Рішення № 93262857, 30.11.2020, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 листопада 2020 року м. ТернопільСправа № 921/533/20

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Охотницької Н.В.

за участі секретаря судового засідання Ранецької Л.А.

розглянув справу

за позовом Акціонерного товариства "Агропросперіс Банк", 04210, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27-Т (літера А)

до відповідача 1 Фермерського господарства "Госа", 47823, Тернопільська область, Підволочиський район, с.Токи

відповідача 2 ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 1 051 269,00 грн

Представники сторін в судове засідання не прибули.

Згідно ч.3 ст. 222 ГПК України, фіксація судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Суть справи:

Акціонерне товариство "Агропросперіс Банк" звернулося до Господарського суду Тернопільської області із позовом до відповідача 1 фермерського господарства "Госа", відповідача 2 ОСОБА_1 , відповідача 3 ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 1 051 269,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог АТ "Агропросперіс Банк" посилається на порушення позичальником – фермерським господарством "Госа" зобов`язань по кредитному договору № 385 від 05.12.2018, які забезпечені заставою та порукою на підставі укладених з відповідачем 1 договору застави та відповідачем 2 та відповідачем 3 договору поруки за кредитним договором № 385 від 05.12.2018 щодо повернення кредиту, несплати процентів за користування кредитом та пені за прострочення виконання зобов`язання.

Разом з тим, одночасно із позовною заявою, а саме 06.08.2020 АТ "Агропросперіс Банк" звернулося до суду із заявою без номера та без дати (вх. № 5229 від 06.08.2020) про забезпечення позову, згідно якої просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме: накласти арешт на все належне фермерському господарству "Госа" (код ЄДРПОУ 21130793), ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) нерухоме та рухоме майно, а також кошти, що їм належать або підлягають передачі чи сплаті ними, і є в них або в інших осіб у розмірі ціни позову – 1 051 269, 00 грн.

Ухвалою суду від 07 серпня 2020 року відмовлено в задоволенні заяви без номера та без дати (вх. № 5229 від 06.08.2020) Акціонерного товариства "Агропросперіс Банк" (04210, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27-Т (літера А) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все належне фермерському господарству "Госа" (код ЄДРПОУ 21130793), ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) нерухоме та рухоме майно, а також кошти, що їм належать або підлягають передачі чи сплаті ними, і є в них або в інших осіб у розмірі ціни позову – 1 051 269, 00 грн.

Крім того, 10 серпня 2020 року, оскільки позивач звернувся з позовом до фізичних осіб, що не є підприємцями, судом надіслано запит за № 921/533/20/405/2020 до Відділу обліку та моніторингу про реєстрацію місця проживання УДМС України в Тернопільській області з проханням надати інформацію про зареєстровані місця проживання (перебування) фізичних осіб ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ).

20 серпня 2020 року на адресу Господарського суду Тернопільської області надійшла відповідь Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Тернопільській області, з якої вбачається, що громадянин ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: Підволочиський район, с. Токи. Щодо громадянина ОСОБА_2 , із наданої державним органом інформації вбачається, що останній 06.04.2020 знятий із реєстрації з місця проживання: Підволочиський район, с. Токи, у зв`язку зі смертю.

Ухвалою суду від 21 серпня 2020 року, з метою підтвердження чи спростування факту смерті фізичної особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ), суд витребував у Підволочиського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) належним чином засвідчену копію актового запису про смерть фізичної особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть фізичної особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ).

Ухвалою суду від 21 серпня 2020 року позовну заяву без номера та без дати (вх. № 614 від 06.08.2020) Акціонерного товариства "Агропросперіс Банк", 04210, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27-Т (літера А) залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10-ти днів з дня одержання цієї ухвали.

01 вересня 2020 року на адресу Господарського суду Тернопільської області від Підволочиського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшов лист № 668/24.11.1-07.3 від 27.08.2020 (вх. № 5923) разом із належним чином завіреною копією актового запису №4 від 06.04.2020 про смерть ОСОБА_2 , 1976 року народження.

01 вересня 2020 року на адресу Господарського суду Тернопільської області від позивача надійшла заява № 41-1148 від 28.08.2020 (вх. № 5924), з якої вбачається, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви, про які зазначено в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 21 серпня 2020 року.

Крім того, 01 вересня 2020 року на адресу Господарського суду Тернопільської області від позивача надійшла заява № 41-1147 від 28.08.2020 (вх. № 5926) про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд виключити з переліку відповідачів ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 та стягнути солідарно з Фермерського господарства "Госа", 47823, Тернопільська область, Підволочиський район, с. Токи та ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 1 051 269,00 грн та понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 21 вересня 2020 року, враховуючи усунення позивачем недоліків позовної заяви, які були причиною для залишення останньої без руху, суд прийняв позовну заяву Акціонерного товариства "Агропросперіс Банк" до розгляду та відкрив провадження у справі № 921/533/20 за позовом Акціонерного товариства "Агропросперіс Банк" до відповідача 1 Фермерського господарства "Госа" та відповідача 2 ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 1 051 269,00 грн за правилами загального позовного провадження та призначив у справі підготовче засідання на 19 жовтня 2020 року.

Також ухвалою суду від 21 вересня 2020 року залучено ОСОБА_3 в якості представника позивача - Акціонерного товариства "Агропросперіс Банк" у справі та надано йому як представнику Акціонерного товариства "Агропросперіс Банк" доступ до електронної справи № 921/533/20 в підсистемі "Електронний суд".

19 жовтня 2020 року суд відклав підготовче засідання без постановлення окремого процесуального документа на 26 жовтня 2020 року о 10:00 год., про що повідомлений присутній в підготовчому засіданні, яке проводилось в режимі відеоконференції представник позивача, а відповідач 1 та відповідач 2 повідомлялись ухвалою суду у відповідності до ст. 120 ГПК України.

Ухвалою суду від 26 жовтня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 921/533/20 до судового розгляду по суті на 16 листопада 2020 року о 10:00 год.

Окрім того, ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 27 жовтня 2020 року у даній справі задоволено заяву представника АТ "Агропросперіс Банк" Бойка Андрія Валерійовича № 41-1545 від 19.10.2020 (вх. № 7595 від 26.10.2020 о 14:08 год.) про участь у судовому засіданні 16 листопада 2020 року о 10:00 год. та усіх подальших судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Однак, судове засідання для розгляду справи по суті, призначене на 16 листопада 2020 року, не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю (перебуванням на лікарняному) судді Н.В.Охотницької.

Ухвалою суду від 18 листопада 2020 року, суд призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 30 листопада 2020 року о 10:00 год. в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon" (https://easycon.com.ua/).

В призначене на 30 листопада 2020 року судове засідання представники сторін не прибули, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином, у відповідності до ст. ст. 120, 176, 242 ГПК України, що підтверджується наявними у справі повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Отже, судом виконано процесуальні вимоги щодо повідомлення сторін належним чином про час та місце слухання справи і реалізовано право учасників судового процесу на судовий захист.

За таких обставин, враховуючи, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, відповідачі не були обмежені у своїх процесуальних правах надати відзиви через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, суд вважає за можливе розглянути дану справу за наявними в ній матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

30 листопада 2020 року справу розглянуто по суті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши подані докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Як вбачається із матеріалів справи 05 грудня 2018 року між Публічним акціонерним товариством "Агропросперіс Банк", назву якого змінено на Акціонерне товариство "Агропросперіс Банк" (надалі – Кредитор), в особі Керівника з організації продажів у Львівській області Білаша Назарія Мирославовича, який діє на підставі довіреності посвідченої приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Власенко І.В. 20 липня 2018 року та зареєстрованої в реєстрі за № 453 та Фермерським господарством "Госа" (надалі – Позичальник), в особі Голови господарства Яворського Ярослава Євгеновича, який діє на підставі Статуту, укладено Кредитний договір № 385.

Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору Кредитор зобов`язується надати Позичальнику кредитні кошти (надалі - Кредит) у формі не відновлювальної відкличної кредитної лінії з Лімітом кредитної лінії в сумі 1 000 000,00 грн, а Позичальник зобов`язується використати Кредит за цільовим призначенням, повернути Кредитору суму Кредиту, сплатити проценти за користування Кредитом та комісії, а також виконати інші обов`язки, визначені Договором.

Відповідно до п. 1.4. Кредитного договору (в редакції Договору про внесення змін та доповнень №1 від 04.03.2020 до Кредитного договору № 385 від 05.12.2018) кінцевий термін погашення Кредиту Позичальником - 01 вересня 2020 року (останній день строку користування Кредитом, в який Позичальник має здійснити остаточне погашення будь-якої заборгованості за Договором).

Пунктом 2.1. Договору визначено, що протягом всього строку фактичного користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця Кредитору проценти за користування кредитом, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 23% річних.

Погашення частини Кредиту здійснюється у розмірах та строках, які визначаються у Графіку зменшення ліміту кредитної лінії (Додаток №1 до Договору), що підписується сторонами в момент укладання Договору. Позичальник має право достроково здійснювати повне або часткове погашення сум наданого кредиту, при цьому, платіжний документ про таку дострокову сплату має містити в призначенні платежу посилання, що такий платіж направляється на дострокове погашення заборгованості за цим Договором (п.5.2. Договору).

Пунктом 5.3. Договору передбачено, що проценти за користування Кредитом Позичальник сплачує в термін з 1 по 5 число кожного місяця, наступного за тим, за яким вони були нараховані.

Проценти за користування Кредитом нараховуються щомісяця в останній робочий день поточного місяця виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році (методом "факт/факт").

При цьому проценти нараховуються на суму кредитних коштів, що фактично надані Кредитором Позичальнику і які ще не повернуті останнім у власність Кредитора відповідно до умов Договору. Для розрахунку процентів день надання та день погашення Кредиту вважається одним днем.

Згідно пунктів 11.2., 11.3 Кредитного договору Позичальник на вимогу Кредитора, сплачує останньому за кожен календарний день прострочення виконання будь-якого грошового зобов`язання за Договором - пеню, в відсотках річних від суми простроченого платежу, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня. Неустойка (пеня, штраф) підлягає сплаті Позичальником протягом десяти банківських днів з дати відправлення Кредитором відповідної письмової вимоги, на зазначений в цій вимозі рахунок.

Позичальник зобов`язався виконати зобов`язання за Кредитним договором, в тому числі погасити заборгованість, а саме: повернути суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, сплатити комісію відповідно до умов Договору, неустойку, відшкодувати витрати та збитки Кредитора, пов`язані з неналежним виконанням Позичальником умов Договору та інші платежі, якщо такі матимуть місце (пункт 5.1 Кредитного договору).

З матеріалів справи вбачається, що в забезпечення виконання Позичальником своїх зобов`язань за Кредитним договором 05 грудня 2018 року було укладено договір застави № 385/386-с/г-тех між Публічним акціонерним товариством "Агропросперіс Банк" та Фермерським господарством "Госа", договір поруки №385-пор-ЯЯЄ між Публічним акціонерним товариством "Агропросперіс Банк" та ОСОБА_1 (надалі - Договір поруки 1), Договір поруки № 385-пор-ЯРЄ між Публічним акціонерним товариством "Агропросперіс Банк" та ОСОБА_2 (надалі - Договір поруки 2) та 06 червня 2019 року Договір застави майбутнього врожаю № 385-мв-ярі між Акціонерним товариством "Агропросперіс Банк" та Фермерським господарством "Госа".

Умовами п. 2.1, Договору поруки 1 та Договору поруки 2 встановлено, що у випадку невиконання Позичальником взятих на себе зобов`язань по Кредитному договору, Поручитель несе солідарну відповідальність перед Банком нарівні з Позичальником за Кредитним договором. Банк має право вимагати виконання зобов`язань за Кредитним договором як від Позичальника, так і від Поручителя, так і від них обох одночасно. Банк, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від іншого солідарного боржника.

Із матеріалів справи слідує, що позивачем на підставі заяви на видачу траншу №1 від 05.12.2018 відповідачу 1 ФГ "Госа" були надані кредитні кошти у сумі 1 000 000,00 грн в межах ліміту кредитної лінії згідно умов Кредитного договору № 385 від 05.12.2018.

Відповідач, в свою чергу, не виконав належним чином зобов`язання з погашення кредиту, допустивши прострочення заборгованості за Кредитним договором, у зв`язку з чим 04 червня 2020 року Банк направив ФГ "Госа", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 Вимоги про сплату боргу за Кредитним договором, які залишені ними без відповіді та заборгованість перед Акціонерним товариством "Агропросперіс Банк" не була погашена.

Відповідно до п. 8.1.-8.4. Кредитного договору у разі настання обставини невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобов`язань за Договором, а також інших обставин, які свідчать про те, що зобов`язання Позичальника за Договором не будуть виконані, Кредитор має безумовне право на власний розсуд без необхідності укладення будь-яких додаткових угод (договорів) вжити один або декілька наступних заходів, зокрема вимагати дострокового повного/часткового виконання Позичальником зобов`язань за Договором.

Кредитор вправі скористатися правами, зазначеними в пункті 8.1. Договору та пред`явити Позичальнику відповідні вимоги при настанні будь-якої з обставин, як свідчать про те, що зобов`язання Позичальника за Договором не будуть виконані, зокрема: а) порушення Позичальником строків виконання або невиконання будь-яких грошових зобов`язань за Договором, якщо прострочення платежу на користь Кредитора складає більше 3 (трьох) банківських днів.

Згідно пункту 8.3. визначено, що якщо Кредитор вирішив скористатися правами, визначеними у пунктах а), б), с) пункту 8.1 цієї статті Договору, він повідомляє про це Позичальника шляхом направлення письмового повідомлення.

Та пунктом 8.4. унормовано, що Позичальник зобов`язаний виконати вимогу, зазначену в письмовому повідомленні Кредитора, і здійснити погашення заборгованості негайно, але не пізніше 10 (десятого) календарного дня з дня направлення Кредитором Позичальнику відповідного повідомлення (якщо у відповідному повідомленні не зазначений менший строк). У разі невиконання Позичальником зазначеної вимоги, Кредитор має право звернути стягнення за Договором забезпечення, пред`явити вимогу Позичальнику/Поручителю/Майновим поручителям та вжити інші заходи для стягнення заборгованості Позичальника за Договором, які не суперечать законодавству України.

Як слідує з матеріалів справи 02 липня 2020 року позивачем було направлено ФГ "Госа", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 вимогу про повне дострокове погашення кредиту (докази надіслання знаходяться в матеріалах справи).

Станом на 31 липня 2020 року вимоги Банку щодо повного погашення заборгованості за Кредитним договором № 385 від 05.12.2018 в сумі 1 051 269,00 грн, яка складається з 974 269,26 грн - сума простроченого основного зобов`язання за Кредитним договором; 74 693,98 грн - сума відсотків за період з 28.02.2020 по 07.07.2020 та 2 305,76 грн - сума пені за прострочення виконання зобов`язання не були виконані ні Позичальником ні Поручителями.

Непроведення відповідачем 1 розрахунків за Кредитним договором № 385 від 05 грудня 2018 року стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному з`ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (надалі – ГК України) до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктом 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов`язання з кредитного договору, згідно якого, в силу ст. 1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика" глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад", якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

З матеріалів справи вбачається, що сторони укладаючи Кредитний договір № 385 від 05.12.2018 погоди його умови.

Так, зокрема пунктом п. 1.4. Кредитного договору (в редакції Договору про внесення змін та доповнень №1 від 04.03.2020 до Кредитного договору № 385 від 05.12.2018) кінцевий термін погашення Кредиту Позичальником - 01 вересня 2020 року.

Разом з тим, як вже зазначалося, сторони передбачили в п. 8.1. Договору, що у разі настання обставини невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобов`язань за Договором, а також інших обставин, які свідчать про те, що зобов`язання Позичальника за Договором не будуть виконані, Кредитор має безумовне право на власний розсуд без необхідності укладення будь-яких додаткових угод (договорів) вжити один або декілька наступних заходів, зокрема вимагати дострокового повного/часткового виконання Позичальником зобов`язань за Договором.

При цьому, кредитор вправі скористатися таким правом та пред`явити Позичальнику відповідну вимоги при настанні будь-якої з обставин, як свідчать про те, що зобов`язання Позичальника за Договором не будуть виконані, зокрема порушення Позичальником строків виконання або невиконання будь-яких грошових зобов`язань за Договором, якщо прострочення платежу на користь Кредитора складає більше 3 (трьох) банківських днів.

Частиною 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.1049 ЦК України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч.3 ст.1049 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 ЦК України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися порукою, як одним із видів забезпечення виконання зобов`язання (частина перша статті 546 ЦК України).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (ч. 1 ст. 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч.1 ст. 554 ЦК України). Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.2 ст. 554 ЦК України).

Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання. Підставою поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника.

Обсяг відповідальності поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини перша, друга статті 553 ЦК України).

В забезпечення виконання Позичальником своїх зобов`язань за Кредитним договором було укладено 05 грудня 2018 року договір поруки №385-пор-ЯЯЄ між Публічним акціонерним товариством "Агропросперіс Банк" та ОСОБА_1 (надалі - Договір поруки 1) та Договір поруки № 385-пор-ЯРЄ між Публічним акціонерним товариством "Агропросперіс Банк" та ОСОБА_2 (надалі - Договір поруки 2).

За умовами п. 2.1 вказаних Договорів встановлено, що у випадку невиконання Позичальником взятих на себе зобов`язань по Кредитному договору, Поручитель несе солідарну відповідальність перед Банком нарівні з Позичальником за Кредитним договором. Банк має право вимагати виконання зобов`язань за Кредитним договором як від Позичальника, так і від Поручителя, так і від них обох одночасно. Банк, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від іншого солідарного боржника.

