Рішення № 93263426, 27.11.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2020 року ЛуцькСправа № 140/14705/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Смокович В.І.,

за участю секретаря судового засідання – Ткачук І.І.,

представника позивача – Тарана О.П.,

представника Поліської митниці Держмитслужби – Федченка О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа – підприємець ОСОБА_1 (далі – позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулась із позовом до Поліської митниці Держмитслужби (далі – віповідач, митний орган, суб`єкт владних поноважень) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 16 вересня 2020 року №204120/2020/000290/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ФОП ОСОБА_1 та ЗАО «Холдинговая компания «Пинскдрев» (Білорусь) було укладено договір поставки від 02 лютого 2017 року №09/17 на підставі якого та згідно рахунку-фактури від 10 вересня 2020 року №5395 було придбано меблі в кількості 62 одиниці.

Для здійснення митного оформлення придбаного товару позивачем було подано до Поліської митниці Держмитслужби митну декларацію від 16 вересня 2020 року №UA204120/2020/085233, однак останнім прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 16 вересня 2020 року №204120/2020/000290/2 та картку відмови у митному оформлення №UA204120/2020/01453.

Підставами для прийняття такого рішення були наступні обставини: подана до митного оформлення виписка з прайс-листа від 10 вересня 2020 року до договору від 02 лютого 2017 року №09/17 щодо цін не прийнята митним органом для підтвердження актуальних цін на товари, оскільки невідомо термін дії документу та умови на яких він складений; акт експертизи походження товарів від 12 листопада 2019 року №2410566 стосується виробника ПУП «Фабрика матраців» Білорусь», тоді як виробником та відправником (товар №4) є ЗАО «Холдинговая компания «Пинскдрев»; митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

На переконання позивача, оскаржене рішення не відповідає вимогам статті 55 Митного кодексу України (далі - МК України), оскільки крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, воно не містить пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та докладної інформації про джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, фактів, які вплинули на таке коригування. Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом.

Вказує, що митному органу було надано всі документи, які повністю підтвердили заявлені в митній декларації дані, в тому числі, що стосується митної вартості, тоді як митним органом було прийнято незаконне та необґрунтоване рішення з огляду на що просить позов задовольнити.

У відзиві на позов від 03 листопада 2020 року №7.13-10/09/609 представник Поліської митниці Держмитслужби позовних вимог не визнав. Повідомив, що за митною декларацією від 15 вересня 2020 року №UA204120/2020/084328 ФОП ОСОБА_1 заявлено до митного оформлення товар №2 «меблі дерев`яні для сидіння, що перетворюються на ліжка (дивани розкладні та дивани кутові розкладні)», товар №3 «меблі дерев`янні для столових та житлових кімнат (тумби, шафи, столи)», товар №5 «меблі дерев`яні типу спальні (ліжка)».

При проведенні контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення встановлено наявність в документах розбіжностей і неточностей, а саме: виписка з прайс-листа від 10 вересня 2020 року до договору від 02 лютого 2017 року №09/17 не містить інформації щодо терміну дії документа та умови на яких він складений; акт експертизи походження товарів від 12 листопада 2019 року №2410566 стосується виробника ПУП «Фабрика матраців» (Білорусь), тоді як виробником та відправником (товар №4) є ЗАО «Холдинговая компания «Пинскдрев».

Зазначає, що у зв`язку із тим, що вимога митного органу щодо надання додаткових документів декларантом позивача в повному обсязі виконана не була, митну вартість товару скориговано із застосуванням шостого резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МК України.

Випуск товарів №2, №3, №5 у вільний обіг здійснено за митною декларацією від 16 вересня 2020 року №UA204120/2020/085233 з врахуванням рішення про коригування митної вартості товарів від 16 вересня 2020 року №UA204120/2020/000290/2 за резервним методом. Донарахована сума митних платежів становить 44756,93 грн.

З огляду на вищезазначене, представник митного органу просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю (арк. спр. 80-85).

Клопотанням від 25 листопада 2020 року представник відповідача додатково надав суду копії митних декларацій відповідно до яких митним органом було визначено митну вартість імпортованих позивачем товарів (арк. спр. 122-129).

Інших заяв по суті справи, передбачених частиною другою статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) до суду не надходило.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи та призначено у даній справі судове засідання на 10:00 год 05 листопада 2020 року (арк. спр. 67).

Судовий розгляд справи, призначений на 05 листопада 2020 року було відкладено на 10:00 год. 19 листопада 2020 року за клопотанням представника відповідача (арк. спр. 73).

В ході судового розгляду справи 19 листопада 2020 року було оголошено перерву до 10:00 год 27 листопада 2020 року для надання представниками сторін додаткових доказів (арк. спр. 108-109).

В судовому засіданні 27 листопада 2020 року представник позивача додатково надав суду лист ЗАО «Холдинговая компания «Пинскдрев» від 19 листопада 2020 року №06/1-3047 на підтвердження повноважень Юхтиковича С.М. на підписання документів від імені вказаної юридичної особи та просить позовні вимоги задовольнити повністю з підстав, викладених у позові.

Представник Поліської митниці Держмитслужби просить у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав наведених у відзиві.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності встановив такі обставини.

Між ЗАО «Холдинговая компания «Пинскдрев» (Білорусь) (постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір поставки від 02 лютого 2017 року №09/17.

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору, постачальник продає, а покупець приймає і оплачує продукцію – мебель, в кількості, асортименті згідно специфікації, нумерованих послідовно, які являються невід`ємними частинами договору (арк. спр. 21-23).

На виконання вимог зазначеного договору та згідно рахунку-фактури від 10 вересня 2020 року №5395 позивачем було придбано меблі в кількості 62 одиниці (арк. спр. 32).

З метою здійснення митного оформлення вказаного товару позивач подав до митного органу митну декларацію від 15 вересня 2020 року №UA204120/2020/084328, в якій митна вартість товару визначена із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а саме:

- товар №2 «меблі дерев`яні для сидіння, що перетворюються на ліжка (дивани розкладні та дивани кутові розкладні)», виробник: ЗАО «Холдинговая компания «Пинскдрев», (Білорусь), торгівельна марка: «Пинскдрев» (далі - товар №2). Фактурна вартість товару №2 - 5089,01 доларів США, митна вартість товару (заявлена декларантом за основним методом) - 142938,43 грн;

- товар №3 «меблі дерев`янні для столових та житлових кімнат (тумби, шафи, столи)», виробник: ЗАО «Холдинговая компания «Пинскдрев», (Білорусь), тортівельна марка: «Пинскдрев» (далі - товар №3). Фактурна вартість товару №3 - 4608,63 доларів США, митна вартість товару (заявлена декларантом за основним методом) - 129580,30 грн;

- товар №5 «меблі дерев`яні типу спальні (ліжка) , виробник: ЗАО «Холдинговая компания «Пинскдрев», Білорусь. Торговельна марка: «Пинскдрев» (далі - товар №5). Фактурна вартість товару №5 - 1686,75 доларів США, митна вартість товару (заявлена декларантом за основним методом) - 47466,45 грн (арк. спр. 11-15).

На підтвердження заявленої в митній декларації митної вартості товару, разом із декларацією декларант надала такі документи: договір поставки від 02 лютого 2017 року №09/17, додаткові угоди до вказаного договору поставки від 09 вересня 2020 року б/н, від 29 листопада 2019 року №9, від 29 листопада 2019 року №12, від 06 жовтня 2017 року №2, акт експертизи походження товарів від 12 листопада 2019 року №2410566, сертифікати про походження товару від 10 вересня 2020 року №424003, від 16 вересня 2020 року №4240029 рахунок – фактуру від 10 вересня 2020 року №5395, протокол узгодження цін від 10 вересня 2020 року, специфікацію від 10 вересня 2020 року, виписку із прайс-листа від 10 вересня 2020 року (арк. спр. 24-35).

На вимогу митного органу, декларант додатково надала лист ЗАО «Холдинговая компания «Пинскдрев» від 11 вересня 2020 року вих. №06/1-2618, яким підтверджено, що наданий прайс-лист діє з 01 червня 2020 року по 31 грудня 2020 року згідно умов викладених в договорі від 02 лютого 2017 року №09/17 та лист ЗАО «Холдинговая компания «Пинскдрев» від 11 вересня 2020 року №06/1-2617, яким підтверджується, що Унітарне підприємство «Фабрика матраців» є філіалом ЗАО «Холдинговая компания «Пинскдрев» (арк. спр. 37-38).

