Рішення № 93262931, 24.11.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2020 р.м. ХарківСправа № Б-23/75-02 (922/2387/19)

Господарський суд Харківської області у складі: судді Усатого В.О.

при секретарі судового засідання Мазуренко А.О.

та за участю:

від позивача - не направив до судового засідання уповноваженого представника, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи без участі представника;

від відповідача - адвокат Сивак А.Ю. (за довіреністю від 10.01.2018, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1359 від 14.11.2005),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Господарського суду Харківської області справу

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ - 5" с. Подвірки про стягнення коштів в межах справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5",

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна зава Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5", в якій просить суд: стягнути з ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" на користь АТ НАК "Нафтогаз України" борг у зальній сумі 4 728 368,43 грн у тому числі : пеня у сумі 3 970 384,79 грн; 3% річних у сумі 358 316,32 грн; інфляційні втрати у сумі 399 667,33 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" на користь АТ "НАК Нафтогаз України" судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого за звернення з позовом у даній справі.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.08.2019, крім іншого, відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" подано відзив (вх. 19532 від 14.08.2019) на позовну заяву, в якому частково заперечує проти заявлених позивачем вимог, а саме, в частині заявленої позивачем до стягнення пені у зв`язку з тим, що її нарахування заборонено через те, що щодо боржника відкрито провадження у справі про банкрутство.

Крім того, ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" подано клопотання (вх. 23848 від 04.10.2019), в якому просить суд закрити провадження у справі № 922/2387/19 в частині стягнення 358316,32 грн 3% річних та 399667,33 грн інфляційних втрат, оскільки ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" згідно із заявою № 01-12/1532 від 02.10.2019 здійснило припинення зарахуванням частини грошових зобов`язань, до яких, крім іншого, увійшли 3% річних та втрати від інфляції у розмірі, заявленому до стягнення позивачем у даній справі. Вважає, що провадження у справі у вказаній частині підлягає закриттю через відсутність предмету спору.

В наступному ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" подано зустрічну позовну заяву до АТ "НАК "Нафтогаз", яку було повернуто ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.11.2019.

Від АТ "НАК "Нафтогаз України" подано заперечення (вх. 26411 від 04.11.2019) на клопотання відповідача про закриття провадження у справі, в яких просить відмовити у таких вимогах відповідача.

В подальшому провадження у справі зупинялось через оскарження відповідачем ухвали Господарського суду Харківської області про повернення зустрічної позовної заяви.

За результатами розгляду апеляційної скарги ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" Східним апеляційним господарським судом ухвалено постанову від 26.11.2019, якою ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.11.2019 залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 26.12.2019 відмовлено у відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2019 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.11.2019.

Після повернення матеріалів справи до Господарського суду Харківської області провадження у справі поновлено.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.01.2020 задоволено клопотання ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" на матеріали справи № 922/2387/19 передано за підсудністю до Господарського суду Харківської області для розгляду справи в межах справи про банкрутство ПрАТ" Харківська ТЕЦ-5".

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Усатому В.О., в провадженні якого перебуває справа про банкрутство ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" № Б-23/75-02.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.02.2020 у складі судді Усатого В.О. прийнято справу № 922/2387/19 для розгляду в межах справи про банкрутство ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" та призначено її до розгляду в підготовчому засіданні.

До суду надійшло клопотання ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" про зупинення провадження у справі (вх. 5959 від 06.03.2020) до розгляду по суті та набрання законної сили судовим рішенням у справі № Б-23/75-02 (922/3781/19) за позовом АТ "НАК "Нафтогаз України" до ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" про визнання недійсним одностороннього правочину - заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 02.10.2019 № 01-12/1532 про припинення зарахуванням зобов`язань на суму 757983,65 грн.

Строк підготовчого провадження продовжувався на 30 днів.

Ухвалою Господарського суду від 27.05.2020 задоволено клопотання ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" (вх. 5959 від 06.03.2020) про зупинення провадження у справі. Зупинено розгляд справи № 922/2387/19 до набрання законної сили рішенням у справі № 922/3781/19, оскільки рішення у даній справі може вплинути на розмір заявлених вимог у даній справі та наявності правових підстав для їх задоволення.

В подальшому рішенням Господарського суду Харківської області від 18.03.2020 у справі № 922/3781/19 задоволено позов АТ "НАК "Нафтогаз України" та визнано недійсним односторонній правочин - заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 02.10.2019 № 01-12/1532 про припинення зарахуванням зобов`язань на суму 757983,65 грн. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.06.2020 рішення суду першої інстанції залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 25.08.2020 залишені без змін зазначене рішення суду першої інстанції та постанова Східного апеляційного господарського суду.

У зв`язку з наведеним, ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.09.2020 провадження у справі № Б-23/75-02 (922/2387/19) поновлено та призначено її до розгляду в підготовчому провадженні.

20.10.2020 від ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" надійшло клопотання (вх. 24438), в якому просить суд зменшити заявлений до стягнення розмір пені на 198519,24 грн.

Крім того, 20.10.2020 від ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" надійшло клопотання (вх. 24439), в якому просить суд відстрочити виконання рішення у справі до 01.05.2021.

20.10.2020 до суду від ПрАТ "Харківська "ТЕЦ-5" надійшло клопотання (вх. 2440), в якому останній просить суд зупинити провадження у справі до розгляду об`єднаною палатою касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 903/918/19. В обґрунтування заявленого клопотання посилається на те, що, висновок О`єднаної палати касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 903/918/19 матиме істотне значення для вирішення справи № 922/2387/19.

Господарський суд Харківської області за результатами розгляду клопотання ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" (вх. 2440 від 20.10.2020) про зупинення провадження у справі дійшов висновку, що рішення Об`єднаної палати Верховного Суду у справі № 903/918/19 фактично може вплинути на наявність чи відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у справі № 922/2387/19.

Отже, ухвалою суду від 26.10.2020 задоволено клопотання (вх. 2440 від 20.10.2020) ПрАТ "Харківська "ТЕЦ-5" про зупинення провадження у справі, провадження у справі № 922/2387/19 зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду справи № 903/918/19.

12.11.2020 до суду від АТ "НАК "Нафтогаз України" надійшло клопотання про поновлення розгляду справи (вх. 4525). В клопотанні позивач повідомляє про те, що 16.10.2020 Об`єднаною палатою Верховного Суду розглянута справа № 903/918/19, винесено відповідну постанову та рішення внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень. Таким чином, заявник просить суд поновити розгляд справи № Б-23/75-02 (922/2387/19) за позовом АТ "НАК "Нафтогаз України" до ПАТ "Харківська - ТЕЦ-5" про стягнення заборгованості.

Розглянувши заявлене АТ "НАК Нафтогаз" клопотання, судом встановлено наступне.

Обставини, які зумовили зупинення провадження у справі дійсно усунуті, що підтверджуються даними з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Відповідно до ст. 230 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується.

Провадження у справі продовжується із стадії, на якій його було зупинено.

Оскільки обставини, які зумовили зупинення провадження у справі усунуті, наявні правові підстави для поновлення провадження у справі, а також зважаючи на перебіг процесуальних строків розгляду справи по суті, суд дійшов висновку поновити розгляд справи, провадження у справі продовжити зі стадії розгляду по суті, невідкладно призначити судове засідання, про що повідомити сторін всіма можливими засобами зв`язку.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.11.2020 задоволено клопотання АТ "НАК "Нафтогаз України" (вх. 4525 від 12.11.2020) про поновлення провадження у справі. Провадження у справі № Б-23/75-02 (922/2387/19) поновлено. Призначено розгляд справи по суті на 24.11.2020.

До судового засідання позивач не направив уповноваженого представника, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, щодо причин неявки представником позивача подано клопотання (вх. 4726 від 24.11.2020), в якому просить суд проводити судове засідання з розгляду справи, призначене на 24.11.2020, без участі представника позивача.

До судового засідання 24.11.2020 прибув представник відповідача, який оголосив наступні клопотання, що подані до суду 20.10.2020, однак не розглянуті у зв`язку із зупиненням розгляду справи :

- про зменшення пені (неустойки) (вх. 24438 від 20.10.2020, в якому просить суд зменшити заявлений до стягнення розмір пені до 198519,24 грн (5% від заявленого);

- відстрочення виконання судового рішення (вх. 24439 від 20.10.2020), в якому просить суд відстрочити виконання судового рішення до 01.05.2021.

В судовому засіданні пояснив щодо заявленого клопотання про зменшення розміру пені, що у разі якщо суд дійде висновку про наявність правових підстав стягнути з відповідача пеню, просить розглянути це клопотання та зменшити її розмірі до 5 відсотків від заявленого.

Від позивача надійшло клопотання вх. 4726 від 24.11.2020, в якому просить розглядати справу за відсутності уповноваженого представника позивача, з посиланням на встановлений в країні карантин.

Зважаючи на встановлений процесуальним законом строк розгляду справи по суті, який сплинув, наявність доказів належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши заявлені у справі вимоги та заперечення відповідача щодо них, суд встановив наступне.

Між Акціонерним товариством "НАК "Нафтогаз України" та Приватним акціонерним товариством "Харківська ТЕЦ-5" укладено договір № 1202/1718-КП-32 постачання природного газу.

На виконання умов Договору АТ "НАК "Нафтогаз України" передано у власність ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" природний газ на загальну суму 82 551 168 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, які долучені до матеріалів справи.

Відповідно до пункту 6.1 Договору сплата за газ здійснюється ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" виключного грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У зв`язку з тим, що ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" здійснював несвоєчасні розрахунки за отриманий газ, що мало наслідком утворення заборгованості, на яку АТ "НАК Нафтогаз" нараховано та заявлено позовні вимоги про стягнення у даній справі: пеню, 3% річних та втрати від інфляції.

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи та правовідносинам сторін, суд зазначає наступне.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини першої статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено строк (термін) виконання зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню за настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У пункті 8.1 Договору сторони узгодили, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим Договором.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу частини другої статті 20 ГК України захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Судом встановлено, що відповідачем не належно виконувались умови договору щодо своєчасного розрахунку, отже відповідач є боржником, який прострочив виконання грошового зобов`язання. Зважаючи на це, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для нарахування 3% річних та втрат від інфляції.

Перевіривши період заявлених до нарахування 3% відсотків річних та інфляційних втрат, суд зазначає про те, що періоди нарахування та розрахунок є арифметично правильним та відповідає умовам договору та вимогам закону.

Щодо посилання ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" у клопотанні (вх. 23848 від 04.10.2019), в якому просить суд закрити провадження у справі № 922/2387/19 в частині стягнення 358316,32 грн 3% річних та 399667,33 грн інфляційних втрат, на те, що ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" згідно із заявою № 01-12/1532 від 02.10.2019 здійснило припинення зарахуванням частини грошових зобов`язань, до яких, крім іншого, увійшли 3% річних та втрати від інфляції у розмірі, заявленому до стягнення позивачем у даній справі, то судом встановлено те, що рішенням Господарського суду Харківської області від 18.03.2020 у справі № Б-23/75-02 задоволено позов НАК "Нафтогаз України" та визнано недійсним односторонній правочин ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" - заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 02.10.2019 № 01-12/1532 про припинення зарахування зобов`язань на суму 757983,65 грн. Рішення переглянуто в апеляційному та касаційному порядку, залишено без змін, отже, набрало законної сили.

З огляду на викладене, вимоги ПрАТ" Харківська ТЕЦ-5", викладені у клопотанні вх. 23848 від 04.10.2020, не обґрунтовані, а підстави для задоволення клопотання (вх. 23848 від 04.10.2019) відсутні, тому суд відмовляє у його задоволенні.

Крім того, суд вважає за необхідне надати оцінку обставинам, на які ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" посилався в обґрунтування клопотання про зупинення провадження у справі (вх.24440 від 20.10.2020) щодо неможливості ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" самостійно впливати на оплату поставленого АТ "НАК Нафтогаз" природного газу на підставі договору, оскільки кошти перераховувалися постачальнику на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання відповідно до Порядку № 217.

Зазначене питання було предметом розгляду Об`єднаної палати Верховного Суду у справі № 903/918/19, до вирішення якої було зупинено розгляд справи № Б-23/75-02(922/2387/19).

За результатами розгляду Об`єднана палата Верховного Суду ухвалила постанову, в якій викладено наступний висновок: ".... положення Порядку № 217 не змінюють строків розрахунків теплопостачальних організацій та гарантованого постачальника за договором постачання природного газу, не позбавляють теплопостачальну організацію можливості впливати на їх своєчасність та не виключають застосування до відповідача-споживача пені за прострочення в оплаті отриманого природного газу, а також відповідальності за прострочення грошового зобов`язання у порядку частини другої статті 625 ЦК України у вигляді сплати 3% річних та інфляційних втрат".

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність заявлених АТ "НАК Нафтогаз України" позовних вимог в частині 358316,32 грн – 3% річних та 399667,33 грн втрат від інфляції.

Крім того, суд зауважує на тому, що вчиняючи односторонній правочин, який в наступному визнано недійсним через відсутність правових підстав для його вчинення, ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" фактично погодилась без заперечень щодо правильності розміру нарахованих АТ "НАК НАфтогаз України" 3% річних та інфляційних втрат.

Розглянувши заявлені вимоги в частині пені, суд зазначає про наступне.

Господарським судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.12.2002 порушено провадження у справі № Б-23/75-02 про банкрутство Державного підприємства "Харківська ТЕЦ-5" (код ЄДРПОУ 05471230) та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. В процесі розгляду справи про банкрутство назва боржника змінювалася.

Справу про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" порушено до набрання чинності змін, внесених Законом України від 22.12.2011 № 4212-VI та постанову про визнання боржника банкрутом на час звернення позивача з позовом у даній справі не прийнято, тому застосуванню підлягає попередня редакція Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Відповідно до частини 4 статті 12 Закону про банкрутство (у відповідній редакції) мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань.

Суд зазначає, що частина 4 статті 12 Закону про банкрутство встановлює загальну заборону на нарахування штрафу і пені протягом часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Зміст цієї заборони не пов`язаний з визначенням поняття мораторію і не обмежений ним. Заборона чинна протягом дії мораторію. Тому неустойка за невиконання грошових зобов`язань не нараховується в силу прямої заборони законом, безвідносно до часу їх виникнення. Крім того, не може розглядатися питання про поширення чи непоширення мораторію на не нараховану неустойку, оскільки законом виключена можливість виникнення та існування відносин нарахування неустойки боржнику, щодо якого діє мораторій, введений при провадженні справи про його банкрутство (аналогічний висновок про застосування норм права у подібних правовідносинах викладений у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 по справі № 922/2781/18).

Мораторій на задоволення вимог кредиторів введений ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.12.2002 року не передбачав його дію тільки щодо конкурсної заборгованості.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.04.2011 у справі № Б-23/75-02 роз`яснено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, який був введений ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.12.2002 заборонено нараховувати неустойку (штраф, пеня), заборонено застосовувати інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов`язкових платежів) та заборонено стягнення на підставі виконавчих документів, як за тими вимогами (виконавчими документами), які виникли (були видані) до моменту введення мораторію так і за тими вимогами (виконавчими документами), які виникли (були видані) після введення мораторію за винятком вимог, передбачених в ч. 6 статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Отже, за наявності чинної ухвали суду від 16.12.2002 (якою введено мораторій) та ухвали суду від 28.04.2011 (якою роз`яснено ухвалу) нарахування позивачем пені відповідачу в період дії мораторію є неправомірним.

Таку ж правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 04.03.2020 у справі № 922/1852/19 у спорі між тими ж сторонами.

У письмових поясненнях (вх. 4160 від 26.10.2020) позивач в обґрунтування наявності правових підстав для стягнення пені посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 826/3106/18 від 16.09.2020 щодо питання про стягнення пені під час дії мораторію у зв`язку з порушенням провадження у справі про банкрутство.

Розглянувши доводи, викладені позивачем у вказаних поясненнях, суд зазначає про наступне.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Як встановлено та зазначено вище, ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.04.2011 у справі № Б-23/75-02 роз`яснено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, який був введений ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.12.2002 заборонено нараховувати неустойку (штраф, пеня), заборонено застосовувати інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов`язкових платежів) та заборонено стягнення на підставі виконавчих документів, як за тими вимогами (виконавчими документами), які виникли (були видані) до моменту введення мораторію так і за тими вимогами (виконавчими документами), які виникли (були видані) після введення мораторію за винятком вимог, передбачених в ч. 6 статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Зазначена ухвала, постановлена у ДАНІЙ КОНКРЕТНІЙ справі, є чинною, не скасована в установленому Законом порядку, а, отже, є обов`язковою до виконання відповідно до вищенаведених приписів Закону.

Крім того, суд зауважує на тому, що у постанові Верховного Суду від 04.03.2020 у справі № 922/1852/19 у спорі МІЖ ТИМИ Ж СТОРОНАМИ підтверджено правомірність такого висновку з посиланням та чинну ухвалу Господарського суду Харківської області про роз`яснення.

Отже, суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 04.03.2020 у складі касаційного господарського суду і у справі, за участю тих самих сторін (між тими ж сторонами).

Натомість, суд зауважує на тому, що висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 16.09.2020 в АДМІНІСТРАТИВНІЙ справі та стосується вимог про визнання протиправними та скасування вимог ГУ ДФС про сплату боргу (недоїмки), тоді як висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 04.03.2020 з розгляду господарської справи і, більше того, за участю тих самих сторін.

Крім того, суд зауважує на тому, що правовідносини у справі № 826/3106/18 (на постанову Великої палати Верховного Суду в якій посилається позивач) не є тотожними з правовідносинами у справі № Б-23/75-02 (922/2387/19). А саме, як встановлено та зазначено вище у цих справах різний суб`єктний склад сторін та різні предмети спору, різні підстави для заявлення таких вимог.

Вочевидь, правовідносини в обох справах не є тотожними за суб`єктним, об`єктним і змістовним критеріями.

За висновком Господарського суду Харківської області АТ "НАК "Нафтогаз України" не наведено жодних правових підстав з посиланням на норми ЗАКОНУ, які б дозволяли НЕ виконувати судове рішення (ухвалу суду про введення мораторію та ухвалу суду про її роз`яснення), яке набрало законної сили та не скасовані в установленому законом порядку. Позивачем також не наведено підстав, які б за наявності судових рішень у інших справах між тими ж сторонами за аналогічними договорами, укладеними в ці ж періоди, у стягненні пені за якими відмовлено, дозволяли суду задовольнити такі вимоги у цій справі (922/1851/19; 922/2780/18 та інші).

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 3 970 384,79 грн.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про відсутність правових відстав для задоволення вимог в частині стягнення пені, то клопотання відповідача про зменшення її розміру судом не розглядається.

З урахуванням висновку господарського суду про часткове задоволення позовних вимог, судовий збір, сплачений позивачем за звернення до суду з позовом у даній справі підлягає розподілу відповідно до статті 129 ГПК України пропорційно задоволених вимог.

Дослідивши матеріали, додані заявником до заяви про надання відстрочки виконання рішення суду, заслухавши пояснення представника боржника, суд встановив наступне.

Звертаючись до господарського суду із відповідною заявою, заявник зазначає наступне: боржник ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" забезпечує виробництво теплової та електричної енергії. У жовтні 2020 року починається опалювальний сезон у місті Харкові та Харківській області. Початок та забезпечення належного проведення якого повинен виконати, в тому числі, ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5".

Наведені обставини зумовлюють необхідність створення запасу палива, яким є природний газ, що потребує мобілізації ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" значного обсягу грошових коштів.

Як вважає боржник у разі примусового виконання рішення суду на початку опалювального сезону це може створити загрозу для створення відповідного запасу палива та зрив початку опалювального сезону.

Натомість, у травні 2021 року опалювальний сезон скінчиться, крім того, боржник отримає розрахунок за надані послуги з теплопостачання, що надасть змогу належним чином та без загроз для роботи підприємства та територіальної громади здійснити виконання судового рішення.

Розглянувши доводи боржника, викладені в обґрунтування заяви про відстрочення виконання рішення суду, судом встановлено наступне.

Постановою Верховного Суду від 19.03.2018 у справі № 33/229-04, виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Сулу України від 13.12.2012 № 18-рп/20121; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. З мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № П-рп/2012'): відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-11); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).

Частиною 4 наведеної статті 331 ГПК України визначено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2)стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 331 ГПК України).

