, пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви про призначення пенсії з 05.02.2020 року, оскільки адміністративний суд не наділений повноваженнями спонукати суб`єкта владних повноважень прийняти те чи інше рішення у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, у такому випадку, суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням правової оцінки суду, наведеної у такому судовому рішенні, з урахуванням повноважень адміністративного суду, визначених ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

На цій підставі адміністративні суди, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим статтею 2 КАС України критеріям, не втручаються у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Окрім того, при прийнятті даного рішення, судом враховується і те, що у даному випадку, саме наявність у позивача необхідного пільгового стажу, передбаченого ч.3 ст.114 Закону №1058, є підставою для призначення останньому пенсії за віком на пільгових умовах, при цьому, за нормами Закону №1058 повноваження щодо обчислення стажу, зокрема і пільгового, є виключною компетенцію пенсійних органів, а тому адміністративний суд не наділений повноваження підміняти пенсійний орган та самостійно обчислювати пільговий стаж позивача для призначення пенсії, а, відповідно, без проведення розрахунку такого стажу і зобов`язувати призначати пенсії.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що найбільш ефективний із можливих способів захисту порушеного права за умови визнання протиправними дій відповідача, які оформлені листами №1538/03.05.17 від 17.02.2020р. та №0400-0319-8/64546 від 05.08.2020р., щодо відмови в призначенні позивачеві пенсії за віком відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви останнього про призначення пенсії від 05.02.2020р. та зобов`язання відповідача зарахувати до страхового та пільгового стажу роботи позивача період проходження військової служби під час мобілізації з 14.08.2014 року по 24.07.2015 (без урахування вже зарахованого стажу) в стаж роботи за провідною професією прохідника з повним робочим днем в шахті з урахуванням Роз`яснень Міністерства Соцполітики від 20.01.1992 №8 та зарахувати до пільгового стажу роботи позивачеві під час проходження військової служби в особливий період, а саме: період безпосередньої участі в антитерористичній операції з 16.11.2014 року по 04.01.2015 року та з 04.03.2015 року по 18.05.2015 в стаж роботи за провідною професією прохідника з повним робочим днем в шахті з урахуванням Роз`яснень Міністерства Соцполітики від 20.01.1992 №8 із розрахунку один місяць служби за три, є саме зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення останньому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 05.02.2020р. та прийняти обґрунтоване рішення по суті заяви з урахуванням висновків, викладених у цьому судовому рішенні, вимог пенсійного законодавства України та повноважень органів Пенсійного фонду України.

Не підлягають і задоволенню позовні вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи позивачеві один місяць служби за три період проходження військової служби під час мобілізації з 14.08.2014р. по 15.11.2014р., з 05.01.2015р. по 03.03.2015р. та з 19.05.2015р. по 24.07.2015р. в стаж роботи за провідною професією прохідника з повним робочим днем в шахті з урахуванням Роз`яснень Міністерства Соцполітики від 20.01.1992 № 8, оскільки в цей період позивач не приймав безпосередньої участі в антитерористичній операції (такі докази в матеріалах справи відсутні), а тому, за приписами ст. 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" цей період підлягає зарахуванню до пільгового стажу без пільгового обчислення у кратному розмірі.

За викладених обставин, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд не вбачає підстав для їх розподілу у порядку, встановленому ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували понесення ним будь-яких судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи з урахуванням того, що позивач звільнений від сплати судового збору за п.13 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір”.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які оформлені листами №1538/03.05.17 від 17.02.2020р. та №0400-0319-8/64546 від 05.08.2020р., щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви останнього про призначення пенсії від 05.02.2020р.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати до страхового та пільгового стажу роботи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) період проходження ним військової служби під час мобілізації з 14.08.2014 року по 24.07.2015 (без урахування вже зарахованого стажу) в стаж роботи за провідною професією прохідника з повним робочим днем в шахті з урахуванням Роз`яснень Міністерства Соцполітики від 20.01.1992 №8.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) період проходження ним військової служби в особливий період, а саме: період безпосередньої участі в антитерористичній операції з 16.11.2014 року по 04.01.2015 року та з 04.03.2015 року по 18.05.2015 в стаж роботи за провідною професією прохідника з повним робочим днем в шахті з урахуванням Роз`яснень Міністерства Соцполітики від 20.01.1992 №8 із розрахунку один місяць служби за три.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) про призначення останньому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 05.02.2020р. та прийняти обґрунтоване рішення по суті заяви з урахуванням висновків, викладених у цьому судовому рішенні, вимог пенсійного законодавства України та повноважень органів Пенсійного фонду України.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п.15.1 п.15 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва