Рішення № 93263071, 18.11.2020, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" листопада 2020 р. Справа № 924/805/20

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Смаровоза М.В. при секретарі судового засідання Желіхівській О.О., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ферозіт"

до приватного акціонерного товариства "Хмельницька маслосирбаза"

про стягнення 373432,69 грн.

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта”

за участю представників:

позивача: Галушка Г.М.;

відповідача: Гриценюк О.В.;

третьої особи: не з`явились.

В судовому засіданні 18.11.2020р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Позивач звернувся до суду з позовом, відповідно до якого (з урахуванням прийнятої судом заяви від 21.09.2020р.) просить стягнути з відповідача 373432,69 грн. шкоди, завданої позивачеві внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 03.07.2017р. з вини гр. ОСОБА_1 , який керував належним відповідачеві транспортним засобом.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач, посилаючись на ст. ст. 230, 231, 265 ГК України, ст.ст. 16, 22, 549, 625, 692, 712, ч. 1 та 2 ст. 1166, ч. 1 ст.1172, ч.2 ст. 1187, ч.2 ст. 1192 ЦК України, зокрема, зазначає, що 03.07.2017р. в м.Хмельницькому по проспекті Миру від села Олешин в напрямку вул. С.Бандери біля АЗС «БРСМ», відбулась дорожньо-транспортна пригода внаслідок того, що водій ОСОБА_2 (працівник відповідача), керуючи транспортним засобом марки ГАЗ 3307, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перед початком зміни напрямку руху не переконався в безпечності свого маневру, почав виконувати маневр лівого повороту, чим створив небезпеку транспортному засобу марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_2 з причепом-платформою ZANNER реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який уже виконував маневр обгону, у зв`язку з чим водій ОСОБА_3 (працівник позивача) допустив зіткнення з транспортним засобом марки ГАЗ 3307 реєстраційний номер НОМЕР_1 , який рухався попереду на зустрічній смузі руху, на смузі руху транспортного засобу марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Внаслідок цього завдано шкоду транспортному засобу марки MAN, який належить товариству з обмеженою відповідальністю «Фенікс ЛТД» та передано ним в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Ферозіт", згідно договору № ОР/ЛВ/0001/17 оренди транспортних засобів від 01.02.2017р.

Окрім того, позивач в обґрунтування заяви про збільшення позовних вимог посилається на те, що 01.08.2017р. між фізичною особою-підприємцем Педоричем Олегом Олеговичем (Виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Ферозіт» (Замовник) був укладений договір № 27 про технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу, відповідно до умов якого виконавець взяв на себе зобов`язання надати замовнику послуги з технічного обслуговування та/або ремонту автомобільного транспортного засобу чи його складових частин, у тому числі з використанням матеріалів (запасних частин) як замовника, так і спеціально замовлених виконавцем. Обумовлені договором роботи були виконані ФОП Педоричем О.О. належним чином на загальну суму 241130,00 грн., що підтверджується актом здачі-прийомки виконаних робіт (послуг) від 05.11.2018р., який підписано сторонами договору без жодних зауважень. Також позивач зазначає, що між сторонами був укладений договір № РЕ/ВН/013/18 поставки товарів від 03.01.2018р. (копія додається), відповідно до п. 1.1 якого, постачальник (Товариство з обмеженою відповідальністю «Ферозіт») зобов`язується постачати і передавати у власність покупцю будівельні матеріали, а покупець (Фізична особа-підприємець Педорич Олег Олегович) зобов`язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах договору. Таким чином, товариством з обмеженою відповідальністю «Ферозіт» був переданий у власність фізичної особою-підприємця Педоричу Олегу Олеговичу товар на загальну суму 258414,14 грн., що підтверджується видатковими накладними № 3052 від 13 березня 2018 року, № 3055 від 13 березня 2018 року, № 3056 від 13 березня 2018 року, № 3069 від 13 березня 2018 року, №3174 від 15 березня 2018 року, № 3197 від 15 березня 2018 року, № 3212 від 16 березня 2018 року, № 3300 від 16 березня 2018 року, № 3596 від 26 березня 2018 року, № 3598 від 26 березня 2018 року, № 3604 від 26 березня 2018 року, № 3608 від 26 березня 2018 року, № 3609 від 26 березня 2018 року, № 3749 від 28 березня 2018 року, № 3759 від 28 березня 2018 року, № 4201 від 02 квітня 2018 року, № 4218 від 02 квітня 2018 року, № 4222 від 12 квітня 2018 року, № 4482 від 12 квітня 2018 року, № 4489 від 12 квітня 2018 року, № 4527 від 13 квітня 2018 року, № 4535 від 13 квітня 2018 року, № 4538 від 13 квітня 2018 року, № 4948 від 17 квітня 2018 року та № 5155 від 19 квітня 2018 року.

Оплата за вказаний товар відповідно до п. 4.1. договору № РЕ/ВН/013/18 поставки товарів від 03.01.2018р. мала бути здійснена протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання товару покупцем. 21.02.2019р. між фізичною особою-підприємцем Педоричем Олегом Олеговичем та товариством з обмеженою відповідальністю «Ферозіт» був підписаний договір про зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно якого сторони домовились про зарахування зустрічних однорідних вимог щодо таких зобов`язань: 1) зобов`язання ТОВ «Ферозіт» перед ФОП Педоричем О.О. за договором № 27 про технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу від 01 серпня 2017 року на суму 241 130,00 (двісті сорок одна тисяча сто тридцять гривень 00 копійок); 2) зобов`язання ФОП Педорича О.О. перед ТОВ «Ферозіт» за договором № РЕ/ВН/013/18 поставки товарів від 03 січня 2018 року на суму 241 130грн. Таким чином, після зарахування зустрічних однорідних вимог заборгованість ТОВ «Ферозіт» перед ФОП Педоричем О.О. на суму 241130,00 грн. вважається погашеною в повному обсязі за договором № 27 про технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу від 01.08.2017р. Оскільки при поданні позовної заяви розмір позовних вимог розрахований станом на 03.07.2020р. та складав 132362,69 грн., з урахуванням акту здачі-прийомки виконаних робіт (послуг) від 05.11.2018р. розмір позовних вимог позивач збільшив до 373432,69 грн.

Щодо тверджень відповідача про невстановлення постановою Хмельницького міськрайоиного суду Хмельницької області від 02.06.2020р. у справі № 686/15683/17 вини водія ОСОБА_4 позивач вказав, що постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 червня 2020 року у справі № 686/15683/17 провадження щодо ОСОБА_4 за ст. 124 КУпАП закрито в зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. За змістом ч. 1 ст. 38 КУпАП закриття провадження на зазначеній підставі можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення, спливу встановленого законом строку. Тобто, для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення. Як вбачається з постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02.06.2020р. у справі № 686/15683/17 провадження у справі про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Позивач зазначає, що з правового аналізу вказаної норми вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

З приводу тверджень відповідача про ненадання позивачем актів виконаних робіт, які б стосувались пошкодженого транспортного засобу марки MAN реєстраційний номер НОМЕР_2 , позивач зазначає, що в акті виконаних робіт ТС-00003035 від 27 вересня 2017 року, акті виконаних робіт № ТС-00001373 від 27 квітня 2018 року, акті № ОУ-0000088 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 21 травня 2018 року та акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 03 грудня 2018 року вказано, що роботи виконуються саме по ремонту транспортного засобу марки MAN реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Враховуючи вищевикладене, позивач просить задовольнити позов в повному обсязі. Крім того, позивачем вказується на те, що відсутні підстави для призначення судової експертизи.