В силу наведених приписів процесуального законодавства, підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у визначений строк. Тобто розстрочення виконання судового рішення пов`язано з об`єктивними, непереборними - виключними обставинами, котрі ускладнюють його вчасне виконання.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 вказаного Кодексу, і за наявності обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд має право відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 331 ГПК України). Також, суд враховує наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення тощо.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Особа, яка подала заяву про відстрочення виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у даній справі.

Так, в силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст. ст. 76-79 ГПК України).

Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, надавши оцінку обставинам щодо вини відповідача (боржника), суд зазначає про наступне.

Заявлені у даній справі вимоги АТ "НАК НАфтогаз України" стосуються стягнення не основного боргу, а стягнення 3% річних та втрат від інфляції. При цьому, суд враховує те, що основний борг сплатив АТ "НАК Нафтогаз України" основний борг за договором № 1202/1718-Кп-32 в повному обсязі ще в 2018 році, що не заперечується позивачем.

Суми нарахувань складають лише 5,73 відсотка від погашеної відповідачем суми заборгованості за договором.

Суд приймає до уваги та враховує, що згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 14.07.2020 у справі № 908/1884/19, при вирішенні питання про надання відстрочення виконання рішення суду згідно зі ст. 331 ГПК України суд має враховувати ту обставину, що предметом спору між сторонами є виключно суми нарахувань на погашену основну заборгованість.

На підставі п. 5 "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, п. 7.9.4 "Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж", затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 № 71, п. 9.7 ДБН В.2.5-39:2008 "Теплові мережі" включення систем опалення здійснюється власниками теплових господарств за узгодженням з теплопостачальними організаціями за умови, якщо протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря не перевищує +8 С. Рішення про початок опалювального сезону приймається виконавчими органами відповідних сільських, селищних та міських рад або місцевими державними адміністраціями.

Боржником до заяви про відстрочення виконання рішення суду додані розпорядження Харківської обласної державної адміністрації та Харківського міського голови стосовно сезонів 2018/2019 рр, 2019/2020 років.

Отже, є обґрунтовані припущення того, що початок опалювального сезону у місті Харкові та області, проведення якого повинен, в тому числі, забезпечувати боржник, повинен розпочатись у жовтні 2020 року.

За змістом п. 11 Положення № 867 виробник теплової енергії для постачання природного газу повинен, зокрема, виконувати таку умову як досягнення станом на 23 число місяця, що передує місяцю постачання природного газу, рівня розрахунків виробника теплової енергії (без урахування штрафних санкцій), за всіма укладеними з НАК "Нафтогаз України" договорами про постачання природного газу (купівлі-продажу, про закупівлю, відступлення права вимоги тощо) не нижче 90 відсотків ( у період з 01.10.2019 до 01.05.2021 - не нижче 60 відсотків).

Умови п. 5.1 запропонованих позивачем до укладання договорів постачання природного газу на опалювальний період 2020/2021 рр передбачають обов`язок ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" здійснювати оплату природного газу виключно грошовими коштами шляхом 100 відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду з остаточним розрахунком до 25го числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Відповідно до п. 3.2.3 "Положення про порядок оцінки готовності об`єктів електроенергетики до роботи в осінньо - зимовий період", затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 07.07.2006 № 231, для теплових електроцентралей, для яких основним паливом є газ, в якості умови готовності до роботи в ОЗП визначено утворення десятиденного запасу мазуту для забезпечення їх роботи мінімальним складом генеруючого обладнання.

Отже, суд вважає обґрунтованим твердження заявника ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" про необхідність мобілізації ним значної суми грошових коштів для виконання таких задач.

Суд погоджується та вважає правомірними твердження заявника ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" про те, що примусове виконання рішення на початку опалювального сезону може вплинути на дотримання ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" належного рівня розрахунків за природний газ, що, в свою чергу, матиме наслідком невидачу постачальником номінацій, припинення газопостачання (транспортування, розподілу природного газу) та поставити під загрозу початок та проведення у місті Харкові та області опалювального сезону 2020-2021 роки.