За результатами розгляду поданих декларантом документів відповідачем прийнято оскаржуване рішення від 16 вересня 2020 року №204120/2020/000290/2 про коригування митної вартості товарів, яким митну вартість товару, що імпортується скориговано за резервним методом.

У графі 33 вказаного рішення зазначено, що митна вартість імпортованих товарів № 2, 3, 5 не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом, у зв`язку з тим , що при проведенні контролю правильності визначення митної вартості товарів, відповідно до статті 54 МКУ, виявлено окремі неточності, а саме: при аналізі митної декларації та поданих до неї документів, зокрема встановлено: подана до митного оформлення виписка з прайс-листа від 10 вересня 2020 року до договору №09/17 від 02 лютого 2017 року щодо цін не може бути прийнята митним органом для підтвердження актуальних цін на товари, оскільки невідомо термін дії документу та умови на яких він складений; акт експертизи походження товарів від 12 листопада 2019 року №2410566 стосується виробника ПУП «Фабрика матраців» Білорусь», тоді як виробником та відправником (товар №4) є ЗАО «Холдинговая компания «Пинскдрев».

Окрім того, митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом: товар №2-МД від 10 квітня 2020 року № UA209140/2020/32072 (4,01 USD/кг), товар №3-МД від 05 вересня 2020 року № UA204120/2020/80103 (4,01 USD/кг) та товар №5-МД від 20 липня 2020 року № UA100320/2020/623409 (4,02 USD/кг).

У зв`язку із зазначеним, числове значення митної вартості товару №2 визначено в розмірі 201320,20 грн (1793кг*4,01USD/кг* 28,0003 грн) або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення – 7189,93 USD (замість 5104,89 доларів США, що була заявлена декларантом), числове значення митної вартості товару №3 – 235565, 96 грн (2098 кг*4.01 USD/кг* 28,0003 грн), або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення - 8412.98 USD (замість 4627,82 доларів США, що була заявлена декларантом); числове значення митної вартості товару №5 - 106442,58 грн (948 кг*4,01 USD/кг* 28,0003 грн) або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення – 3801,48 USD (замість 1695,21 доларів США, що була заявлена декларантом).

Також указано, що для визначення митної вартості оцінюваних товарів використано актуальну на дату оцінки товарів найменшу з альтернативних вартість, що наявна у митниці (арк. 16-18).

Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204120/2020/1453 (арк. спр. 19).

Не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товарів від 16 вересня 2020 року №204120/2020/000290/2 позивач звернулась із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Як визначено частиною першою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною п`ятою статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у встановлених випадках, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені форми митного контролю.

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що митний орган досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів.

Суд не заперечує права митного органу упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів (частина п`ята статті 54 МК України), проте уважає, що, при цьому, він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознаки підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як убачається із матеріалів справи, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів було прийнято у зв`язку із тим, що виписка з прайс-листа від 10 вересня 2020 року до договору №09/17 від 02 лютого 2017 року не може бути прийнята митним органом для підтвердження актуальних цін на товари, оскільки невідомо термін дії документу та умови на яких він складений; акт експертизи походження товарів №2410566 від 12 листопада 2019 року стосується виробника ПУП «Фабрика матраців» (Білорусь), тоді як виробником та відправником (товар №4) є ЗАТ Холдінгова компанія «Пінськдрев».

Однак, як установлено судом та не заперечується представником відповідача позивачем було надано митному органу лист ЗАО «Холдинговая компания «Пинскдрев» від 11 вересня 2020 року вих №06/1-2618, яким підтверджено, що наданий прайс лист діє з 01 червня 2020 року по 31 грудня 2020 року згідно умов викладених в договорі від 02 лютого 2017 року №09/17 та лист ЗАО «Холдинговая компания «Пинскдрев» від 11 вересня 2020 року №06/1-2617, із якого убачається, що Унітарне підприємство «Фабрика матраців» є філіалом ЗАО «Холдинговая компания «Пинскдрев» (арк. спр. 37-38).

Суд зауважє, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів не зазначено, чому вказані документи (листи), які були подані до митного оформлення, не взяті до уваги при визначенні митної вартості придбаного товару.