Відповідач проти позову заперечує, вказуючи на його безпідставність. Вказано, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 28.03.2014р. ПрАТ „Хмельницька маслосирбаза" є власником транспортного засобу марки „ГАЗ 3307", номерний знак НОМЕР_1 . 03.07.2017р. о 09 год. 00 хв. в м. Хмельницькому, по вул. Західно-Окружна за участю вищевказаного транспортного засобу, сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої 2 транспортні засоби, в тому числі і той який належить ПрАТ „Хмельницька маслосирбаза", отримали механічні ушкодження. 25.10.2017р. Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області по справі № 686/15683/17 ОСОБА_1 , водія ПрАТ „Хмельницька маслосирбаза", звільнено від накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в зв`язку із закінченням строків його накладення. Провадження по справі закрито. ПрАТ „Хмельницька маслосирбаза" оскаржило це рішення до Апеляційного суду Хмельницької області. Постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 14.06.2018р. по справі № 686/15683/17 апеляційну скаргу ПрАТ „Хмельницька маслосирбаза" було задоволено частково, матеріали справи для належного оформлення направлено до Управління патрульної поліції у м. Хмельницькому.

02.06.2020р. постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області по справі № 686/15683/17 ОСОБА_1 звільнено від накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в зв`язку із закінченням строків його накладення. Провадження по справі закрито. Проте, Постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 14.06.2018р. по справі № 686/15683/17 не виконано, матеріали справи про адміністративне правопорушення належним чином оформлено так і не було. А саме, до протоколу про адміністративне правопорушення БР № 238036 від 10.08.2017р. не долучено схему місця ДПТ, яка є невід`ємною частиною протоколу про адміністративне правопорушення, і яка в даному випадку є визначальною при встановленні вини водія ПрАТ „Хмельницька маслосирбаза", оскільки невідомо, на якій смузі руху, попутній чи зустрічній, відбулося зіткнення транспортних засобів „МАН" д.н.з. НОМЕР_2 , що належить на праві користування позивачу, та „ГАЗ 3307" д.н.з., що належить на праві власності ПрАТ „Хмельницька маслосирбаза". Тому, протокол про адміністративне правопорушення БР № 238036 від 10.08.2017р., оформлений з порушенням вимог ст. 256 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року (чинній в редакції на час складання протоколу про адміністративне правопорушення БР № 238036 від 10.08.2017р.), не може свідчити про вину у вчиненні адміністративного правопорушення ОСОБА_1 . А відтак, відповідач стверджує, що з огляду на невстановлення того факту, що дорожньо-транспорна пригода (внаслідок якої транспортному засобу позивача завдана шкода), сталася саме з вини водія ПрАТ „Хмельницька маслосирбаза", в ПрАТ „Хмельницька маслосирбаза" відсутній обов`язок відшкодовувати завдану позивачу шкоду.

Посилання позивача на те, що якщо провадження у справі № 686/15683/17 закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, то це вказує на вину у вчинені адміністративного правопорушення, ПрАТ „Хмельницька маслосирбаза" вважає таким, що суперечить положенням Кодексу України про адміністративні правопорушення. При цьому, відповідач посилається на п.7 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Тому, постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02.06.2020р. по справі № 686/15683/17 вину водія ПрАТ "Хмельницька маслосирбаза" Чупіли Володимира Семеновича не встановлено. При цьому, вищевказана постанова не містить відомостей про конкретні дані пошкодженого майна, характер цих пошкоджень, їх опису, власника майна тощо. Керуючись ст. 1166 ЦК України, відповідач стверджує, що посилання позивача щодо покладення відповідальності за відшкодування збитків завданих ДТП на ПрАТ „Хмельницька маслосирбаза" є необгрунтованим, оскільки, в діях ПрАТ „Хмельницька маслосирбаза" не вбачається наявності складу цивільного правопорушення. Окрім того, вважає, що позивач обґрунтовує розмір завданих йому збитків неналежними доказами.

Відтак, відповідач просить суд відмовити в позові. Третя особа також просить суд відмовити в позові.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено наступне.