За висновком суду є безпідставними посилання заявника ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" в якості підстав для відстрочення рішення суду до травня 2021 року на обговорення та можливе введення нових тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та інше. Так, ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" вважає та зазначає, що введення нових тарифів дозволить підприємству отримати належні кошти за надання відповідних, які ним будуть спрямовані на виконання рішення суду та погашення присудженої до стягнення заборгованості перед АТ "НАК "Нафтогаз України".

Однак, суд зауважує на тому, що судові рішення не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а повинні прийматись на підставі дійсних обставин та норм чинного законодавства.

В той же час, суд зазначає, що відповідно до ч. 1, ч. 3 статті 69 Закону України "Про ринок електричної енергії" для забезпечення надійної роботи ОЕС України належної якості електричної енергії функціонує єдиний ринок допоміжних послуг. На ринку допоміжних послуг надаються послуги для забезпечення :

1) регулювання частоти та активної потужності в ОЕС України, а саме забезпечення резервів підтримки частоти (первинне регулювання); резервів відновлення частоти (вторинне регулювання); резервів заміщення (третинне регулювання);

2) підтримання параметрів надійності та якості електричної енергії в ОЕС України, а саме: послуги з регулювання напруги та реактивної потужності; послуги із забезпечення відновлення функціонування ОЕС України після системних аварій.

На підставі абз. 2 ч. 6 статті 69 Закону України "Про ринок електричної енергії" відповідач в якості виробника електричної енергії має обов`язок надавати допоміжні послуги.

Згідно з відомостями офіційного веб-сайту НЕК "Укренерго" робота ОЕС України характеризується дефіцитом забезпечення резервами (пропозиції допоміжних послуг).

Судом враховується те, що примусове виконання на початку опалювального сезону рішення суду у даній справі може призвести до втрати боржником необхідного резерву (ресурсу), розбалансування його систем, зупинення електроустановок, втрати можливості належним чином здійснювати взяті на себе зобов`язання та виконання обов`язків, що поставить під загрозу дотримання ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" функцій постачальника допоміжних послуг та нормальне функціонування ОЕС України.

Судом не приймаються як належні обґрунтування підстав для надання відстрочення виконання рішення суду посилання ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" на введення постановою НКРЕКП № 766 від 08.04.2020 необґрунтованих цінових обмежень на вартість послуг балансування та негативний вплив таких обмежень на фінансовий стан боржника.

Однак, при вирішенні заяви про відстрочення виконання рішення суд враховує: присуджені до стягнення у даній справі грошові кошти не є основним боргом, а є лише втратами від інфляції та 3 відсотки річних, основний борг сплачений ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" АТ "НАК "Нафтогаз України", присуджені до стягнення штрафні санкції складають не більше 6% від суми основного боргу (який як зазначено сплачено боржником); станом на момент звернення із заявою про відстрочення виконання рішення боржник потребує акумуляції значної суми грошових коштів, необхідних йому для організації та належного початку опалювального періоду в місті та області.

Крім того, суд зазначає, що період відстрочення, який просить надати відповідач, не є значним.

З огляду на встановлені судом обставини, з урахуванням принципів розумності та справедливості, враховуючи інтереси як боржника, так і стягувача, а також те, що рішення суду є обов`язковим до виконання та має бути виконане, суд вбачає наявність правових підстав для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду (вх 24439 від 20.10.2020).

Керуючись ст. ст. 7, 8 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 129,169,195, 207, 233, 237-240, 331 ГПК України

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" (62371, Харківська область, Дергачівський район, с. Подвірки код ЄДРПОУ 05471230) на корить Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", (01601, м. Київ, вул. Б Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 358316,32 грн – 3% річних; 399667,33 грн втрат від інфляції.

В іншій частині вимог відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" (62371, Харківська область, Дергачівський район, с. Подвірки код ЄДРПОУ 05471230) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 11 369,65 грн судового збору за звернення з позовом у справі.

Задовольнити заяву ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" (вх. 24439 від 20.10.2020) про відстрочення виконання рішення.

Відстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області у справі № Б-23/75-02 (922/2387/19) до 01.05.2021.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Позивач: Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720);

Відповідач: Приватне акціонерне товариство "Харківська ТЕЦ-5" (62371, Харківська область, Дергачівський район, с. Подвірки код ЄДРПОУ 05471230)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п. п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "03" грудня 2020 р.

Суддя В.О. Усатий