Тобто, сторони погодили, що у випадку невиконання боржником зобов`язань за Кредитним договором боржник та поручителі відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Судом встановлено, що поручителями по Договорах поруки є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Разом з тим, як встановлено судом до відкриття провадження у даній справі, станом на момент звернення позивача до суду з даним позовом ОСОБА_2 1976 року народження, який був поручителем за кредитним договором 2 помер, що підтверджується належним чином завіреною копією актового запису № 4 від 06.04.2020 Підволочиського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, який долучено до матеріалів справи.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач 1 не виконав свої зобов`язання по поверненню кредиту, згідно обумовленого сторонами в п. 5.2. Кредитного договору графіку, тому позивач скористався унормованим у п. 2.1 Договорів Поруки правом вимоги виконання зобов`язань за Кредитним договором як від Позичальника, так і від Поручителя, так і від них обох одночасно, та звернувся з вимогою дострокового повернення кредиту, з огляду на умови договору до Фермерського господарства "Госа" як позичальника та ОСОБА_1 як поручителя, які є солідарними боржниками у зобов`язанні.

Станом на дату звернення позивача до господарського суду з позовом, відповідачем 1 повернуто частково кредитні кошти в розмірі 25 730,74 грн, решта суми 974 269,26 грн залишилась відповідачем 1 не сплаченою.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

При цьому, відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як визначено абзацом 1 п. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з п. 7 ст. 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи вищезазначене, станом на дату прийняття рішення обов`язок щодо повернення кредитних коштів у повному обсязі настав, заборгованість в розмірі 974 269,26 грн Фермерським господарством "Госа" перед позивачем не заперечена та не спростована відповідачем 1, а тому суд вважає вимогу позивача про солідарне стягнення з відповідачів суми заборгованості по кредиту в розмірі 974 269,26 грн правомірною та обґрунтованою, а відтак такою що підлягає задоволенню.

Згідно приписів ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від Позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Тобто, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення.

За умовами ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як уже зазначалося вище, умовами п. 2.1. Кредитного договору сторони погодили, що протягом всього строку фактичного користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця Кредитору проценти за користування кредитом, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 23% річних.

Позивач звертаючись з позовом до суду просить стягнути з Фермерського господарства "Госа" заборгованість по відсотках нарахованих на прострочену суму заборгованості у розмірі 74 693,98 грн за період з 28.02.2020 по 07.07.2020.

Суд, перевіривши з допомогою комп`ютерної програми Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЗАКОН розрахунок щодо нарахованих процентів за вказаний позивачем період вважає його арифметично правильним.

Частиною 1 статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Поряд з цим, ст. 549 ЦК України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як передбачено пунктом 11.2. Кредитного договору Позичальник на вимогу Кредитора, сплачує останньому за кожен календарний день прострочення виконання будь-якого грошового зобов`язання за Договором – пеню, в відсотках річних від суми простроченого платежу, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня. Неустойка (пеня, штраф) підлягає сплаті Позичальником протягом десяти банківських днів з дати відправлення Кредитором відповідної письмової вимоги, на зазначений в цій вимозі рахунок.

Так, позивач просить стягнути пеню за прострочення виконання зобов`язання за період з 06.03.2020 по 31.07.2020 в сумі 2 305,76 грн.

Суд, перевіривши з допомогою комп`ютерної програми Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЗАКОН розрахунок пені, за вказаний позивачем період вважає його арифметично правильним.

Таким чином, позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за Кредитним договором № 385 від 05.12.2018 в розмірі 1 051 269,00 грн, з яких: основний борг 974 269,26 грн, заборгованість по відсотках нарахованих на прострочену суму заборгованості 74693,98 грн та пеня за прострочення виконання зобов`язання в сумі 2305,76 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. 79 ГПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Пунктами 1, 2 ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В силу приписів ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути солідарно з Фермерського господарства "Госа" ( 47823, Тернопільська область, Підволочиський район, с. Токи, код ЄДРПОУ 21130793) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Агропросперіс Банк" (04210, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27-Т (літера А), код ЄДРПОУ 35590956) 1 051 269 (один мільйон п`ятдесят одну тисячу двісті шістдесят дев`ять) грн 00 коп., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 974 269 (дев`ятсот сімдесят чотири тисячі двісті шістдесят дев`ять) грн 26 коп., 74 693 (сімдесят чотири тисячі шістсот дев`яносто три) грн 98 коп. - заборгованість по відсотках, 2 305 (дві тисячі триста п`ять) грн 76 коп. пені та 15 769 (п`ятнадцять тисяч сімсот шістдесят дев`ять) грн 03 коп. судового збору.

3. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст. ст. 256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Копію рішення надіслати рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення:

- Акціонерному товариству "Агропросперіс Банк", 04210, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27-Т (літера А);

- Фермерському господарству "Госа", 47823, Тернопільська область, Підволочиський район, с. Токи;

- ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повне рішення складено та підписано 03 грудня 2020 року.

Cуддя Н.В. Охотницька