01.02.2017 між товариством з обмеженою відповідальністю «Фенікс ЛТД» (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Ферозіт» (орендарем) укладено договір оренди № ОР/ЛВ/0001/17 оренди транспортних засобів.

Згідно п. 1.1. договору оренди транспортних засобів, орендодавець передає, а орендар приймає в оренду транспортні засоби автомобілі, причепи, напівпричепи) згідно переліку (додаток №1), вартість яких визначено за даними балансу орендодавця станом на 01.02.2017р., згідно з актом приймання-передачі в оренду, що є невід`ємними частинами цього договору (Додаток №2).

Пунктом 2.1 та 2.3 даного договору передбачено, що вступ орендаря у користування орендованими основними засобами настає одночасно з підписанням сторонами договору та акта приймання-передачі. Передача основних засобів в оренду та їх повернення здійснюється за актом приймання передачі основних засобів в оренду. Основні засоби вважаються поверненими орендодавцю з оренди з часу підписання сторонами акта приймання передачі основних засобів з оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованих основних засобів або їх загибель, він зобов”язаний відшкодувати орендодавцю всі збитки, пов`язані з їх відновленням за кошторисом орендодавця, а у разі неможливості відновлення – орендар зобов`язаний відшкодувати вартість аналогічних основних засобів за ринковою ціною на дату складання дефектного акта (п.2.4 договору).

Згідно умов вищезазначеного договору, а саме п. 4.1.3 орендар зобов`язаний повернути орендодавцю орендовані основні засоби в стані, не гіршому від їх стану на момент передачі в оренду з урахуванням зносу у встановлених розмірах та відповідну кількість пального. Пунктом 4.1.4 передбачено, що орендар зобов`язується підтримувати транспортні засоби (автомобілі, причепи, напівпричепи), що орендуються, у належному технічному стані, власними силами та за свій рахунок здійснювати їх ремонт (поточний і капітальний).

Пунктом 6.1. договору № ОР/ЛВ/0001/17 оренди транспортних засобів від 01.02.2017р. визначено термін його дії - з моменту підписання його сторонами і до 31 грудня 2019 p., а в частині обов`язків по розрахунках у разі невиконання їх орендарем та нанесенні збитків орендодавцю - до повного проведення розрахунків та відшкодування збитків. Даний договір підписаний та скріплений печатками обох сторін.

Як вбачається з акту приймання-передачі від 01.02.2017р., орендодавець (товариство з обмеженою відповідальністю «Фенікс ЛТД») належним чином передав, а орендар (товариство з обмеженою відповідальністю «Ферозіт») прийняв транспортні засоби, що є об`єктом оренди згідно договору № ОР/ЛВ/0001/17 оренди транспортних засобів від 01.02.2017р., зокрема транспортний засіб марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_2 , рік випуску - 2000, номер шасі - НОМЕР_5 та причіп ZANNER реєстраційний номер НОМЕР_3 рік випуску - 2000, номер шасі - НОМЕР_6 .

27.12.2019р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Фенікс ЛТД» та товариством з обмеженою відповідальністю «Ферозіт» було укладено додаткову угоду № 6 до договору № ОР/ЛВ/0001/17 оренди транспортних засобів від 01.02.2017р., згідно якої сторони вирішили продовжити термін дії договору до 31.12.2021р.

Як зазначено в постанові Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25.10.2017р. у справі № 686/15683/17, 03.07.2017р. в м. Хмельницькому по вул. Західно-Окружній, відбулась дорожньо-транспортна пригода внаслідок того, що водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки ГАЗ 3307, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перед початком зміни напрямку руху не переконався в безпечності свого маневру, почав виконувати маневр лівого повороту, чим своїми діями створив небезпеку транспортному засобу марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_2 з причепом-платформою ZANNER реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який уже виконував маневр обгону, у зв`язку з чим водій ОСОБА_3 допустив зіткнення з транспортним засобом марки ГАЗ 3307, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25.10.2017р. по справі № 686/15683/17 ОСОБА_1 , водія ПрАТ „Хмельницька маслосирбаза", звільнено від накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в зв`язку із закінченням строків його накладення. Провадження по справі закрито.

Постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 14.06.2018р. по справі № 686/15683/17 апеляційну скаргу ПрАТ „Хмельницька маслосирбаза" було задоволено частково, постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25.10.2017р. у справі № 686/15683/17 скасовано, матеріали справи для належного оформлення направлено до Управління патрульної поліції у м. Хмельницькому.

Як вбачається з постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 червня 2020 року у справі № 686/15683/17, провадження у справі про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП в зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

01.08.2017р. між фізичною особою-підприємцем Педоричем Олегом Олеговичем (Виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Ферозіт» (Замовник) був укладений договір № 27 про технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу, відповідно до умов якого виконавець взяв на себе зобов`язання надати замовнику послуги з технічного обслуговування та/або ремонту автомобільного транспортного засобу чи його складових частин, у тому числі з використанням матеріалів (запасних частин) як замовника, так і спеціально замовлених виконавцем (п.1.1.).

Згідно з п.2.1 даного договору Перелік робіт з технічного обслуговування та/або ремонту транспортного засобу, а також перелік матеріалів, що використовуються, вказується в акті здачі приймання виконаних робіт (наданих послуг), який є невід`ємною частиною цього договору. Крім того, позивачем надано копію акту приймання-передачі транспортного засобу від 01.08.2017р., згідно якого товариство з обмеженою відповідальністю «Ферозіт» (Замовник) передав, а фізична особа-підприємець Педорич Олег Олегович (Виконавець) прийняв транспортний засіб марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_2 , рік випуску - 2000, номер шасі - НОМЕР_5 .

На підтвердження понесення витрат на ремонт транспортного засобу марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_2 , позивачем надано також, зокрема, копії: акту виконаних робіт ТС-00003035 від 27.09.2017р. на суму 4050,00грн, видаткової накладної № FTM00008457/18 від 23.01.2018р. на суму 2400,00грн, видаткової накладної № FTM00044579/18 від 12.04.2018р. на суму 8600,00грн, видаткової накладної № FTM00048238/18 від 18.04.2018р. на суму 14420,99грн, акту виконаних робіт № ТС-00001373 від 27.04.2018р. на суму 86620,25грн, акту № ОУ-0000088 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 21.05.2018р. на суму 1450,00грн, видаткової накладної № 19429 від 11.07.2018р. на суму 3746,45грн, видаткової накладної № FTM00109132/18 від 14.08.2018р. на суму 9080,00грн, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 03.12.2018р. на суму 1125,00грн, акту надання послуг № 02/15-0027 від 15.12.2019р. на суму 870,00 грн.; та копії: платіжного доручення № 19249 від 26.09.2017p., платіжного доручення № 20870 від 25.01.2018p., платіжного доручення № 21665 від 13.04.2018p., платіжного доручення № 21899 від 23.04.2018p., платіжного доручення № 22099 від 03.05.2018p., платіжного доручення № 22512 від 30.05.2018p., платіжного доручення № 811 від 19.07.2018p., платіжного доручення № 1313 від 21.08.2018p., платіжного доручення № 3414 від 03.12.2018р.; акту здачі-прийомки виконаних робіт (послуг) від 05.11.2018р. ; договору № РЕ/ВН/013/18 поставки товарів від 03.01.2018р., видаткових накладних № 3052 від 13.03.2018р., № 3055 від 13.03.2018р., № 3056 від 13.03.2018р., № 3069 від 13.03.2018р., №3174 від 15.03.2018р., № 3197 від 15.03.2018р., № 3212 від 16.03.2018р., № 3300 від 16.03.2018р., № 3596 від 26.03.2018р., № 3598 від 26.03.2018р., № 3604 від 26.03.2018р., № 3608 від 26.03.2018р., № 3609 від 26.03.2018р., № 3749 від 28.03.2018р., № 3759 від 28.03.2018р., № 4201 від 02.04.2018р., № 4218 від 02.04.2018р., № 4222 від 12.04.2018р., № 4482 від 12.04.2018р., № 4489 від 12.04.2018р., № 4527 від 13.04.2018р., № 4535 від 13.04.2018р., № 4538 від 13.04.2018р., № 4948 від 17.04.2018р. та № 5155 від 19.04.2018р., договору від 21.02.2019р. про зарахування зустрічних однорідних вимог тощо.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