Твердження представника Поліської митниці Держмитслужби, що зазначені документи підписані особою, начальником відділу регіональних продаж СНГ Юхтикович С.М., який немає жодного відношення до Договору №09/17 від 02 лютого 2017 року, спростовується наданим представником позивача листом ЗАО «Холдинговая компания «Пинскдрев» від 19 листопада 2020 року №06/1-3047, із якого убачається, що вказана особа працює в товаристві та має право на оформлення та підписання офіційних документів, листів із завіренням підпису печаткою «для фінансових документів №8» (арк. спр. 131).

На думку суду, документом, який підтверджує ціну товарів країни-виробника (РБ) є рахунок-фактура №5395 від 10 вересня 2020 року, протокол погодження ціни, специфікація та розрахунок відпускної ціни на продукцію ЗАО «Холдинговая компания «Пинскдрев», які і були надані посадовій особі митниці (арк. спр. 32, 33, 36). Виписка із прайс-листа є додатковим документом наданим декларантом.

Варто зазначити, згідно правової позиції викладеної в постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2020 року по справі №810/690/17 жодним нормативним актом, в тому числі і міжнародним, не встановлено вимоги до форми та змісту прайс-листів, тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.

Водночас, відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59, 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним, зокрема, в постановах від 06 жовтня 2020 року у справі № 825/472/17, від 27 лютого 2019 року у справі №814/1647/16, від 26 березня 2019 року у справі № 814/921/17.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

В даному випадку митні консультації щодо обрання методу визначення митної вартості не проводились взагалі та митним органом ні в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, ні в ході судового розгляду даної справи не надано жодних пояснень з приводу застосування резервного (шостого) методу, а не як то передбачено порядком застосування кожного з методів, що передує методу, обраному митним органом та, як наслідок не можливістю здійснення розрахунку ціни товару за іншими другорядними методами.

Окрім того, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Суд констатує, що в рішенні про коригування митної вартості товарів від 16 вересня 2020 року №204120/2020/000290/2 лише зазначено реквізити митних декларації, взятих за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, жодних пояснення щодо зроблених коригувань, тотожності товару, який оформлявся на підставі указаної митної декларації не наведено, також відсутній обгрунтований розрахунок числового значення скоригованої митної вартості.

Натомість як установлено судом умови поставки в митних деклараціях, взятих відповідачем за основу при визначенні митної вартості товарів не є ідентичними, зокрема країною відправлення, згідно митних декларацій від 10 квітня 2020 року №UA209140/2020/032072 та від 05 вересня 2020 року №UA204120/2020/080103 є Польща, перевезення товару здійснювалось на умовах DAP та FCA; по декларації від 20 липня 2020 року №UA 100320/2020/623409 поставка здійснювалася на умовах DAP, РБ Могільовська область. Не менш дивним є посилання митного органу на вказані митні декларації, де визначено митну вартість товарів не за одиницю товару, а за кілограм ваги нових виробів-меблів. Окрім того, із вказаних декларацій не убачається чи був відправник товару виробником такої продукції.

У судовому засіданні представник позивача пояснив суду, що згідно митних декларації від 03 серпня 2020 року №204120/2020/064077, від 24 липня 2020 року №204120/2020/060166, від 31 серпня 2020 року №204120/2020/076728 суб`єктом господарювання на тих же умовах поставки у цього ж постачальника купувався аналогічний товар, який був розмитнений митним органом за ціною угоди тобто за першим методом без будь-яких зауважень митного органу по відповідній ціні за кожну одиницю товару, а не за кілограми (арк. спр. 42-45).

Однак, незважаючи на вищевикладене митним органом не було враховано вказані декларації із ідентичним товаром та не було використано їх як джерело інформації для застосування попередніх до резервного методу (щодо ідентичних, подібних товарів).

Крім того, митний орган в рішенні про коригування зазначає, що ним було використано актуальну на дату оцінки товарів та найменшу із альтернативних вартостей наявних у митного органу, однак як слідує із вказаних декларацій, фактично використані не актуальні на дату оцінки відомості, зокрема декларація станом на квітень 2020 року, при наявних деклараціях станом на липень та серпень 2020 року.

Вказане, на думку суду, свідчить про упередженість митного органу, а також про незаконність оскаржуваного рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністртаивного судочинства України (далі – КАС України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення, а рішення про коригування митної вартості не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару, висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

На переконання суду, позивачем доведено задекларовану за основним методом митну вартість ввезених на митну територію України меблів, натомість відповідачем не виконано обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для визначення за резервним методом митної вартості, а також не наведено обґрунтованих доводів невизнання митної вартості, визначеної декларантом та підтверджених документами, наданими митниці, тобто при винесенні рішення, суб`єкт владних повноважень, Поліська митниця Держмитслужби діяла не в спосіб визначений законом та не надала суду достатніх доказів правомірності свого рішення, відтак, таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду на встановлені судом обставини справи та положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 16 вересня 2020 року №204120/2020/000290/2.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Як визначено частинами першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь ФОП ОСОБА_1 необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Поліської митниці Держмитслужби судовий збір в сумі 2102,00 грн, який сплачений відповідно до квитанції від 06 жовтня 2020 року №56 (арк. спр. 10).

Щодо відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10306,00 грн (десять тисяч триста шість гривень 00 копійок) суд зазначає наступне.

Частинами першою, другою статті 134 КАС України обумовлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано такі документи: договір про надання правничої допомоги від 29 вересня 2020 року №29/09/20-01, акт приймання - передачі наданих послуг від 02 жовтня 2020 року, рахунок-фактура №02/10-20-01 від 02 жовтня 2020 року, платіжне доручення від 06 жовтня 2020 року №57 (арк. спр. 56-62).

Представник відповідача у заяві від 19 листопада 2020 року просив в задоволенні клопотання про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Поліської митниці Держмитслужби а користь позивача витрат, пов`язаних із професійною правничою допомогою у сумі 10306,00 грн відмовити з підстав їх необгрунтовності (арк. спр. 102-103).

Як убачається із акту приймання-передачі наданих послуг від 12 серпня 2020 року позивачу були надані наступні послуги: надання правової інформації, консультації та роз`яснення з питань правомірності винесення Поліською митницею Держмитслужби рішення про коригування митної вартості товарів від 16 вересня 2020 року №204120/2020/000290/2 та оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення – 2522,40 грн (з розрахунку 840,80 грн. за 1 годину та 3 годин витраченого часу); складення позовної заяви про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 16 вересня 2020 року №204120/2020/000290/2 – 3783,60 грн (з розрахунку 840,80 грн. за 1 годину та 4,5 годин витраченого часу), що разом складає 6306,00 грн.

Натомість у рахунку-фактурі від 02 жовтня 2020 року №02/10/20-01 зазначено три послуги уже на загальну суму 10306,00 грн (додатково зазначена послуга з представництва інтересів у суді однієї інстанції згідно пункту 4.1 договору від 29 вересня 2020 року вартістю 4000,00 грн.),

Вказані послуги були оплачені позивачем згідно з платіжним дорученням від 06 жовтня 2020 року №57.

Суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справ

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, пункт 268). У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia, заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумний розмір.

Верховний Суд в постановах від 07 травня 2020 року по справі №320/3271/19, від 10 березня 2020 року по справі №520/8489/19 зазначив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Таким чином, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.

На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України, з урахуванням заперечень відповідача щодо обґрунтованості та співмірності розміру витрат на правничу допомогу, враховуючи незначну складність справи справедливим розміром відшкодування позивачу фактично понесених витрат на професійну правничу допомогу у цій справі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача є сума 3522,40 грн (три тисячі п`ятсот двадцять дві гривні сорок копійок), з розрахунку: надання правової інформації, консультації та роз`яснення з питань правомірності винесення оскаржуваного рішення – 840,80 грн за 1 годину витраченого часу; складення позовної заяви – 1681,60 грн за 2 години витраченого часу та 1000,00 грн за представництва інтересів клієнта в суді. Решту витрат на професійну правничу допомогу, на думку суду, повинен понести позивач.

Керуючись статтями 139, 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Поліської митниці Держмитслужби (33028, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Соборна, 104, ідентифікаційний код юридичної особи 43350097) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Поліської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 16 вересня 2020 року №204120/2020/000290/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Поліської митниці Держмитслужби на користь фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок) та 3522,40 грн (три тисячі п`ятсот двадцять дві гривні сорок копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя В.І. Смокович

Повний текст судового рішення складено 02 грудня 2020 року.