Як встановлено судом, позивач просить суд стягнути з відповідача 373432,69 грн. шкоди, завданої позивачеві внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 03.07.2017р. з вини гр. ОСОБА_1 , який керував належним відповідачеві транспортним засобом.

Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Частинами 1, 2 ст.1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Частиною 1 ст. 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Як встановлено судом, у постанові Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25.10.2017р. у справі № 686/15683/17 зазначено, 03.07.2017р. в м. Хмельницькому по вул. Західно-Окружній, відбулась дорожньо-транспортна пригода внаслідок того, що водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки ГАЗ 3307, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перед початком зміни напрямку руху не переконався в безпечності свого маневру, почав виконувати маневр лівого повороту, чим своїми діями створив небезпеку транспортному засобу марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_2 з причепом-платформою ZANNER реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який уже виконував маневр обгону, у зв`язку з чим водій ОСОБА_3 допустив зіткнення з транспортним засобом марки ГАЗ 3307, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25.10.2017р. по справі № 686/15683/17 ОСОБА_1 , водія ПрАТ „Хмельницька маслосирбаза", звільнено від накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в зв`язку із закінченням строків його накладення. Провадження по справі закрито. Постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 14.06.2018р. по справі № 686/15683/17 апеляційну скаргу ПрАТ „Хмельницька маслосирбаза" було задоволено частково, постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25.10.2017р. у справі № 686/15683/17 скасовано, матеріали справи для належного оформлення направлено до Управління патрульної поліції у м. Хмельницькому.

При цьому, як вбачається з постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 червня 2020 року у справі № 686/15683/17, провадження у справі про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП в зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Однак, зміст як вищевказаних судових рішень, так і інших наявних доказів не засвідчує встановлення того факту, що дорожньо-транспорна пригода (внаслідок якої транспортному засобу позивача завдана шкода) сталася саме з вини водія ПрАТ „Хмельницька маслосирбаза" (зокрема, постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02.06.2020р. по справі № 686/15683/17 вину водія ПрАТ "Хмельницька маслосирбаза" ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди не встановлено).

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на зміст матеріалів справи та встановлених судом фактів, з огляду на невстановлення того факту, що дорожньо-транспорна пригода (внаслідок якої транспортному засобу позивача завдана шкода) сталася саме з вини водія ПрАТ „Хмельницька маслосирбаза", судом констатується, що позивачем всупереч положенням ст.74 Господарського процесуального кодексу України не доведено наявності в діях відповідача складу правопорушення, який міг би слугувати підставою для стягнення з приватного акціонерного товариства "Хмельницька маслосирбаза" 373432,69 грн. шкоди, відтак, судом відзначається, що незалежно від змісту інших доводів учасників процесу, у задоволенні позову слід відмовити з огляду на його необгрунтованість.

При цьому судом взято до уваги, що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа "Руїс Торіха проти Іспанії").

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача у зв`язку з відмовою в позові. Повний текст рішення (враховуючи зміст положень ст.233 ГПК України) остаточно складено у 10-ий робочий день після оголошення вступної та резолютивної частин рішення, тобто 02.12.2020р.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення (враховуючи зміст положень ст.233 ГПК України) складено 02.12.2020р.

Суддя М. В. Смаровоз